ТЕАТРАЛЬНИЙ МАЙСТЕР-КЛАС «Директор на сцені: від напруги до харизми»

ТЕАТРАЛЬНИЙ МАЙСТЕР-КЛАС

«Директор на сцені: від напруги до харизми»

Тривалість: 60 хвилин

Формат: Активний тренінг - акторська майстерня для керівників

Тренер: Добрий день, шановні колеги! Сьогодні ми з вами проведемо активний тренінг акторської майстерності для керівників закладів освіти на тему: «Директор на сцені: від напруги до харизми».

Наша ціль: Навчитися знімати тілесні затискачі перед виступом, володіти голосом, мімікою і жестами, впевнено триматися перед великою аудиторією та надихати колектив. Тож, знімаємо строгі піджаки, розстібаємо останні ґудзики офіціозу та залишаємо педради за дверима.

Бути директором школи — це щодня грати головну роль у найпопулярнійшій багатосерійній драмі (а часом і комедії) під назвою "Освітній процес". Щодня перед вами капризна аудиторія: батьки, які знають усе краще за вас, перевіряючі, які знають, як "треба", і вчителі, які просто хочуть додому. А ще — діти, які відчувають будь-яку фальш за кілометр.

Великий Шекспір казав, що весь світ — театр. Але тільки директор школи знає, що його кабінет — це гримерка, сцена і суфлерська будка одночасно! Сьогодні ми не будемо вчити нудні теорії. Ми перетворимо вашу природну відповідальність на сценічну магнетичну харизму. Готові зняти маску "строгого начальника" і вдягнути маску "харизматичного лідера"? Тоді починаємо! Сьогодні ми знімаємо маски "суворих керівників" і одягаємо маску актора. Помилятися — можна. Бути смішними — обов'язково!

СТРУКТУРА ТА НАПРЯМИ МАЙСТЕР-КЛАСУ (60 хвилин)

⚡ Напрям 1. «Розвантаження корони» — Зняття тілесного затиску та страху виступу (10 хвилин)

Тренер: Страх перед виступом — це не слабкість, це просто надлишок адреналіну. Якщо його не випустити, директор перетворюється на «кам'яну статую» з печаткою.

№1.Вправа «Струшування педради» (3 хв):

Тренер: Прошу вас усіх стати у коло. За командою починаємо інтенсивно трусити правою рукою (скидаємо звіт з виховної роботи), лівою рукою (скидаємо ремонт даху), правою ногою (скарги батьків), лівою ногою (кошторис). На фініші — глибокий вдих і гучний видих із звуком «Ху-у-ух!».

Ефект: Фізично скидає адреналін, який виділяється через страх.

№2.Вправа «ЗНІМАЄМО МАСКУ НАПРУГИ» для підготовки м’язів обличчя перед виступом. Тривалість: 3–5 хвилин
Тренер: Перед виступом напруга часто «оселяється» саме на обличчі: стискаються щелепи, насуплюються брови, губи стають напруженими. І навіть якщо людина говорить упевнено, обличчя може «видати» хвилювання. Ця коротка вправа допомагає швидко повернути обличчю живість, м’якість і природну виразність.
2.1. «Директор у броні»
Тренер : Уявіть, що перед важливим виступом ви одягли на обличчя невидиму броню.
Сильно стисніть зуби. Зморщіть лоб. Зведіть брови. Напружте губи.
Пауза на 3 секунди.
Тренер: Ось так виглядає наше обличчя, коли ми хвилюємося, навіть якщо думаємо, що абсолютно спокійні.
2.2. «Броня розтанула»
Тренер: Зробіть повільний видих через рот із легким звуком: «Хаааааа…»
Одночасно: опустіть плечі; трохи відкрийте рот; розслабте щелепу; дозвольте щокам «опуститися».
Тренер: Нехай обличчя стане важким, ніби тепле сонце розтопило всю вашу броню.
2.3. «Кінь перед виходом на сцену»
Тренер:Тепер губами зробіть звук: «Прррррр…» Губи повинні легко вібрувати. Повторити 2–3 рази.
Тренер : Не бійтеся виглядати смішно. Смішний директор за хвилину до виступу може виглядати дуже харизматично через хвилину.
2.4. «Здивувався — розсміявся»
Тренер: Широко відкрийте очі: «О-о-о!» Потім максимально розслабте обличчя.
Далі — широка, але не натягнута посмішка: «А-а-а!» . І знову повністю розслабтеся.
Повторити 2 рази.
2.5. «Обличчя живе»
Тренер: А тепер уявіть, що ваше обличчя прокидається. Легко «оживіть» його: підніміть брови; опустіть; легко поворушіть губами; м’яко порухайте щелепою; усміхніться; зробіть спокійне нейтральне обличчя.

