ЗМІСТ

1.               ВСТУП…………………………………………………….………..4
2.               Формування критичного мислення. Теоретичне обґрунтування проблеми…………………………………………………..……………………..7
3.               Основні стратегії технології розвитку критичного мислення ( з власного досвіду)………………………………………………………………..9
4.               Методи формування критичного мислення учнів………………25
5.               Розробка уроку хімії у 8-му класі з використанням методики розвитку критичного мислення………………………………………………..37
6.               ВИСНОВКИ……………………………………………………….42
7.               СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коли вчителі перестануть учити, учні нарешті зможуть учитися.

Франсуа де Ларошфуко

Є жартівливий афоризм: «Освіта — це те, що залишається, коли все вивчене забуте». У цьому жарті є велика частка правди. Дійсно, що може залишитися в голові людини, яка, намагаючись запам’ятати максимальну кількість фактичного матеріалу, забула його, відповідно до фізіологічних законів вищої нервової діяльності... І основних принципів організації освітянського процесу в нашій країні.

Сьогодні освіта — це класно-урочна система, орієнтована в основному на засвоєння знань, формування умінь, навичок, а не на розвиток творчої особистості. На мою думку, за останні двадцять-тридцять років життя не просто змінилось, воно стало іншим. Постійне оновлення інформації та колосальні темпи її нагромадження зумовлюють потребу в таких членах суспільства, які здатні гнучко й оперативно адаптуватися до нових вимог, адекватно реагувати на нові заклики навчатися впродовж усього життя, розвиватися та творити. Але головне — змінилось соціальне замовлення школи: «Від людини, що знає — до людини, що вміє».

Стимулом до написання посібника стало моє бажання спонукати дітей до спілкування на уроках, мислення й можливості творити, а саме навчання було б радісним процесом самопізнання й саморозвитку. Хотілося, щоб це була школа без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій і мій інтелектуальний рівень. За цими майже фантастичними бажаннями стояли мої основні професійні завдання:

— прийняти учнів як «дар Божий» — такими, які вони є;

— з любов’ю ставитися до всього, що вони придумують та створюють, намагатися зрозуміти їхні почуття та проблеми;створити таку навчальну атмосферу, яка б давала можливість молодим людям самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші шляхи розв’язання певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності;

— сформувати біологічну компетентність учня.

Я вважаю, що істина повинна бути пережитою, а не викладеною і завченою. Тому сучасних методик уроку рівно стільки, скільки компетентних учителів. Бо кожен з нас шукає свою, ту, що відповідає його інтелекту, темпераменту й досвіду. У своєму посібнику я розкрила основні стратегії критичного мислення, які, на мою думку, будують уроки таким чином, щоб учні закріплювали матеріал не шляхом простого заучування і переказування біологічної термінології, а шляхом розвитку критичного мислення, вирішення практичних завдань.

У світовій педагогічній практиці існує багато методик ефективного навчання. Але всі вони так чи інакше — це нова комбінація старих елементів. Адже вся музика людства — це поєднання семи нот, усі намальовані картини — це поєднання всього трьох основних кольорів, мільйони білків у живих системах — це комбінація двадцяти амінокислот... Отже, сучасний урок — це мистецтво поєднання методик та прийомів, які дають змогу Учителю відкрити Учню самого себе й самореалізуватися.

Я впевнена, у процесі навчання важливо не тільки сформувати пізнавальний інтерес, а й зберегти його на всіх етапах уроку. Єдиним джерелом творчості на уроці – це особистість вчителя, а центром - ЯДРО:

Я – я хочу знати (цікавість)

Д – діяльність

Р – ризик

О – опора

Для того щоб розвинути ЯДРО у своїх учнях я намагаюся не втратити зацікавленість та відкритість до нового.

Шановні колеги, на завершення я хочу вам побажати:

«Знаходьте час для веселощів. Це — музика душі».
«Знаходьте час для роздумів. Це — джерело сили».
«Знаходьте час для навчання. Це — шлях до зірок».
«Знаходьте час для дітей. Це — шлях до молодості душі».

ВСТУП

У сучасному світі молодь як ніколи потребує вміння розв'язувати складні проблеми, критично оцінювати обставини, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.
Аналізуючи шкільну практику, я помітила, що більшість школярів не вміють у процесі навчання самостійно виділяти найважливіші структурні елементи знань, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між ними. Отже, після закінчення школи замість структурованої, усвідомленої системи знань вони, як правило, володіють сукупністю розрізнених, механічно запам'ятованих відомостей, що ніяк не можуть пов'язати з життям. Нині завдання навчити дитину мислити критично є особливо актуальним для мене. Світ стає дедалі складнішим. Обсяг інформації, яку засвоюють учні, з кожним днем збільшується. Моє головне завдання — навчити дитину мислити критично. Не тільки ефективно здобувати нові знання, а й критично й реально досліджувати нову інформацію, аналізувати й відбирати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей.
Застосування сучасних інтерактивних технологій навчання дозволяє мені будувати уроки в сучасній школі на зовсім новому рівні. У своїй педагогічній практиці я керуюся принципом «Сьогодні краще, ніж учора, а завтра краще, ніж сьогодні». Мої уроки — це уроки, де учні опрацьовують різну інформацію, розв'язують проблеми, задачі, оцінюють ситуації, обирають раціональні способи діяльності, створюють плідні умови для розвитку критичного мислення. Методика критичного мислення визначає найважливіші вміння, якими учень повинен оволодіти впродовж навчання:
          • порівнювати, протиставляти, зіставляти, визначати незрозуміле, вміти шукати вихід зі складних становищ;

• висловлювати ставлення до того, що бачить, спостерігає, робить;
          • шукати літературу з питання, яке цікавить;
          • знаходити в книжці потрібну інформацію;
          • проводити аналіз висновків з інформації;
          • розробляти систему доказів на підтримку відповідної точки зору;
          • приймати рішення, яке ґрунтується на доказах.

       Учень, який має критичне мислення, на основі власного, хоч і невеликого, досвіду формує особисту думку. Під час використання методик критичного мислення учні є активними учасниками навчального процесу, в них формується самостійність і творчість, помітно посилюється бажання розширити та поглибити знання. Учні невимушено засвоюють інформацію й використовують додаткову літературу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ

Треба прагнути, щоби кожна дитина

Пройшла школу дитячого мислення.

(В.О. Сухомлинський)

Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого перважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток свідомого самостійного мислення учнів.

Люди, які мають навички критичного мислення:

• Чесні самі із собою;
• Перемагають сумніви;
• Ставлять запитання;
• Ґрунтують судження на доказах;
• Можуть відокремити головне від риторики;
• Ними практично неможливо маніпулювати. Людина, яка критично мислить, вмітиме;
• Визначити проблему;
• Перевірити використану інформацію;
• Проаналізувати твердження, що є основою інформації;
• Враховувати альтернативні точки зору;
• Визначати наявність підтексту в інформації;
• Робити висновки;
• Приймати оптимальні рішення.

Ці навички потрібні всім: учневі на уроці, покупцеві в супермаркеті, громадянинові на виборчій дільниці, менеджерові на робочому місті. Дитина, виходячи зі школи, повинна вміти отримувати нову інформацію! Сьогодні дедалі більше вчителів прагне змінити практику своєї роботи, щоби сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення. Вони хочуть, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, інтерпретували за його змістом. Таке навчання я вважаю найкращою практикою. Мої дослідження засвідчили, що саме на активних заняттях учні засвоюють навчальний матеріал найбільш повно і з користю для себе, тобто це означає, що вони думають про те, що вивчають, застосовують це в ситуаціях реального життя та можуть продовжувати вчитися самостійно. На мій погляд, найголовніше на уроках – створення ситуації успіху, щоб дати змогу кожному учневі розкритися повністю.

Для цього необхідно:

1. Зняти страх («Це просто», «Це легко», «Не вийшло – нічого страшного, попрацюєш – і обов’язково вийде»);
2. Надати приховану допомогу («Я вважаю, що краще б почати з цього…», «Мені здається, що основне тут…»);
3. Уміти авансувати особу («У тебе все вийде»);
4. Використовувати прийом персональної винятковості («Саме ти…»);
5. Дати педагогічну оцінку результату («Ти це добре зробив», «Ось тепер вийшло чудово»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні стратегії технології розвитку критичного мислення (з досвіду роботи)

В своїй практиці я використовую наступні стратегії технології розвитку критичного мислення.

Стратегія “Розминка”

Може замінювати організаційні моменти класичного уроку, а також використовуватись як зв’язкова ланка між різними етапами уроку. Головна функція – створення сприятливого мікроклімату для творчості.

Приклад №1. “Обговорення крилатих фраз”, які можуть не бути пов’язані з темою уроку. Активізує спілкування не вчителя й учнів, а особистостей.

Наприклад:

“Найважливішим завданням цивілізації є навчити людину правильно  думати.”

Томас Едісон

“Є десятеро людей, упевнених, що цього бути не може. І напевно знають це. Потім приходить один, хто цього не знає… От він і робить відкриття.”

Альберт Енштейн

Приклад №2. “Закінчити речення одним словом”

Перед початком уроку пропоную учням заручитися підтримкою своїх однокласників у навчальній діяльності. Для цього пропоную закінчити речення одним словом: “Я бажаю тобі…”[3].

Приклад №3. “Спочатку було слово”.

Головна мета – активізація розумової діяльності учнів. Пропоную учням слово, яке може бути назвою теми уроку, ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на уроці. З літер цього слова учні повинні створити нові слова. Наприклад, на уроці хімії в 9 класі пропоную учням слово “електроліт”. Учні придумали такі слова: рот, кріт, лот, трек тощо.

 

Фаза актуалізації

На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку.

1. Стратегія “Обери зайвого”

Учням пропонуються тріади, в яких вони повинні обрати зайвий вираз і пояснити свій вибір.

Наприклад, тема “Прості речовини. Кисень. Водень”:

Безбарвний, легший за повітря, підтримує горіння.

Розчинний у воді, важчий за повітря, вибухонебезпечний тощо.

2. Стратегія “Асоціативний кущ”

Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення. Тому цю стратегію рекомендується використовувати на етапах актуалізації і рефлексії. Стратегія використовується як за групової роботи так і індивідуально [11].

Для складання асоціативного куща слід дотримуватися таких правил:

•      Записати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово (фразу), обвести його (її) колом чи прямокутником.
•      Записати всі слова (фрази), які спадають на думку.
•      Поставити знаки питання біля частини куща, в яких є невпевненість.
•      Записати або обговорити всі ідеї, які є чи скільки дозволяє час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Стратегія “Семантична картка”

Схема, що показує певний взаємозв’язок між поняттями, явищами. Завдання учням – заповнити пропуски, проаналізувати схему [9].

Відповідь будуємо за схемою: я вважаю, що… тому, що…

 

Генетичні зв’язки між неорганічними сполуками

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Стратегія “метод” “Прес””

Ця стратегія допомагає знайти вагомі аргументи і сформувати свою думку щодо спірного питання; розібратися у своїх ідеях, а також сформулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Стратегія може бути використана на будь якому етапі уроку [11].

           Етапи методу “Прес”:

•                 Висловлюємо свою думку: “Я вважаю…”
•                 Пояснюємо причину такої точки зору: “Тому, що…”
•                 Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: “… наприклад…”
•                 Узагальнюємо, формулюємо висновки: “Отже… Таким чином…”

Стратегія "Знаємо-хочемо дізнатися-дізналися"
          У процесі роботи учнів спочатку просять подумати над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, [10] поставити запитання до цієї теми та знайти відповідь на ці запитання. Під час роботи учням пропонують заповнити таблицю:

Що знаємо?	Про що хоче­мо дізнатися?	Про що дізналися?

Стратегія "Дошка запитань"
          Вчитель вивішує великий аркуш паперу на видному місці в класі, де учні можуть записувати запитання, які виникають у ході обговорень під час уроків. Мета полягає в тому, щоб учні могли записати будь-які свої запитання, що виникають у них, коли вони беруть участь в обговоренні, читають щось самостійно за власним вибором чи дорученням вчителя, виконують інші завдання. Складений учнями перелік запитань може стати матеріалом на уроці узагальнення й систематизації знань. У цьому переліку вчитель може знайти цікаві варіанти ключових та тематичних питань, які він зможе використати при вивченні цієї теми наступного навчального року [10].
Стратегія "Сократівське опитування"
          Цей метод застосовується для прояснення ідей, дослідження контексту, розгляду основ, визначення припущень і формулювання точки зору. Питання, які ставляться під час застосування цього методу можна поділити на декілька груп.
Перша — запитання для прояснення:
Що ви маєте на увазі, коли кажете...?
Яке завдання ви збираєтесь виконувати...?
Який приклад ви можете навести...?
Чому ви сказали...? Як це стосується до...?
Друга група — запитання з припущеннями:
Які припущення ви робите?

Чому ви робите ці припущення?
Ви припускаєте, що...?
Третя група — запитання, які визначають перспективу й точку зору:
Чи є твоя точка зору щодо... ?
Чи є твоя перспектива в тому, що...?
Четверта група — запитання, які ви¬значають факти, причини та докази:
Які твої докази для цього?
Чому ти віриш у це? Наскільки ти впевнений у цьому?
П'ята група — запитання, які досліджують висновки та результати:
Що є твоїм висновком?
Що буде результатом, якщо це станеться?
Яким буде ефект від цього? [10]
Стратегія "Пошук цікавих запитань"
          Після ознайомлення учнів з темою, що вивчатиметься на уроці, вчитель може запропонувати учням записати на дошці запитання, на які їм би хотілося знайти відповідь. Учні визначають найбільш цікаві запитання. Саме ці запитання стають основою вивчення нового матеріалу на уроці. Як варіант цього методу можна обрати ситуацію, коли всі запитання, які виникли в учнів, залишаються на дошці, а в кінці уроку учні на них відповідають [10] .

