Карпилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Рокитнівської районної ради Рівненської області
ТЕХНІКИ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ НА УРОКАХ ФІЗИКИ
Карпилівка 2021
Автор-упорядник: Бричка Юлія Валентинівна, вчитель фізики Карпилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Техніки запамятовування та їх застосування на уроках фізики. – Карпилівка, 2021. – 57 с.
Рецензент: Григорчук Людмила Степанівна, заступник директора з навчальної роботи, старший вчитель.
У методичні розробці ви дізнаєтесь, як інноваційна технологія: ейдетики і мнемотехніка сприяють підвищення ролі розвивального аспекту навчання, що своєю чергою веде до успішного засвоєння знань, умінь та навичок учнями, дозволяє їм психологічно комфортно та легко здобувати нові знання, отримувати задоволення від реалізації своїх здібностей.
Ця книга допоможе вчителям у практичному використанні ейдетичних і мнемотичних прийомів для розвитку пам’яті, уяви, творчого мислення та вміння швидко і точно відтворити отриману інформацію.
Для вчителів.
Рекомендовано методичною радою Карпилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області (протокол №2 від 17.11.2020р.)
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ ПІДЛІТКІВ
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ НА УРОКАХ ФІЗИКИ
2.1. Ейдентичні методи розвитку пам’яті………………………………..17
2.2. Мнемотехнічні методи………………………………………………..29
2.3. Зв'язок пізнавальної активності і пам’яті……………………………34
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..36
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………………….38
ДОДАТКИ………………………………………………………………….39
ВСТУП
Серед багатьох завдань, направлених на удосконалення навчального процесу, провідне місце в навчальному процесі займає формування пізнавального інтересу учнів. Ця ідея повинна бути втілена в життя із застосуванням таких засобів, які б зацікавлювали учнів, залучали б їх до спільної діяльності з учителем, активізували б їх до навчання. У сучасній школі більше часу приділяють розвитку індивідуальних особливостей учня. Він стає діючою особою навчального процесу, а не спостерігачем, і це дуже добре – адже на такому уроці покращується процес засвоєння навчального матеріалу. Останнім часом спостерігається значне послаблення пізнавального інтересу учнів до вивчення фізики, в результаті чого вивчається предмет не в усьому його обсязі, різноманітті, а тільки основні закони та явища. Учні заучують закони, розв’язують задачі, виконують лабораторні роботи, не розуміючи змісту матеріалу. Зазвичай такі уроки одноманітні і нецікаві. Діти, які мають проблеми у зв’язку із вивченням фізики, не можуть розкрити себе, побачити красу предмету. Адже фізика – дуже цікавий і різноплановий предмет, хоча і складний. Тільки учитель може змінити повною мірою подібне відношення до фізики. Важливу роль у процесі навчання відіграє вміле використання наукових відомостей, матеріалів для розширення світогляду учня, матеріалів цікавого характеру, творчих і самостійних робіт, які виховують в учня любов до фізики.
Пізнавальний інтерес тісно пов’язаний з увагою, пам’яттю, працездатністю учня та позитивно діє на всі психічні функції. Його потрібно визнати одним із найважливіших факторів навчального процесу, вплив якого незаперечний як на створення світлої та радісної атмосфери навчання, так і на інтенсивність протікання пізнавальної діяльності учнів.
Протягом всієї людської історії люди намагалися придумати способи, за допомогою яких вони могли б по можливості міцно засвоїти будь-які знання. З найдавніших часів тема і техніка запам'ятовування займала допитливі уми, розглядалася і систематизувалася великими людьми минулого.
Обсяг загальних і професійних знань у світі зріс за останнє сторіччя в порівнянні з попередніми століттями в багато разів. При цьому спостерігається все більша його збільшення, постійне поповнення все більшою кількістю нової інформації. Тому розвиток пам'яті, вдосконалення процесів запам'ятовування, збереження і відтворення інформації є однією з найактуальніших завдань людини в сучасному суспільстві. Вивчення та застосування певних способів, прийомів і методів запам'ятовування значно сприяє якісному і кількісному поліпшенню запам'ятовування й утримання в пам'яті необхідної інформації.
Особливо важливо знання цих прийомів для школярів, оскільки засвоєння навчального матеріалу, загальноосвітньої чи спеціальної інформації є основною сферою їх діяльності. І без уміння обробки, аналізу, засвоєння, систематизації і міцного утримання в пам'яті вивченого процес навчання втратить для них будь-який сенс. Освоєння прийомів запам'ятовування інформації входить до числа питань ознайомлення з формами та методами наукової організації навчання школярів, розвиває їх навички роботи з навчальною та науковою літературою, сприяє успішному оволодінню знаннями, необхідними для навчальної та навчально-дослідної діяльності.
Урок був і залишається основним елементом навчального процесу. Як відомо, урок – це форма організації навчальних занять, яка регламентує довершений обсяг навчального матеріалу для засвоєння його учнями. Сучасний урок – це урок спрямований на те, щоб кожна дитина збагнула себе як самодостатню особистість. Для цього потрібно віднайти таки форми організації навчального процесу, які б активізували його емоційну та інтелектуальну діяльність. Сучасний урок повинен охопити увесь комплекс методів активізації пізнавальної діяльності учнів від репродуктивного до дослідницького. Для цього необхідно:
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ ПІДЛІТКІВ
Запам’ятовування – це процес пам'яті, завдяки якому відбувається закріплення нового через поєднання його з набутим раніше.
Пам'ять ‒ поняття, яке не можна описати одним реченням. Це не щось конкретне і відчутне, це робота вищих психічних функцій людини. Ця робота спрямована на запам'ятовування інформації, її збереження і відтворення. Пам'ять ‒ це не тільки про інформацію, а й про перенесені емоції, про досвід людини, її страхи й тривоги. Наш мозок запам'ятовує все! Дещо він через якийсь час забуває, а дещо залишається десь далеко-далеко в підсвідомості, відтворюючись картинкою через багато-багато років. Завдяки пам'яті ми вчимося, запам'ятовуємо правила, формули, вирішуємо рівняння, вчимо мови.
Як свідчать дослідження, процеси пам'яті у підлітків ще не достатньо сформовані. Однак вони починають виявляти усвідомлений інтерес до способів поліпшення запам'ятовування, збереження і відтворення інформації. Запам'ятовування полягає у введенні інформації в пам'ять. У підлітковому віці все більшу роль відіграє опосередковане запам'ятовування через слово, яке сприяє фіксуванню в пам'яті більшої кількості абстрактного матеріалу. Збереження - це утримування сприйнятої інформації. Суть відтворення полягає у відновленні збереженої інформації.
Розвиток пам'яті у підлітковому віці відбувається у напрямі її інтелектуалізації. Порівняльний аналіз мне-мічної діяльності молодших школярів і підлітків засвідчив ширший вибір у підлітків прийомів опосередкованого запам'ятовування і частіше їх використання. Вони більш усвідомлено, цілеспрямовано використовують мнемічні прийоми. А як відомо, існує пряма залежність між застосуванням прийомів запам'ятовування, рівнем володіння ними і продуктивністю запам'ятовування та відтворення.
З віком змінюється залежність між пам'яттю і мисленням. Якщо раніше мислення дитини залежало від пам'яті, то у підлітковому віці пам'ять зумовлюється мисленням. Процес запам'ятовування зводиться до мислення, встановлення логічних зв'язків між елементами інформації, яку необхідно запам'ятати, а пригадування полягає у відтворенні матеріалу за цими зв'язками. Для підлітків пригадувати - значить мислити.
Основним завданням педагога у роботі з підлітками є цілеспрямований розвиток процесів пам'яті: запам'ятовування, збереження, відтворення, а також логічної пам'яті, що визначально впливає на розвиток їх інтелекту і здібностей.
Навчання в середніх класах вимагає високої концентрації уваги, здатності зосереджуватись на змісті навчальної діяльності та одночасно відволікатися від сторонніх стимулів, що потребує вольових зусиль. Наприклад, матеріал із предметів фізико-математичного циклу має понятійний, узагальнений і логічно організований характер, підліток мусить виявляти неабияку інтелектуальну активність під час його первинного засвоєння (пояснення нового матеріалу вчителем). Так, для доведення теореми не достатньо просто слухати, як це буває під час розповіді про великі географічні відкриття. Найменша неуважність протягом короткого часу може спричинити нерозуміння всього подальшого пояснення, оскільки засвоєння певних частин такого матеріалу можливе лише на основі розуміння та усвідомлення попередніх суджень.
Навчальна діяльність підлітків, вимагаючи мимовільної і довільної уваги, водночас сприяє їх розвитку. У цьому віці розвивається стійкість уваги - здатність тривалий час зосереджуватися на абстрактному, логічно організованому матеріалі. Розвиток цей відбувається поступово, нерівномірно, у кожної дитини - по своєму, будучи пов'язаним з формуванням умінь вчитися і працювати.
У зв'язку з ускладненням навчальної діяльності у підлітків виникає прагнення розвивати уважність, основні властивості своєї уваги, яка стає контрольованішою. Вони вже можуть регулювати і зовнішнє вираження уваги, наприклад, вдавати із себе уважних, думаючи на уроці про щось інше. На відміну від молодших школярів підлітки уважніші до інших людей, їхніх дій, поведінки.
Вчитель може керувати увагою підлітків, викладаючи різними методами новий матеріал, включаючи їх у самостійну діяльність, зацікавлюючи її змістом. Підтримує увагу дітей успішне переборювання ними труднощів.
У дітей шкільного віку особливо яскраво проявляється вплив інтересу на продуктивність запам’ятовування. Відомо, що багато хто з школярів неоднаково запам’ятовує і засвоює різні навчальні предмети. Пояснюються ці факти не різною пам’яттю учня, а різним інтересом до виучуваних предметів. Педагогічна практика показує, що коли вчитель виховує в дітей інтерес до так званих нелюбимих предметів, запам’ятовування та засвоєння цих предметів учнями різко поліпшується.
Таким чином, характер пам’яті, її продуктивність пов’язані з особливостями особистості. Людина свідомо регулює процеси своєї пам’яті й керує ними, виходячи з тих цілей і завдань, які вона ставить у своїй діяльності.
Під впливом навчання зазнають прогресивних змін усі процеси пам’яті підлітків, всі її сторони, а саме, запам’ятовування, заучування, відтворення, пригадування, впізнавання. В той час як одні процеси досягають у підлітка порівняно з молодшими школярами вищого ступеня розвитку, інші можуть функціонувати в них і на нижчих рівнях, які певний час ще зберігаються.
Однією з головних характеристик підліткового віку є продовження навчання в загальноосвітніх установах. Навчання в школі займає велике місце в житті підлітка. Позитивне тут - готовність підлітка до тих видів навчальної діяльності, які роблять дорослішим в його власних очах. Така готовність може бути одним з мотивів навчання. Для підлітка стають привабливими самостійні форми занять. Підліткові це імпонує, і він легше освоює способи дії, коли учитель лише допомагає йому.
Звичайно, інтерес до навчального предмета багато в чому пов'язаний з якістю викладання. Велике значення мають подача матеріалу учителем, уміння захоплююче і дохідливо пояснити матеріал, що активізує інтерес, посилює мотивацію вчення. Поступово на основі пізнавальної потреби формуються стійкі пізнавальні інтереси, що ведуть до позитивного відношення до учбових предметів в цілому.
У цьому віці виникають нові мотиви навчання, пов'язані з усвідомленням життєвої перспективи, свого місця в майбутньому, професійних намірів, ідеалу.
Знання додають особливу значущість для розвитку особистості підлітка. Вони є тією цінністю, яка забезпечує підлітка розширення власної свідомості і значуще місце серед однолітків. Саме у підлітковому віці докладаються спеціальні зусилля для розширення життєвих, художніх і наукових знань. Підліток жадібно засвоює життєвий досвід значущих людей, що дає йому можливість орієнтуватися в буденному житті. В той же час уперше підліток починає сам шукати художні і наукові знання. Разом з однолітками він їздить в художні науково-просвітницькі музеї, ходить на лекції, в театри.
Ерудований підліток має авторитет у однолітків як носій особливого фетиша, що спонукає його примножувати свої знання. При цьому самі по собі знання доставляють підліткові істинну радість і розвивають його розумові здібності.
Знання, які отримує підліток в процесі навчальної діяльності в школі, також можуть приносити йому задоволення. Проте тут є одна особливість: в школі підліток не вибирає сам знання, що осягаються. В результаті можна бачити, що деяке підлітки легко, без примусу, засвоюють будь-які шкільні знання; інші - лише обрані предмети. Якщо підліток не бачить життєвого знання певних знань, то у нього зникає інтерес, може виникнути негативне відношення до відповідних учбових предметів.
Стійкі навчальні мотиви формуються на основі пізнавальної потреби і пізнавальних інтересів. Пізнавальні інтереси підлітків сильно розрізняються. У одних вони характеризуються невизначеністю, мінливістю і ситуативністю. У інших проявляються стосовно вузького круга учбових предметів, у третіх - до більшості з них. При цьому учнів можуть цікавити різні сторони предметів: фактологічний матеріал, суть явищ, використання в практиці.
Опанування навчального матеріалу вимагає від підлітків більш високого рівня учбово-пізнавальної діяльності, чим в молодших класах. Їм належить засвоїти наукові поняття, системи знаків. Нові вимоги до засвоєння знань сприяє поступовому розвитку теоретичного мислення, інтелектуалізація процесів сприйняття, розвивається здатність виділяти головне, істотне.
Підлітки, що використовують мислення та запам'ятовування, мають переваги перед тими, хто запам'ятовує механічно. Розвинена мова, уміння виражати думку своїми словами, творча уява сприяють опануванню учбового матеріалу. Самі підлітки при цьому особливе значення надають розвитку власної мови - адже мова багато в чому визначає успіх в спілкуванні.
Кожна особистість має індивідуальні відмінності (особливості) пам'яті, які виявляються в різних сферах її мнемічної діяльності. Особистісні особливості пам'яті полягають в індивідуальних поєднаннях видів пам'яті, специфіці окремих процесів і властивостей, змісту надбань і професійної спрямованості. Відмінності в рівні розвитку пам'яті значною мірою залежать від особливостей типів нервової діяльності та передаються людині у спадок.
Серед характеристик пам'яті виділяють такі природні індивідуальні особливості (властивості) пам'яті:
Якщо у дитини сформовані раціональні способи мнемічної діяльності, вироблені відповідні звички: акуратність, точність, відповідальність, то негативні прояви пам'яті, що зумовлюються типологічними особливостями нервової системи, можуть коригуватися.
Індивідуальні розходження в особливостях запам'ятовування виявляються в типах пам’яті, які залежать від того, при якому способі пред’явлення матеріалу людина краще запам’ятовує:
Індивідуальні властивості пам'яті виявляються і в тому, який матеріал краще запам’ятовується – образний, словесний чи однаково продуктивно як той, так і інший. Саме відповідно до цього в психології розрізняють ще такі типи пам'яті:
Врахування індивідуальних властивостей пам'яті важливо в навчальній діяльності, щоб максимально продуктивно використовувати потенційні можливості кожного учня та розвивати їх пам'ять.
Раціонально – записати те, що треба запам’ятати, намалювати, проговорити, навіть проспівати. Дуже корисно проговорити, «проспорити».
При емоційному посиленні початкового враження треба намагатися викликати максимум емоцій, пов’язаних з тим, що треба запам’ятати. Інколи на полях книги олівцем пишуть емоційні позначки: «Правильно!», «Ха-Ха!», «Яке безглуздя!». Нерідко сильні емоційні враження ми пам’ятаємо набагато довше та міцніше, ніж «враження розуму».
На думку німецького письменника І Ліхтенберга, люди мало запам’ятовують через те, що самі дуже мало думають. Тому, обов’язково намагайтеся в усьому віднаходити зміст, провідну думку, виділяти її аргументацію, інколи треба працювати в книжці олівцем, зробити конспект. Вчіться не лише відповідати на запитання, а й ставити їх.
Поміркуйте над словами англійського філософа Б. Стюарда: «Не читай того, чого не хочеш запам’ятати, і не запам’ятовуй того, чого не маєш на меті застосовувати». Іншими словами, щоб їжа була корисна – їжте з апетитом. Ця гастрономічна аналогія підводить нас до наступного закону.
Чому перш ніж відрізати, треба сім разів відміряти, і чому саме семеро одного не чекають? А ще було сім давньогрецьких мудреців, сім чудес світу. Та й сім днів тижня навряд чи випадковість.
Психологи розшифрували секрет магічної сімки. Виявляється, таким є середній об’єм нашої оперативної пам'яті – за одночасного сприймання вона здатна втримати близько семи об’єктів. Причому легше запам’ятати перший та останній елементи ряду.
Нове легше «вкладається на вже готові полиці», міцніше тримається купа завдяки зв’язкам із попередньою інформацією. Тобто до роботи зі складним матеріалом корисно заздалегідь підготуватися.
Давно помічено, що найлегше забути тільки-но вивчене або запам’ятати дещо подібне. Тому не слід вчити фізику одразу після математики, а історію після літератури.
Правила керування пам'яттю:
Розділ ІІ. МЕТОДИ ЗАПАМЯТОВУВАННЯ НА УРОКАХ ФІЗИКИ
2.1. Ейдентичні методи розвитку пам’яті
Уява важливіша за знання
А. Ейнштейн
Сьогодні вчитель сам обирає методи і прийоми як створити в учнів інтерес до навчання. Серед розмаїття педагогічних технологій варто виділити - ейдетичну технологію. Навчання за допомогою методів ейдетики - це специфічна форма організаційної навчальної діяльності, одна з цілей - забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчув би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, виключення домінування однієї думки над іншою. Призначення навчання за допомогою методів ейдетики полягає у тому, щоб по - перше, передати знання, по - друге, усвідомити цінність інших людей. Має воно і своє завдання: розв'язання навчальних поведінкових завдань.
Методи ейдетики відіграють важливу роль у сучасній освіті. їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), учні свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя - він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проведення кроків методами ейдетики потребують перш за все, компетентності, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Методи ейдетики дають змогу створити навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв'язне мовлення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально - виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву.
Впровадження ейдетичної технології вимагає від вчителя часових, інтелектуальних і матеріальних зусиль. Таким чином, використання методів ейдетики в навчанні найкраще реалізовує особистісна орієнтоване навчання, допомагає вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учнями між собою.
У середній школі важливо сприяти тому, щоби дитина вільно мислила, складала свою уяву про навколишній світ.
Коли на уроках фізики ми вивчаємо звук, то спочатку я показую дітям різні досліди, щоб вони самі прийшли до думки, що звук – це хвиля. Я не починаю урок із сухого викладання теми. Ми проводимо багато досліджень, під час яких діти самі доходять до певного висновку”.
Коли йдеться про закони чи правила, то краще запам’ятовується те, що учні відкривають самостійно. Тому я не підтверджую правила прикладами, а разом із дітьми шукаю закономірності в прикладах і вже потім ми разом виводимо закон. Безперечно, потім йде закріплення, але радість від власного відкриття допомагає запам’ятати надовго.
Головними інструментами ейдетики є робота з асоціаціями та акровербальная техніка.
Робота з асоціаціями представлена двома напрямками: ланцюговим методом (він апелює асоціативними логічними зв'язками) і методом зорових асоціацій.
Ланцюговий метод заснований на тому, що будь-яке явище може спричинити за собою інше. Інформація, при навчанні в цьому випадку, розкривається поступово (від загального до конкретного, від приватному до загального або від приватного до іншого, існуючого з ним паралельно в інформаційному просторі, приватному).
Що ж стосується зорових асоціацій, то цей метод, навпаки, позбавлений логічного компонента. Зате тут особливо важлива зв'язок того чи іншого об'єкта з певним місцем.
Наприклад, коли вчитель фізики пояснює дітям, як відбувається рух електричного струму по проводах, то при використанні ейдетики у викладанні, вчитель може стати в дверний отвір і сказати хлопцям: «Уявіть що всі присутні в цьому класі - це електричні заряджені частинки. Зараз на перерві наш клас піде в їдальню. Я буду вас супроводжувати і квапити, щоб ви встигли на наступний урок. Електричне поле по відношенню до зарядженим частинкам діє також ».
На перший погляд, таке пояснення дуже абсурдно, адже в ньому відсутній навіть наукове обгрунтування. Але учень наочно представляє картинку, пов'язує її з конкретним місцем. Електричні частинки в представленні школяра «оживають». В голові народжується яскравий емоційний образ. І учень в цьому випадку обов'язково надовго запам'ятає, в чому полягає сутність руху електричного струму. А, якщо ж учневі прочитати просто сухе визначення, то, на жаль, в пам'яті воно залишиться тільки у тих, хто дійсно зацікавлений предметом.
Що ж стосується акровербального методу, то цей метод заснований на креативному перетворенні «сухий» інформації в «живі» тексти. Це може бути, наприклад, «шифрування» навчального матеріалу в вірші, пісні та анекдоти. Як правило, робота з інформацією таким способом викликає особливо приємні емоції. А запам'ятовувати будь-який матеріал, перебуваючи в прекрасному настрої, як відомо, завжди легше, цікавіше і головне, ефективніше. Вчитися з посмішкою - це не фантастика. Це ейдетика!
Можна сказати, що використання технік ейдетики дозволяє говорити про те, що навчання стає найбільш природним і гармонійним по відношенню до закладеного самою природою процесу розвитку людського мозку.
Тут мінімізується психологічну напругу, а запам'ятовування і засвоєння інформації стає невимушеним, захоплюючим і необтяжливим. У підсумку значно підвищується працездатність, захопленість предметом і з'являється виразне бажання «згорнути нові гори».
Безумовними перевагами ейдетики є:
Гра «Розшифруй термін»
Метод «Парадоксальна розповідь»
«Парадоксальна розповідь» - це розповідь, яка містить хибні або неправильні твердження. Учні, спираючись на свої знання, виділяють парадоксальні моменти та доводять їх хибність, що розвиває вміння швидко і логічно мислити, стисло конспектувати,чітко висловлювати свою думку.
Гра «Третій зайвий»
Гра «Так - ні»
Під час закріплення вивченого матеріалу доцільна гра «Так-ні», де учні після одноразового прослуховування твердження записують відповіді – так чи ні.
Гра «Розшифруй термін»
Метод «Антивірус»
«Антивірус» - метод ознайомлення з алгоритмом дослідження, дій використовую перед початком лабораторної роботи. При повідомленні теоретичних відомостей до виконання роботи даю учням «уражену вірусом» програму дій. У процесі обговорення учні визначають імовірну послідовність етапів – «лікують вірус».
Метод «Розірвана шпаргалка»
Метод оживлення
Ґрунтується на розвитку природних можливостей людини до фантазування. За допомогою цього методу людина вчиться швидко створювати уявні картинки текстів, історичних подій, побутові, живі картини правил, таблиць. Вона ніби стає співучасником тих подій, про які йдеться. Розвиток здібностей до візуалізації розширює межі пам’яті, створює безмежні можливості використання образної пам’яті.
Метод послідовних асоціацій
Базується на умінні швидко створювати асоціації на кожну одиницю інформації та будувати з них серію зв’язаних між собою послідовних асоціацій з першого слова до останнього. Вони повинні бути незвичайні (кумедні), у русі (діяти); має створюватись уявна картинка.
Метод асоціативних асоцацій
Тобто знаходження співзвучних асоціацій до слів. Цим методом користуються, коли треба запам’ятати слова, прізвища, імена та по батькові людей (особливо іноземні), терміни, які важко вимовляти.
Недоліки методу: можливі помилки у вимові іноземних слів, проте вони зникають, якщо практикувати впевнено.
Метод входження
Сама назва підказує дію – увійти всередину картини, розповіді, фільму, будь-якого сюжету, перетворити його своєю фантазією. Картинка може просто оживати перед очима, або можна самому стати учасником події. Уявити себе учасником дещо складніше, але ефект буде сильнішим. Те, що з нами відбувається, не забувається. Психологи одностайні у тому, що довготривала пам’ять вічна, вона зберігає кожен день, і якщо не завжди вдається згадати бажане, це лише доводить, як міцно все оберігає наш «внутрішній охоронець». Він дозволяє боротися з неуважністю, відволіканням, сторонніми подразниками. Його легко засвоюють люди з розвиненою уявою, тому дуже важливо розвивати здатність до візуалізації.
Метод образних гачків
Ґрунтується на тому, що інформацію треба ніби «повісити» на об’єкти малюнка, а потім її зняти. Пригадується спочатку сам малюнок, потім прив’язана до нього інформація. Тобто малюнок у такому випадку виконує роль гачка на вішаку нашої пам’яті.
Метод графічних асоціацій
Графічні імпровізації можна робити з цифр, букв, значків (залежно від того, що потрібно запам’ятати), довільних ліній у різному напрямку, у яких потім можна побачити певний малюнок.
Якщо мета – запам’ятовування, то, зобразивши обличчя, ми легко за малюнком згадаємо інформацію (номер телефону, ім’я, прізвище). Довільні імпровізації безперервної лінії розвивають здатність до творчої уяви, творчого мислення, відкривають у людині несподівані, навіть для неї самої, здібності (малювати, писати вірші тощо).
Метод абревіатур
Це метод зручного скорочення слів, який є елементом скорочитання. Слово треба скорочувати таким чином, щоб за деякими буквами можна було здогадатися про його значення, найкраще застосовувати для вивчення правил, тематичних визначень тощо. Він найбільше підходить дітям, у яких погано розвинена уява. Творчий процес відбувається тоді, коли діти починають здогадуватися про зміст слова за скороченим записом, записуючи його у пам’яті на рефлекторному рівні.
Комбіновані методи
Усі ми в житті користуємося комбінованими методами запам’ятовування. Поділ методів досить умовний. З методичної точки зору, штучний розподіл на численні методи обґрунтований, уся світова педагогіка на цьому базується, але на практиці їх треба комбінувати. Різноманітних комбінацій може бути безліч. Чим успішніше учні навчаться це робити, тим кращим буде результат. На основі отриманих знань у кожної дитини формується власний метод. І він працює найкраще, він є найзручнішим.
Обговорюючи будь-яку проблему, потрібно дуже обережно ставитися до кожної незвичайної думки, бо якщо ми перервемо дитину зневажливим зауваженням або, ще гірше, скажемо, що це дурниці, вона замкнеться і може вже ніколи не висловити вголос своєї думки. Такий учень втрачає впевненість у власних можливостях, виростає людина, не здатна самостійно вирішувати життєві проблеми.Також дуже важливо сформувати навички оцінювати власну творчу діяльність. У процесі творчої праці дитина починає міркувати незвично, створювати щось нове, оригінальне. Їй потрібна підтримка, оцінка її розумової праці. Коли учень може сказати: «Це я вирішив сам», у нього з’являється впевненість у собі, у власних здібностях та можливостях.
Пізнати та навчитися працювати за методами запам’ятовування не важко. Єдиною складністю засвоєння методик є те, що оволодіння ними на предметних уроках займає багато часу. Тому значно ефективнішим є навчання на спеціальних заняттях-тренінгах, на яких в ігровій формі учні засвоюють усі відомі методи. А застосовувати отриманні знання і виробляти міцні навички роботи можна на навчальному матеріалі будь-якого предмета. важливим є те, що прийоми і методи ейдетики можна використовувати під час викладання різних дисциплін. Для цього не потрібно перебудовувати власний стиль чи методику викладання, змінювати програму. Варто просто під іншим кутом подивитися на навчальний процес, навчати учнів паралельно новим методам обробки інформації, дати їм право вибору, яким «інструментом» для засвоєння знань краще користуватися.
2.2. Мнемотехнічні методи
Справжнім порятунком я вважаю нетрадиційні форми навчання, які дозволяють активувати інтерес учнів, розвивати навчальну мотивацію, іноді навіть дозволяють дати вихід їх накопиченої енергії, направивши її в «мирне» русло. Однією з таких форм роботи я вважаю застосування на уроках фізики методів мнемотехніки.
Звернення до цієї технології обумовлено деякими особливостями дітей-девіантів, такими як: відсутність інтересу до навчання, несформованість навчальної мотивації, обмеженість словникового запасу, нерозвиненість емоційно-вольових якостей і процесів, неуважність уваги, відсутність здатності мислити логічно, порушення мотивації і імпульсивний характер реагування.
Мнемотехніка - сукупність спеціальних прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування потрібної інформації і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення асоціацій.
Принципи мнемотехніки базуються: на заміну абстрактних понять на поняття, що мають образне уявлення (наприклад, візуальне або аудіальне); на встановленні зв'язків з уже наявною в пам'яті інформацією.
Методи мнемотехніки використовуються також при навчанні фізики. Наприклад:
Наприклад, три закони Ньютона:
Видимий спектр електромагнітних хвиль:
Чапля Осінь Жде Завзято, Буде Сани Фарбувати.
З ним, звичайно, всі знайомі.
Швидко з нами повтори:
«U дорівнює RI».
Причому поздовжня вона,
А біжить вона всюди
В твердої, рідкої, газовому середовищі.
m=ρ*V
m=kIt
запам'ятовування формули: «Рожа-Аш!»
Наприклад, за допомогою посилання https://bit.ly/387qn1i або QR- коду ви можете переглянути цей предмет.
Мнемотехніка забезпечує дуже глибоке розуміння матеріалу, оскільки методи запам'ятовування наказують створювати в уяві яскраві образні ілюстрації для понять і визначень.
При вивченні деяких тем «Відносність часу», «Перетворення Лоренца», «Швидкість світла у вакуумі як гранично допустима швидкість передавання взаємодії» в учнів виникають труднощі в сприйнятті і засвоєнні навчального матеріалу через складність математичного апарату і формул, потрібних для розрахунку деяких фізичних величин. Відомі прийоми мнемотехніки, що дозволяють за допомогою певних асоціацій, наочних образів, фраз запам’ятати правила, закони, формули. Іноді на уроках доцільно застосовувати такі прийоми. При цьому створюється і наочний «образ» формули і її словесний опис, що дає можливість запам’ятати учням як з візуальним, так і з аудіовізуальним типом сприйняття. Індивідуалізація може виявлятися і в тому, що учні самі придумують оптимальний для себе спосіб запам’ятовування й осмислення. З цією метою дається завдання придумати такий спосіб. Вибір необмежений (реклама, плакат, вірш тощо). Наше дослідження показало, що при індивідуальному підході вчителю доцільно користуватися так званою «Технологічною картою уроку» (додаток ). У ній відбиваються структурні елементи уроку, передбачена діяльність вчителя і учнів відповідно до кожного структурного елемента, методи, форми, засоби, прийоми, що використовуються в роботі з різними типологічними групами. Таким чином, вивчаючи новий матеріал з використанням індивідуального підходу до навчання, можна добитися розуміння навчального матеріалу кожним учнем, зробити урок таким, що не тільки розвиває, навчає і виховує, але цікавим і бажаним для всього класу
2.3. Зв'язок пізнавальної активності і пам’яті
Взаємозв’язок між пізнавальною та інтелектуальною діяльностями розкрив С.Л. Рубінштейн. Він зазначав, що мислительна діяльність – неперервний процес. Досягнутий рівень розвитку мислення учня розширює можливості за своєння ним знань (пізнавальної діяльності), що призводить до необхідності її змін, ускладнення. Це, в свою чергу, основа для подальшого розвитку мислення. Така залежність пізна вальної діяльності та інтелектуальної діяльності не однобічна: засвоєння знань і розумовий розвиток – діалектичний процес, в якому причина і наслідок неперервно змінюються. Без неперервного розумового розвитку учнів не існує справжнього засвоєння знань, тобто не розвивається пізнавальна діяльність. Мислительні вміння і навички детермінують можливість засвоєння навчального і позанавчального матеріалу, тобто широку пізнавальну діяльність учня.
Для інтелектуального розвитку дитини важливе значення має пам’ять, яка є необхідною ланкою як навчальної, так і пізнавальної діяльності. Пам’ять накопичує враження про навколишній світ, слугує основою для набуття знань (пізна вальної діяльності), вмінь, навичок (інтелектуальної, пізна вальної та навчальної діяльностей). Мнемічні дії будуються на основі мислительної діяльності, опанування смислової структури інформації, яка підлягає засвоєнню.
Розвиток логічної пам’яті впродовж шкільного віку виявляється у збільшенні використання кількості допоміжних засобів запам’ятовування. Вирішальні зрушення у розвитку пам’яті відбуваються у юнацькому віці. У реальній педагогічній практиці зустрічаються учні підліткового і навіть старшого шкільного віку, які рідко використовують прийоми логічного запам’ятовування. Загалом, “зазубрюючи” матеріал, вони зазнають серйозних утруднень в ситуаціях запам’ятовування великого обсягу складного матеріалу, при цьому становлення пізнавальної діяльності, як здебільшого мотиваційного феномена, починає гальмуватися.
Як підсумок зазначимо, що про інтелектуальний розвиток можна судити за показниками сформованості прийомів і навичок розумової діяльності (вміння узагальнювати, кла сифікувати, діяти в умі, усвідомлювати засоби розв’язання різних класів задач, добре запам’ятовувати і логічно осмислювати матеріал та ін.). Ці вміння мають відповідати віковим нормативам.
ВИСНОВКИ
Застосування технологій розвитку критичного мислення сприяє розвитку особистості учнів, які оволодівають різними способами інтеграції інформації, вчаться виробляти власну думку на основі осмислення різного досвіду, ідей і уявлень, будувати висновки і логічні кола доведень, виражати чітко, впевнено і коректно свої думки.
Сьогодні вчитель сам обирає методи і прийоми, як викликати в учнів інтерес до навчання. Серед розмаїття педагогічних технологій варто виділити – ейдетичну та мнемотехніку. Навчання за допомогою методів ейдетики та мнемотехніки – це специфічна форма організаційної навчальної діяльності, одна з цілей – забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчув би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, виключення домінування однієї думки над іншою. Застосування прийомів ейдетики та мнемотехніки полегшує сприйняття та запам’ятовування навчального матеріалу, активізує розумову діяльність, підвищує інтерес до вивчення предмету, сприяє розвитку мислення дитини, створює позитивний фон уроку.
Я вважаю, що ці методи дають змогу створити навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це відповідно формує характер учнів, розвиває світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; виявляє і реалізує індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву.
Таким чином, використання технік ейдетики та мнемотехніки дозволяє говорити про те, що навчання стає найбільш природним і гармонійним по відношенню до закладеного самою природою процесу розвитку людського мозку. Мінімізується психологічна напруга, а запам’ятовування і засвоєння інформації стає невимушеним, захоплюючим і необтяжливим. У підсумку значно підвищується працездатність, захопленість предметом, і з’являється виразне бажання «згорнути нові гори», що підвищує грамотність учня, зменшує кількість помилок, концентрує увагу, зміцнює пам’ять.
«Не буває поганої пам’яті, є лише невміння нею користуватися».
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Принципи роботи за системою ейдетики
Технологічна картка уроку
Тема: Заломлення світла
Ключові поняття
|
Фізичні закони
|
Формули |
|
закон заломлення світла |
; ;
|
Етапи уроку |
Діяльність учнів |
|||||||||
Перевірка д/з
|
Впр. 11 (1) усно |
|||||||||
Вхідне тестування |
Завдання на картках (6 хв) |
|||||||||
Впр. 10 (4) |
За прикладом задачі на стор. 64 |
|||||||||
Цікава задача!!! Дівчинка дивиться на повний Місяць через круглий отвір у непрозорому папері, закривши одне око. Діаметр отвору дорівнює 3 мм. За якої відстані між отвором і оком дівчинка бачитиме місячний диск повністю? |
За необхідності табличні дані Радіус Землі – 6370 км Радіус місяця – 1740 км Відстань від Землі до Місяця – 384 103 км
|
|||||||||
Проблемне питання |
Див. початок технологічної картки |
|||||||||
Тема, задачі уроку |
Записати в зошиті |
|||||||||
План уроку |
|
|||||||||
!!! Оформлюємо разом опорний конспект !!! |
||||||||||
Дослід з монетою та чашкою |
Виконуємо разом |
|||||||||
Заломлення світла - |
це ….. |
|||||||||
Дослід з монетою та чашкою |
Пояснюємо разом |
|||||||||
Побудови
Заломлення світлового променю на межі двох середовищ |
α – ? β – ? γ – ?
|
|||||||||
Фізичний диктант |
Записувати лише відповіді. Кожна відповідь 0,5 б (5 хв.) |
|||||||||
Кошик ключових слів |
Записати ключові слова на ХМАРІ СЛІВ |
|||||||||
Відповіді на підготовчу к.р. |
№11 |
|||||||||
Рефлексія |
|
|||||||||
Домашнє завдання
|
Опрацювати § 12, вправа № 12 (3, 5) письмово Домашнє тестування на блозі http://physik-bsch1.blogspot.com |
|||||||||
Дякую за урок |
|
|||||||||
РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ |
||||||||||
Етапи уроку |
Діяльність учнів |
|||||||||
Вправа 12 (1)
|
Самостійно Перші 5 учнів отримують оцінку 2 б (2 хв.) |
|||||||||
Обчисліть швидкість поширення світла в шматку льоду. |
Дано:
|
Відповідь: |
||||||||
|
||||||||||
Впр. 12 (4) |
Відповідь: γ=30° |
|||||||||
Самостійно (обираєте одне, відповідно до балів) |
||||||||||
Єдина в приміщенні лампа А розташована поряд із круглою колоною (див. рисунок). Покажіть тінь, яку відкидає колона. (3 б.)
|
На рисунку показано точкове джерело світла А та непрозорий предмет В. Скільки з точок 1-6 освітлені? Які саме точки? (5 б.) |
|||||||||
На рисунку показано ділянки тіні та півтіні від вертикальної стінки, неподалік від якої темною ніччю світять два ліхтарі. Повторіть у зошиті рисунок. Де розташовані ці ліхтарі? (4 б.) |
На рисунку зображено два точкових джерела світла в S1, S2 та непрозорий предмет А. Визначте, у якій області (тіні, півтіні чи освітленій) розміщена точка В. (6 б.) |
|||||||||
Самостійна робота за картками (критерії оцінювання на картці) Є можливість доздати на ДІЗі (середа 7-8 урок)
|
||||||||||
Тема . Узагальнення та систематизація знань з теми «Теплові явища».
Ім’я уроку. Вулкан нейробіки.
Мета (формувати компетентності):
предметні: узагальнити та систематизувати знання учнів про теплові явища; формувати вміння пояснювати явища і процеси в природі;
пошуково-дослідницькі: розвивати навички демонстраційного експерименту, вміння аналізувати побачене, робити висновки та узагальнення;
ключові: розвивати логічне мислення, уяву, силу думки, гнучкість думки, швидкість реакції, креативність мислення;
соціальні: формувати світогляд учнів, інтелектуальні компетентності; виховувати інтерес до предмета та вміння співпрацювати через розв’язання нетрадиційних завдань незвичним способом; підвищувати трудову й творчу активність учнів.
Мотивація. Підтвердити і узагальнити необхідність знань з даної теми в нашому житті.
Цілі уроку: систематизувати і скоригувати знання з вивченої теми; навчитися чітко розрізняти теплові процеси; використовувати формули, читати графіки; проводити експерименти, щоб показати високий рівень знань на контрольній роботі.
Тип уроку. Узагальнюючий урок з елементами тренінгу.
Обладнання. Дерев’яна підставка стрічка з фольги, сірники, свічка, кубик з формулами, маршрутний лист, фото колаж процесів.
Структура уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотиваційний етап.
ІІІ. Цільова установка.
ІІІ. Повторення та узагальнення вивченого.
Бесіда
Вправа 1. Асоціативий кущ
Вправа 2. Встановити відповідність.
Робота в парах
Вправа 3. Аукціон формул «Кубик-рубик».
Вправа 4. Дзеркальна малювалка графіків.
Розминка
Вправа 5. Веселі анімашки
Колективна робота
Вправа 6. Ілюзія зору.
Вправа 7. Квадрат фізичних величин.
Проведення досліду.
Вправа 8. Експеримент.
Розминка
Вправа 9. Загадки-жарти.
Індивідуальна робота
Вправа 9. Знайдіть помилку.
Вправа 10. Скрабл.
ІV. Підсумок уроку
Робота в парах
Вправа 11. Не словами, а за допомогою речей.
V. Рефлексія.
VI. Домашнє завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Перевірка готовності дітей до уроку. Знайомство.
ІІ. Мотиваційний етап.
Вступне слово вчителя.
Діти, зверніть, будь-ласка, увагу на екран. Що ви на ньому бачите? Які емоції у вас викликає дана анімація?
Ліве або праве ? У чому загадка?
Якось увечері переглядаючи сторінки світової павутини, я виявила дуже цікавий тест. Переді мною опинилася картинка з обертовою танцівницею. Здавалося б крутиться і не крутиться. Як виявилося не все так просто. Під картинкою я виявила загадковий опис – якщо дівчина обертається за годинниковою стрілкою, то домінуючою півкулею в даний момент є ліва півкуля, якщо проти годинниковох стрілки, то права. А якщо ви можете змксити крутитися в обидві сторони, то ви геній управління своїм мозковим простором. А ви готові до такого тесту? (Учням пропонується тест на виявлення домінуючої півкулі)
Як ви думаєте, чому вулкан? Вулкан від давньогрецького означає бог вогню, що символізує тепло. А нейробіка – це така методика тренування для наших звивин , для покращення пам’яті і розвитку інтелектуальних здібностей. Для виконання кумедних вправ вам доведеться трішки «почудити», виконати звичайні завдання дещо чудернацьким способом, використовуючи всі 5 органів чуття в незвичній комбінації. При цьому вам слід дотримуватись простих правил:
ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку.
Отже, тема нашого уроку «Узагальнення і систематизація знань з теми «Теплові явища»», а ім’я уроку «Вулкан нейробіки».
Цілі уроку: систематизувати і скоригувати знання з вивченої теми; навчитися чітко розрізняти теплові процеси; використовувати формули, читати графіки; проводити експерименти, щоб показати високий рівень знань на контрольній роботі. А які ваші очікування від уроку? Запишіть будь-ласка на картках.
Кожне завдання – це буде виверження вулкану, а безліч уламкового матеріалу, який викидається під час вибуху – це будуть ваші знання, вміння, досвід з теми «Теплові явища».
Вправа 1. Асоціативний кущ. Силою думки і розуму пригадайте, де ми повинні враховувати теплові явища у нашому повсякденному житті.
Вправа 2. Встановіть відповідність(покращує працездатність, знімає емоційну напругу, розвиває увагу і мислення).
Учням необхідно з’єднати стрілочками фізичне явище та тепловий процес. З’єднувати необхідно тією рукою, яка є менш функціональна.
Вправа 3. Кубик-рубик (поліпшує розумову функцію мозку і запобігає роботі лише однієї півкулі). На гранях кубика записані формули теми «Теплові явища». Кубик, падаючи на стіл, показує вам формулу. Ваше завдання: швидко прочитавши задачі у маршрутному листі, виявити, яка з них розвязується за цією формулою та розвязати її.
1. Яку кількість води можна перетворити в пару, якщо надати воді 1,5∙106 Дж тепла. Початкова температура води 100 °С.
Дано:
|
Розв’язання
Відповідь: |
|
2. Яка кількість теплоти необхідна для перетворення спирту об'ємом 0,5 л у пару при температурі 78 °С?
Дано:
|
Розв’язання
Відповідь: |
3. Яка кількість теплоти виділиться в навколишнє середовище при кристалізації 600 г олова?
Дано:
|
Розв’язання
Відповідь: |
4. При згорянні 5 кг якогось виду палива виділилося 50 000 кДж енергії. Яке паливо згоріло?
Дано:
|
Розв’язання
За таблицею визначаємо, що це дрова сухі. Відповідь: дрова сухі. |
5. На спиртівці нагріли 200 г води від 15 °С до 75 °С. При цьому згоріло 6 г спирту. Знайдіть ККД нагрівальної установки.
Дано:
|
Розв’язання
Відповідь: |
Тепловий двигун виконав корисну роботу, що дорівнює 2,3 107 Дж, і при цьому витратив 2 кг бензину. Обчисліть ККД цього двигуна.
Дано:
|
Розв’язання
Відповідь: |
Вправа 4. Дзеркальна малювалка (поліпшує ефективність всього мозку, при цьому відчувається розслаблення очей та рук).
У маршрутному листі зображено координатну вісь з точками. Вам потрібно з’єднати точки , дивлячись при цьому в дзеркало. Яку речовину зображено? Яким процесам відповідають дані ділянки?
Вправа 9. Веселі анімашки (розвиває креативність, творче мислення).
До даної анімації підберіть назву або коментар, що стосується теплового явища. Наприклад «Снігові посіпаки».
Вправа 6. Ілюзія зору (техніка використовується для синхронізації правої та лівої півкуль головного мозку).
Роздивіться уважно малюнок, що ви на ньому бачите? (Вислуховуються відповіді учнів). Це водоспад з вогню в Каліфорнії. Один з найкрасивіших водоспадів – Хорстейл утворений потоками води у вигляді хвоста тварини, в лютому регулярно стає джерелом захоплення туристів. Танення снігів і промені сонця, що заходить перетворюють водоспад в потік лави, яка шалено мчить з обриву в прірву.
Вправа 5. Що в останньому квадраті? (розвиває увагу та наочно-образне мислення). Спробуй сам домалювати.
Дж |
λ |
|
Q |
λ |
|
c |
|
Q |
c |
Дж |
|
Вправа 6. Експеримент (при регулярних заняттях розвитку спритності, гнучкості і сили пальців сприятливо позначається не тільки на спортивних показниках, але і покращує роботу мозку, вдосконалюється пам'ять, увага і мислення). Перш ніж перейти до виконання, прослухайте уважно інструктаж з ТБ.
Далі за вказівками вчителя проводиться та пояснюється експеримент.
Вправа 7. Загадки – жарти (дана методика допомагає розвивати уяву, образне і логічне мислення).
Вправа 8. Знайдіть помилку (призводить до гнучкості мислення, уваги та пам’яті). Роздивіться уважно малюнок та знайдіть на ньому помилку.
Вправа 10. Скрабл ( розвиває пам’ять, мислення, інтелектуальні здібності). З даного набору букв скласти словосполучення, що характеризує тепловий механізм. А що таке тепловий двигун? Які ви знаєте теплові двигуни?
IV. Підбиття підсумків .
Вправа 11. Не словами, а за допомогою речей (техніка розвиває наочно-образне мисленняю). За даною комбінацією зображень відшукайте ті, що стосуються теплового процесу та створіть фотоколаж. При цьому не забувайте:
V. Рефлексія. Давайте повернемося до нашого зображення з очікуваннями та перевіримо. Чи все в нас вдалося? Оцінимо свою діяльність та діяльність вчителя.
VI. Домашнє завдання.
Обов’язкове.
І. Скласти кросворд , щоб ключовим було слово «Теплові явища»
ІІ. Для дівчат. Відвідайте швейне ательє: виберіть капелюх, в якому було б прохолодно в спеку і тепло в мороз. Поясніть, чому ви його вибрали?
Для хлопців. Відвідайте будівельну контору: виберіть матеріал для будівництва будинку, щоб в ньому було тепло в найлютіший мороз. Поясніть, чому ви його вибрали?
ІІІ. За бажанням. Розробити завдання до вправи, яка вам сподобалася на уроці. Надішліть на електронну адресу dfk.irj@gmail.com
Чи зрозуміло Вам домашнє завдання?
Заключне слово вчителя. Ви коли-небудь замислювалися про те, наскільки дивний людський мозок? Від цього неймовірного органу залежить кожна наша думка, кожна дія, кожен вчинок. Мозок сприймається нами як само собою зрозуміле, але без нього ми не змогли б думати. Ми б існували, але були б нездатні пізнавати себе. Постарайтесь запустити в собі потяг до всього незвичайного при кожній вільній хвилинці, виконуючи домашні обов’язки, по дорозі до школи і в магазин, сидячи перед телевізором чи біля комп’ютера. Робіть вправи весело, іронічно, з гарним настроєм – мозку дуже подобаються емоції. Дякую за урок. Бажаю успіхів.
Кросворди
7 клас - Тиск рідин і газів
Відгадайте прізвище вченого і розкажіть про його внесок у науку
Відповіді:
1. атмосфера 2. деформація 3. температура 4. барометр 5. гідравлічні
6. сполучені 7. манометр 8. Паскаль 9. Дії. (Торрічеллі)
8 клас – Електричний струм
Розгадай кросворд. Дай визначення фізичному терміну
2. Одиниця сили струму в СІ
3. Фізична величина,яка характеризує властивість провідника протидіяти
проходженню електричного струму
4. Речовина або матеріал, який добре проводить електричний струм.
5. Фізична величина, значення якої показує електролічильник і яка
вимірюється в кіловат-годинах.
6. Прилад для прямого вимірювання роботи струму
7. Одиниця роботи сили струму в СІ
8. Амперметр приєднують до електричного кола з провідником, у якому
вимірюють силу струму.
9. Речовина або матеріал, який погано проводить електричний струм.
10. Один із найпоширеніших нагрівальних пристроїв, здавна використовуваних людиною.
Відповіді:
1. заземлення 2. ампер 3. опір 4. провідник 5. робота
6. електролічильник 7.джоуль 8. послідовно 9. діелектрик
10. праска
Слово «запобіжник» — пристрій, який розмикає електричне коло, якщо
сила струму в ньому збільшиться понад норму
9 клас - "Око як оптична система"
Розгадай кросворд. Дай визначення фізичному терміну
1. Дефект зору, при якому фокус оптичної системи ока в спокійному стані розташований за сітківкою.
2. Круглий отвір у райдужній оболонці.
3. Частина ока, що має форму кулі діаметром приблизно 2,5 см і ззовні вкрите щільною непрозорою оболонкою
4.Один з основних елементів ока, який являє собою двоопуклу лінзу.
5. Здатність ока пристосовуватися до різної освітленості –це...
6. Здатність кришталика змінювати свою кривизну в разі зміни відстані до предмета.
7. Одиниця оптичної сили лінзи.
8. Дефект зору, при якому фокус оптичної системи ока в спокійному стані розташований перед сітківкою.
9. Природний приймач світла – орган зору.
10. Прозора рогова оболонка передньої частини склери
11. Райдужна оболонка передньої частини ока
Відповіді
1.далекозорість 2.зіниця 3.склера 4.кришталик 5. адаптація
6.акомодація 7. діоптрія 8.короткозорість 9.око 10.рогівка
11.райдужка
Слово «інерція зору»
Карти знань
1