2.6. «Лев і Маска»

Тренер: Продовжуємо роботу з мімікою. Спочатку «робимо обличчя строгого директора на перевірці» (все стискається в центр, губи «в ниточку»). Потім за командою перетворюємося на «Лева» — широко відкриваємо рот, висуваємо язик, широко розплющуємо очі. Повторюємо 3 рази.
Фінал
Тренер: На сцену не потрібно виходити з кам’яним обличчям. Кам’яні обличчя бувають у пам’ятників. А директор — жива людина». Зробіть вдих. На видиху подумки скажіть:
«Я спокійний. Моє обличчя живе. Мій голос звучить. Я готовий».
Ефект вправи: розслаблена щелепа, м’які губи, живий погляд, природна міміка та більш вільний голос.

№3.Вправа «Погляд короля/королеви» (4 хв):

Тренер: Вибираємо 4-х бажаючих!!! Завдання: Пройтися по кімнаті.

За моїм сигналом ви повинні зупинитися, знайти очима колегу навпроти, подивитися йому в очі протягом 5 секунд і щиро, широко посміхнутися (без слів).

Ефект: Знімає страх візуального контакту з глядачем.

№4.Вправа «ЗАЗЕМЛЕННЯ РЕЖИСЕРА: Я СТОЮ — ОТЖЕ, Я КЕРУЮ!» (3 хв)

Тренер: Наша мета допомогти вам швидко зняти сценічне хвилювання, відчути опору в тілі, впевненість, внутрішню стійкість і «лідерський статус».

Коли ноги впевнено стоять на землі, виступи перестають лякати.

4.1. «Перевірка фундаменту»

Тренер: Режисер без заземлення — як директор без стільця на нараді: начебто головний, але дуже незручно! Прошу вас стати рівно, ноги на ширині плечей. Відчуйте свої стопи. Притисніть їх до підлоги. Наче ви зараз пустите коріння! Уявіть: з вас виростає могутній дуб!А потім несподівано:

А тепер дубовіться!

Учасники максимально серйозно «перетворюються» на дерева: твердо стоять, випрямляються, роблять поважне обличчя.

4.2. «Вітер директорських проблем»

Тренер: Але раптом подув вітер! Це — несподівані перевірки!(Учасники похитуються). Посилився вітер! Це — термінова нарада!(Похитуються сильніше). Ураган! Батьки прийшли з питанням: «А чому школа повинна нам щось пояснювати?» (Учасники можуть смішно хитатися, але стопи не відривають від підлоги!)

Головна команда:

— Хитаємося, але не падаємо! Бо ми — керівники!

4.3. «Вага авторитету»

Тренер: А тепер уявіть, що до ваших плечей прикріпили всі ваші проблеми! Звіт! Нарада! Батьківський чат! Перевірка! Терміновий дзвінок о 22:47!

(Учасники комічно «обтяжуються», сутуляться).

Тренер: Раптом тренер командує: Стоп! Знімаємо все зайве!

Учасники струшують руки, плечі, ноги. Проблеми залишилися. Але вони вже не стоять на ваших ногах!

4.4. «Я — тут!»

Тренер:Усі станьте у впевнену позу.

Тренер:(повільно говорить, а учасники повторюють): Я стою міцно. Я відчуваю землю. Я дихаю. Я бачу зал. Я не тікаю зі сцени. Бо я тут головний герой!

Після цього тренер: А тепер скажіть останню фразу так, ніби перед вами 500 педагогів!

Усі голосно: Я ТУТ ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ!

Тренер: Заземлення — це не коли директор приріс до підлоги. Це коли навколо може бути хаос, а ти стоїш, дихаєш і пам’ятаєш: ти керуєш ситуацією!

Цю вправу можна проводити дуже енергійно, з музикою та перебільшеними «проблемами», щоб директори сміялися, розслаблялися й одночасно відчували справжню внутрішню опору

Напрям 2. «Голос, який чують навіть на задній парті» , або «Голос прокидається»

Тренер: Нам потрібно зняти затиски з голосового апарату, активізувати дихання, увімкнути природні резонатори й відчути сильний, вільний голос. Тренінг мовного апарату (15 хвилин)

Верхні (головні) резонатори

Розташовані вище гортані, у зоні черепа. Вони роблять голос дзвінким, яскравим і польотним.

• Глоткова порожнина: найближчий і найважливіший резонатор, що змінює форму залежно від звуку.

• Ротова порожнина: головний помічник у формуванні дикції та відбитті звуку.

• Носова порожнина та гайморові пазухи: дають носовий та високий дзвінкий відтінок.

• Лобні пазухи (фронтальні): відповідають за високі обертони і відчуття вібрації в зоні чола.

Нижні (грудні) резонатори

Розташовані нижче гортані. Вони додають голосу густоти, глибини, сили та оксамитового звучання. [

• Трахея та бронхи: вібрують під час низьких нот.

• Грудна клітка: слугує потужним підсилювачем низьких і середніх частот.

Тренер: Голос директора — це не просто звук, це інструмент впливу. Він має бути не кричущим, а «оксамитовим і переконуючим».

№1.Вправа «Повітряна куля та лев’яче рикання» (4 хв):

Тренер: Дихання діафрагмою (животом). Робимо вдих — живіт надувається, видих — повільне шипіння «С-с-с-с». Потім додаємо резонатор: уявляємо, що голос звучить не з горла, а з самого живота. Проговорюємо низьким голосом: «Шановні батьки, заспокойтеся!».

№2. «Позіхнув — і переміг»

Тренер:: Станьте, будь ласка, рівно. Плечі опущені. Зробіть беззвучний глибокий позіх — так, щоб відчути, як розширюється горло, опускається щелепа. Потім на видиху робимо : «Хаааааа…». Повторіть 3 рази, щоразу дозволяючи звуку ставати вільнішим.

Тренер: Не штовхайте голос. Дайте йому вийти!

№3. «Моторчик» — розігріваємо губи

Тренер: Губи легко зімкнуті. На видиху: «Б-р-р-р-р-р-р!» Спочатку тихо, потім голосніше. Можна додати рух: «заведіть мотор» і зробіть рукою уявне кермо. Після цього — звук: «В-в-в-в-в-в!» Відчуйте легку вібрацію у губах і передній частині обличчя.

№4 «Бджілка в резонаторах»

Тренер: Вам потрібно зімкнути губи й протягнути:«М-м-м-м-м-м…» Покладіть пальці на губи, щоки, грудну клітку. Де у вас сьогодні живе голос?

Тепер зробіть три варіанти:

1.М-м-м — губи й обличчя

2.Н-н-н — ніс і верхня частина обличчя

3.М-М-М — грудний резонатор

Тренер: Наша мета — не просто почути звук, а відчути його вібрацію.

№5. «Ліфт голосу»

Тренер: На одному видиху ви повинні плавно провести голосом: «У-у-у-у-у-у-у-у!» від низького звуку до високого й назад . Потім: «М-м-м-аааа!» Наче звук піднімається ліфтом із грудей до голови.

№6. «Директор оголошує!»

Тренер: Пропоную нейтральну фразу: «Увага! Колеги, починаємо нашу нараду!» промовити:

1.Ледь чутно.

2.Потім — із голосом «у носі».

3.Потім — тільки грудним резонатором.

4.А потім — своїм природним, вільним голосом, використовуючи дихання, резонатор і опору.

Тренер: Ось! Це вже не просто голос. Це голос людини, яку хочеться слухати!

Фінал — «Голос летить»

Ведучий: Усі робимо спокійний вдих носом, відчуваємо розширення нижніх ребер і на одному видиху говоримо:

• «Я говорю спокійно.

• Я говорю впевнено.

• Мене чують.

• Мене слухають.»

Тренер: Головне правило: не кричати! Сильний сценічний голос народжується не з напруження горла, а з дихання + резонатору + вільної артикуляції. У кого голос зараз залишився в горлі, а у кого вже вийшов у зал?

№7.Вправа «Швидкомовка за лаштунками» (5 хв):

Тренер: А зараз, шановні колеги, ми спробуємо з вами швидкомовки. Вони потрібні для тренування дикції, як ви знаєте. А ще спробуємо їх проговорити з різними емоційними інтонаціями. Це включає емоційний інтелект і знімає монотонність голосу.

(роздаємо кожному роздруковані швидкомовки)

Бобер на березі бублики береже.

Бабин біб розцвів у дощ — буде бабі біб у борщ.

Бук бучить, бджола дзижчить, бобер бублика жує.

Летів горобець, сів на хлівець, а як вийшов стрілець — утік горобець.

Лис лисицю ласо кликав: «Лисице, лови лисенят!»

Хитрий хрущ ховався в хріні, хрумав хрін у холодній днині.

Три сороки — три тривоги: на порозі, на дорозі, біля воза при морозі.

Шість мишей у комиші шурхотіли та смішили.

Пилип прилип до липи, Пилип липи не полюбив.

Їхав Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп.

Рила свинка тупорила, рила, рила та й зарила.

Ла-ла-ла — у Лариси лялька мала.

Рак рачкував, рака зустрічав, рак раку руку подавав.

Летіла лелека, лелеченят кликала далеко.

Розумний Роман розмовляв про ремонт ресторану.

Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.

Прийшов Прокіп — кипить окріп, пішов Прокіп — кипить окріп.

Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок.

ЗАВДАННЯ:

Одну й ту саму скоромовку учасник говорить 4 рази:

1 — дуже повільно, чітко вимовляючи кожен звук.

2 — у нормальному темпі.

3 — швидко.

4 — максимально швидко, але без втрати дикції.

Тренер: Головна умова: швидко — не означає голосно! Переможе той, кого зрозуміють!

(Це дуже добре підводить до теми публічного виступу: чіткість, темп, паузи та керування увагою аудиторії.

Вибираємо три швидкомовки і просимо промовити цю фразу по черзі не просто швидко, а з певною емоцією/підтекстом:

1.Як дуже втомлений директор о 18:00;

2.Як натхненний спікер на TEDx;

3.Як секретний агент, що передає таємне шифрування.

4.Як догану запізнілому учню

Напрям 3. «Мова тіла та диригування колективом» — Жести та осанка , або «Я і моя аудиторія».(15 хвилин)

Тренер: Для спікера (директора) дуже важлива мова жестів. Перехрещені руки — це «я у будиночку», руки в кишенях — «мені байдуже», руки в боки — «зараз когось викличуть». Харизматичний лідер використовує відкриті жести. Давайте зробимо з вами кілька вправ.

№1.Вправа «Відкриті долоні — відкритий бюджет» (5 хв):

Тренер: Відпрацювання загребних та бар'єрних жестів. Вчимо три «золоті» жести лідера:

1. «Широкий жест привітання» (розведені руки, долоні вгору) — довіра;

2. «Точковий акцент» (з'єднані пучки пальців «диригентський пістолет») — переконливість;

3. «Жест заспокоєння» (повільне опускання долонь паралельно підлозі) — контроль над залом.

№2.Вправа «Диригент педради» (10 хв - практична гра):

Тренер: (вибирає одного директора). Ви стаєте «Диригентом», а решта зала — «Шкільним хором». Диригент ТІЛЬКИ ЖЕСТАМИ ТА МІМІКОЮ (без слів) має змусити зал:

• Сидіти тихо;

• Вибухнути аплодисментами;

• Встати й кивати головою на знак згоди;

• Заспокоїтися й знову сісти.