Стратегія "Обмін проблемами"
          Метод кооперативного навчання, який вимагає того, щоб учні знайшли важливе запитання з досліджуваної теми і потім сформулювали якусь проблему на підставі запитання для того, щоб інша група вирішила її.
Стратегія "Конкурс на краще проблемне питання уроку"
          Вчитель пропонує учням після ознайомлення з темою уроку скласти запитання, які записуються на дошці. В ході невеличкого голосування залишається те питання, за яке проголосувала більшість учнів. Це питання і стає основою вивчення нового матеріалу.
Стратегія "Експерти проти журналістів"
          Учні поділяються на дві групи — "експертів", що відповідатимуть на запитання, та "журналістів", що будуть ставити запитання. На дошці варто завчасно записати як приклад орієнтовний перелік запитань, що сприятимуть розвитку критичного мислення.
Стратегія "Атака на вчителя"
          Після вивчення нового матеріалу вчитель оголошує учням, що зараз вони поміняються місцями- учні будуть ставити питання, а вчитель відповідати на них. Висувається умова- вчитель буде відповідати тільки на цікаві запитання. Ця умова якраз і стимулює учнів складати запитання проблемного характеру.
Стратегія "Атака на учня"
          Різновид наведеного вище методу. При використанні цього варіанта в ролі опитуваного опиняється один із учнів.
Стратегія "Листування"
          Учні обмінюються між собою питаннями, на які потрібно дати письмову відповідь. Так відбувається листування протягом встановленого вчителем часу.
          Психологічні аспекти обговорюваної теми достатньо глибоко проаналізовані у відповідній літературі, тому мені залишається лише порадити читачам звернути увагу на матеріал О. Пометун "Запитання як найважливіший спосіб взаємодії вчителя й учнів" [10].

Стратегія "М-схема"
          Метод, що розвиває вміння учнів захищати себе від маніпулятивного використання мови. Його варто використовувати при роботі учнів з текстом, наповненим словами і термінами, що мають яскраво виражене негативне чи, навпаки, позитивне емоційне забарвлення. У таких текстах чим слабшою є аргументація певних суджень і тез, тим більше автор намагається наповнити свій виклад матеріалу "емоційними поняттями". Графічний організатор роботи з таким текстом має вигляд таблиці, що складається з трьох колонок:

Позитивні терміни і поняття	Нейтральні терміни і поняття	Негативні терміни і поняття

Після того, як учні, опрацювавши навчальний текст, заповнять таблицю, школярам пропонується відповісти на питання:
1. Чи підтверджені конкретними аргументами ті терміни і поняття, що використовуються автором?
2. Яку мету ставив перед собою автор, вживаючи відповідні терміни і поняття?
3. Чи погоджуєтеся ви з такими оціночними судженнями? Чому?[10].            Привчити учнів звертати увагу на аргументованість суджень дозволить таблиця дещо іншого змісту, яку вчитель може запропонувати заповнити школярам при обговоренні будь-якого дискусійного питання.

 

Аргументи, що підтверджують судження
Явища, процеси, тенденції	Приклади

 

          Наведу ще декілька методів, головна мета яких полягає в розвитку вміння добирати аргументи на підтвердження своїх думок.

Стратегія "Пустий стілець"
          Учитель вибирає тему для дискусії і готує чотири тези на окремих аркушах, що висвітлюють тему з різних точок зору. Учні, переходячи від однієї тези до іншої, визначають, яка із них відповідає їхній позиції. Таким чином, створюються малі групи для дискусії. Кожна група протягом 10—15 хвилин обговорює зміст тези, фіксуючи аргументи, що підтверджують їхній вибір. Після обговорення тези в малих групах перед кожною із них ставиться стілець, на який сідає представник групи, щоб висловити думки стосовно обговорюваної теми. Час виступу обмежений. Після цього виступаючий повертається до своєї групи. Кожен учень може підтримати дискусію своїми аргументами. Учень може зайняти "пустий стілець" тільки один раз [10].

Фаза усвідомлення змісту

Стратегія “Критичне читання”

Під “критичним читанням” розуміють такий спосіб опрацювання текстів, коли учні не читають текст механічно, а застосовують під час читання розумові операції високого рівня, що дозволяють сформувати власну думку щодо інформації. Фахівці вважають, що навчити школяра критичного читання – це найскладніша та найважливіша складова формування і розвитку компетентного учня.

“Читання тексту з позначками”

В основу стратегії покладено читання тексту з одночасним маркуванням окремих його частин спеціальними позначками на полях.

Щоб організувати діяльність, треба:

1.               Написати позначки на дошці і пояснити, що вони означають:

«+» (птичка) – знайома інформація;

«V» - нова для вас інформація;

«-» - інформація, яка протиставляється вашим попереднім уявленням;

«?» - інформація, що здивувала вас і викликає інтерес, ви хочете дізнатися про це більше.

2.               Дати учням завдання прочитати текст і зробити подібні позначки  на полях підручника. На кожний абзац тексту по 1-2 позначки [7].         

Стратегія "Письмове есе-роздум"
          Вчитель пропонує відповісти письмово на проблемне питання за схемою:
Висловіть власне ставлення до проблеми.
Наведіть аргументи, що підтверджують вашу позицію.
Підтвердьте наведені аргументи відомими вам фактами.
Чітко сформулюйте висновки, яких ви дійшли [11].

Стратегія "Письмова дискусія"
          На початку заняття вчитель вивішує аркуші, на яких зазначені протилежні позиції щодо обговорюваної теми. Учні, рухаючись по класу, залишають на аркушах свої письмові відповіді, аргументації, зауваження, питання. Процес безмовного обговорення продовжується до того часу, поки учням є що написати.

Стратегія "Торнадо"
          Учитель оголошує тему, що виноситься на обговорення, й поділяє клас на три групи. Перша група учнів має навести аргументи на захист певного твердження, інша група намагатиметься спростувати твердження. Завдання третьої групи полягає у формулюванні запитань з метою уточнення позиції кожної групи [8].
Стратегія "Так і ні"
          Для проведення заняття за цим методом учні готують картки з написами "так" і "ні". Вчитель зачитує твердження і дає час учням подумати над ним. Після самостійного осмислення запропонованого твердження учні показують картки, визначаючи свою позицію. Після цього вчитель пропонує декільком учням навести аргументи на захист своєї позиції. їхні висловлювання можуть доповнити інші учні.
Стратегія "Письмові дебати"
          Учні стають спиною одне до одного.
Вчитель зачитує твердження, що буде обговорюватися. Після цього учні письмово намагаються аргументувати свою позицію. Закінчивши, передають лист учневі, що сидить до них спиною, — він намагатиметься спростувати аргументацію свого опонента.
Стратегія "Мозковий штурм" із використанням конвертів
          Даний метод забезпечує унікальну форму письмового розв'язання проблем. Кожному учневі видається конверт з окремим проблемним питанням. За певний час йому потрібно на окремій картці письмово відповісти на проблемне питання, аргументувавши свою думку. Після цього конверт передається наступному учневі, який описує власний варіант бачення проблеми. Так в конверті опиняються картки учнів всього класу. Після опрацювання проблемних питань конверт передають своєму початковому власникові. Він знайомиться зі змістом відповіді та узагальнює думки всього класу з цього питання.
Стратегія “Складання сенканів”
          Спонукає із великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити у стислій формі метод, що отримав назву “Складання сенканів”. Він, як правило, використовується під час підбиття підсумків уроку, але з великим успіхом може бути використаний при вивченні нового матеріалу.
1 рядок Іменник 
2 рядок Прикметники
3 рядок Опис дії (дієслово)
4 рядок Фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми
5 рядок Синонім до іменника в 1 рядку [7].

Фаза рефлексії

Стратегія “Ажурна пилка”

Потребує використання технології кооперативного навчання, у ході якої учні працюють як у своїх звичайних (“домашніх”) групах, так і в експертних групах. Звичайні (“домашні”) – це групи, в які учні розподілені на відносно довготривалий  період для спільного навчання, а експертні групи організовані на один раз, у яких учні готуються до виконання певного завдання на матеріалі уроку.

Стратегія “Самооцінка”

Особливості стратегії:

•      Дає можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці;
•      Вчить учнів контролювати  та оцінювати дії свої та інших учнів;
•      Дає можливість учню краще розуміти оцінку, що виставляє йому вчитель;
•      Надає вчителю та учням  інформацію про необхідність корекції знань;
•      Надає природу можливість диференціації домашнього завдання [6].   

Стратегія “Літерознавці”

Із запропонованих літер складіть вісім термінів до теми “Кровообіг” (одну і ту саму літеру можна використовувати кілька разів).

Т У О Н С П Л Ь И К В Е А Р І Я Г Ї

Відповіді: 1. Тонус; 2. Пульс; 3. Тиск; 4. Вени; 5. Артерії; 6. Капіляри;

7. Гіпотонія; 8. Гіпертонія.

Стратегія “Аукціон”

На аукціон виставляється запитання підвищеної складності. За свої знання учень може його “купити” у вчителя за 12 балів.

Наприклад: як відбувається запліднення у вищих спорових рослин, що живуть у пустелі?

Стратегія “Світлофор”

Учні позначають відповіді кольоровими сигнальними картками: жовтий колір – не пов’язано з темою уроку (0), червоний – не правильно (-), зелений – правильно (+).

 

 

Стратегія “Відстрочена відгадка”

Коли на Землі жили динозаври, квіткових рослин ще не було. Усі рослини в ті доісторичні часи розмножувалися спорами. Світ відтоді дуже змінився. Динозаври вимерли, а квіткові рослини витіснили спорові. Проте з лиця Землі вони не зникли – деякі з них поширені досі.

Ви вже знаєте що квітка і плід – органи розмноження рослин. А в тих, які ми вивчаємо сьогодні, їх немає.

- З допомогою чого ці рослини розмножуються, як пристосувалися до життя? Це ми і з’ясуємо сьогодні на уроці.

Стратегія “Банк цікавих фактів”

Під час війни для лікування поранених не вистачало ліків і крові. Відомий військовий лікар Кованов використав досвід деяких народів Півночі, які перед важким переходом п’ють кров оленів. Для лікування узяли кров биків, додали для більшої апетитності прянощів, трохи спирту й одержали “лікур”, який назвали “гематоген”. Поранені видужували на очах, тому що свіжа кров активізувала всі процеси в організмі.

- Як вона діяла, що при цьому відбувалося в організмі людини? Про це ми з’ясуємо на нашому уроці.

Стратегія “Дивуй”

Учитель розповідає  дивні факти або майже фантастичну історію про об’єкти що вивчаються.

У горах Європи, зокрема в Карпатах, на скелях та в печерах існує особливий вид мохів. Зелена нитка, що проростає зі спор цього моху, живе тривалий час, сягає значних розмірів та здатна до свічення в напівтемряві. Особливі лінзоподібні клітини вловлюють слабке світло та спрямовують його на хлоропласти, створюючи умови для фотосинтезу. Світло проходить крізь хлоропласт і відбивається стінкою клітини вже як зелений промінь. Світіння цього моху породило легенди про гномів, які ночами із ліхтарями в печерах охороняють скарби.

А про інші види мохів та особливості їх будови ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

Стратегія “Заінтригуй”

Це сталося в Лондоні. Одна синиця, відклювавши кришечку від пляшки з вершками, яку залишив біля будинку молочник, “знайшла шлях” до ласощів. Через деякий час усі лондонські синиці вміли робити те саме.

- Як таке явище можна пояснити з наукового погляду?

Розв’язувати це і подібні завдання ми будемо сьогодні на уроці.

Стратегія “Зацікав”

Водорості мають високий уміст різних вітамінів, мінеральних солей, сполук Йоду та Брому, тому постійне їх вживання в їжу запобігає різним порушенням обміну речовин. У Японії водорості – неодмінна складова національної кухні: тут лише із ламінарії готують понад 500 страв. Можливо, це одна з причин довголіття японців.

- Де ще застосовують водорості? Яке їх значення в природі?

На ці запитання ви підготували повідомлення, опрацювавши додаткову літературу. Кожен поділиться з однокласниками своїми знахідками – розповідями про значення водоростей у природі та житті людини.

Стратегія “Прочитай, поясни…”

Розставте по порядку літери і прочитайте слова давньогрецького математика Фалеса Мілетського. Про значення цієї речовини в житті людини ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

9	д		15	д		4	т		12	ь		18	д		7	х		8	о		2	в		10	и
17	о		5	п		13	в		1	с		14	і		16	в		3	і		11	т		19	и
6	о

 

Відповідь. Світ походить від води.

Стратегія “Хто швидше”

Прочитавши шифрограму, ви дізнаєтеся, що ми вивчатимемо на уроці. Використовувати потрібно тільки ті літери, які трапляються у рядку один раз.

 

ц	к	ц	у	у	ц
о	л	і	р	о	р
т	и	в	а	в	а
п	н	а	о	о	п

 

Відповідь. Клітина.

Стратегія “Дерево рішень”

На дереві, намальованому на магнітній дошці, прикріплено листочки з паперу, зі зворотного боку яких написані запитання. Об’єднайтеся у пари (або групи), зберіть на дереві по запитанню-листочку й опрацюйте їх, шукаючи відповідь у підручнику. Можлива консультація вчителя. Кількість опрацьованих листочків-запитань визначить рейтинг групи. Колір листка відповідає кольору, який обрала собі кожна група. Послідовність відривання листків указано на листковій пластинці цифрами.

Стратегія “Маско, я вас знаю”

(робота з гербарними зразками без підписів або із закритими підписами)

- Що трапилося в царстві “Болото”?

- Чому всі мешканці в масках? Допоможіть їх скинути і залишити в царстві лише його жителів, вигнавши непроханих гостей.

- Як ви дізналися, що мешканці царства “Болото” – мохи?

Стратегія “Шпаргалка”

(самостійна робота з підручником)

Використовуючи знання, отримані під час вивчення теми, учні складають “опору”, на якій ґрунтуватиметься їхня відповідь.

Такими опорами можуть бути:

1.               складання плану прочитаного;
2.               складання схеми;
3.               заповнення таблиць.

Стратегія “Ланцюжок-переадресування”

(робота з термінами і поняттями)

Перший учень називає поняття уроку, запитання про його визначення адресує іншому учневі за вибором. Той учень відповідає, пояснює свою відповідь, а потім називає нове поняття і т.д. Якщо відповіді немає, завдання переадресовується іншому учневі з-поміж охочих.

Стратегія “Цікавинки”

•                 У березовому листку є близько 20 млн клітин. А скільки їх у дереві?
•                 Найдрібніші тварини складаються з однієї клітини. А скільки клітин у тілі найбільшої тварини на Землі – кита? Чи всі вони однакові й чи однакову функцію виконують?

          На ці та інші запитання ми отримаємо відповідь, якщо добре попрацюємо на уроці.

Стратегія “Поміркуймо”

          Існує народне повір’я, що тому, хто в ніч на Івана Купала знайде квітку папороті, пощастить у житті – він зможе знайти скарби, які охороняють злі сили.

•     Як ви вважаєте, чи може таке статися насправді, чи це лише легенда?

Відповідь знайдіть за допомогою підручника.

 

 

 

 

 

 

1	Кістки
2	Кістки плюсни
3	Короткі
4	Лопатка
5	Плоскі
6	Променева
7	Ребро
8	Стегнова
9	Трубчасті

Стратегія “Заповніть схему”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методи формування критичного мислення учнів.

Метод «Мозкова атака»

Метод «Мозкової атаки» ідеально підходить для актуалізації знань учнів, особливо в старшій школі. У парах, малих чи великих групах швидко генеруються та фіксуються усі ідеї щодо заданої теми. Вчитель презентує загальну проблему або чітко формує проблемне питання, яке краще записати на дошці. Усі ідеї без винятку беруться до уваги, ніякої критики, підходить усе. Під час «Мозкової атаки» для активізації роботи учням можна запропонувати такі правила:

— намагайтесь зібрати якомога більше ідей щодо вирішення задачі або проблеми;

— змусьте працювати свою увагу: не відкидайте жодну ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

— не обговорюйте, не критикуйте висловлювання інших, не намагайтеся давати оцінку запропонованим ідеям.

МЕТОД «СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ»

9 клас

«Травлення та обмін речовин»

1.               Якщо в кров людини потрапляє декілька міліграмів отрути гримучої змії, людина може померти, а якщо вона вип’є 50 грам цієї отрути, то шкоди не буде. Пояснить чому?
2.               У собак слина виділяється тільки під час їжі, а в людини постійно. У чому фізіологічний зміст такої розбіжності? Навіщо потрібна слина, якщо в роті нічого немає?
3.               Пепсин шлункового соку перетравлює білки їжі. Чому пепсин не діє на стінки самих залоз і шлунку?
4.               Героїня однієї з п’єс в момент сильного нервового напруження вигукує: ”Можливо, це видається аморальним, але я хочу їсти!” В чому фізіологічне значення цього? Чи можна вважати жінку нечутливою?
5.               Перед споживанням великої кількості м’яса один піддослідний випив склянку води, другий – стакан сливок, третій – стакан бульйону. Як це вплине на перетравлення м’яса?
6.               Є три варіанти обіду з двох страв:

1 – м’ясний бульйон і жирне м’ясо з картоплею;

2 – овочевий суп і курятина з кашею;

3 – молочний суп і нежирне м’ясо з макаронами.

Розміри порцій одинакові. В якому випадку перетравлення другої страви буде проходити швидше? Чому?

7.               В медичній літературі описано випадок, коли жінка. Що страждала паталогічним ожирінням, схудла на декілька десятків кілограмів після операції. Що це була за операція?
8.               В древній Індії підозрюваного у злочині віддавали на так званий “божий суд”. Йому пропонували ковтнути жменю сухого рису. Якщо йому це не вдавалось, його вина вважалася доведеною. Дайте фізіологічне пояснення цьому випробуванню.
9.               Чому жування навіть неїстівних предметів може зменшити відчуття голоду?
10.          В гумористичному оповіданні письменника фантаста І. Варшавського розповідається про “неедяк” – істот, які жили не харчуючись, а необхідну енергію отримували за рахунок фотосинтезуючих бактерій, що знаходились у них в крові. світло потрапляло через тоненькі покриви тіла і стінки судин. Запропонуйте інші варіанти “неедяк”.

«Кров та кровообіг»

1.               Як відомо, в середні віки в медицині був поширений такий метод лікування багатьох хвороб, як кровопускання. Які позитивні та негативні наслідки цього метода Ви можете спрогнозувати?
2.               Злочинець спалив закривавлений одяг жертви. Як слідству довести, що на одязі була кров?
3.               При скороченні серця  в аорту викидається порція крові, що має деяку енергію. В аорті вона створює тиск, що становить 120-130 мм рт.ст.. В порожнистих венах тиск падає до нуля, Де ж поділася енергія, отримана кров’ю?

4.                 Чому хворим на гіпертонічну хворобу призначають сечогінні засоби, або ставлять п’явки?

5.               Чому велика втрата крові призводить до смерті?
6.               Якби гемоглобін знаходився безпосередньо в крові, а не в еритроцитах, то приєднання кисню проходило б набагато швидше. Чому ж в ході еволюції весь гемоглобін було “запаковано” у величезну кількість еритроцитів?
7.               У двох людей стався інфаркт міокарда. Один з них до цього систематично займався фізичною культурою і хвороба у нього протікала легше. Чому?
8.               Стінки лівого шлуночка набагато тонші, ніж правого. Чому?
9.               У здорового жителя високогір’я спостерігається збільшення кількості еритроцитів в крові.На якій висоті живе ця людина?
10.          Як за одну хвилину визначити рівень натренованості спортсмена, або хоча б людину, яка просто займається спортом?
11.          Як зміниться тиск крові під дією тепла, холоду, надмірної кількості вуглекислого газу, фізичних навантажень, дії адреналіну, при кровотечі?
12.          Еритроцити відрізняються від інших клітин відсутністю ядра. Яке це має значення?
13.          При перегріванні організм збільшує тепловіддачу через посилений кровотік через шкіру. Але велика кількість крові не може відразу пройти через капіляри. Як організм вирішує дану проблему?
14.          Існує давня сумна історія про “золотого хлопчика”. В цирку, де він виступав, вирішили пофарбувати його з голови до ніг золотою фарбою, щоб привернути увагу публіки. Успіх був великий, але через декілька днів хлопчик помер. Чому?
15.          В середньому за добу серце людини перекачує 10 тон крові, за рік – 3650 тон, протягом життя – більше 300 тисяч тон. Роботи, яку виконує серце протягом життя, досить для того, щоб підняти завантажений залізничний вагон на висоту Ельбрусу. Чому наше серце не стомлюється, як наприклад м’язи ніг?
16.          Чи згодні ви, що вена – це судина, по якій тече венозна кров? По якій вені тече артеріальна кров?
17.          Чому в результаті довготривалого вдихання вуглекислого газу люди, що страждають серцево-судинними захворюваннями, починають погано себе почувати?

«Дихання»

1.               Чому при необережному вдиханні будь-якого предмета, той найчастіше потрапляє до правого бронха?
2.               Чому під час бігу збільшується частота дихальних рухів?
3.               У чоловіків переважає черевний тип дихання, а у жінок – грудний. Чим це пояснюється?
4.               Перші багатоклітинні організми не мали спеціальних органів дихання і як наслідок дихали всією поверхнею шкіри. Коли з’явились більш високоорганізовані організми, незважаючи на появу особливих органів дихання, здатність дихати шкірою залишилась. Чому еволюція пішла шляхом створення спеціалізованих органів дихання?
5.               У деяких хворих на бронхіальну астму спостерігається збільшення ЖЄЛ. Після лікування, ЖЄЛ повертається до норми. Як пояснити цей фізіологічний процес?
6.               Після тривалої затримки дихання воно на деякий стан стає частішим. Чому?
7.               “Глибоко вдихніть” – говорить лікар. У деяких людей після кількох глибоких вдихів з’являється запаморочення. Яка причина цього?
8.               Хто з людей говорить вірно? Один каже, що “Легені розширюються і тому в них заходить повітря”. Інший – “Повітря входить в легені, тому вони розширюються”.
9.               Якщо у новонародженого, при перев’язуванні пуповини, лігатуру затягувати дуже повільно, то перший вдих може не відбутися, і дитина загине. Чому це станеться?

