Технологія виготовлення м'якої іграшки

ПЛАН-КОНСПЕКТ

З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У 6 КЛАСІ

Тема. Технологія виготовлення м'якої іграшки.

Мета:

- навчальна: Формування навичок з технології  виготовлення  м’якої іграшки: виготовлення шаблонів, правила збільшення та зменшення викройок; правила розкроювання основних та допоміжних деталей; способи та послідовність зєднання деталей крою.

 - розвивальна: Сприяти розвиткові пізнавальних інтересів учнів, наочно-образного  мислення, уяви, естетичних смаків та творчих здібностей учнів. відпрацьовувати чіткість та охайність при виконанні практичної роботи.

- виховна : Виховувати в учнів самостійність, мислення, кмітливість,  любов до праці.

Матеріально-технічне оснащення уроку: Зразки, ескізи, фотографії, інструкційні карти “З’єднувальні шви”, «Послідовність виготовлення м’якої іграшки», лекала деталей іграшок із картону, схема виготовлення м’якої іграшки.

Інструменти та матеріали: ножиці,  простий олівець, кольорові олівці, гумка, картон, папір формату А4, наперсток, булавки, голки, ножиці, кравецька крейда.

Міжпредметні зв’язки:образотворче мистецтво - зображення тварин.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: ескіз, копіювання викрійки, лекала, деталі крою.

 

ХІД  УРОКУ

 

1.Організаційно-підготовчий етап(1хв)

• Перевірка наявності учнів;
• Призначення чергового за списком;
• Перевірка наявності спеціального одягу;
• Огляд робочих місць.

2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів(5 хв)

Домашнім завданням було намалювати ескіз улюбленої ляльки та підібрати матеріал для її виготовлення.

Фронтальне опитування

•     Що таке м’яка іграшка?
•     Як і коли виникла м’яка іграшка?
•     Яку роль відіграє іграшка у сучасному декоративно-ужитковому мистецтві?
•     Які є види іграшок?
•     Із яких матеріалів можна виготовляти іграшки?
•     Яку тканину обрали учні для роботи?
•     Які чинники вибору?

 (Оглянути тканину, принесену учнями, проаналізувати добір, надати рекомендації щодо взаємообміну).

3. Мотивація навчальної діяльності(0,5хв)

 З самого дитинства вас супроводжують різноманітні іграшки, але саме найулюбленішими є м’які іграшки. Саме сьогодні ми з вами розпочнемо виготовляти м’яку іграшку своїми руками. Але виготовлення будь-якого виробу це складний процес і тільки від якості виконаної роботи залежить якість готової іграшки. Неточності, допущені під час розкрою з недбалості чи браку знань часто неможливо виправити в подальшій роботі. На цьому уроці ви навчитесь самостійно і якісно розкроювати деталі іграшки.

4. Оголошення теми та мети уроку(1,5хв).

4.1.Учитель формулює та записує тему на дошці.

4.2. Учитель формулює мету уроку.

4.3.Повідомлення очікуваних навчальних результатів ( записані учителем на дошці).

Учні мають вміти:

•          виготовляти ескіз ляльки;
•          виготовляти лекала за ескізом ляльки;
•          розкроїти ляльку за допомогою лекал;
•          зметати деталі;
•          організовувати робоче місце;
•          дотримуватися правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог.

5. Вивчення нового матеріалу(10 хв).

(Розповідь учителя)

5.1.Технологія виготовлення м’якої іграшки.

(Виготовлення м'якої іграшки складається з кількох етапів:

• вибір ескізу;
• виготовлення лекал;
• підбір матеріалу;
• розкрій деталей;
• З’єднання деталей крою;
• Набивання іграшки наповнювачем.
• збирання конструкції ( якщо іграшка складається з деталей крою);
• остаточне оформлення роботи (оздоблення іграшки).

5.2. Виготовлення лекал викрійок.

Викрійку найкраще робити з картону, тому що тверді лекала щільніше прилягають до матеріалу, їх легше обводити, вони більш довговічні.

•                     Скопіюйте викрійки на кальку, попередньо скріпивши їх з аркушом викрійки скрепками для уникнення зсуву.
•                     На аркуш картону накладіть аркуш копіювального паперу, а зверху прикріпіть скріпками кальку з намальованими на ній викрійками.
•                     Простим олівцем або кульковою ручкою обведіть викрійки по контуру. На картоні утвориться копія викрійки. Нанесіть на викрійку всі позначення і надписи (назва деталей і їх кількість).
•                     Виріжте лекала та покладіть їх у конверт. На конверті напишіть назву іграшки. Зберігаючи лекала, можна зшити таку ж м'яку іграшку ще раз, не витрачаючи час на виготовлення лекал.

Якщо виникає необхідність виготовити іграшку більшого або меншого розміру, ніж наявна форма, то з викрійкою потрібно попрацювати додатково. Не важкий, старий, але цілком надійний спосіб - збільшення або зменшення масштабу креслень і малюнків за допомогою квадратів. (вчитель демонструє інструкційну картку).

5.3. Правила розкрою деталей.

Пригадайте відомі вам правила розкроювання виробів.

• Оглянути тканину на наявність дефектів, Визначити напрямок малюнку, напрямок ворсу, напрямок нитки основи (як саме?)
• Розкроювати парні деталі краще у подвійній розкладці тканини, але у випадку невеликих та окремих шматочків тканини всі деталі доведеться розкроювати в одинарній розкладці. Не забувайте для парних деталей перевернути лекало (заздалегідь пронумеруйте його сторони )
• Деталі з хутра, пальтової тканини, мілкі деталі, що не вивертаються, а зшиваються з лицьового боку, викроюємо без припусків на шви.
• Деталі з сипкої, тонкої тканини викроюємо з припусками 0,5-1 см.
• Спочатку розкладаємо і обкрейдовуємо великі деталі іграшки, потім малі. Обов’язково перевіряємо наявність всіх основних та декоративних деталей. У випадку нестачі матеріалу перевагу віддаємо основним деталям.
• Вирізайте деталі виробу гострими ножицями з дотриманням правил безпеки праці. Врахуйте особливості роботи з хутром.

5.4. Зшивання деталей

Зшивають іграшку точно по лініях вручну або на швейній машині. Якщо Ви шиєте дрібні іграшки, то шви виконуються з лицьового боку і тоді вони виступають як декоративна прикраса. Для іграшок середніх і великих розмірів деталі, як правило, зшиваються з виворітного боку, а потім їх вивертають назовні. Перед тим як вивернути іграшку, шви потрібно підрівняти і зробити надсічки, тоді вивернути її буде легшее, а краї деталі будуть виглядати охайно та рівно. Нитки потрібно підбирати у відповідності з кольором тканини.

Щоб Ваш виріб мав привабливий вигляд, шви повинні бути акуратними, зовнішні шви повинні прикрашати іграшку, а не псувати її.
Для шиття м'якої іграшки  ми використаємо декілька видів швів:

Шов «вперед голку» (Рис.1). він виконується справа наліво. Довжина та частота стібків можуть бути різними. За призначенням – це змету вальний шов. Його використовують для тимчасового скріплення деталей виробу. Зовні він схожий на пунктирну лінію і має однаковий вигляд з обох боків. Щоб з’єднання деталей було міцним, шов «вперед голку» застосовують у два прийоми – спочатку в одному напрямку, а потім у зворотному, заповнюючи проміжки між виконаними стібками. Такий шов виглядає однаково, як суцільна лінія ї щільно притиснених один до одного стібків.

Рис. 1

Шов «назад голку» (Рис. 2) виконується справа наліво. Голку виколюють на лицьовий бік. Потім відступивши назад на довжину стібка вколюють голку на виворіт і проводять її на довжину трьох стібків вперед. Стібки повинні мати однакову довжину. Наступне виколювання назад роблять в проміжку поміж виколюваннями. Лицьовий бік шва нагадує шов «вперед голку», а з вивороту стібки накладаються один на одного.

Рис. 2

(Демонстрація учителем різних іграшок, виготовлених з хутра та тканини)

•          Яка іграшка вам найбільше подобається? Чому саме?
•          З яких деталей буде складатися ваша майбутня іграшка?

Отже ви вже обрали іграшку для виготовлення. Пропоную придумати їй цікаве  ім’я.

6. Закріплення учнями нового матеріалу(4 хв).

•           Що таке викрійка і лекала?
•           З яких матеріалів доцільно виготовляти  лекала?
•           Як можна копіювати викрійки або лекала деталей іграшки?
•           Які правила розкрою деталей іграшки?

7. Практична робота(16хв).

7.1. Зміст завдань.

Виготовлення лекала іграшки:

(диференційовано, за вибором учня)

Завдання практичної роботи:

а) розглянути малюнки та викрійки іграшок, які до них пропонуються;

б) одержані від учителя викройки деталей  обраної іграшки прикласти до картону та акуратно обвести простим олівцем;

в) вирізати деталі ножицями  по наведених лініях:

г) підписати  лекала деталей іграшок за зразком, указуючи назву деталі та її кількість.

Розкрій деталей іграшки та попереднє з’єднання їх:

а) розмістити лекала на тканині;

б) обвести лекала кравецькою крейдою або олівцем;

в) перевірити правильність розміщення деталей на тканині;

г) розкроїти деталі іграшки та з’єднати їх тимчасовими стібками.

7.2. Вступний інструктаж.

• Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги під час роботи. Демонстрація вчителем послідовності виконання операцій.
• Забезпечення учнів необхідними інструментами  та матеріалами:
• викрійки деталей іграшки, простий олівець, картон, ножиці, файли тканина.

7.3.Самостійне виконання завдань практичної роботи.

• Перший обхід: перевірити дотримання санітарно-гігієнічних вимог наявність необхідних матеріалів та інструментів, правильність організації робочих місць.
• Другий обхід; перевірити правильність тримання інструментів, виконання трудових прийомів.
• Третій обхід: перевірити дотримання технологічної послідовності виконання завдання, технологічних вимог до виконання кожної операції, проведення самоконтролю кожним учнем. Постійно перевіряти дотримання безпечних прийомів роботи та організації робочого місця.

7.4. Поточний інструктаж.

• Контроль якості виконуваних робіт, вказати на недоліки в роботі і  шляхи їх усунення.

7.5. Заключний інструктаж.

• Короткий аналіз виконаної роботи.
• Прибирання робочого місця, догляд за інструментами після роботи.
• Виставлення оцінок за практичне завдання.

8. Заключна частина (6 хв).

8.1. Рефлексія:

• Що нового дізнались на уроці?
• Чого навчилися?
• Яку роботу виконали?
• Які завдання були визначені на урок?
• Де можна використати набуті знання та вміння?

8.2. Аналіз кращих робіт.

8.3. Мотивація оцінок.

8.4. Контроль за прибиранням робочих місць.

8.5.  Виставлення оцінок в щоденник.

9. Домашнє завдання(1 хв).

Зшити деталі крою іграшки постійним швом «назад голою». Підготувати матеріали для оздоблення іграшки: шкіру, кольоровий картон та папір, яскраві клаптики тканини, пряжу, котушкові нитки№10 чорного

кольору для вусиків.

 

Додаток №1.

Інструкційна карта №1

З’єднувальні ручні шви

 

№ п/п	Назва шва	Технологічні умови	Зображення
1.	шов «вперед голку»	Шов виконується справа наліво. Довжина та частота стібків можуть бути різними. За призначенням – це змету вальний шов. Його використовують для тимчасового скріплення деталей виробу. Зовні він схожий на пунктирну лінію і має однаковий вигляд з обох боків.
2.	Шов «назад голку»	Шов виконується справа наліво. Голку виколюють на лицьовий бік. Потім відступивши назад на довжину стібка вколюють голку на виворіт і проводять її на довжину трьох стібків вперед. Стібки повинні мати однакову довжину. Наступне виколювання назад роблять в проміжку поміж виколюваннями.
3.	Шов «строчка»	Шов застосовується для зшивання внутрішніх контурів деталей. З лицьового боку він виглядає як машинна строчка. Виконують його справа наліво. Стібки повинні бути маленькими, довжина стібка - 0,5 см. Зшиваючи деталі потрібно міцно підтягуючи стібки. Між стібками не повинно бути проміжків
4.	Шов «через край»	Шов застосовується для зшивання деталей із сипучих і не сипучих матеріалів з виворітного боку з послідуючим їх вивертанням. Шов "через край" застосовується також для з’єднання деталей із штучного хутра. Цей шов повинен бути бути густим і міцним.
5.	Петельний шов	Шов в однаковій мірі може бути використаний як оздоблювальний так і з’єднувальний для скріплювання з зовнішнього боку деталей виробу, якщо тканина не сипуча. Якщо ж тканина сипуча, то шов застосовується як з’єднувальний з внутрішньої сторони деталей виробу. Петельний шов складається з окремих петлеподібних стібків і виконується справа наліво. Голкою проколюють тканину зверху донизу по вертикальній лінії. При цьому нитка завжди залишається під голкою. Нитку потрібно протягувати крізь тканину плавно, тому що із-за різких рухів петлі будуть затягнутими нерівномірно. Коли елементи з’єднані петельним швом не вивертаються, вузлик варто хованим між деталями. Якщо у процесі шиття закінчується нитка, то вводити нову потрібно на другому-третьому стібку від кінця. В цьому випадку перехід на нову нитку буде не помітний і робота виглядатиме акуратно.
6.	Потайний шов	Шов використовується, коли виникає необхідність акуратно зашити отвір, залишений для вивертання та наповнення. Голку виколюють з вивороту на лицьовий бік однієї з деталей. Далі з лицьового боку іншої деталі виконується стібок «вперед голку», потім такий же стібок виконують на першій деталі і нитку гарно підтягують. Стібки повинні бути не великими.

 

 

 

 

Додаток №2.

 

Схема «Послідовність виготовлення іграшки».

 

Конструкторський етап	М’яка  іграшка	Технологічний етап
		1.Розкроювання	2.Пошиття
1.Ескізний малюнок			Зметування (тимчасове з’єднання)
2. Лекала			Пошиття (постійне з’єднання)
			Оздоблення (постійне з’єднання)
			Кінцева обробка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №3(а).

 

Інструкційна карта № 2

Збільшення або зменшення розмірів викрійки

 

№ п/п	Назва операції	Технологічні умови	Зображення
1	Розкреслити аркуш з викрійкою	Розкресліть аркуш з викрійкою на квадрати однакової величини. Чим менші квадрати, тим більш точно буде збільшений або зменшений малюнок.
2.	Зменшення викрійки	Візьміть чистий аркуш і накресліть на ньому квадрати однакової величини з розміром сторони меншим, ніж квадрати на початковому малюнку та перенесіть лінії початкового малюнка в клітки меншого розміру.
3.	Збільшення викрійки	Візьміть чистий аркуш і накресліть на ньому квадрати однакової величини з розміром сторони більшим, ніж квадрати на початковому малюнку та перенесіть лінії початкового малюнка в клітки більшого розміру

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №3(б).

Інструкційна карта № 3

Виготовлення м’якої іграшки

Жаба Тільда

 

№ п/п	Назва операції	Технологічні умови	Зображення
1.	Підібрати матеріали	Для шиття ляльки вам потрібно взяти натуральні тканини: льон зеленого і молочного кольору і бавовна яскравих кольорів. Ще знадобляться 2 ґудзики і трохи наповнювача.
2.	Виготовити лекала	Роздрукуйте викрійку на аркуші А4. Зробіть лекала.
3.	Викроїти деталі крою	Розкладіть лекала і викроюйте деталі, залишаючи припуски на шви 0,5-1 см. Деталі лапок вирізати потрібно тільки після зшивання, інакше вони можуть розсипатися.
4.	Зшити деталі крою залишаючи отвір для вивертання	Зшивають всі деталі швом «назад голкою» дуже дрібними стібками - 1,5-2 мм. або на швейній машині. Особливо будьте уважні на пальцях лапок - між пальчиками краще залишати не менше 3 мм припуски, інакше вивернути їх буде дуже складно, та й вигляд буде неохайним.
5.	Вивернути зшиті деталі кою в залишений отвір	Обрізати вже зшиті деталі близько до шва, залишаючи 2-3 мм, не більше. На вигинах зробіть невеликі надрізи. Потім акуратно, користуючись кілочком для вивертання і олівцем, виверніть всі деталі, починаючи з самих дрібних.
6.	Набити всі деталі наповнювачем	Добре підійде холлофайбер або синтапон. Набивати потрібно туго, інакше іграшка вийде вся в нерівностях. Коли будете набивати пальчики, трохи прокручуйте паличку і тоді наповнювач буде щільніше лягати.
7.	Пришити верхні та нижні лапки	Підверніть нижні зрізи ніг тулуба, вставте туди нижні лапки і товстою ниткою для №10 зшийте. Широку верхню частину потрібно призібрати. Верхні лапки щільно приметати до тулуба і пришити потайним стібком. Це просто ювелірна робота!
8.	Виготовлення очей	Для очей підбираємо 2 чорних ґудзика з вушком і пришиваємо їх на місце їх розташування.

 

 

 

Додаток №4(а).

 

 

 

 

 

 

Додаток №4(б).

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №4(в).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №4(г).

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №4(д).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №4(ж).