Напрям 4. «Імпровізація та режисура уваги» — Відпрацювання форс-мажорів , або «ТРИМАЙТЕ УДАР!» (15 хвилин)

Вправа «Прийми удар — стань сильнішим»
Мета вправи: Показати директорам шкіл, як поводитися під час несподіваного «удару» — незручного запитання, критики, провокації, технічної помилки, шуму, запізнення, несподіваного вигуку чи іншої ситуації, яка може вибити з рівноваги та завадити мислити.
Головна думка вправи: Директор не зобов’язаний знати відповідь на все.
Але він не має права втрачати себе.

Тренер:Директор на сцені не може дозволити собі:
губитися;
метушитися;
довго виправдовуватися;
сердитися на людей;
вступати в емоційну суперечку;
показувати, що ситуація сильніша за нього.

Він має:
прийняти удар;
витримати паузу;
не втратити гідності;
перетворити несподіванку на частину свого виступу;
повернути собі керування ситуацією.

Тренер:Усі ситуації, приклади, репліки та демонстрації покажу Вам я. Хочу спочатку продемонструвати, як директор губиться, а потім — як директор перетворює той самий удар на прояв сили та харизми.

Тренер виходить перед аудиторією.
Спокійно. Впевнено. З паузою.
Тренер: Уявіть собі директора школи, який виходить на сцену.
У нього підготовлена промова. Гарний текст. Чіткий план. Він знає, що хоче сказати. І раптом… життя вирішує внести свої правки. Хтось вигукнув із залу. Хтось поставив незручне запитання. Вимкнувся мікрофон.
Упав банер. Пролунав телефон. Хтось демонстративно запізнився. Або директор почув фразу, яку зовсім не хотів чути. І ось тут починається не просто виступ. Тут починається директор на сцені.

Перша демонстрація
«Як губиться керівник»
Тренер починає умовний урочистий виступ: Шановні колеги! Сьогодні ми зібралися для того, щоб…
Раптом тренер різко сам себе перебиває, ніби з залу прозвучала репліка:
— «А коли ви вже зробите ремонт у спортзалі?!»
Тренер демонструє неправильну реакцію.
Різко змінює поставу.
Очі бігають.
Руки починають метушливо рухатися.
Тренер у ролі розгубленого директора: Ну… розумієте… Ми… Ми ж не можемо… Це ж не тільки від нас залежить… Ми писали листи… Там коштів немає… Ви ж самі знаєте ситуацію…
Тренер робить паузу.
Зупиняється.
Дивиться на аудиторію.

Тренер: Що щойно сталося? Людина поставила одне запитання.
А директор уже почав програвати бій, якого ніхто навіть не оголошував.
Головний принцип
Тренер: Удар — це не проблема. Проблемою стає наша реакція на удар.
На сцені директор завжди має пам’ятати:
Удар → Пауза → Прийняття → Поворот → Продовження
Саме так.
Не:
Удар → Паніка → Виправдання → Роздратування → Втрата авторитету.

Друга демонстрація
«Той самий удар — інша людина»
Тренер знову починає виступ: Шановні колеги! Сьогодні ми зібралися…
Знову умовний «удар»: «А коли ви вже зробите ремонт у спортзалі?!»
Тренер завмирає на секунду. Випрямляється. Дивиться прямо перед собою. Посміхається.
Тренер у ролі сильного директора: Дякую. Це справді важливе запитання.
Пауза. І, чесно кажучи, я люблю такі запитання. Ще одна пауза.
Бо вони нагадують нам, що директор має говорити не лише про досягнення. А й про те, що ще потрібно змінити. Спокійно: Так, спортзал потребує ремонту. Ми це знаємо. Ми працюємо над цим. І коли буде результат — я із задоволенням запрошу вас першими його побачити. Пауза. А тепер дозвольте повернутися до того, заради чого ми сьогодні зібралися.

Пояснення тренера: Зверніть увагу. Директор не втік від запитання. Не почав виправдовуватися. Не образився. Не сказав: «А ви самі щось зробили?» Він прийняв удар. Пауза. І перетворив його на можливість показати свою зрілість.

Третя демонстрація
«Провокація»
Тренер: Наступна ситуація.
Тренер починає промову: Наш педагогічний колектив цього року досяг значних результатів…
Раптом умовна репліка:
— «Та які результати? У вас половина вчителів звільняється!»
Тренер демонструє неправильну реакцію: А ви звідки знаєте? Ви що, кадрами займаєтесь?! І взагалі, не треба тут перебільшувати! (Зупиняється).
Тренер: Що ми щойно побачили? Директор почав сердитися.(Пауза).
А коли директор сердиться на сцені — він часто віддає кермо іншій людині.
Сильна реакція
Тренер знову входить у роль.
— «Та які результати? У вас половина вчителів звільняється!»
Пауза.
Спокійний погляд.
Тренер у ролі директора: Дякую за вашу емоцію. Пауза. Так, кадрові зміни — непроста тема. Але якщо говорити про школу чесно, то школа — це не місце, де ніколи нічого не змінюється. Школа жива. Люди приходять. Люди йдуть. А наше завдання — зробити так, щоб система працювала сильніше за будь-які труднощі. (Пауза). Саме про цю роботу я зараз і говорю.

Фраза-ключ
Тренер: Я чую ваш удар. Але я не дозволяю йому визначати мій виступ.

Четверта демонстрація
«Директор не виправдовується»
Тренер: Є страшна директорська хвороба. Вона називається: «Зараз я вам усе поясню».
Щойно директор починає надто багато пояснювати — він часто вже опинився у позиції виправдання.
Приклад.
Умовний вигук:
— «Чому школа не організувала нормальний захід?»
Неправильно:
— Ну, ви ж розумієте, у нас було мало часу… Потім погода… Потім транспорт… Потім одна людина захворіла…
Тренер зупиняється.
— Стоп.
— Чим більше виправдань — тим менше сили!

Сильний варіант
Умовний вигук:
— «Чому школа не організувала нормальний захід?»
Пауза.
Тренер у ролі директора: Можливо, сьогоднішній формат не відповідає вашим очікуванням. Я це почув. Ми обов’язково проаналізуємо результат. (Посмішка). А зараз пропоную подивитися, що нам вдалося зробити.

П’ята демонстрація
«Технічна помилка — це теж частина виступу»
(Тренер починає говорити в уявний мікрофон).
Раптом «мікрофон вимикається».
Тренер демонструє неправильну реакцію: Алло! Алло! Чому не працює?! Хто відповідає за звук?! Пауза. Усі одразу дивляться не на директора. Усі дивляться на проблему.
Тренер: А тепер інакше. Знову умовно вимикається мікрофон.
Тренер спокійно відходить від нього. Розправляє плечі.
Говорить голосніше: Схоже, техніка вирішила перевірити, чи справді директор уміє говорити без підсилення. (Посмішка). Перевіряємо. І продовжує виступ.

Пояснення
Тренер: Харизма — це не відсутність проблем.
Харизма — це вміння не зникати, коли проблема з’явилася.

Шоста демонстрація
«Несподівана помилка директора»
Тренер: Іноді «удар» прилітає від самого директора.
Приклад: Директор переплутав ім’я гостя.

Неправильно: Ой! Господи! Вибачте! Я сьогодні зовсім… У мене стільки всього… Ну ви ж розумієте…
Тренер зупиняється: І знову директор починає зменшувати себе.

Сильний варіант
Тренер: Директор назвав людину неправильним ім’ям.
(Пауза. Спокійно): Я щойно припустився помилки. (Посмішка).Виправляюся.
Називає правильне ім’я. Дякую за ваше терпіння. І продовжує.
Тренер: Все. Помилка визнана. Гідність збережена. Виступ живе далі.