 «ВНД»

1.               Чи можна стверджувати, що ефективність запам’ятовування зростає в міру збільшення кількості повторень?
2.               Чому помилки в зошитах Ваш вчитель виправляє червоними чорнилами?
3.               Коли людина краще запам’ятовує дорогу: якщо їде сама чи із супутником, який добре знає цю дорогу?
4.               Як ви думаєте, яка ланка рефлекторної дуги є найважливішою?
5.               Наскільки доцільним є продовження пояснення нового матеріалу після дзвоника з уроку?
6.               Чутливість вуха дуже велика. Але якщо збільшити чутливість органу слуху всього в 100 разів, то замість очікуваної переваги отримаємо великий клопіт. Який?
7.               Вночі предмети краще  видно, якщо не дивитись на них прямо. Як це пояснити?
8.               Відомий революціонер і терорист Камо (Тер – Петросян ), потрапивши до в’язниці, симулював психічний розлад, що проявлявся у нечутливості до болю. Він сміявся, коли йому припікали шкіру, кололи її голками. Однак у тюремних лікарів все ж виникли сумніви. На чому вони базувались?
9.               Дві людини страждають на далекозорість і носять окуляри. Яке питання ( одне й те ж ) потрібно задати, щоб переконатися , що причина далекозорості у них одна і та ж або різна?
10.          Якщо слізні залози перестають функціонувати, то рогівка пересихає і з’являються різні захворювання. Запропонуйте спосіб компенсації відсутності сльотної рідини у такої людини.
11.          У деяких людей колінний рефлекс буває дуже слабким. Щоб посилити його пропонують зчепити руки перед грудьми і тягнути їх в різні боки. Яким чином це допомагає посилити колінний рефлекс?
12.          Дитина, що вчиться грати на піаніно, перший час “грає” не тільки руками, а допомагає собі і голово, ногами і навіть язиком. Який механізм цього явища?
13.          Відомий фізіолог академік О.О Ухтомський писав в одній із своїх робіт:” Збудження – це дикий камінь, що чекає скульптора”. Як звати скульптора, що шліфує процес збудження?
14.          Який процес в еволюції з’явився раніше – збудження чи гальмування?
15.          У новонароджених можна викликати рефлекси, що регулюються спинним мозком. У дорослих людей ці рефлекси відсутні. Чому?
16.          В результаті нещасного випадку у хворого стався розрив спинного мозку, що призвело до паралічу нижніх кінцівок. Які ще функції порушились?
17.          Людина при падінні  вдарилась головою, що аж “іскри посипались з очей” . Якою частиною голови людина вдарилась?
18.          Людина знаходиться приміщенні де відчувається неприємний запах. Але через деякий час вона перестає його відчувати. Чому?
19.          Один піддослідний деякий час тримав руку в посудині з водою,  а потім переніс її в посудину з водою температура якої 20 градусів. Вода здалася йому холодною. Інший провів аналогічний дослід, але вода в 20 градусів здалася йому теплою. В чому причина різних відчуттів?
20.          Щоб перевірити, чи заряджена батарейка, електроди її полюсів прикладають до язика. На чому базується цей дивний спосіб?
21.          При переході з темного приміщення в яскраво освітлене, чи навпаки проходить деякий час, доки очі не пристосуються до нових умов освітлення. Адаптація до темряви проходить довше, ніж до світла. Чому?

«Сенсорні системи»

— Чому в чоловіків частіше легше виявити інтелектуальні нахили?

— Нюховий рецептор сприймає запах аміаку в мізерній концентрації. Але якщо капнути аміаком на нюховий нерв, то ніякої реакції організму не буде. Чому?

— Тріск, що надходить до вуха, коли розламують сухий хліб, здасться ледве чутним. Але коли ми його відкушуємо, тріск перетворюється на справжній гуркіт. Чим це пояснюється?

— Чому у рибалок всі риби в три рази більші порівняно зі справжніми?

ШКІРА

1.               Чому людина, що знаходиться  на морозі в стані алкогольного сп’яніння, має більшу вірогідність замерзнути?
2.               Чому в синтетичному одязі жара переноситься важче ніж у бавовняному?
3.               Чому в жарку погоду вітер приємний, а в холодну ні?
4.               Чому жителі Середньої Азії влітку, коли дуже жарко, одягають  ватяні халати?
5.               Якщо людина вимушена працювати при температурі середовища, що перевищує температуру тіла і стовідсотковій вологості, може відбутися перегрівання організму. Що  можна зробити штучним шляхом (крім захисних костюмів) для полегшення стану людини?
6.               В умовах високої температури середовища шкіра людини червоніє. Чому?
7.               Чому при сильному переохолодженні людина починає тремтіти?

 

 

 

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА

1.               Нервову регуляцію можна порівняти з роботою телеграфу. Який передає повідомлення по чітко зазначеній адресі. А з чим можна порівняти гуморальну регуляцію?
2.               Гормони щитовидної залози впливають на стан головного мозку. Які існують прості докази цього?
3.               Людям, що постраждали під час Чорнобильської аварії, з метою профілактики вводили препарати йоду. З якою метою це робили?
4.               Що станеться з функцією залози внутрішньої секреції, якщо в організм вводити великі дози гормону, що виробляється цією залозою?
5.               Якщо гормон є білком, то його не можна вводити у вигляді таблеток, так як він буде зруйнований ферментами в  травному каналі. Тому  хворим  доводиться робити ін’єкції досить незручно. Запропонуйте безін’єкційний спосіб введення таких гормонів.

ВИДІЛЕННЯ

1.               Виявлено що в міру розвитку функцій мозку в еволюції прогресивно розвивались функції нирок. Чим це пояснюється?
2.               При відчутті сильного болю виникає больова анурія – загальмовується робота нирок аж до повного припинення утворення сечі. Яке це має значення для організму?

10 клас

«Єдність хімічного складу організмів»

— Якими можуть бути наслідки зменшення відносної кількості води в тканинах людей похилого віку?

— В молекулі ДНК записана інформація про первинну будову білка. А де знаходиться інформація про будову вуглеводів та ліпідів?

— Молекула ДНК може змінюватися під впливом певних чинників зовнішнього середовища, але залишається практично незмінною від народження до смерті. Як це можна пояснити?

«Клітина як основна структурно-функціональна одиниця живої природи»

— Існують дуже несприятливі прогнози майбутньої долі людства, пов’язані з поширенням вірусних захворювань. Які властивості вірусів дають підстави для таких прогнозів?

— Чому про віруси кажуть, що вони стоять на межі між живою та неживою природою?

— Інколи, щоб знищити бур’яни, стежки на городі поливають розчином кухонної солі. З якою метою це проводиться?

— Чому будь-яка конкретна модель молекулярної організації мембрани є умовною?

— Чому не можна безмежно збільшувати розміри одноклітинних організмів?

11 клас

«Вступ»

— Назвіть ознаку, за якою, з вашої точки зору, можна чітко розмежувати живу та неживу природу.

— Чим відрізняється морфологічний, фізіологічний та екологічний підходи до вивчення живих систем?

— Дайте відповідь на запитання Дж. Ханслі: «Хто прогресивніше — туберкульозна паличка чи людина?»

«Розмноження та індивідуальний розвиток організмів»

— Чому вчені називають метафазну пластинку своєрідним паспортом організму?

— У багатьох організмів гаплоїдна стадія — це тільки стадія гамет. Як ви вважаєте, в чому переваги диплоїдності порівняно з гаплоїд- ністю?

«Еволюційне вчення»

— Який спосіб живлення є еволюційно первинним? Аргументуйте свою відповідь з використанням таких понять, як: хемотрофи, автотрофи, гетеротрофи, сапротрофи.

— Чому є неправильними вирази: «комахи-шкідники з часом звикають до отрутохімікатів», «віруси пристосовуються до антибіотиків»? Який процес насправді має місце?

— Відомо, що хворі на серповидну анемію люди вмирають ще в молодому віці, не залишаючи потомства. Чому ж у такому разі ген серповидної анемії не зник, а якимсь чином зберігається і на даний час?

МЕТОД «БЕЗКРОВНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ»

ВНД. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

«Виникнення динамічного стереотипу. Навички та звички»

Експеримент № 1. Написати «робочою рукою» фразу: «Фізична культура — запорука здоров’я». Зафіксувати час на виконання даного завдання.

Експеримент № 2. Перекласти ручку в іншу руку і написати таку саму фразу. Зафіксувати час.

Експеримент № 3. «Робочою рукою» написати знайому фразу навпаки, з останньої літери до першої. Зафіксувати час і порівняти якість виконання завдань.

Запропонувати учням пояснити результати експериментів.

«Увага, її роль у сприйманні інформації»

Під час конспектування визначення «увага» з силою стукаю по столу — спостерігаю за тим, як майже всі учні піднімають голови.

Зосереджую увагу на тому, що таким чином проявляється орієнтувальний рефлекс на звук, на якому базується мимовільна увага. Пропоную пояснити поведінку тих учнів, хто голову не підняв, і починаю пояснювати сутність складних нейрофізіологічних процесів — іррадіації та концентрації.

«Основні типи вищої нервової діяльності (сангвінічний, флегматичний, холеричний і меланхолічний)»

Урок починаю з того, що оголошую учням про зміни в роботі навчального закладу з наступного тижня. Зміни стосуються роботи їдальні. Знаходжу «об’єктивні» пояснення її закриття. Спостерігаю за реакцією учнів. Далі спільними зусиллями аналізуємо особливості поведінки людей з різними типами темпераментів у стресовій ситуації.

«Перша і друга сигнальні системи. Фізіологічні основи мови»

Пропоную учням заплющити очі і уявити собі лимон. «Смачно» описую цей фрукт і ту крапельку соку, яка утворюється при натисканні на нього. Прошу учнів охарактеризувати власні відчуття. Потім прошу учнів відкрити очі і подивитися на матеріалізацію власної уяви і демонструю той самий лимон і ту саму крапельку соку. Запрошую учнів до порівняння реакції власного організму на натуральний та штучний (слово) подразник. Тепер можна пояснювати різницю між першою та другою сигнальними системами.

«Домінантність півкуль головного мозку»

Прошу дітей швидко, не аналізуючи власних дій, схрестити пальці рук, а потім також швидко розвести руки і схрестити їх на грудях, фіксуючи, який палець або рука знаходиться зверху (правої чи лівої руки). Пояснюю, що за допомогою цього простого експерименту можна припустити, яка півкуля у людини домінує.

Але треба пам’ятати, що в головному мозку існує перехрест нервових шляхів. Зазвичай у дітей після цього експерименту виникає величезна кількість запитань, бо, частіше за все, дослідження показують, що немає чіткого домінування: одне дослідження вказує на праву півкулю, а інше — на ліву.

На цій «хвилі» зацікавленості можна пояснювати новий матеріал про особливості формування та функціонування цієї частини головного мозку.

СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

«Будова і функції органів зору»

Пропоную учням приблизно одну хвилину не мигати, контролюючи цей процес руками, що тримають повіки. Через 30-40 секунд учні почнуть відчувати різь в очах та бажання їх заплющити, предмети почнуть розпливатися та буде підвищуватися секреція сльозних залоз. Тепер можна починати пояснення особливостей будови та функціонування допоміжного апарата очного яблука.

ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА

«Робота м’язів. Статичне і динамічне навантаження»

