Текст "СТВОРЕННЯ КАРТ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ В МЕЖАХ ТЕМИ «ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ»"

СТВОРЕННЯ КАРТ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ В МЕЖАХ ТЕМИ «ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ»

Макєєва Альона Ігорівна, учитель географії, Глевахівська ЗОШ

Кожен учитель знає, що без активної діяльності учнів неможливо побудувати якісний і продуктивний  урок. Більшість сучасних дослідників (В. Ільченко, В. Корнєєв, В. Паламарчук, С. Подмазін, О. Савченко, А. Сиротенко та ін.) наголошують на тому, що головним елементом навчання є діяльність[2] . Діяльнісний підхід  прописано у ряді нормативних документів, таких як Концепція Нової Української школи, навчальні програми з географії, Хартія географічної освіти тощо.

А. М. Леонтьєв вважав: категорія «діяльність» покладена в основу всієї психології [3]. Усвідомлення учнем, запропонованого завдання, що має безпосередній зв’язок із його життям і несе у собі діяльнісний компонент, робить навчання більш мотивованим та результативним, а інформація представлена на уроці переходить у довготривалу пам’ять дитини. У межах теми «Харчова промисловість України» ми запропонували дев’ятикласникам проект по створенню карт візуалізації. Під картами візуалізації  розуміємо географічну інформацію, що за допомогою картографічних творів, враховуючі місце і простір, наглядно пояснює розташування об’єктів, явищ, процесів. Різниця між нашими картами візуалізації і звичайними географічними картами або картограмами полягає у можливості творчого вибору оформлення продукту, надання йому яскравого вигляду. На картах візуалізації ми припускаємо відсутність умовних позначень, що вважаються загальноприйнятими.

У вищезазначеному проекті взяли участь чотири паралелі, три з яких працювали за методом мозкового штурму, четверта – отримала завдання завчасно. По завершенню проекту було створено чотири карти візуалізації.

 Проект передбачав групову роботу і мав продуктивний характер. В.Загвязинський зазначав, що існує лише два типи навчальної діяльності учнів: репродуктивна і продуктивна, а вищий ступінь засвоєння знань - це знання-творчість. Як правило ці знання доповнюються власними міркуваннями, практичним досвідом [3].

Продуктивна діяльність за В. Загвязинським включає наступні етапи: орієнтовний, виконавчий, контрольно-аналізуючий [3].

 У нашому проекті на орієнтовному етапі учням пропонувалось на великому папері намалювати контури України та 24ьох областей, підписавши їх назви. Коли основа для роботи була створена, кожен учень називав відому йому торгівельну марку харчових продуктів, її продукцію і місце виробництва, тобто адміністративну область. Основна задача на виконавчому етапі полягала у тому, щоб заповнити всі регіони нашої країни назвами торгівельних марок. Контрольно-аналізуючий етап допоміг дітям зрозуміти, що більшість галузей харчової промисловості орієнтується на споживача, тому найлегше згадати торгівельні марки тих продуктів, що виготовляють, у нашому випадку, у Київський області. Чим далі ми просувалися від Київщини, тим важче було називати виробництва.

Ті учні, що отримали завдання завчасно, з власної ініціативи принесли на урок етикетки продуктів харчування і використали їх для створення карт візуалізації. Діти, що працювали у режимі мозкового штурму не мали такої можливості. Їх карти представляли собою словесно-знаковий образ. Завчасність підготовленого завдання не вплинуло на змістовну наповненість проекту, але етикетки, принесені учнями, покращили візуальне сприйняття роботи та її естетичний вигляд.

Працюючі над проектом деякі дев’ятикласники вдавалися до хитрощів і вигадували не існуючі торгівельні марки, тому учителю, як керівнику проекту, слід бути уважним. 

Карти візуалізації мають право на існування в межах інших тем зазначених у навчальних планах. Наприклад, для карти візуалізації чудово підходить тема туризму або науки і освіти. Також вивчаючи ресурсно-рекреаціний потенціал України ми плануємо створити з учнями таблиці Щульте [1]. Таблиці Щульте в освіті є певною модифікацією опорних сигналів В. Ф. Шаталова [1].Таблиця Щульте – випадково розташовані числа (або інші об’єкти) для тренування швидкого їх знаходження по-порядку (квадрат зі сторонами 20–25 см, який розбивається на 25 осередків у хаотичній послідовності). Застосовуються для дослідження та розвитку психічного темпу сприйняття. [1]. Кожній цифрі в нашій таблиці Щульте відповідатиме і буде прикріплено до неї фото відомого туристичного об’єкту України. Наприклад: Тарасова Гора, Києво-Печерська лавра , Дендрологічний парк «Олександрія» тощо. Задача учнів підібрати 25 найбільш відомих об’єктів і вмістити їх у таблицю.

Висновки: Експеримент показав, що учні зацікавлені в проектній роботі. Подібні форми навчання необхідно вводити в шкільну практику, оскільки зміна покоління дітей потребує зміну підходу до освітнього і виховного процесу.

Список викристаної літератури та джерел: 1. Бейдик О. О. Застосування таблиць Шульте під час вивчення ресурсно-рекреаційного потенціалу Індії: Природа Західного Полісся та прилеглих територій. Розділ I. Географія. № 10, 2013 2. Макєєва А.І.Реалізація діяльнісного підходу у вивченні географії: на прикладі уроку брейн-рингу.// Шевченківська весна - 2017. Географія:  Збірник наукових праць ХV міжнародної наукової міждисциплінарної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених – К.: Прінт Сервіс, 2017. Випуск ХV. -256 с 3. Шарко В. Д. Методологічні засади сучасного уроку: Посібник для студентів, керівників шкіл, вчителів, працівників післядипломної освіти.- Херсон: Видавництво ХНТУ, 2009.-120 с.