Текст для аудіювання "Писанкарство" пропонується учням 5 класу для перевірки їх аудіативних вмінь та навичок.

Уважно прослухайте текст.

ПИСАНКАРСТВО В УКРАЇНІ

В Україні писанки розмальовували в п’ятницю перед Великоднем. Їх писали переважно дівчата або жінки (це традиційно жіноча робота). Виготовляти писанку могла лише та дівчина чи жінка, яка перед святами не сварилася і не гнівалася ні на кого. Вони обов’язково вмивалися, одягали чисту одежу та молилися. Писанкарки використовували воду лише зі снігу. Під час роботи не можна було згадувати померлих, аби не нашкодити тому, хто отримає писанку.

Для цього виду художньої діяльності потрібно мати курячі яйця та природні барвники. Колись досвідчені писанкарки намагалися зібрати від трьох до дев’яти яєць від курки-первістки. Їх розбивали об живе дерево і на жовтках замішували фарбу. Писанки, мальовані такими фарбами, виглядали особливо ніжними. Жовту фарбу виварювали з кори дикої квасної яблуні, зелену — з луски молодого соняшника, темно-коричневу — з кори дуба, а фіалкову — з чорної вільхи.

Писанки найчастіше двобарвні. Їх виготовляти дуже просто. Насамперед наносять на яйце віск. Для цього його розплавлюють і писалом (паличкою з кулькою на кінці) наносять на поверхню яйця узор у вигляді зірочок, сонечок, колосочків, листочків... Яйце забарвлюють у зелений чи червоний колір, а там, де був віск залишається білий колір. Віск знімають, опустивши яйце у теплу воду.

Кожний район чи етнографічна зона України мають свої неповторні типи узорів чи кольорів писанок Кожен колір має свою символіку. Червона писанка означає радість життя і любов, для молоді — це надія на одруження. Жовта — уособлює місяць і зорі, а в господарстві — урожай, блакитна — небо, повітря, простір (в магічному значенні здоров’я), зелена — весну, воскресіння природи, багатство рослинного і тваринного світу. Сполучення кількох кольорів в узорах орнаменту писанки символізує родинне благополуччя, мир, любов, успіх.

Наші, предки вірили в магічну силу писанок вірили, що вони не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулики, «щоб добре роїлися бджоли». Писанки це не тільки атрибутивний амулет Великодніх свят, але й художні твори  декоративно-прикладного мистецтва.

                                                                                        (Із журналу; 304 сл.)

Дайте  відповіді на запитання.

    1. В Україні писанки розмальовували:

          а) на чистий четвер;   б) у страсну п’ятницю;    в) у суботу.

    2.  Їх писали:

          а) всі члени родини;   б) дівчата або жінки;     в) діти.

    3.  Виготовляти писанку могла тільки та дівчина чи жінка, яка перед    святами:

         а) дотримувалася посту;  б) ходила на прощу;

         в) не сварилася і не гнівалася ні на кого.

   4.  Яку воду використовували писанкарки:

         а) свячену;   б) з джерела;     в) зі снігу?

   5.  Кого не можна було згадувати писанкарці під час роботи:

         а) ворогів;   б) померлих;    в) нечистого?

   6.  Для цього виду художньої діяльності потрібно мати:

        а) гусячі яйця;   б) качині яйця;    в) курячі яйця.

   7.  Використовували писанкарки:

        а) природні барвники;  б) синтетичні барвники;

        в) природні та синтетичні барвники.

   8.  Писанки найчастіші:

        а) різнокольорові;    б) двобарвні;    в) різнобарвні.

   9.  Що наносять насамперед на яйце:

        а) малюнок;    б) віск;       в) фарбу?

 10.  Що символізує червона писанка:

        а) надію на одруження;    б) радість життя і любов;

        в) бажання довголіття?

 11.  Яка писанка символізує родинне благополуччя, мир, любов, успіх:

        а) чорного кольору;     б) жовтого кольору;

        в) пофарбована кількома кольорами?

 12.  Що клали пасічники під вулики, «щоб добре роїлися бджоли»:

        а) шматок паски;    б) шкарлупу від свячених яєць;

        в) писанку?