Технологія особистісно орієнтованого навчання

Технологія особистісно орієнтованого навчання

Особистісно орієнтоване навчання прередбачає виховування освіченої, творчої, креативної, всебічно розвиненої особистісті. Тому, переорієнтація системи освіти передбачає перехід від традиційних методів навчання на нові, сучасні, що орієнтуються на вимоги часу. Це передбачає новий  закон України «Про освіту», де особистісний підхід є основним принципом побудови навчально-виховного процесу.

Особистісно орієнтоване навчання – це навчання, де особистість школяра є центральним об’єктом навчання й виховання. Розвиток самобутності та самоцінності школяра є основним напрямком даного навчання, завдяки цьому створюються нові варіанти проведення уроків враховуючи індивідуальні особливості дитини, орієнтація на вимоги сучасності, розвиток духовних цінностей. При цьому кожна особистість стає активним учасником навчального процесу, що і пояснює результативність методики (Баханов, 2000).

Основними положеннями є:

• Пріоритетність індивідуальності дитини – враховуючи рівень пізнавальних можливостей, здібностей та інтересів.
• Конструювання змісту освіти – відповідно до сучасної концепції, виявлення та використання досвіду міжнародних вчених.
• Взаємодія методик – узгодження традиційних та інтерактивних технологій навчання згідно з наповненням навчальної програми вибірковими дисциплінами та факультативами.
• Соціалізація особистості – основа технології, що полягає в засвоєнні соціального досвіду, оволодіння навчальною базою, збагачення власного досвіду через суб’єктивну діяльність .

Впровадження особистісно орієнтованих технологій навчання передбачає змін в парадигмі освіти, перехід від нормативної системи до навчання, що побудоване на індивідуальних особливостей школяра. Відповідно змінюються і функції навчання: розвиток пізнавальних можливостей кожного учня, вдосконалення індивідуальних здібностей, задоволення психологічних потреб (Жалдак, 2011).

Концепція особистісно орієнтованого навчання передбачає зміни на нормативному рівні, орієнтація на становлення й розвиток всебічно розвиненої особистості, утвердження критеріїв ефективності інноваційного процесу. Проектування нової системи навчання визнає учнів, як основний суб’єкт навчального процесу, засоби навчання повинні забезпечувати розвиток особистостей, методи сприяють структуруванню об’єму навчально-пізнавальної інформації. Основними функціями особистісно орієнтованого навчання є:

• Культуроутворююча – орієнтована на збереження, передачу й відтворення здобутків нашого народу завдяки сучасним засобам освіти. Основна мета полягає в підтримці духовного взаємозв’язку між різними поколіннями, прийнятті й розвитку духовних цінностей.
• Гуманітарна - спрямована на з’ясування цінностей особистості, задоволенні її фізичних, моральних та духовних потреб, усвідомленні сенсу життя, внутрішнього потенціалу.
• Соціальна – полягає в засвоєнні соціального досвіду та відтворенні у власному житті, пошук власної індивідуальності, самовизначенні, шляху реалізації в соціумі.

Для задоволення пізнавально-розвивальних потреб дитини, необхідно: ретельно відбирати методи і прийоми викладання, вправи та приклади, здійснювати трансформацію навчального матеріалу в приклади з життя, поєднувати різні форми роботи (індивідуальну, парну, групову, колективну), дотримуватися індивідуального плану розвитку особистості, моделювати сюжетно-рольові завдання (Махмутов, 1975).

Таким чином, технології особистісно орієнтованого навчання сприяють покращенню специфіки навчально-виховного процесу, орієнтують на потреби особистості, підтримують позитивний аспект індивідуального розвитку.