Урок "Підземні води. Болота України"

Географія 8 клас            УРОК № ___                   Дата проведення _______________

ТЕМА: Підземні води. Болота. Практична робота .

МЕТА: сформувати в учнів уявлення про болота та підземні води України;  з цінністю артезіанських вод та артезіанськими басейнами України; сприяти формуванню навичок мислення високого рівня; розвивати  вміння опрацьовувати різні джерела географічної інформації, працювати з картами атласу; виховувати уважність, старанність.

ОБЛАДНАННЯ: атласи, фізична карта України.

ТИП УРОКУ : урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 1. Прийом «Географічний практикум»

Учні по черзі показують на стінній фізичній карті України найбільші озера, річки, канали, водосховища, які називає вчитель.

1. Виступ учнів за повідомленнями.
2. Прийом «Асоціація» Які асоціації викликає  у вас поняття «болото»?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

•                   Саме про ці місця України ми і поговоримо на сьогоднішньому уроці: розглянемо поширення боліт на території  нашої країни, ознайомимося з типами боліт і типами підземних вод, головними артезіанськими басейнами та їх використанням у господарстві.

ІV. Вивчення нового матеріал

1.Мозковий штурм. Пригадайте, будь ласка, що таке болото?  Причини виникнення боліт. В якій частині України існують чинники, що сприяють виникненню боліт? Які саме?

2.Розповідь вчителя з елементами конспектування.

3. Проблемне питання.  Чи потрібні болота людині?

4.      Літературна хвилинка.

 - Ось як утворення торфу описав у своїй казці російський письменник Михайло Пришвін «…болото з усіма величезними запасами пального, торфу  є коморою сонця. Так … гаряче сонце було матір’ю кожної травинки, кожної квіточки, кожного болотяного кущика і ягідки, Усім їм сонце віддавало своє тепло, і вони, вмираючи, розкладаючись, у добриві передавали його у спадщину іншим рослинам, …Але в болотах вода не дає батькам – рослинам передати усе своє добро дітям. Тисячі років це добро під водою зберігається, болото стає коморою сонця, і потім уся комора як торф дістається людині у спадок.»

5. Проблемне питання.  Чому автор твору назвав болото «коморою сонця»?

6. Прийом «Творча лабораторія».  Яке значення мають болота для природи?

Виступ учня (випереджальне завдання)

Потрапляючи  до боліт, вода очищується рослинністю та шаром торфу. Проточні болота можна назвати своєрідним фільтром для води. Це малоприємна робота, але вона необхідна для того, щоб до річок надходила чиста вода. Надлишкові води, наприклад, ті, що випали на землю у вигляді рясних атмосферних опадів, протікають через болота «транзитом» і потрапляють до річок. Торф і мохи боліт мають здатність накопичувати вологу, тому болота регулюють стік поверхневих і підземних вод, діють як басейн із двома водопровідними кранами: якщо річка обміліла, болото відкриває один кран і дає чисту воду, при надлишку води відкривається інший кран, і болото забирає зайву воду. Болота віддають вологу поступово, тому в річок, що течуть заболоченими районами, повені не дуже потужні й тривають досить довго, що запобігає катастрофічним повеням. Болота збільшують вологість повітря, пом’якшують клімат навколишніх районів. Тут ростуть ягоди, трави й інші рослини, у тому числі лікарські і медоносні. До того ж учені довели, що повітря над болотами чисте й багате на кисень.

7.Розповідь вчителя.

Під час господарської діяльності людина осушує болота, що призводить до загибелі лісів і лугів, зниження рівня ґрунтових вод, обміління річок. Господарська діяльність в межах цих територій має дві сторони: і позитивну і негативну.

8 .Прийом «Дискусія»

 -  Як ви вважаєте, чи раціональним є осушення боліт України?

 - Які позитивні і негативні наслідки має осушення боліт.

Позитивні риси осушення боліт.

Меліорація земель - це комплекс організаційно-господарських і технічних заходів, спрямованих на покращення земельних, рослинних, водних і кліматичних ресурсів. Меліорація дає можливість змінювати комплекс природних умов на земельних угіддях у необхідному для людини напрямку, створювати сприятливі умови для існування корисної флори й фауни, підвищувати врожайність землі, забезпечувати сталі врожаї сільськогосподарських культур. Меліорація земель сприяє створенню кормової бази тваринництва, покращує рекреаційні якості місцевості й природне середовище в цілому, створює умови для інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, включення до господарського обігу великих площ заболочених земель, боліт, інших незручних земель і територій. Осушення боліт сприяє зменшенню кількості мошви, кліщів та інших переносників хвороби, зменшенню або знищенню осередків кліщового енцефаліту й інших хвороби.

Негативні риси осушення боліт.

Результатом меліоративних робіт є:

 1) Зменшення площі ягідників, збільшення кількості мишоподібних гризунів, переосушення торф’яних ґрунтів.

У Росії вчені підрахували, що в результаті меліорації верхового болота з кожного гектара додатково отримують 1куб.м низькосортної деревини на рік, але втрачають 600кг журавлини. При експлуатації 1га верхового болота дохід від журавлини в 5-7 разів перевищує дохід від деревини.

2) Звертаємо увагу і на такі факти: на осушуваних землях частіше трапляються заморозки, коротше безморозний період; меліорація може призвести до зниження рівнів води в колодязях, різко змінює склад і структуру фауни і флори, призводить до порушення природних зв’язків між компонентами природи на землях, що зазнають меліорації.

У Поліссі болота осушували протягом століття. Це призвело до зниження рівня та стоку води таких великих річок як Дніпро, Південний Буг, Прип’ять, до зниження рівня ґрунтових вод, загибелі лісів і луків

9 .Підведення підсумків дискусії.

Можна зробити висновок, що болото -  важливий природний комплекс і не можна його руйнувати.

10 .Розповідь вчителя.

Для розв’язання цих проблем створюють природоохоронні території де не дозволяється проведення меліоративних робіт, розорювання земель, випасання худоби, надання ділянок під забудову, зберігання і використання отрутохімікатів і мінеральних добрив, механізованого транспорту, видобутку корисних копалин, у тому числі і торфорозробки.

          У попередньому матеріалі ми згадали, що джерелом живлення боліт можуть бути підземні води. Згадаємо з попередніх курсів географії , які води називаються підземними

 ( Підземні води – це води, що знаходяться в товщі земної кори.)

 До складу підземних вод входять:

Робота з підручником. Читання з відмітками підсумки підручника .

VI. Закріплення та застосування нових знань.

1.                Робота з атласом та контурною картою: продовження виконання практичної роботи № 4.Позначення на контурній карті артезіанських басейнів України.
2.                Гра «Наосліп»

Закрийте очі, підніміть праву руку і слухайте уважно: коли мова піде про верхові болота – показуємо один палець, коли про низинні – два.

•                 Болота, що  поширені у зниженнях рельєфу. – 2
•                 Живляться , в основному ґрунтовими  водами – 2
•                 Поширена невибаглива бідна рослинність – 1
•                 Поширені на підвищених ділянках -  1
•                 Поширені у долині Дніпра та його приток – 2
•                 Типовою є багата  вологолюбива  рослинність – 2

VII. Підсумки уроку.

1.                Бесіда-рефлексія.

Продовжити рефлексивне коло:   Сьогодні я дізнався……  Було цікаво…….  Було складно…..  Тепер я можу……  Мене здивувало…. Мені захотілося…..

VIII. Домашнє завдання та інструктаж до нього.

Опрацювати § 27. Закінчити підготовку до семінару за темою «Водні ресурси України».