Кульмінація вправи
«Удар — це м’яч»
Тренер виходить у центр.
Уявно бере в руки м’яч.
Тренер: Уявіть, що кожна несподівана ситуація — це м’яч, який у вас кидають. (Показує рух руками). Ви можете відскочити. Можете закрити обличчя. Можете розсердитися. А можете…(Ловить уявний м’яч!). Пауза. Зловити!
(Дивиться на аудиторію). І зробити з ним свій наступний рух.
(Імітує передачу м’яча)_. Не відбив удар емоцією. Прийняв його. І використав у своїй грі.
Формула директора на сцені
Тренер повільно озвучує:
1. ЗУПИНИСЯ
Не відповідай миттєво.
2. ВИДИХНИ
Один внутрішній видих повертає контроль тілу.
3. ПОДИВИСЯ
Не ховай очі.
4. ВИЗНАЙ
«Я почув».
«Це важливе запитання».
«Так, така ситуація є».
5. НЕ ВИПРАВДОВУЙСЯ
Коротко. Спокійно. По суті.
6. ЗРОБИ ПОВОРОТ
«І саме тому…»
«Це підводить нас до головного…»
«Саме про це я зараз і хочу сказати…»
7. ПРОДОВЖУЙ
Повернися до свого виступу.

Фінальна демонстрація тренера
Тренер говорить: І зараз я хочу сказати головне.
Директор — це не людина, у якої все завжди іде за планом.. Це людина, яка вміє залишатися собою, коли план раптом зникає. (Повільно):
— Директор може помилитися.
— Може не знати.
— Може почути критику.
— Може опинитися в незручній ситуації.
(Пауза).
— Але він не має права втратити внутрішній центр!
Тренер робить крок уперед. Впевнено: Не бійтеся удару.
Бійтеся лише моменту, коли ви віддали йому право керувати вами.

Сильний директор не уникає несподіванок. Він робить їх частиною свого виступу.

УДАР ПРИЙНЯВ. СЕБЕ НЕ ВТРАТИВ. ВИСТУП ПРОДОВЖИВ.

Тренер: Справжній харизматик не той, хто не помиляється, а той, хто робить зі своєї помилки геніальний художній хід! Саме ця вправа чудово показує, що харизма — це не коли вам ніхто не заважає. Харизма — це коли вам заважають, а ви все одно тримаєте зал, реальний глядач уже не лякає.

Рефлексія та фінал (0:50 – 1:00)

Мета: Закріпити позитивний якір, вручити нагороди.

(Звучить урочиста, але тепла інструментальна музика)

Тренер: Шановні наші королі та королеви освіти!

Подивіться один на одного прямо зараз. Де поділися ваші затиснуті плечі? Де зникла ця втомлена строгість у очах? Очі сяють, обличчя усміхаються, а голоси звучать упевнено та вільно!

Запам'ятайте головне правило нашого сьогоднішнього репетиційного дня: виступ перед колективом або батьками — це не іспит, де вас оцінюють. Це ваша вистава, де ви даруєте людям упевненість, спокій і натхнення.

Ви — не просто адміністратори. Ви — головні режисери великого дитячого щастя та успіху вашої школи. Коли ви виходите на сцену — володійте нею! Сміливо робіть паузи, посміхайтеся, дихайте на повні груди та знайте: ця сцена — ваша!

Дякуємо вам за вашу сміливість, ваш гумор та вашу харизму! Гучні, заслужені аплодисменти головним акторам нашої освіти — ВАМ!

(Усі учасники разом аплодують один одному під фінальний музичний акорд)

Сертифікати вручаються не просто так.

Тренер: Кожен директор, викликаний на сцену за сертифікатом, має вийти своєю новою «акторською» ходою (ходою переможця), взяти документ, повернутися до зали і зробити красивий театральний уклін під загальні бурхливі аплодисменти. І запам’ятайте відчуття: «Сцена — це безпечно і приємно!».

СЕРТИФІКАТ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ МАЙСТЕР-КЛАСУ

засвідчує, що __________________________________________________ успішно опанував(-ла) базові акторські техніки та інструменти ораторського мистецтва за темою: «Директор на сцені: від напруги до харизми»

Учасник володіє навичками подолання страху сцени, управління увагою аудиторії та тримання "лідерського статусу".

Дата: _____

Тренер: