Текст "Методика формування краєзнавчих компетенцій на уроках географії у 8 класі"

Методика формування краєзнавчих компетенцій

 на уроках географії у 8 класі

Одним із важливих засобів, що сприяють зв’язку теоретичних знань з практикою, з навколишньою дійсністю, є шкільне краєзнавство, яке з методичного прийому перетворилося в загальнопедагогічний принцип. Воно стало для вчителя фундаментом у викладанні всіх шкільних курсів географії, а для учнів – основою розширення їх уявлень про загальні географічні закономірності. Дослідження рідного краю сприяє здійсненню загальної освіти, поглибленню знань, умінь і навичок учнів, розвитку їх здібностей і пізнавальної активності, свідомому вибору професії.

    Відповідно до основних положень нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти(затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392),  « Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому»[1].

        Нова програма з географії складена відповідно до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти передбачає компетентнісний підхід до змісту і організації навчання географії на основі  формування в учнів ключових, міжпредметних та предметних компетентностей. [6].

         Предметні компетенції, що формуються під час вивчення географії, стають базовими у формуванні ключових і міжпредметних компетентностей школяра. Серед них важливе значення має краєзнавча компетенція. Найважливішими складовими краєзнавчої компетентності учня є знання природи, культури, господарства рідного краю,  вміння порівнювати нові  факти із своїми життєвими спостереженнями, виявляти  у них риси схожості та  відмінності, позначати на карті основні центри розвитку промисловості та сільського господарства, культурні та  природоохоронні об’єкти свого регіону, порівнювати географічне положення, розміри, кількість населення, показники соціально-економічного розвитку  свого регіону із сусідніми,  аналізувати проблеми і перспективи розвитку свого регіону,  виявляти  внесок регіону в розвиток України, використовувати  знання про рідний край і знаходити  шляхи для їх реалізації.

        Саме через краєзнавство здійснюється відоме правило дидактики, таке важливе в навчанні географії : «Від відомого до невідомого, від близького до далекого». Адже, сидячи за партою і користуючись лише підручником, учень не може глибоко і повно пізнати  світ. Тому на допомогу вчителю приходить частина цього світу – край, що протягається  за вікнами школи.

       Програма шкільного курсу географії у 8 і 9 класах дає великі можливості для використання краєзнавчого матеріалу, а при цьому і формування краєзнавчої компетентності під час вивчення  всіх тем.

      Отже, зупинимося на основних методах і прийомах формування  краєзнавчої компетентності  на уроках географії у 8-9 класах за новою програмою (Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів за новим Державним стандартом базової і повної середньої освіти. К. :Видавничий дім «Освіта», 2013 ( з внесеними змінами (наказ МОН України від 29 травня 2015 року № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для ЗНЗ ІІ ступеня). А їх може бути багато, це:

• практичні роботи та дослідження, передбачені програмою;
• метод проектів;
• гурткова робота;
• спостереження;
• екскурсії по рідному краю:
• соціологічне дослідження тощо.

        Використання краєзнавчого матеріалу при вивченні географії України можливе і необхідне майже на кожному уроці. Так, на першому уроці у 8 класі  по темі «Об’єкти вивчення і методи дослідження фізичної та суспільної географії України. Джерела географічної інформації», розглядаючи об’єкти вивчення фізичної географії України, прошу учнів пригадати результати власних спостережень, елементарних досліджень, які вони проводили під час практичної роботи на місцевості у 6 класі та літньої практики по закінченню 7 класу на окраїні села, де вивчали природний комплекс «балки», порівнювали природні умови та природні компоненти північного та південного схилів. Ці приклади допомагають учням краще зрозуміти поняття «природний комплекс», взаємозв’язки між компонентами природи.

      Під час вивчення розділу «Географічна карта та робота з нею» програмою передбачено проведення дослідження «Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх обґрунтування».  Оволодіння  вмінням орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти (плану, схеми) – важлива складова  в плані формування краєзнавчих компетенцій учнів. А ці вміння  необхідні в житті кожної людини.

      Провести дане дослідження можна використовуючи різні варіанти.

Варіант І.

       Описаний у зошиті для практичних робіт і досліджень Капіруліної С.Л. (Географія. Україна у світі:природа, населення. 8 клас. Зошит для практичних робіт і досліджень/Світлана Капіруліна. – Харків:Видавничий дім Весна, 2016) альтернативний варіант виконання дослідження №1 у 8 класі передбачає здійснити три кроки до досягнення мети[2].

Крок перший

        Скориставшись інформаційним туристичним порталом «Аll-Ukraine» вибрати маршрут подорожі від свого населеного пункту до міста своєї мрії, визначити довжину маршруту, через які міста проходитиме цей маршрут, за фізичною картою України визначити, які форми рельєфу зустрінуться на шляху подорожі.

Крок другий

        За топографічною картою атласу прокладіть маршрут і дослідіть його. Учням пропонується визначити,  де зустрічатимуться важкодоступні ділянки, які і чому обхідні шляхи обере учень, які орієнтири. Що робитимете, якщо йтимете густим лісом, рівнинною місцевістю чи рухатиметеся вночі? Розв’язання таких завдань формує в учнів вміння  застосовувати  знання у стандартних та нестандартних ситуаціях, розв’язання  конкретних практичних завдань.

Крок третій

         Передбачає проведення вимірювання відстаней за картою кількома способами, які детально описані в зошиті.

Варіант ІІ.

        Робота проводиться на місцевості. Кожному учневі можна роздати надруковану топографічну карту свого села і навколишньої місцевості взяту з Інтернету (мал.1). На карті запропонувати прокласти маршрут, наприклад від школи до насосної станції. Пояснити, як орієнтуватися на місцевості за компасом, картою та відомими орієнтирами.

Мал.1. Топографічна карта  села Васютинці  і околиць.

    1.Спочатку проводимо наступний інструктаж.

       Під топографічним орієнтуванням розуміють орієнтування на місцевості, тобто визначення свого місцезнаходження відносно сторін горизонту, навколишніх предметів і рельєфу. Основне завдання орієнтування – додержувати вибраного напряму руху в будь-якій обстановці. Для цього треба вміти орієнтуватися за компасом, картою і відомими орієнтирами.

Орієнтування за картою починають з визначення на ній свого місцезнаходження на місцевості і зіставлення карти з навколишніми предметами.

         Якщо на досліджуваній місцевості є пряма ділянка дороги, карту доцільно орієнтувати за нею. Для цього її повертають так, щоб зображення дороги на ній збіглося з напрямом дороги на місцевості, а всі інші предмети, розміщені справа і зліва від дороги, знаходилися з тих самих сторін і на карті(мал.1).   

      Якщо місцезнаходження на карті відоме (наприклад, перехрестя доріг, міст, вітряк, водяний млин тощо), то карту орієнтують за напрямом на будь-який добре помітний предмет, позначений на карті. Для цього прикладають лінійку або олівець до двох точок на карті і, дивлячись уздовж лінійки, повертаються з картою так, щоб вибраний орієнтир опинився на лінії візування. В інших випадках для орієнтування карти використовують компас.

        Другим етапом орієнтування за картою є зіставлення її з місцевістю, відшукування на ній зображення розміщених навколо точки нашого місцезнаходження місцевих предметів та елементів рельєфу і, навпаки, розпізнавання на місцевості об’єктів, зображених на карті.

       Щоб знайти на карті зображення предмета, який спостерігаємо на місцевості, треба:

• зорієнтувати карту і визначити на ній точку свого місцезнаходження;
• зберігаючи орієнтацію карти, стати обличчям до предмета, положення якого слід знайти на карті;
• умовно провести лінію від точки стояння на предмет, який видно на

місцевості, оцінити на око відстань до нього і відкласти її в масштабі

карти.

       Орієнтування за картою під час пересування по маршруту зводиться до знаходження орієнтирів, зображених на карті вздовж лінії руху. Карту при цьому слід тримати перед собою в зорієнтованому положенні, повернутою до осі руху[3].

     2. Далі учні виконують завдання:

• за картою визначити свою місцезнаходження, зорієнтувати її;
• визначити азимути руху на окремих ділянках маршруту;
• визначити протяжність однієї з ділянок маршруту( наприклад, від школи до лікарні), азимути напрямків руху за компасом, особливості рельєфу (спуски, підйоми, їхню крутизну);
• описати об’єкти, що трапляються на шляху руху. 

       Цей варіант дослідження дозволяє не тільки  розвинути і закріпити вміння учнів прокладати маршрути за допомогою топографічної карти, використовувати вимірювальні можливості топографічної карти, а також навчити учнів орієнтуватися на місцевості за допомогою компасу і топографічної карти.

      При  вивченні тем  розділу ІІІ «Природні умови і ресурси України» слід поєднувати різні методи, зокрема

• статистичний (вивчення кількісних показників у характеристиці географічних об’єктів і явищ);
• картографічний (вивчення картографічних матеріалів);
• візуальний (власні спостереження);
• дослідницький (постановка пізнавальних і практичних завдань);
• фотографічний (фіксування на фотознімках найцікавіших епізодів з життя юних краєзнавців).

   Це дає можливість істотно збагатити і розширити знання учнів і створити

передумови для здійснення краєзнавчого підходу до викладання предмета.

         Поєднати ці всі методи навчання дозволяє проектна технологія, яку можна успішно використовувати під час вивчення природних компонентів рідного краю. Наприклад, перед вивченням теми «Рослинність» пропоную учням попрацювати над проектами (на вибір): «Рослинні угруповання рідного краю», «Первоцвіти рідного краю», «Рослинність своєї місцевості».

Ось витяг з учнівського проекту «Збережемо первоцвіт».

«Мета проекту:

• дослідити різноманітність ранньоквітучих рослин на околицях мого села;
• докладно ознайомитися з біологічними особливостями первоцвітів;
• встановити місця поширення та причини зменшення  їх чисельності;
• пояснити користь та значення  цих рослин у житті людини;
• виховувати  бережливе ставлення  до природи.

Термін дії проекту: Довготривалий

Тип проекту: Дослідницько - пошуковий

І підпроект : Різноманітність ранньоквітучих рослин на околицях мого села, їх                  

морфолого – біологічні особливості.

IIпідпроект:  .Первоцвіти у міфах та легендах.

ІІІ підпроект: Лікувальні властивості ранньоквітучих рослин

IVпідпроект: Первоцвіти у фотооб’єктиві».

    Проект містить опис теоретичних даних, взятих з різних літературних джерел та результати дослідницької роботи групи учнів 8 класу(табл..1,2; діаграми 1,2 та висновки до них)

Таблиця 1. Поширення первоцвітів на території села Васютинці та його околицях.

Таблиця 2. Результати досліджень за поширенням та густотою первоцвітів на території села Васютинці

      Отже, спостереження показали, що кількість виявлених популяцій таких первоцвітів, як Підсніжник звичайний, Шафран Гейфелів, Шафран сітчастий, Проліска дволиста у нашій місцевості з 2013 року по 2015 рік зменшилася за рахунок зменшення популяцій Підсніжника звичайного з 3-х - у 2013 році до 1-ї  – у 2015 році (таблиця 2, діаграма1).

Діаграма 1. Зміна кількості популяцій первоцвітів за період спостережень.

Діаграма 2. Зміна густоти рослин-первоцвітів за період спостережень.

За період досліджень зменшилася густота рослин у місцях їх поширення (діаграма2), особливо весною 2014 року. Основною причиною цього було випалювання трав’янистого сухостою у двох місцях на схилі Дніпра та біля покинутої вівчарні. І, як ми бачимо, відновитися на наступний рік повністю рослини не змогли».

      Отже, працюючи над проектом, учні вчаться систематизувати матеріал, роботи записи, складати таблиці, графіки, досліджувати свою місцевість, розширюють свої знання про природу своєї місцевості.

      У  8 класі доцільно також продовжувати метеорологічні спостереження, розвиваючи при цьому навички роботи з метеоприладами. Таку роботу доводиться проводити в позаурочний час на занятті географічного гуртка ( у співпраці з учителем технічної праці), де учні виготовляють, поновлюють за необхідності  прилади на географічному майданчику і удосконалюють навички роботи з ними та разом з шестикласниками ведуть шкільний календар погоди. Ці спостереження стимулюють самостійне пізнання учнів, вивчення, а в подальшому й розуміння природних закономірностей і процесів, усвідомлення учнями практичної значимості роботи, яку вони виконують. Працюючи  з приладами, школярі набувають навичок дослідницької роботи[4]. По-справжньому пізнати закони природи можна тільки тоді, коли на об’єкти вивчення дивитися очима дослідника.  Робота  з метеоприладами сприяє реалізації такого важливого принципу навчання, як краєзнавчий.

         Вище наведено  лише декілька прикладів використання вчителем географії різних методів формування краєзнавчої компетентності учнів 8 класу.       Важливим принципом побудови змісту курсу географії України  є інтеграція, яка реалізується через поєднання фізико-географічних та соціально-економічних складових під час вивчення свого регіону та окремих природних комплексів і видів економічної діяльності України у цілому. Особлива роль географії у 8-9 класах визначається значним світоглядним потенціалом й тісними взаємозв’язками змісту з сучасністю та особистим досвідом учнів. 

Список використаних джерел:

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392), www.mon.gov.ua/images/files/doshkilna...standart/post_derzh_stan.doc.

2. Капіруліна С.Л. Географія. Україна у світі:природа, населення. 8 клас. Зошит для практичних робіт і досліджень. – Харків: Видавничий дім Весна, 2016.

3. Костриця М.Ю. Практикум з географічного краєзнавства. Посібник для вчителя. Київ. «Радянська школа».1979.

4.Краєзнавство. Географія. Туризм. Газета для вчителів географії. Видавництво «Шкільний світ».№10,травень 2016 ;№18,вересень 2014.www.osvitaua.com

5. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 н.р. у загальноосвітніх навчальних закладах (Лист МОН України від 01.07.2014 р. № 1/9- 343.      www.mon.gov.ua

6. Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів за новим Державним стандартом базової і повної середньої освіти. К. : Видавничий дім «Освіта», 2013 ( з внесеними змінами (наказ МОН України від 29 травня 2015 року № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для ЗНЗ ІІ ступеня.

7. Науково-методичний журнал «Географія». Видавнича група «Основа». №4,лютий 2012; №10, травень 2013; №№3,4,5,6,7,8 ,2014 .http//journal.osnova.com.ua