Наливаю у відро не менше десяти літрів води і прошу найсиль- нішого учня однією рукою швидко піднімати та опускати його впродовж ЗО секунд. Використовуючи таку своєрідну «динамічну модель», даю поняття про синергісти та антагоністи в м’язовій системі людини. Після нетривалого відпочинку прошу цього учня витягнути руку і в такому положення потримати відро ті ж самі ЗО секунд. Відро важке і зазвичай другий експеримент триватиме не більше десяти секунд. Для порівняння експеримент можна провести ще раз, залучивши інших учнів. Здебільшого, учні жваво реагують на те, що відбувається. Після того, як вони заспокояться, ніяких проблем із засвоєнням різниці між статичною та динамічною роботами не виникає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОПОНУЮ РОЗРОБКУ УРОКУ ХІМІЇ У 8 КЛАСІ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО                               МИСЛЕННЯ.
         Тема. Узагальнення й систематизація знань з теми «Основні класи неорганічних речовин»
          Цілі уроку: узагальнити, систематизувати й скоригувати знання учнів з теми «Основні класи неорганічних сполук»; з'ясувати рівень засвоєння знань, умінь і нави¬чок про класи неорганічних сполук на прикладі окси¬дів, основ, кислот і солей, їх фізичних і хімічних влас¬тивостей, способи одержання, рівень розуміння основ¬них понять, уміння використовувати їх на практиці.
         Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок.
ХІД УРОКУ:
          I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП УРОКУ
Вправа «Слова за хвилину»
          Учням пропонується назвати якомога більше слів з поданої теми за одну хвилину
         II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. На початку уроку я хочу звернутися до народної мудрості. Хтось дуже давно сказав правильні слова: «Від настрою, з яким ти вступаєш у день, залежать твої успіхи, тому намагайся кожного дня знайти його позитивний по¬чаток». Цим позитивним початком стане сьогодні цей урок, на якому ви покажете, як багато знаєте й умієте. Перед початком нашої роботи пропоную вам заручитися підтримкою своїх однокласників у навчальній діяльності. Для цього закінчіть речення одним словом: «Я бажаю тобі...» (Учні говорять одне одному свої побажання одним словом.)
          III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ
          Девіз: «Пробудіть, зацікавте, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають».
Завдання 1
          Активізація розумової діяльності учнів, створення сприятливого мікроклімату для творчості.
«Спочатку було слово...»
          Учитель. Зараз ви уважно прослухаєте казку й випишете всі хімічні речовини, які почуєте.
          КАЗКА ПРО ДРУЖНУ СІМ'Ю
          В одному великому будинку жили брат і сестра. Брата звали хлороводень, а сестру — хлоридна кислота.
          Хлороводень мав різкий характер: коли він потрапляв під дощ, то складалося враження, що він «димить» від люті. Хлоридна кислота — спокійнішої вдачі, але вона також дуже не любить дощової погоди. З'явилися вони на світ у хімічній лабораторії завдяки зустрічі простого спокійного хлопця — натрій хлориду й вельможної сульфатної кислоти.
          Брат і сестра заснували фірму «Дивовижна хімія». Працювали дружно. Хлоридна кислота одержувала солі, працювала в галузі медицини й харчової промисловості. Вона мала дуже багато друзів: цинк, купрум(ІІ) оксид, алюміній гідроксид, аргентум нітрат, амоніак, які сподівалися на прихильність із її боку й хотіли б із нею одружитися, але вона не знала, кому ж надати перевагу, бо вони всі досить важливі для неї.
          У фірмі працювали досвідчені й відповідальні працівники, які сприяли її процвітанню.
          Натрій хлорид — відповідав за виготовлення приправ до їжі, за сировину для одержання натрій гідроксиду, соди й допомагав консервувати харчові продукти.
          Калій хлорид — керував цехом, що виготовляв калійні добрива.
          Цинк хлорид — просочував деревину, щоби запобігти її руйнуванню.
          Барій хлорид — досить суворий інженер. Його цех відповідав за виготовлення отруйних речовин, які застосовують для боротьби зі шкідниками сільського господарства (буряковим довгоносиком, лучним метеликом).
          Кальцій хлорид — керував цехом медицини.
          Аргентум хлорид — був начальником цеху проявлення фотографії.
          Меркурій(П) хлорид — протравлював насіння, дублив шкіру.
          Хлоридна кислота — акціонер фірми «Анатомія людини», входить до складу шлункового соку людей і тварин. Вона необхідна для процесу травлення. У медицині кислоту вживають хворі, які мають знижену кислотність шлункового соку.
          Брат і сестра стали досить популярними в хімії, біології, медицині.
їхні батьки можуть пишатися ними, а друзі залишилися друзями.
          Ну, а тепер прокласифікуйте ці речовини.
          Оксиди — Н₂0, СuО.
          Кислоти — НС1, Н₂S0 ₄.
          Основи — А1(0Н)₃, NаОН.
          Солі — NаСІ, NaHCO ₃, КС1, ZnС1₂, АgNO₃, ВаС1₂, СаС1₂, АgС1, НgС1₂, Na ₂CO ₃.
          С1₂, Zn, NH₃ — не належать до жодного класу, бо це газоподібні речовини й метал.
          IV. УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ
          Завдання 2
          Формування уважності та спостережливості учнів, уміння логічно мислити на основі операцій аналізу й синтезу.
          «Поле чудес»
          З'єднайте стрілочками з центральною речовиною тільки ті речовини, що можуть із нею взаємодіяти. Запишіть рівняння хімічних реакцій.
          Завдання З
          Формування уяви й образного мислення з логічних операцій аналізу й синтезу.
         «Помилкові деталі»
          Вам запропоновано рівняння реакцій, у яких допущено помилки. Їх необхідно ліквідувати.
          СаО+НС1→СаС1 + НО
          НС1 + АgNO→АgСІ + НNО
          Zn + СuSО→ZnS0+Сu
          NaО + НСІ→NаСІ + НО
          Мg+НС1→МgС1 + Н↑
          Завдання 4
          «Знаємо — хочемо дізнатися»
          Виконайте задачі:
• Під час взаємодії натрію з водою отримали 0,56 л (н. у.) водню. Яка маса натрію прореагувала?
• Визначте об'єм водню (н. у.), який виділиться під час взаємодії 1,2 г магнію з хлоридною кислотою.
          V. РЕФЛЕКСІЯ
          Завдання 5. Асоціативний кущ
          Складання схеми
          Учням ставлять запитання (слід заохочувати учнів адресувати запитання іншим) і паралельно складають на дошці схему з відповідей.
• Найменша частинка хімічного елемента. (Атом)
• Найменша частинка речовини, що зберігає властивості речовини. (Молекула)
• Що зберігає свої індивідуальні властивості й агрегатний стан? (Речовина)
• На які групи поділяють речовини? (Прості й складні)
• Що таке проста речовина? (Складається з одного хімічного елемента)
• Що таке складна речовина? (Складається з двох і більше хімічних елементів)
• Як поділяються прості речовини? (Метали й неметали)
• На які класи поділяють складні речовини? (Оксиди, кислоти, основи, солі)
• Що таке оксид? (Складна речовина, яка складається з двох хімічних елементів, один із яких обов'язково Оксиген.)
• Як поділяють оксиди? (Основні, кислотні, амфотерні)
• Що таке кислота?
• Як класифікують кислоти за числом атомів Гідрогену?
• Як класифікують кислоти за наявністю атомів Оксигену?
• Що таке основи?
• Як поділяють основи?
• Що таке сіль?
• Як поділяють солі?
          VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти казки, загадки, оповідання з теми «Класи неорганічної хімії».
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Розвиток критичного мислення — це не стільки освітнє завдання, скільки суспільна необхідність. Згідно з дослідженням Світового банку, за рівнем критичного мислення та здатності розв'язувати проблеми реального життя, які не мають простих й очевидних рішень, наша країна перебуває наприкінці світового списку. Якщо ж ми не бажаємо залишатися там надовго, нам просто необхідно використовувати методи критичного мислення під час викладання всіх шкільних предметів, в тому числі хімії та біології.

Навчитися критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі і далі забувається. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчитись критичного мислення. Але існує ряд умов, які педагогу необхідно створити в класі, а також кілька порад, яких повинні дотримуватись учні для того, щоб успішно залучитися до процесу критичного мислення.

Отже, використовуючи на уроках стратегії розвитку критичного мислення, ми спонукаємо учнів до дії. Психолог Б. М. Теплов вважає [4], що і теоретичне, і практичне мислення пов’язане з практикою. А саме предмети хімія та біологія дають дитині практичні навички, які вона може застосувати в житті.

Я вважаю себе щасливою людиною, бо бачу в очах своїх учнів відблиск несподіваної думки і радість пізнання, здивування від власної імпровізації та творчості. Кожний урок для мене – це надія на маленьке відкриття в результаті щиросердного єднання з дітьми.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.               Вукіна Н. В., Дементієвська Н. П. Критичне мислення: як цього навчати. – Х. : Основа, 2007. – 110 с.
2.               Десятниченко Н.М. Моделі сучасних уроків біології за методиками критичного мислення та особистісно-орієнтованої освіти // Хімія. Біологія (Перше вересня). – 2002. – № 24
3.               Дмитренко Е. Б. Технологія формування пізнавальної компетентності учнів у процесі викладання хімії. // Хімія. Технології навчання хімії. – 2007. - № 5. – С. 92-110.
4.               Іванова О. Навчаємо критичного мислення // Відкритий урок. – 2007. - № 2. – С. 8-16.
5.               Ісаєва О. В. Формування особистості, її життєвої та соціальної компетентності шляхом розвитку експериментальних умінь, дослідної проектної діяльності // хімія. Інновації на уроках хімії. – 2007. - № 7. – С. 73-77.
6.               Крапівіна А. В. Формування критичного мислення учнів під час хімії // Хімія. Педагогічна майстерня вчителя хімії. – 2007. - № 10. – С. 3-22.
7.               Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. – К. : Плеяди, 2006. – 217 с.
8.               Макаренко В. М., Туманцова О. О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. – Х. : Основа, 2008. – 92 с.
9.     Небикова Т. «Використання активних та інтерактивних технологій навчання на уроках біології» // Біологія (Перше вересня). – 2006. – № 3.
10.          Пометун О. Сучасний урок : інтерактивні технології. – К. : А. С. К., 2005.
11.          Руснак  Т. «Навчальний елемент як технологія навчання» // Біологія (Перше вересня). – 2004. – № 56
12.          Троцик Л. «Універсальний конструктор уроку» // Біологія (Перше вересня). – 2004. – № 52
13.          http : // teacher. at. ua / publ / innovacijni tekhnologiji navchannja / praktichni aspekti zastosuvannja metodiv kritichnogo mislennja / 63–1– 0 – 10051
14.          http : // olga. ucoz. Ua / publ / innovacijni tekhnologiji / 5 tekhnologija rozvitku kritichnogo mislennja / 2–1–0-2
15.          Intel® Навчання для майбутнього. — К. : Видавнича група ВНУ 2004.
16.          www. biology. org. ua.
17.          http : // bio. lseptember. ru.
18.          http : // journal. issep. rssi. ru / ? id = 1.
19.          http : // sci – lib. com / subject. php ? subject = 4 & pp = 1.
20.          http : // portal. grsu, by / portal / ? p = / FACULT / BIOL / POSOBIE / p_index