Текстова презентація "Королівство Марокко"

Про матеріал

Матеріал для реферату чи створення мультимедійної презентації на уроках не тільки географії, а й Всесвітньої історії, виховних годинах

Перегляд файлу

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\1280px-Flag_of_Morocco.svg.png$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\800px-Coat_of_arms_of_Morocco.svg.png$

Реферат

«Королівство Марокко»

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\Volkeren_in_Marokko.jpg$

2019 рік

Глава 1

Основні характеристики

Розташування Марокко. Держава Марокко розміщена з кінця африканського Середземномор'я, Атлантики і Сахари. Між узбережжям і пустельними районами простираються найвищі ланцюги гір Атласу з білосніжними більшу частину року вершинами. Марокко займає крайню північно-західну частина Африканського континенту, розташовану найближче до Європи. Гібралтарську протока відокремлює Марокко від Іспанії. На відміну від інших країн Північної Африки Марокко має безпосередній вихід як до Середземного моря так і до Атлантическому океану. Територія Марокко 445,5 тис. кв. км.

Політичний устрій Марокко. Сучасне Королівство Марокко - це конституційна монархія, що володіє розвиненим апаратом внутрішньої безпеки, традиційними монархічними інститутами, парламентом і структурованою системою політичних партій. Політична система Марокко характеризується, передусім, необмеженими повноваженнями короля щодо урядів і номінальним обсягом повноважень прем'єр-міністра. У країні заборонені критичні висловлювання по відношенню до членів королівської династії, концепції монархії, майнового надбання короля. Відповідно до ст. 2 Конституції Марокко, король визнається релігійним главою країни й «верховним представником нації, символом її єдності, гарантом міці й життєздатності держави». Король є важливим постаттю у системі керування і життя марокканського суспільства, а монархія несе основний тягар політичної влади. Державна релігія Марокко – іслам.

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\morocco22032018-zahod.jpg$

Король Марокко Мухаммед VI и принцесса Лалла Сальма

Конституція. Основи життя королівства Марокко закріплені конституцією, вперше оприлюдненої Королем Хасаном ІІ 1962 року, за рік після вступу на престол. У 1970 до тексту конституції було внесено ряд поправок. За результатами іншого референдуму, проведеної у вересні 1972, до тексту конституції внесли зміни, які розширюють межі повноважень парламенту.

Виконавча влада. Рада Міністрів. Парламент. Виконавча влада у країні здійснюється прем'єр-міністром, призначеним Королем. Прем'єр-міністр очолює Раду міністрів та самостійно підбирає міністрів, але призначення ключових міністрів підпорядковано королю. З іншого боку, король має право здійснювати управління країною з допомогою указів.

Парламент в Марокко існує з 1956. Депутати верхньої палати обираються на дев'ятирічний термін непрямим голосуванням за списками міських і сільських рад. Депутати нижньої палати обираються на термін загальним голосуванням. У сфері компетенції парламенту перебувають: прийняття річного бюджету, який вноситься королем, твердження складу кабінету міністрів, обговорення внесених урядом до парламенту законопроектів, здійснення законодавої діяльності, процес формування комітетів з різних питань.

Найбільші міста. Найбільші міста, Касабланка-Мохаммедія і Рабат-Сале. З 1994 система префектур введена й у інших містах, наприклад, у Ужде, Агадире, Тетуане. Міста діляться на райони. Влада на місцях здійснюють чиновники міністерства внутрішніх справ: в провінціях – губернатори, у містах – мери, в округах – каиды.

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\maarif_casablanca2.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\Kasbah_des_Oudaias_P1060348.JPG$

м. Касабланка-Мохаммедія м. Рабат-Сале

Судова система. Законодавство Марокко несе у собі відбиток мусульманської, традиційної племінної й французької судових систем. Значна частка власності статей кодексів торговельного і адміністративного права Марокко запозичена з французьких кодексів, тоді як питання особистого статуту мусульман вирішуються шариатськими судами. Судова система Марокко включає у собі місцеві суди, функціонуючі у кожній громаді або ж міському районі, регіональні суди, апеляційні суди й Верховного суду в Рабаті. Існує й система військових судів. Вища палата правосуддя розглядає зловживання посадових осіб. Суддею в Марокко можуть бути лише громадяни країни, мову судочинства – арабський, судовий розгляд, зазвичай, ведеться одним суддею.

Глава 2

Населення

Національний склад Марокко: араби і бербери — 99%, 1% — європейці і євреї. Берберы — корінне населення Марокко. Сучасні бербери, зберегли свою мову, деякі особливості життя, займають, зазвичай, гірські райони і сахарські оазиси. До корінних жителів країни відносяться також марокканські євреї, що живуть в основному у великих містах. Іноземці, чисельність яких складає близько 550 тис. це люди, представлені європейським населенням, переважно французами і іспанцями. Природний приріст населення 2,9% у середньому на рік. Середня щільність населення понад 55 чол. на 1 км². Переважна більшість населення Марокко живе у Північної та Західній частинах країни, особливо у приатлантичних рівнинах й у північно-західних передгір'ях Эр-Рифа і Атласу, де щільність сягає 200-300 чол. на 1 км². Найменш заселені порожні та напівпустельні території Південного Сходу, де щільність вбирається у 1-2 особи у 1 км ², хоча у окремих оазисах щільність досить висока.

У сільському населенні переважають осілі хлібороби, зайняті також розведенням малої й великої рогатої худоби. Кочівники і полукочевники-скотоводи населяють переважно південно-східні і центральні гірські райони країни. Гірське насел 42,7% зосереджено головним чином у великих містах: Рабат, Касабланка, Марракеш, Фее, Мекнес, Кенітра, Тетуан, Танжер, Сале, Уджда, Сафи.

Сучасна чисельність населення Марокко збільшилася майже у сім разів. Відтік населення з сільських районів, особливо тих, які постраждали у 1980-ті роки в середині 90-х років від посух, переповнив головні міста країни. Чисельність жителів Касабланки і Рабата-Сале перевищила 1 млн., а такі міста, як Мекнес, Тетуан, Марракеш, Уджда і Фес, вона сягає від 500 тис. до 1 млн. чоловік.

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\марокко-женщины.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\ArticleImages_159_481020.jpg$

Національна мова. *Стандартний арабський* - вважається офіційною мовою Марокко, використовується для офіційної документації, деяких друкованих видань, спілкування, вивчається у школах. *Арабський марокканський *- в Марокко цю мову вважають рідною близько 65% населення. Ще 25% , переважно бербери, вважають цю мову своєю другою, але у повсякденні користуються нею щодня.

Релігія. Державної релігією є іслам. Як відомо, іслам перекладається з арабського як "покірність" і є одним із найпоширеніших релігій світу. Мусульманські громади є більш ніж у 120 країнах і об'єднують більш 800 млн. людей. У 28 країнах, зокрема в Марокко, іслам визнаний державною чи офіційної релігією. Мусульмани зобов'язані беззастережно підпорядковуватися волі Бог і порядку Його заповідей, викладених у Корані.

Глава 3

Загальна характеристика господарства

Марокко - аграрна країна, із розвиненою гірничодобувної промисловістю. Марокко - найбільший світовий виробник і експортер низки цінних видів мінеральної сировини й сільськогосподарських продуктів, особливо фосфоритів, свинцевого концентрату, марганцевої руди, цитрусових, томатів, винограду, і т. п. Після прийняття незалежності розпочато реорганізацію господарства та переведення його на національний шлях розвитку. Уряд встановив нові митні тарифи, запровадив нову національну грошову одиницю - дирхем, ужив заходів до обмеження іноземного капіталу і зміцненню державного сектору економіки. Сучасна економіка країни багаторівнева. У ній виділяються два головні сектори: споживчий, що охоплює напівнатуральний і дрібнотоварний господарства марокканців, і капіталістичний, до складу якого входить державний сектор і приватне підприємництво. Важливе значення має тут також видобуток свинцевого, цинкового концентратів, залізної, марганцевої, кобальтової і мідної руди, і навіть кам'яного вугілля (більш 600 тис. т). Видобуток нафти і газу незначна. Виробництво електроенергії у 1980 р. досягло 3,6 млрд. кВт./год, зокрема близько 1/3 дають ГЕС. У районі Джерада (східна частина Марокко) побудована найбільша у країні теплоелектростанція. Обробна промисловість отримала розвиток під час та після Другої світової. Вона представлена переважно дрібними підприємствами харчосмакової (переважно консервна, маслобойна, мукомольная, цукрова), текстильної і швейної, металообробній, хімічної та нафтопереробної промисловості. У прибережній смузі Касабланка - Кенира протягом 150 км перебуває 2/3 всіх підприємств обробній промисловості.

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\fez-nobo45-5.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\Viaggio-a-Fès-la-prima-città-imperiale-del-Marocco.jpg$

Глава 4

Сільське господарство

Хліб для марокканця - найважливіший продукт харчування з давньої давнини. Пшеницю бербери сіяли набагато раніше появи у їх краях римських легіонів, і зображення колосків можна побачити на древніх монетах, знайдених в Марокко. Без неї неможливо існування кондитерського виробництва, макаронної промисловості. З неї виходить манна крупа. Справжній марокканський кускус теж готують з твердої пшениці: використання у цих цілях ячмінної крупи чи інших замінників пояснюється лише нестачею цього цінного продукту. Свого часу тверда пшениця було одним із важливих статей марокканського експорту. Крім пшениці марокканським хліборобам здавна знайомі ячмінь і просо, служили поруч із нею основою харчування вже у ХІ ст. Після встановлення іспанцями активних зв'язку з Америкою з Андалузії в Марокко перекочувала завезена через океан кукурудза. З зернових, мабуть, лише рис сюди ввезли французькі колонізатори. Під зерновими в Марокко зайнято щонайменше 80% обробної землі.

Важливу роль у харчовому раціоні марокканця грають боби і крупноплодний горох - дуля. Разом зі звичайним горохом, сочевицею, соєю, квасолею вони висіваються на площу 380 тисяч гектарів. Врожай всіх бобових залежить від того, наскільки посушливим чи дощовим був рік. Марокканці споживають багато цукру: селянам солодкий м'ятний чай із хлібом нерідко замінює сніданок і обід, а буває, і вечерю також. Донедавна майже весь необхідний цукор в Марокко завозили з-за кордону, переважно із Куби. Нині уряд має намір відновити вирощування цієї забутої культури, але основний наголос робиться на вирощування цукрових буряків на поливних землях Гарба і Тадлы. Товарное овочівництво в Марокко почалося порівняно недавно. Томати, картопля, артишоки, баклажани, спаржа, шпинат та інші популярні овочі є на сьогодні пріоритетом сільського господарства.

Великої популярності, як у самому Марокко, і поза ним, зокрема у Франції, користуються консервовані оливки - соковиті, приємні на смак маслини, особливо з-під Марракеша. Культивування оливкової дерева носить їх у Марокко традиційний характер.

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\maxresdefault.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\REM_20120704_1-502224534b5dd4.13581903.JPG$

Здавна марокканці розводять виноград. На увесь світ славиться Марокко і власними цитрусовими. Марокко - другий, після Іспанії, постачальник апельсинів на європейські ринки, апельсини - друга за значенням стаття марокканського експорту після фосфатів. Всі інші види фруктів, і навіть мигдаль і горіхи йдуть головним чином внутрішній ринок. З давніх-давен марокканці вирощують довговолокнисту бавовну й льон. Ними, переважно бавовником, засівають трохи більше 20 тисяч гектарів.

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\pomidorko.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\geo_piwnichafr4_teor.jpg$

Серед технічних культур, що вирощуються в Марокко, особлива увага належить трояндам, герані, жасмину і... апельсиновим деревах. З плодів його дерева виготовляють флердоранжеву есенцію (французькою "флер д'оранж" - квітка апельсина), яка використовується у парфумерній промисловості. Поля герані і жасмину, плантації троянд служать для тих же цілей.

Особливу роль життя марокканського селянина грає розведення худоби і вирощування домашніх птахів. Шістнадцять мільйонів овець, близько 9 мільйонів кіз, 3 з половиною мільйона голів великої рогатої худоби, п'ятнадцять мільйонів курей, качок, індиків й іншим домашньої птиці - цей найважливіший життєвий ресурс, у якому продовжує триматися марокканське село. Країні характерне традиційне скотарство, інтенсивне тваринництво тут виняток. Всюди діє класична схема прогону худоби: з пасовища на поле, з рівнини в гори і навпаки, залежно від сезону.

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\скачанные файлы.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\рынок-марокко.jpg$

Глава 4

Традиції та свята Марокко

Марокко одна з країн, які перебувають на перехресті релігій - християнства і ісламу. Шанування святих християнства засуджується сунітськими мусульманами, але досі ісламу і християнству вдавалося уживатися. Тож у Марокко святкуються фестивалі і свята всіх релігійних напрямів і сект. Для уточнення святкування якого-небудь свята в Марокко, треба звертатися в офіційні установи, оскільки дати святкувань вираховуються по ісламському місячному календареві і змінюються щороку. У травні відзначають свято Mousseum Sidi Mohammed мама al-Ainin. Це найбільш слушний випадок, аби побачити 'синіх людей' (кочівники з Туарега у пустелі Сахара). Національний фольклорний фестиваль в Марракеші - 10-денне святкування, дуже примітна і цікава туристам подія. Невеличке північне місто Эрфоуд приймає гостей під час фестивалю у честь збору врожаю. Свято незалежності – одне із п'яти національних свят Марокко і святкується 18 листопада.

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\e0b06de77c5f.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\8.jpg$

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\чай-в-марокко.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\обычаи-марокко-главная-624x415.jpg$

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\a43c9f107e763408d2834742957ee1fb_1024_768.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\marrakesh_3.jpg$

Глава 5

Кухня Марокко

$C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\3.jpg$ $C:\Documents and Settings\Администратор\Рабочий стол\4.jpg$

Кухня Марокко - одна із найбільш цікавих та смачних у світі. У Марокко є багато дешевих місць, де можна пообідати і покуштувати страви місцевої кухні, але якщо ви подорожуєте в економному режимі, то зможете собі дозволити взяти участь у вечірньому банкеті в розкішному ресторані. Harira - традиційний суп з гарбанзо і лопуха - гарний початок трапези. Кускус (африканські страви з крупи, баранини і овочів), tajines (печеня із курчати з овочами, приготовлене в конічному глиняному посуді) і кебабс (так називаються шашлики) - звичайнісінькі страви, котрі подають на гаряче. Також обов'язково спробуйте hout (тушкована риба), mchoui (смажена баранина) і djaja mahamara (курча, фаршироване мигдалем, родзинками і кускусом). Bastilla - голуб, приготовлений у тісті з горіхами і медом. Якщо вже ви прибічник "міжнародної" кухні, то знайдете піцу і пасту, гамбургери і бутерброди, і, звичайно, китайську їжу. Миндальное печиво filo - просто чудові. Всюди вам подадуть солодкий чай з м'ятою в ідеально чистій склянці. Також дуже освіжають соки фреш і коктейлі з авокадо і мигдалю. Пиво і вино зазвичай доступні в готелях і ресторанах, які в усьому намагаються догодити іноземним відвідувачам. Споживання алкоголю в загальних місцях вкрай небажане й, навіть, заборонено.