Текст " Роль батьків у вихованні дітей"

   Тема : Батьки – перші вихователі своїх дітей.

Мета зборів: ознайомити батьків із їх обов’язками та правами дітей; урізноманітнювати форми роботи з батьками; залучати батьків до співпраці;

підвищувати увагу до потреб своєї дитини; формувати педагогічну свідомість батьків; дати батькам можливість поділитися досвідом сімейного виховання і проаналізувати особистий педагогічний досвід.

Обладнання: великий аркуш паперу зі схематично позначеною «землею»; фломастери; ручки;  «зернятка»; «дерево змін»; стікери  жовтого та зеленого кольору,  презентація.

                                                              Хід зборів.

1.Привітання, повідомлення теми батьківських зборів.

    Добрий день, шановні батьки! Приємно бачити вас! Нас об’єднує важлива спільна справа — виховання дітей. Саме це є головним питанням наших

батьківських зборів. Вислів „ Діти – наше майбутнє” не просто красивий вислів. Доля будь-якої спільноти, нації, держави в майбутньому залежить від того, якими будуть люди, що населятимуть її.

Дитина – дзеркало сім'ї. Як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька. Завдання сім'ї – дати кожній дитині щастя.

Середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної й емо­ційної підтримки, засобом збереження і передачі культурних цінностей від покоління до покоління є сім’я.

Найважливішою умовою родинного виховання є міцний фундамент сім’ї, який базується на авторитеті батька та матері, подружній вірності чоловіка і дружини, їхній любові і повазі одне до одного та до дітей.

       Впевнена, що наша зустріч відбудеться в атмосфері  гарного настрою та взаєморозуміння. Щоб ви швидше познайомилися і здружилися, почнімо знову збори   зі знайомства!

Вправа «Знайомство».

     Вчитель пропонує батькам по черзі відрекомендуватися і розповісти про свою сім’ю, продовжуючи речення: «Я — ... (ім’я, прізвище). Мою дитину

звати... (ім’я). Заслугою нашого сімейного виховання є... У вихованні нашої дитини беруть участь...».

2.Очікування. Вправа  «Зернятко».

— Напишіть на «зернятках» ваші очікування від нашої зустрічі, та посадіть своє «зернятко» в «землю». Наприкінці роботи ми визначимо, чи «проросло

зерно», наскільки справдилися ваші очікування.

Притча „Щастя”

 Бог зліпив людину з глини і залишився в нього невикористаний шматочок.

- Що ще зліпити тобі? - запитав Бог.

- Зліпи мені щастя, - попросив чоловік.

Нічого не відповів Бог, і лише поклав у долоню шматочок глини, що залишився.

Висновок. Суть не в тому, щоб просто виліпити дитячу душу. Головне – наповнити її щастям. А відповідальність за це Бог поклав саме на Вас,  батьки.

- А що ви розумієте під словом „щастя”?

- Коли на вашу думку щаслива дитина?

- А дитина передусім щаслива від того  середовища, у якому вона живе і зростає. Яким має бути це середовище?

3. Проблемна гра «Дерево змін».

— Що змінилося у вашому житті з народженням дитини? Що ви відчули, вперше побачивши свою дитину? Потім батьки беруть  листочок, що відповідає їхнім почуттям. Жовтий листочок символізує негативні зміни, а зелений — позитивні.

Жовтий листочок:

«Я багато чого не встигаю».

« Вислуховую часті нарікання моєї половини».

«Я став дратівливим».

«У мене бракує часу на себе».

«Я розчарований».

«Я втомився».

Зелений листочок:

«Я почав краще розуміти дітей».

«Я став мудрішим».

«Я не уявляю свого життя без дитини».

«Я став кращим».

«Я прочитав багато книжок про виховання дитини».

«Я готовий піклуватися про дитину щохвилини».

— Ми отримали «дерево змін» зеленого кольору, кольору гармонії та позитиву. Діти приносять у наше життя радість, щастя, ніжність і любов.

