Технологія візуалізації на уроках української мови та літератури

Тема досвіду: Технологія візуалізації на уроках української мови та літератури

Гарний лише той учитель, у якому ще не вмер учень.

Тойшибеков Бауржан

Мета досвіду: визначення та обґрунтування умов ефективного використання візуальних засобів навчання, які допомагають розвивати креативне, асоціативне та критичне мислення, пам'ять й увагу школярів на уроках української мови, а також дозволяють зробити процес навчання цікавішим і результативнішим.

Стрімкий розвиток технологічних ресурсів інформаційної культури XXI століття визначає основні особливості пізнання світу та сприйняття інформації, серед яких важливу роль відіграє візуальний контент. Сучасна модель освіти націлена на досягнення основної мети — розвиток особистості учня через призму формування життєво необхідних компетентностей.

Сьогодні часто доводиться чути від учителів і батьків, що діти стали іншими, їх складніше навчати і виховувати. Так, сучасні учні мають ряд особливостей, які, без сумніву, впливають на їхню успішність. Перед нами за партами на уроках сидить нове покоління здобувачів освіти, які використовують Інтернет вже на новому рівні – як простір, в якому вони живуть. Вони звикли бути в Мережі, з ними завжди смартфони і для них це природна якість життя. Школярі працюють з фотографіями, відеоматеріалами та звуками вільно на будь-яких гаджетах, вони здатні працювати з безліччю джерел інформації одночасно. Змінюються цілі і завдання, що стоять перед сучасною освітою, акцент переноситься із «засвоєння знань» на формування «компетентності», тому адаптувати методичні прийоми і засоби до сучасного освітнього процесу необхідно, тому що як методика, так і суспільство в цілому розвивається спіралеподібно, покращуючи і модернізуючи «старі прийоми, що добре працюють» – одним з яких є візуалізація. Психологи вважають, що 80% сучасних учнів візуали і тільки 20% – аудіали і кінестетики. Напевно, це закономірно, враховуючи пріоритетність кліпової культури у століття глобальної комп’ютеризації, тому важливо своєчасно коригувати викладання згідно запитам суспільства.

Розвиток креативної інноваційної особистості на уроках української мови і літератури – процес тривалий і складний. Нові вимоги ставлять за практично значущу мету діяльності вчителя не тільки управління процесом засвоєння учнями знань, а більшою мірою педагогічний супровід формування компетентної особистості учня. Учитель уже не головне джерело знань, але саме він, маючи якісну підготовку,  повинен надихнути вчитися та навчити вчитися. Не забезпечити дітей готовими формулами, а вчити прийомам і способам, які допомагають осягати істини, розвивати здібності, у певній ситуації використовувати свої знання, вміння та досвід, самореалізуватися.

Як зробити урок не лише пізнавальним, інформативним, але й підтримувати у дітей зацікавленість предметом, бажання вчитися, зробити урок цікавим, підвищити у школярів мотивацію до навчання? Саме такі питання ставлю викладач Моргун В. М. перед собою у своїй роботі.

Шукаючи відповідь на це питання, Моргун В. М. дійшла висновку, що зацікавити, вмотивувати учнів до навчання можна шляхом уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких форм, методів, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів. Вважає, що в першу чергу необхідно орієнтуватися саме на учня. Адже від того, чи буде у нього бажання вчитися, пізнавати щось нове, і залежить результат нашої спільної роботи.

Зацікавити сучасного учня заучуванням великої кількості сухої теорії, читанням великих за обсягом творів – неможливо. Тому зацікавити, здивувати здобувача освіти, стимулюючи та мотивуючи його до вивчення, читання, є для педагога чи не найактуальнішою проблемою, а вирішити її, на думку Моргун В. М., допоможе візуалізація навчального процесу. І якщо раніше велика кількість ілюстрацій, малюнків вважалися прерогативою лише молодших школярів, то зараз це вимога часу у викладанні всіх предметів.

На сьогодні візуалізація визнається одним з найефективніших способів передачі інформації.

Візуалізація навчальної інформації — це набір графічних елементів і зв’язків між ними, який використовується для передачі знань від експерта до людини або групи людей, що розкриває причини і цілі цих зв’язків в контексті переданого знання.

Викладач Моргун В. М. вважає, що сучасний урок української мови та літератури вимагає від викладачів умілої інтеграції традиційних та інноваційних форм та методів навчання, а технологія візуалізації навчання має великий освітній і розвивальний потенціал, забезпечує максимальну активність учасників освітнього процесу, розвиток їх уяви та творчих здібностей, ефективне засвоєння матеріалу,  оптимальний час навчання і його результативність.

Сьогодні візуалізувати навчальний матеріал допомагають різноманітні інтернет-сервіси, арсенал яких повинен бути у кожного сучасного педагога-словесника.

Моргун В. М. у своїй роботі використовує web-технології – один із пріорітетних напрямків в сучасному освітньому процесі.

Адже сьогодні інформаційний простір сучасного викладача майже обов’язково містить віртуальну складову його діяльності. «Присутність» викладача в мережі Інтернет, ефективне його користування освітніми інтернет-ресурсами є свідченням інноваційної діяльності.

Саме тому Моргун В. М. на уроках української мови та літератури використовує наступні онлайн та офлайн методи та ресурси для вивчення тем навчальної програми, а саме:

1. Інфографіка – це візуальне відображення даних, призначене для швидкого сприйняття. Діти не хочуть витрачати багато часу і сил на нові знання. І єдиний спосіб полегшити їм завдання: добре структурувати інформацію та дуже лаконічно її представити.

Інфографіка — це діаграми, схеми, графіки, карти. Зараз існує безліч інструментів для створення привабливої інфографіки. До Ваших послуг  онлайн-сервіси: Visual.Ly, Easel.Ly , Piktochart , Infogr.am, ThingLink .

На уроці з української мови пропоную учням самостійно структурувати інформацію у певний графік або систему і використовувати як конспект у зошиті.

2.                   На сучасному етапі розвитку технологій візуалізації все більшого розповсюдження набувають інтелект-карти.

Світ науки і техніки активно розвивається, з кожним днем потік інформації зростає. Отже, зростає і обсяг навчального матеріалу, який учні мають засвоїти. Тому, завдання педагога ‒ максимально оптимізувати і структурувати новий матеріал, зробити його більш наочнішим і зрозумілішим. Саме ці завдання вирішують інтелект-карти.

Інтелект-карти є зручною і ефективною технікою візуалізації мислення та альтернативного запису, це одна з технологій роботи з інформацією, спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Їх використання в освітньому процесі є досить результативним, оскільки вони допомагають у вирішенні творчих завдань.

Спосіб подачі та засвоєння навчального матеріалу з використанням інтелект-карт має багато переваг перед звичайними загальноприйнятими способами. На відміну від лінійного тексту, карти знань не лише зберігають факти, але і демонструють взаємозв’язки між ними, тим самим забезпечуючи швидше і глибше розуміння матеріалу.

Наприклад, під час вивчення поезії Ліни Костенко «Крила» за допомогою інтелект-карти здобувачі освіти дізнаються, що символізує даний образ, можуть доповнити його своїми думками та осоціаціями.

3.                   Використання онлайн сервісу LearningApps, який містить готові інтерактивні завдання з тем навчальної програми з української мови та літератури.  Основна ідея таких завдань полягає в тому, що учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню пізнавального інтересу учнів. Зокрема учням подобається виконувати он-лайн тестування з української мови та літератури з метою закріплення навчального матеріалу та підготовки до ДПА з української мови у формі ЗНО.
4. Не менш ефективним елементом візуалізації є меми, які викладач Моргун В. М. створює сама, а з часом почали створювати і самі здобувачі освіти.  Меми – це будь-яка інформація, подана лаконічно і дотепно, щоб привернути увагу. Вона відтворює певне ставлення до прочитаного.

Найпопулярнішими є інтернет-меми у форматі зображення із влучним жартівливим текстовим поясненням. Тривалий час вважалося, що їх використовують у мережі тільки з розважальною метою, проте доведено, що у навчанні вони теж є доволі ефективними.

5.                   Сучасні діти практично не уявляють життя без смартфона. Адже з його використанням сучасними підлітками здійснюються більшість повсякденних дій: спілкування у соціальних мережах, переглядання фільмів, розваги, пошук потрібної інформації, прослуховування музики тощо. Викладач Моргун В. М. вважає, що залучення технології GR кодування з використанням мобільного телефону на уроках додатково заохотить здобувачів освіти до вивчення предмету.

Саме з такою метою Моргун В. М. працює над створенням зошиту-практикуму «Українська мова. Орфографія. 10 клас», завдання якого систематизувати здобуті знання з орфографії та закріпити теоретичні та практичні вміння і навички за допомогою даної технології.

За допомогою QR-кодів можна урізноманітнити навчальний процес наступним чином:

• Кодування посилань на домашні завдання чи практичні роботи (наприклад, якщо їх виконання передбачає використання гугл-форми, гугл-диску тощо);
• Проведення квесту, підказки до кожної схованки якого будуть зашифровані у вигляді відповідного QR-коду;
• Організація виставки, літературного вечора чи будь-якого іншого заходу, інформацію до експонатів якого можна отримати після сканування відповідного QR-коду.
• Розміщення відповідних кодів, кожний з яких буде містити посилання на непересічні факти, цікаві статті тощо;
• Розміщення кодів на підручниках, зошитах з посиланнями доступу до електронної версії потрібної інформації.
• Створення QR-кодів для ігрового формату роботи з роздатковими матеріалами, де здобувачі освіти самостійно зможуть перевірити якість виконаної роботи. Додайте половину QR-коду на бланку із запитанням, а іншу половину – на бланку із відповідями. І щоб зчитати інформацію, потрібно поєднати дві частини коду. Якщо учень обрав неправильний варіант, то зчитування не відбудеться. Це прекрасний варіант роботи для самоконтролю.
• Створення інструменту звітності роботи здобувачів освіти. З QR-кодами можна забути про стоси рефератів чи зберігання низки посилань на учнівські роботи, якщо ті виконувалися в мережі. Це універсальний спосіб контролю за виконання групової чи індивідуальної роботи. Отримайте послання на YouTube, Dropbox чи Google Drive у форматі коду та перегляньте документ прямо зі свого смартфону хоч у дорозі, хоч на перерві.
•  Елемент домашнього завдання. Додайте QR-код у домашнє завдання. За ним може бути сховане посилання на додаткові матеріали, презентація чи конспект до уроку, що дуже допоможе здобувачам освіти, які відстали у роботі. Також таким чином ви можете записати та надати ролик, за яким можна пригадати матеріал з попередньої теми.

6.                   Ще один сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу та засіб розвитку логічного і творчого мислення учнів, який використовує Моргун В. М. – кроссенс. Щоб розв’язати кроссенс, необхідно встановити будь-які асоціації між сусідніми зображеннями.

  Наприклад: Дати характеристику Лесі Українці за кроссенсом.

7.                   Наступним елементом візуалізації, який використовує Моргун В. М. є буктрейлер — сучасна форма реклами книги, новий жанр рекламно-ілюстративного характеру, який поєднує літературу, візуальне мистецтво та інтернет-технології.

Наприклад, під час вивчення творчості О. Довженка пропоную учням самостійно створити буктрейлер до твору «»Зачарована Десна», використовуючи зручні онлайн-інструменти, що дасть змогу виявити власні творчі здібності та зробити видатних особистостей із підручника трошки ближчими!

8.                    Ілюстрації учнів до прочитаних творів. Викладач пропонує здобувачам освіти, що навчаються за професією «Живописець» створювати ілюстрації до прочитаних творів. Так, були створені ілюстрації до творів та поезій Лесі Українки, Олександра Олеся, Івана Франка, Олександра Довженка та багатьох інших.

Візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань: забезпечення інтенсифікації навчання, активізації навчальної та пізнавальної діяльності, формування і розвиток критичного і візуального мислення, зорового сприйняття, образного представлення знань і навчальних дій, передачі знань та розпізнавання образів, підвищення візуальної грамотності та візуальної культури.

Поряд з технологією візуалізації значну увагу Моргун В. М. приділяє створенню учнівських проєктів, веде позакласну роботу з української мови та літератури, є активним учасником проєкту «Діалог культур», бере активну участь у проведенні конкурсів з української мови, літератури та позакласній діяльності здобувачів освіти. Педагогічна діяльність Моргун В. М. на уроках української мови та літератури  спрямована на організацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їхніх розумових, творчих здібностей та формування емоційно-ціннісного ставлення до художнього слова. Підбір викладачем сучасних методів навчання допомагає: розвивати творчу особистість учня; розширити свої пізнавальні можливості; засвоювати велику кількість матеріалу за короткий проміжок часу; взаємодіяти з викладачем як рівноправним учасником ситуації; працювати у команді; висловлювати власну думку; формувати життєві і соціальні компетенції; поглиблювати почуття прекрасного, любов до рідної землі. Саме тому можна підсумувати, що до основних умов ефективної організації сучасного навчального співробітництва викладачів та здобувачів освіти в освітньому процесі, слід віднести необхідність забезпечення постійного спілкування усіх учасників, свідомої творчої взаємозалежності, активної особистої участі у спільній роботі, особисту та колективну відповідальність за прийняття рішень та їх результати.