Театральне дійство "Батьківщина - як мати, їх не можна проміняти"

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти  Бучацької райдержадміністрації

Бучацька ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

 

 

 

 

 

 

 

                       

 

              (до Дня Матері)

 

Підготувала і провела

 заступник директора з виховної роботи ,

вчитель української мови та літератури

Федорів Лариса Володимирівна

 

 

 

 

2019 рік

 

Голос із-за сцени. Мама. Матінка. Матуся. Ненька. Ненечка. Рідненька. Сонечко. Ластівка. І так можна продовжувати до безкінечності. Тому що синонімів до слова «мама» в нашій мові є безліч. Це найрідніша, наймиліша, найдобріша  і ще багато най-, най-, най- людина у світі. Всіх багатств світу у подарунок для неї буде замало, бо вони не зможуть повною мірою висловити ту безмежну нашу синівську і доччину вдячність за те, що народила, доглядала, ночей не досипала, вдягала, годувала, виховувала людьми у цьому жорстокому світі. І сьогодні, в переддень величного  Дня матері,  це свято для вас, любі наші, милі, щирі, добрі, лагідні і ніжні матусі.

Розсувається завіса. 

За святково прибраним столом сидять мати і син.

Син: Ой, як набридло працювати. Хочеться щастя, та його немає в рідному краю.

Мати: Чого ти , сину, сумуєш?

Син: Мамо, набридло жити так. Ні щастя, ні долі. Піду я, мамо, може знайду кращу землю, привітнішу.

Мати. Ой, сину, сину, твій батько теж пішов щастя шукати і не повернувся. А ти мій єдиний син. Моя опора і надія. Серце крається від однієї думки про те, що залишаєш мене. Я буду, як зозуленька самотня , кувати, а ти неприйдеш. Не йди, мій сину, благаю!

Син: Не вмовляй, матусю. Піду я. Знайду щастя, де б воно не було.

Мати. Бачу, що не вмовлю тебе. Добре. Може, й справді, хоч ти знайдеш оте невідоме щастя. Але вечоріє вже, дитино моя. Вирушиш зранку, а я встигну ще щось приготувати тобі в дорогу. Бо хто його зна, як там буде. Чи трапляться добрі люди, які допоможуть і обігріють, а чи ні. (Мати виходить)

Син. Зранку? Ні. Мати скаже, що холодно, або ще щось придумає, щоб не відпускати мене. Йду зараз. Прощай, рідна хато. Не зазнав тут щастя, йду шукати в іншому місці. (Йде)

Засувається завіса.

• Пісня «Квітка – душа»
• Вірш «Лебеді материнства»

 

Розсувається завіса. 

 

(Виходить син)

Син. Ох, як же я втомився. А до найближчого струмка ще йти й йти. Може, відпочити тут? (Чути музику). Ой, що це таке? Звідки лине така прекрасна музика? (бачить танцюючих українок)

• Танець українок

Син. Хто ви такі, що тут робите?

Українка 1. Ми українки. Кожна з нас має оберіг, який відганяєзлих людей і дає нам сили берегти рідну землю.

Син. І які сили мають ваші обереги?

Українка 1. Мій оберіг береже тварин від різного лиха.

Українка 2. Мій оберігає від засухи в рідному краю.

Українка 3. А мій захищає врожай.

Українка 4. А мій оберіг добро людям дає.

Син. А ви знаєте дорогу до щастя?

Українка 5. Ні. Але ми знаємо, де живе та, яка знає.

Син. Відведіть мене до неї, будь ласка. Чим хочете, відплачу вам за це.

Українка 6. Та ми й просто так покажемо тобі. Ідемо. (беруть хлопця за руки і ведуть)

 

•  «Мам» Скрябіна, «Для мами» групи «Тік»

• Вірш

Найкраща в світі жінка - українка!

Вона, немов калини білий цвіт!

Хоч з міста, хоч з далекої глибинки,

Талантами підкорює весь світ!

 

Краса її  магічна і глибинна!

Достойна пензля визнаних митців!

Душа відкрита, щира і гостинна,

А розум мудрий, мов у мудреців!

 

Вона слабка і сильна одночасно.

Донька́ безстрашних, вільнихкозаків!

У простоті велична і прекрасна,

Славетна матір доблесних синів!

 

В її очах - безмежна сила й гідність!

А в серці - віра, вірність і любов!

Її жіночність, відданість і ніжність

Чарують кожен погляд знов і знов.

 

Найкраща в світі жінка - українка!

Вона, немов калини білий цвіт!

Вона, мов фея й водночас чаклунка!

Вона, немов квітковий оксамит!

 

 

Хлопець з дівчатами прямують по стежці. І тут з кущів голос.

Козак 1. Стій, хто йде?

Українка 1. Друг, друг.