4. Перегляд презентації « Щаслива родина» під пісню у виконанні Назарія Яремчука « Родина», яку підготував вчитель, використавши сімейні фотографії, які принесли діти.

Особливої уваги потребує виховання любові до батьків, близьких. Саме в сім’ї дитина вчиться поважати людей, дбати про малюків і літніх, співчувати і виявляти милосердя до тих, хто переживає горе. Сім’я має прищепити шанобливе ставлення до традицій, звичаїв, обрядів, історії та культури свого народу. Дитина оволодіває досвідом дорослих буквально з перших місяців свого життя: спочатку через підсвідоме пристосування, а потім – через систематичне навчання. Добрі, позитивні результати є тоді, коли батько і мати виступають в єдності, коли материнська і батьківська любов є мудрою, коли є рівновага, гармонія доброти і суворості, ласки і вимогливості.

5. Вправа «Квітка дитинства» .

 Кожний батько отримує білу паперову квітку. На серединці квітки слід написати «дитина», а на пелюстках — ті потрібні речі, якими кожен із батьків хоче оточити свою дитину. Обговорити відповіді й спільні записати на плакаті «Чим батьки хо­чуть оточити свою дитину?».   

   Запропонувати батькам уявити себе дітьми. На серединці блакитної квітки знову написати слово «дитина», а на пелюстках — ті речі, які ви хотіли б мати у своєму дитинстві. Об­говорити й записати на плакаті «Чим діти прагнуть оточити себе?». Звернути увагу на дві квітки та на плакати, відповісти на такі за­питання:

— Чим відрізняється зміст білих квіток від змісту блакитних?

— Чому виникли відмінності?

— Чи можуть існувати «дитячі квітки» без батьківського піклу­вання?

6. Інформаційне  повідомлення „ Психологічний клімат сім’ї та розвиток дитини”.

Мета: висвітлити важливість впливу психологічного клімату родини на розвиток особистості дитини.

     Психологічний клімат сім’ї  – це один із могутніх факторів емоційного впливу на дитину. Від атмосфери в сім’ї, від морального обличчя батьків великою мірою залежить спрямованість активності дитини, її позитивне або негативне самопочуття, характер очікувань юної особистості від оточення.

      Особливе місце в родинному вихованні належить матері. Саме вона має найсильніший вплив на дітей, особливо у сфері духовно-морального виховання. Без материнського тепла і ласки діти виростають похмурими, замкненими, злостивими, впертими, схильними до девіантних вчинків.

Не меншу роль у родинному вихованні відіграє і батько, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Повністю реалізувати свої виховні функції батько і мати можуть лише тоді, коли мають авторитет у дітей.

Сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно - психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеною чи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, недисциплінованістю, втечами з дому, бродяжництві та ін. Все це свідчить, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних, правопорушників, наркозалежних. Тому завдання як і батьків, так і педагогів у спільній взаємодії сприяти активному здоровому розвитку дітей і виховувати морально-духовні якості кожної дитини.

7. Ознайомлення із правами дитини.  Плакат «Права дитини».

Ваша дитина, як будь-яка інша людина, має рівні людські права. Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН  20.02.1989 року.

                     Кожна дитина має право ( слайди):

• на рівень життя, необхідний для фізичного,  розумового, духовного, морального та соціального захисту;
• на захист здоров’я та медично — санітарне обслуговування;
• на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за нею догляд;
• на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, дій чи покарання;

• на захист від сексуальних домагань;

• на проживання з батьками та на підтримку контакту  з батьками у разі їх розлучення;
• на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
• на свободу думки, совісті, віросповідання;

8. Історія для натхнення.

Чи завжди ми батьки знаходимо час для наших дітей. Я розповім вам одну повчальну історію.

„ Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає 5-річний син.

• Тату, можна в тебе щось спитати?
• Звичайно, що сталося?
• Тату, а яка в тебе зарплата?
• Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі?
•  Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?
• Ну, взагалі, 50. А що?

-  Тату, - син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.

 -   Тату, ти можеш мені позичити 30?

-  Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав той. - Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводишся.

Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері.

       А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: „ Як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей?”

        Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: „ Може йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими грішми, адже він у мене ще ні разу не просив грошей”.

Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.

• Ти не спиш, синку, - запитав батько.
• Ні, тату, - відповів хлопчик.
• Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.

           Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся.

•  Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він. Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот.

Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.

• Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів батько.
• Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені як раз вистачить, - відповів хлопчик. – Тату, тут рівно 50. Можна я куплю годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами”.

Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити».

9.Інформаційна довідка з елементами дискусії «П’ять шляхів до серця дитини». (Додаток1)

Прикріпити на дошці малюнок із зображенням дитини, а до нього прикріпити — «шляхи до серця дитини».

Діти по-різному відчувають любов, але кожному малюкові вона необхідна. Існує 5 основних способів, якими батьки демонструють свою любов до дитини:

• зоровий контакт;

• дотик;

• слова заохочення;

• увага, час;

• допомога.

— Як ви гадаєте, що означає любити дитину за допомогою зо­рового контакту? Ви це робите? Коли? У яких випадках? Яким при цьому є ваш погляд?

— А як ви дивитеся, коли незадоволені дитиною?

Виявляється, що найуважніше дитина слухає нас, коли ми ди­вимося їй в очі. Важкою для дитини є звичка уникати дивитися їй безпосередньо в очі. Як часто ми обираємо такий суворий захід по­карання! Для дитини дуже болісно, коли батьки свідомо уникають дивитися на неї. Це діє на неї пригнічуючи, і може виявитися, що такі важкі хвилини свого життя дитина ніколи не забуде.

Отже, очі батьків повинні постійно випромінювати ніжність і любов, не залежно від того, задоволені вони малюком у цей момент чи ні.

10.Створення  колажу  „ Потреби дитини для всебічного розвитку”.

       Вчитель ділить батьків на групи, дає  великий аркуш паперу, ілюстровані журнали, клей, ножиці, фломастери.  Батьки в групах створюють колаж на тему „ Потреби дитини для всебічного розвитку”. По завершенні роботи батьки презентують свої напрацювання.

На закінчення вчитель зачитує  батькам “Десять кроків, щоб стати кращими батьками” (можна вручити кожному батькові).

Крок 1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

Крок 2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить, відчуває.

Крок 3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам`ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності.

Крок 4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають надто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти і дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

Крок 5. Намагайтеся побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами поводилися несправедливо.

Крок 6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре. Заохочуйте її докладати зусиль до цього. Хваліть за хорошу поведінку.

Крок 7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили щось неправильно по відношенню до дитини.

Крок 8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

Крок 9. У кожній сім`ї є свої правила. Будьте послідовним в їх дотриманні і намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

Крок 10. Не забувайте про власні потреби. Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

10.Рефлексія. Вправа «Чи справдилися очікування?»

— Добігає кінця наша зустріч, і я хочу, щоб ви визначили, чи справдилися ваші сподівання. Якщо так, то скажіть, чи проросло ваше «зерно» і завдяки чому,  які висновки ви зробили для себе після нашої зустрічі. (Батьки повідомляють результати своїх очікувань і замість зерняток прикріплюють на плакаті вибрані овочі).

Можна роздати кожному батькові таку пам’ятку:

 

Пам’ятка для батьків

„Закони родинного виховання”

 

1. Повірте у неповторність своєї дитини, у те, що вона – єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою копією. Дайте їй можливість, прожити власне життя.

2. Дозвольте бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Наголосіть на її сильних якостях.

3. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любите її за будь-яких обставин.

4. Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.

5. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі дозволеного і дайте змогу дитині вільно діяти у цих межах.

6. Ніколи не давайте дитині негативних оцінних суджень: „ти поганий”, „ти брехливий”, „ти злий”. Оцінювати потрібно лише вчинок. Треба казати: „твій вчинок поганий, але ти ж хороший хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити”.

7. Намагайтеся впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

8. Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру.

9. Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття, переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.

10. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички й любов до праці.