Технологія розвитку творчих здібностей

Про матеріал
Проблема раннього виявлення та навчання талановитої молоді пріоритетна в сучасному суспільстві. Від її вирішення залежить інтелектуальний та економічний потенціал держави. На сучасному етапі розбудови освіти можна спостерігати підвищений інтерес до проблем обдарованості, її виявлення, навчання та розвитку талановитої особистості.
Перегляд файлу

Технологія розвитку творчих здібностей засобами ТРВЗ та її використання на заняттях з математики

В.О.Сухомлинський писав:

"Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Ми повинні вчити і виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісними почуттями і може принести маленьким людям переживання творця".

 Дійсно, необхідно зацікавлювати дітей математикою, розвивати їх здібності і творчий потенціал.

Елементи технології розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ) можуть бути ґрунтовним фундаментом у вирішенні даної проблеми.  Основи  технології розроблені інженером і письменником-фантастом Г.С.Альтшуллером. Основою технології є формування системного, логічного мислення, розвитку творчої уяви, винахідницької кмітливості, вміння розв’язувати протиріччя.

Основні принципи ТРВЗ:

ТРВЗ-педагогіка набуває все більшого застосування у навчально-виховному процесі різноманітних навчальних закладах. Саме тому на базі КОІППО ім. В. Сухомлинського, під керівництвом кандидата педагогічних наук доцента кафедри педагогіки і психології  С.А. Болсун діють тренінгові заняття  з різними категоріями слухачів де розглядаються елементи ТРВЗ та її місце в освітній практиці.

Основними етапами творчого процесу є:

поява у дитини відчуття неясності чогось (поява проблеми);

виникнення ряду запитань до дорослого, однолітків, самої себе;

виділення значущих для успішного розв’язання проблеми елементів, диференціація головного та другорядного;

усвідомлення проблеми;

формування гіпотези;

пошук і знаходження рішень.

Для того щоб творче впроваджувати в навчально-вихований процес дітей методи ТРВЗ, треба добре знати  умови їх застосування .

Умови застосування ТРВЗ:

забезпечити розкутість дитячого колективу;

заохочувати дітей до різноманітних відповідей;

схвалювати відповіді дітей, особливо аргументовані, обґрунтовані, пов’язані з фактами, але жодної не засуджувати

Принципи підбору ігор, задач та вправ на заняттях з математики з розвитку якостей творчої особистості:

– від простого до складного;

– від казкового фантазування до абстрактного мислення;

– від невеличких навантажень (1-2 вправи на заняття) до великих ( 4-5 )

навіть 10-20 задач та вправ), тривалість від 10 хвилин до години, але закінчувати заняття завжди потрібно раніше, ніж зникне зацікавленість у дітей;

– від одиничного до спільного. Від індуктивного мислення до дедукції;

– від спільного до одиничного;

– від поодиноких фактів до пошуку закономірностей;

– від інертності до цікавості та одержимості;

– від інформації до знань;

– від однофункціональності до багатофункціональності;

– від «хочу» до «треба». Від дитячого егоїзму до відповідальності .

Курс розвитку творчої уяви включає комплекс вправ, психологічних ігор, різних завдань на кмітливість, що ламають стереотипи розхитують психологічну інерцію.

До таких ігор входять ігри за методом «мозкового штурму». Він полягає в колективному пошуку нетрадиційних шляхів розв’язання проблем. Цей метод має два етапи.

На І етапі (генерації ідей) висувається якомога більше пропозицій, вони не критикуються. Потрібно вчити дітей не боятися запропонувати сміливу думку.

На ІІ етапі відбираються раціональні ідеї для розв’язання проблеми, яку не вдалося розв’язати нетрадиційним способом .

 

 

Метод фокальних об'єктів (МФО)

Суть його полягає у перенесенні властивостей одного предмета на інший.

Фокальними (лат. focus — осередок) називають об'єкти, що перебувають у фокусі, в центрі уваги. Послуговуючись цим методом, ставлять такі завдання:

1. Придумати щось нове, видозмінюючи або вдосконалюючи реальний об'єкт.

2. Познайомити дітей з чимось новим або закріпити здобуті раніше знання, розглядаючи предмет у незвичному ракурсі.

3. Скласти розповідь або казку про об'єкт, який розглядається, використовуючи знайдені ознаки (повністю або частково).

4. Розробити новий вид заняття, прогулянки, рухливої гри тощо, обравши словосполучення, яке найбільше подобається або відповідає меті. Словосполучення добирають несподівані. Розробляючи новий вид діяльності, необхідно чітко окреслити, що саме обмірковується — форма чи зміст.

Використовуючи метод фокальних об'єктів, слід дотримуватись такого алгоритму роботи:

1. Розглядаючи або змінюючи будь-який об'єкт, мимоволі обрати інший предмет (кілька предметів), який не стосується фокального слова.

2. Для вибору іншого предмета (кількох предметів) дітям пропонують картинки, іграшки, яскраві предмети.

3. Дати 5—10 визначень вибраного предмета (Який він (вона, воно, вони)?).

4. Дібрані ознаки прикладають до слова у фокусі; отримані словосполучення розглядають.

« Жили в країні Математики геометричні фігури. Трикутник і квадрат були сусідами.

Трикутнику було не дуже комфортно, що він має лише три кути. Якось вночі він вирішив нашкодити квадрату і забруднив йому його прямі, рівненькі кути. На ранок трикутник здивувався, як радів квадрат, адже він обрізав свої зіпсовані кути і став восьмикутником.

Трикутник йшов вулицею і не міг стримати сльози. Назустріч йому йшов мудрець, дізнавшись про горе трикутника, заспокоїв його. Він пояснив, що трикутник також дуже значуща фігура.

І без трикутника не обходиться людство ще з давніх часів.»

Головним в таких завданнях, є не втратити математичний зміст, розкрити основні властивості та елементи фігур.

Розвинене логічне мислення – це 50% успішного розв’язання будь-якої проблеми. Дітям завжди важко зрозуміти те,  що вони не бачили чи не можуть спробувати на дотик, але є наочний спосіб для зображення зв’язків між об’єктами – логічні круги Ейлера. Необхідно навчити , правильно класифікувати елементи, адже, наприклад, трикутники можна поділити на різносторонні і рівнобедрені, а можна на гострокутні і тупокутні; об’єднувати їх не можна.

docx
Додано
16 квітня 2020
Переглядів
696
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку