Технологія особистісно-орієнтованого навчання на уроках інформатики.

Барченкова Наталія Олександрівна. Вчитель інформатики чернігівської загальноосвітньої школи №35

natabarchenkova@gmail.com

Технологія особистісно-орієнтованого навчання на уроках інформатики.

Школа – це простір життя дитини, тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому навчання в школі повинно сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя. Кожна дитина – творча індивідуальність, яка потребує особливого підходу.  Ідея формування творчо розвиненої особистості є провідною в роботі нашого закладу, у якому створене середовище, де формується нова людина.

Головним завданням особово-орієнтованої технології стає завдання виявлення і всестороннього розвитку індивідуальних здібностей учнів. При цьому учень повинен задавати собі питання: як цьому навчитися, я хочу це знати, я можу цього досягти, мені це згодиться для... Оскільки урок носить індивідуально-орієнтований характер, то і мотивувати кожного учня треба індивідуально, адже в кожного з них свій мотив досягнення.

Діти приходять вивчати предмет інформатики маючи різний рівень знань і вмінь. Це залежить від того, чи є у них вільний доступ до комп’ютера, від особистої зацікавленності, від здібностей. На уроці одна група учнів – вперше сідають за ПК, інші тільки вміють грати, ще одна категорія дітей добре освоїли комп’ютер і вміють працювати з деякими програмами. Тому майже з перших уроків я проводжу диференційний підхід до навчання кожної дитини.

Свій перший урок в  класі вже декілька років я починаю з ознайомлюючої анкети з 10 питань.

АНКЕТА ЗНАЙОМСТВ

1.               Прізвище, ім’я, по-батькові, клас
2.               Що ви вмієте робити на ПК ( підкресліть):

А) тільки грати                            Б) ніколи не сидів(ла) за ПК   

В) грати і працювати                  Г) все

3.               В якій програмі з пакету  Microsoft Office ви працювали( підкресліть): 

   А)WORD             Б)EXCEL                  В) ACCESS     Г) POWER POINT

4.               Назвіть основні пристрої комп’ютера.
5.               Які мови програмування ви знаєте? Чи хочете ви вивчити одну з них?:
6.               Чи є пам’ять у комп’ютера? Якщо знаєте, то напишіть їх назву?  Скільки( підкресліть)?

  А) 1                           Б) 0                            В) 2                       Г) 3

7.               Коли був створений перший комп’ютер?
8.               Що означає ця формула?

   CPU AMD SEMPRON 2200/ DDR SDRSM 512 MB / 160 GB SAM SUNS / GF 6500  (128)  TV PCLE BULK / DVD RW  40 X 32 X 40

9.               Що вивчає наука інформатика?
10.          Чого ви хочете навчитись на уроках інформатики? ( конкретні пропозиції)

 Аналізуючи відповіді учнів, зразу уявляю приблизний список учнів, які потребують посиленої уваги, учнів, які будуть помічниками в роботі.

Учням, які не знайомі з роботою ПК, роз’яснюю основи роботи, а іншим даю практичні завдання ( від низького до більш високого рівня), а учням, які показали освоєння теми на високому рівні,  пропоную індивідуальні завдання, які передбачають творчий підхід до їхнього розв’язання. 

ЕТАП ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Людина по своїй природі більше довіряє очам, і більше 80% інформації сприймається і запам'ятовується їм через зоровий аналізатор. Дидактичні достоїнства уроків з використанням інформаційних технологій – створення ефекту присутності («Я це бачив!»), у учнів з'являється інтерес, бажання взнати і побачити більше. Практикую в своїй роботі для оптимізації освітнього процесу пояснення нового матеріалу з використанням комп'ютерних презентацій як джерела учбової інформації і наочної допомоги. Комп’ютерні презентації – це конспект вчителя в більш сучасному вигляді, де передбачені всі етапи уроку. Вчитель сам розробляє презентацію так як хоче донести до учнів.

При проведенні уроків також користуюсь готовими комп’ютерними підручниками – сучасними медіа-посібниками, які створені на допомогу учителю у проведенні уроків.

Інколи проводжу уроки-семінари та уроки-дискусії на  нові теми, які перенасичені теоретичним матеріалом. Наприклад: в темі « Інтернет» використовую роботу в групах.  Кожний член групи має виконувати певну роль, яка не є постійною. Командиром групи вибираю учня з високим рівнем знань з інформатики. Перед початком вивчення теми клас ділю на  групи, яким повідомляється  їх тема. Кожна група отримує завдання підготувати повідомлення окремих запитань з наведенням прикладів, а також підготувати по 2 запитання для своїх опонентів. Я слідкую за роботою групи, надаю їм допомогу. В ході підготовки до семінару у школярів формуються навички проведення наукового дослідження та його оформлення ( усного або письмового). Повідомлення учнів заслуховуються та обговорюються на семінарі в ході вільного товариського обміну думками. Школярі рецензують і оцінюють виступи товаришів. Підготовка семінарських занять посилює самостійність, розвиває навички . При цьому  учні стають активними учасниками навчального процесу на уроці і в позаурочний час, у них виховується потреба добувати знання з різних джерел. Учні самі вчаться оцінювати. Рецензувати і корегувати процес засвоєння теми.

Роботу в групах застосовую і таким чином:

а) учні високого рівня самостійно вивчають матеріал за презентаціями і комп’ютерними підручниками;

б) учні середнього рівня – самостійно і за допомогою учнів-експертів:

в) учні початкового і достатнього рівня – за допомогою вчителя та опорних конспектів.

ЕТАП ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ.

При вивченні інформатики важливе місце займає практична робота за комп’ютерами. Диференціація навчання проходить за допомогою розроблених по відповідних рівнях завдань.

При вивченні програмування:

а) учні високого рівня працюють над складанням програм самостійно;

б) середній і достатній рівень – за допомогою карток-підказок;

в) інші – разом з вчителем.

ЕТАП ПЕРЕВІРКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ.

При організації контролю знань, умінь і навиків  використовую друковані тести і тестування за допомогою комп'ютера. Тестовий контроль за допомогою комп'ютера припускає можливість швидше і об’єктивніше,  ніж при традиційному способі, виявити знання і незнання учнів. Цей спосіб організації учбового процесу зручний і простий для оцінювання в сучасній системі обробці інформації. Під час теоретичної перевірки користуюся програмно-тестуючим комплексом TEST-W. Ця програма дуже зручна: питання і варіанти відповідей легко вносити і міняти, передбачена можливість варіювати кількість правильних відповідей, кількість питань в тесті. Питання, що задаються, вибираються з великого їх набору у випадковому порядку, що виключає списування, підказки і т.д. В процесі тестування підраховується кількість правильних відповідей і після закінчення тестування учню виставляється оцінка на основі критерію для тестових технологій.

Такий вид контролю дозволяє за досить короткий час уроку перевірити рівень знань, умінь і навиків по черзі у групи класу, коли решта учнів виконує інший вид роботи.

Але при постійному використанні тестування для контролю знань не завжди враховуються індивідуальні та психологічні якості учня, тому поряд із тестами використовуються завдання в іншій формі (лото, закодовані відповіді, виправлення помилок, інформаційні диктанти).

Запроваджую самооцінювання, коли учень сам виставляє собі оцінку, а також роботу в малих групах (2-3 учні), коли учні аналізують і оцінюють відповіді один одного, а вчитель лише перевіряє об'єктивність аналізу і оцінювання. Командир групи вибирає одну з карток: « ВСІ» ( відповідають всі), « ОДИН ЗА ВСІХ» ( відповідає один учень з групи, якого вибрали діти), « РУЛЕТКА» ( відповідає один учень з групи, якого вибрав вчитель), « ДОВІРА» ( ставляться оцінки, виставлені учнями без перевірки їх знань).

Для підвищення ефективності навчання , інтересу до предмету, для виховання прагнення до розширення знань на уроках застосовую елементи гри. Саме в грі дитина активно мислить, творить і впевнено почувається на уроці.  Підсумкове оцінювання по темі інколи проводжу в вигляді телевізійної гри « Найкращий знавець інформатики», « Подорож по країні …»( в залежності від теми), « Бізнес-гра», « Останній герой», урок – ярмарок.

В учбовому процесі  часто застосовую ролі:  «спонсор знань» - учень, до якого може звернутися учень, який хворів і відстав; «чомучка» - учень, який готує питання по темі, різні види професій.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Для всіх учнів - обов’язковий мінімум вивчити теорію по темі ( завдання обов’язкові для всіх учнів;  тренувальні вправи для достатнього і низького рівня – аналогічні зробленим в класі, а для достатнього та високого рівня – завдання підвищеної складності ( для учнів, які бажають добре знати інформатику) ; творче завдання ( добровільно і оцінюються додатковою оцінкою) . Творчі завдання дуже подобаються учням. Для учнів початкового рівня – це створення кросвордів, карток-підказок, тестів з відповідями для закріплення знань,  учнів середнього рівня - розробка шоу-програм з інформатики по певній темі, пошук додаткової інформації, для учнів високого рівня – проектні роботи.

«Діти все можуть, їх у цьому треба тільки переконати» І.Волков

Використана література:

1. Баханов К. О. Організація особистісно-орієнтованого навчання: Порадник молодого вчителя. Посібник. / КО. Баханов. — X.: Вид. група "Основа", 2008. — 159с.
2. Баханов КО. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: [монографія] / К. О. Баханов. — Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд, 2005. — 384 с.
3.  Гуревич P.C. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: [навч. посібн. для студентів педагог. ВНЗ і слухачів інстит. післядипл. освіти] / P. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. — Вінниця: ДОВ "Вінниця", 2004. — 365 с.