Козак 2. Пане отамане, ми можемо виходити, це наші дівчата- українки.

Отаман. А з ними хто? Невже спіймали шпигуна з турецького табору і ведете до нас?

Українка 2. Ні, це хлопець з українського села. Він іде шукати щастя, а ми йому допомагаємо.

Козак 3. Не раджу я тобі, хлопче, іти щастя кудись шукати. Ось пам’ятаю, десь років двадцять тому йшов цією дорогою чоловік. Він теж щастя у світі шукав. Мої козаки казали йому, що це небезпечно, що він може не повернутися назад. Але чоловік пропустив наші слова повз вуха і пішов далі. Відтоді його ніхто не бачив.

Син. Це сумно. Але я все таки спробую.

Отаман. Видно, ти сміливий хлопець. Знаєш, якщо хочеш, залишайся у нашому козацькому таборі. Навчишся добре шаблею орудувати, і, гляди, й знайдеш щастя в наших походах.

Син. Я дякую вам за запрошення. Але я піду своєю дорогою. Бувайте. Хай щастить вам.

Козак 2. Щасливої дороги.

Козак 1 . Бережи себе.

(Всі сходять зі сцени).

•                    Танець

 

• Пісня «Сива голубка»

 

(Хлопець з дівчатами виходять на поляну, де на пеньку сидить гарна красива жінка в українському строї і вишиває, співає. )

Українка 1. Ми привели тебе туди, де ти хотів. Дальше вже сам.

Син. Дівчата, а ви куди?

Українка 2. Вибач, нам треба йти. Але ми з тобою ще обов’язково зустрінемось.(дівчата вибігають зі сцени)

Син. Доброго дня вам. Кажуть , ви знаєте дорогу до щастя?

Жінка. Доброго й тобі дня. Секрет дороги до щастя я бережу поколіннями як зіницю ока.

Син. Покажіть мені будь ласка. Так хочеться хоч трішки простого людського щастя. А його чомусь немає.

Жінка. Я зможу показати тобі цей шлях тільки тоді, якщо ти розгадаєш мою загадку.

Син. Гаразд. Кажіть. Мати в дитинстві казала, що я тямущий. Може, й відгадаю.

Жінка. На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші складають

Про ліси і гори, і про синє море,

Про людей і квіти, то скажи же, сину,

Що це за країна?

Син. Наша славна Україна.

Жінка. Молодець. Ти справді тямущий, бо ще ніхто до цього часу не відгадав моєї загадки. Отже, слухай. Іди прямо, поки не побачиш річку. Біля неї буде прекрасна дівчина. Вона і відведе тебе туди, де ти будеш найщасливіший.

Син. Спасибі вам. І хай буде завжди у вас все добре.

Жінка. Дякую, сину. І тобі хай щастить.

(Вони виходять)

 

• Танець
• Вірш

Ми мам своїх любим найдужче у світі!

Зі мною, звичайно, погодишся ти.

Та маму потрібно не тільки любити, —

Маму потрібно іще й берегти.

 

Ми мам своїх любим!.. А посуд не митий...

Та й в хаті згодилося б теж підмести...

А маму потрібно не тільки любити, —

Маму потрібно іще й берегти...

 

Щоб ласкою мами, як сонцем, зігріті,

Могли ми веселі й щасливі рости,

Нам маму потрібно не тільки любити, —

Маму потрібно іще й берегти!

 

• Пісня «Мама» Аліни Гросу

 

(Виходить хлопець)

Син. А осьде і річка, про яку казала добра бабуся. І дівчину бачу.  Красуне, як звати тебе?

Україна. Я – ненька Україна. Не потрібна нікому. А чому, не розумію. І краса в мене є, і багатства. Тільки дістаються вони не тим, кому потрібні насправді. Тому й покидають мене мої юнки і юнаки, щоб шукати щастя в чужих краях. А воно поряд.

Син. Не плач. Я прийшов, щоб ти показала мені дорогу до щастя.

Україна. Я відведу тебе на те місце, де є щастя. Але не знаю, чи захочеш там залишитись.

Син. Чому так думаєш?

Україна. Прийдемо і зрозумієш.

(Виходять зі сцени)

• Пісня «Мати – емігрантка»

 

• Ви бачили колись, як плаче сильна жінка?
  Не бачили? Отож! На те вона й така:
  Сміється мов ручай, так весело і дзвінко,
  А що у  неї там таїться у думках?
  
  На людях завжди все “по вищому розряду”:
  Одежа, макіяж, робота і сім'я,
  Вона нікого з нас не просить про поради,
  А як і треба-все  вирішує сама.
  
  Та тільки стихне день, огорне хату нічка,
  В дитячу зазирне-все тихо, діти сплять,
  Залізо сили в ній розтопиться мов свічка,
  І хочеться  в обіймах ніжних потопать.
  
  Присяде край вікна в старім пухнастім пледі, 
  Лиш поглядом пустим уткнеться в чорну даль -
  Вона тепер слабка. Вона тепер не Леді,
  І вирветься з грудей назовні вся печаль.
  
  А зранку підведе свої красиві  брови,
  До школи дітвору,  до офісу сама,
  Й до вечора усе піде по колу знову,
  І знатиме лиш ніч, що плакала вона.

 

(На сцену виходить син  і Україна.)

Україна. Ось те місце, де ходить твоє щастя.

Син. Але ж це мій рідний дім. Я тільки недавно звідси пішов, щоб шукати щастя.

Україна. Щастя живе у рідному домі, де мати колисала в дубовій колисці, а соловейки витьохкували колискову під вікном. Там, де мати виглядає на зорі, де люди свої, добрі , привітні, не злі.

Українка 1. Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завждисвяті. 
Хторіднуоселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

Українка 2.У рідному краї і серце співає, 
Лелеки здалека нам весни несуть. 
У рідному краї і небо безкрає, 
Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Українка 3.Тут мамина пісня лунає і нині, 
Її підхопили поля і гаї. 
Її вечорами по всій Україні 
Співають в садах солов'ї.

Українка 4. І я припадаю до неї устами, 
І серцем вбираю, мов спраглий води. 
Без рідної мови, без пісні, 
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

Син. Я зрозумів. Тільки на рідній землі, біля неньки рідної, у власній, а не чужій домівці можна бути по – справжньому щасливим.

(Виходять козаки)

Козак 1.Різні в світі є країни, 
Різні люди є у світі, 
Різні гори, полонини, 
Різні трави, різні квіти. 

Козак 2.Є з усіх одна країна, 
Найрідніша нам усім, 
То — прекрасна Україна, 
Нашого народу дім.

Козак 3. Там шумлять степи безкраї, 
Наче вміють говорити, 
Там ясніше сонце сяє, 
Там солодше пахнуть квіти. 

Отаман. Різні в світі є країни, 
Гарні є і є багаті, 
Та найкраще в Україні, 
Бо найкраще в рідній хаті.

• Пісня «Україна – мати»
• Вірш

 

Нової ери жінка, хто вона?!

Слабкою статтю нас дарма назвали.

Бо роду берегині ще здавна,

Сімейне вогнище від бід оберігали.

Сьогодні мабуть ще складніше стало,

Тепер  на ній робота, дім, родина.

Город, покупки,  словом справ немало!

Не часто знайдеться собі хвилина.

Сучасна леді за кермом авто,

У офісі, на крані баштовому.

Не заперечить мабуть це ніхто,

 Вона з усім справляється чудово!

Здавалося б робочий день складний,

Прийдеш до дому, впасти й не вставати!

Та  посуд знов чека тебе брудний,

А ще поїсти щось приготувати.

Маленький син чека уроки вчить,

А потім  просто в шахи з ним програти,

Так вечір знову пролетить як мить, 

І можна начебто лягати спати…

Та цілий день в прогулі Інтернет,

Всі вклалися нарешті, тихо в домі.

І вирватись не просто вже з тенет,

Я знаю почуття ці всім знайомі.

В мережі не помітно плине час,

Неначе тільки сів, як глянув…Леле!

Що за магніт трима дівчата нас?!

Чека пробудження у ранці невеселе…

І все спочатку: дім, робота, дім.

І знову посуд, прибирання, варка.

Так день за днем в круговороті цім,

Ти все в однім: і праля, і кухарка,

І медсестра, і няня, вірний друг,

Психолог, прибиральниця, учитель,

Чекають всі турботи твоїх рук.

 Допомогти, і пригорнуть, зігріти…

Весь час неначе білка в колесі,

Сучасній жінці спокій лише сниться.

Тому сьогодні хочеться мені,

Вам побажать, нехай душі криниця,

Ще довго б`є живильним джерелом,

Хай  стеляться дороги кольорові,

Хай доля не скупиться на добро,

Надії, Віри і взаємної Любові!

Щоб мріялось, хотілось, і моглось,

Щоб за спиною відчували крила!

А все намріяне, загадане збулось,

Хай кожна з вас завжди буде щаслива!

 

• Пісня «Зарваницька Божа Мати»

 

 

Р. S: Пісні та вірші при бажанні можна замінити на інші, близькі за тематикою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Симоненко В. «Лебеді материнства»
2. Долинська Н. «Нової ери жінка, хто вона?».
3. Наталія «Сильна жінка»
4. Бакай Микола. «Одна Батьківщина».
5. Черінь Ганна «Рідна хата».
6. Андрійович Степан  «Ми мам своїх любим найдужче у світі».
7. Маковей Л. «Найкраща в світі жінка – українка».