Текстовий матеріал з описом досвіду роботи вчителя предметника математичного спрямування.

ОПИС ДОСВІДУ

„Школа – не комора знань, а світоч розуму”,

„Усі діти не можуть мати однакові здібності”,

„Найважливіше завдання школи – виховання здібностей”. В. О. Сухомлинський.

          Провідною ідеєю сучасної концепції шкільної освіти вважаю ідею гуманізації, у центрі якої – учень з його інтересами, здібностями та можливостями. Увага до особистості школяра, його індивідуальності, розкриття людського в людині - ось питання, які розв’язую в процесі викладання математики.

У своїй роботі я дотримуюсь принципу варіативності, який із широкого спектра сучасних інноваційних технологій, ідей дає змогу вибрати те, що найкраще підходить в даний час для певної групи, конкретного класу дітей залежно від їх вікового, розумового й морального рівнів розвитку. Знайомлячись та вивчаючи об’ємний арсенал освітніх методик, я обрала стиль навчання, пріоритетною складовою якого є технологія майстерень.

Головне в технології майстерень – це навчити учнів не тому, що вони повинні думати, а тому, як вони повинні думати. Поряд з конкретними знаннями учні оволодівають творчими навичками, привчаються до самостійного збору інформації, до її аналізу, вчаться оцінювати результати своєї діяльності.
  Майстерня – це такий спосіб організації навчання учнів, який складається із завдань, що спрямовують дитину в потрібне русло, але в середині завдання вона абсолютно вільна. Учні самостійно приймають рішення, а саме: здійснюють вибір шляху дослідження, вибір засобів для досягнення мети, темпу роботи та головної думки, висновку.

Лекційно – практична система відкриває шлях вияву творчості та ініціативи в пошуках нових, більш ефективних прийомів роботи. Викладання за цією системою дозволяє цілеспрямованіше і ефективніше поєднувати навчання і виховання, розвивати індивідуальні здібності учнів та інтерес до предмета.

Починаю урок із актуалізації знань з даної теми, які згодом збагачуються знаннями сусіда по парті ( робота в парі). Часто проводжу термінологічні диктанти, які дають можливість одночасно і за короткий термін перевіряти знання учнів усього класу з даної теми. Диктант триває 7 – 10 хвилин.     Перевага диктанту перед іншими видами навчальної діяльності полягає в тому, що всі учні класу виконують його одночасно, завдяки цьому в них формується зосередженість, розвивається увага. Після закінчення диктанту відразу проводиться перевірка правильності виконання завдань і оголошуються правильні відповіді, які записую на зворотному боці дошки.   Учні мають можливість порівняти їх зі своїми відповідями, отримати відповіді на запитання, що виникли під час диктанту. За результатами маю можливість своєчасно усувати прогалини в знаннях учнів, формувати в них навички самоконтролю.

 Весь матеріал подаю у формі шкільної лекції, наступні уроки відводяться на перевірку і корекцію теоретичних знань. Опрацьований матеріал повторюється вдруге, працюють в групах, а потім заслуховуються відповіді 3 – 4 кращих учнів біля дошки. Решта уроків відводиться на розв’язування задач. Це дозволяє виділити якомога більше часу на формування вмінь, які є і метою, і засобом навчання та математичного розвитку учнів. На уроках математики намагаюсь ознайомити учнів з певними типами задач, способами їх розв’язання та життєвими ситуаціями, за яких такі задачі трапляються; сформувати у кожної дитини уміння розв’язувати різні рівняння, нерівності, системи; складати математичні моделі; аналізувати відповіді інших тощо.

Учні працюють в групах, а ті учні, що виконали завдання правильно переходять розв’язувати задачі складнішого рівня. Працюю з учнями індивідуально, за їх потребами. Врахування рівня знань і можливостей кожного вихованця завжди приносить результат, сприяє вихованню інтересу школярів до математики, бажання знати її краще. Тому на уроках всі учні активно працюють, вони мають можливість самі оцінити свої знання, порівняти власні успіхи з успіхами сусіда.

Поряд з цим привчаю учнів до написання опорних конспектів, складання довідкових таблиць до теми, що спрощує, полегшує процес навчання і піднімає рівень свідомого засвоєння і оволодіння предметом.
  В.О. Сухомлинський писав: «Мислення, думання стає розумовою працею тільки тоді, коли воно цілеспрямоване, тобто являє собою розв’язання завдання». ( Вибрані твори в п’яти томах. К.1977р.т.5.ст.56 ).  Добираючи систему вправ, керуюся цією настановою. Система вправ структурована. Спочатку застосовую вправи, які допоможуть засвоїти поняття або твердження і розв’язання яких повинно бути доведено до автоматизму. Та вправи, що вимагають від учня творчого застосування знань.

Працюючи за цими картками, учні  самі можуть за алгоритмом розв’язати дані задачі. В результаті цього в учнів формуються уміння та навички розв’язання задач. Учні не є пасивними спостерігачами на уроці. Допомогти учню вчитися – в цьому я бачу своє завдання. За роки навчання в школі дітям доводиться запам’ятовувати величезну кількість матеріалу. Відомо, що для раціонального сприйняття інформації необхідно знайти свій домінуючий аналізатор. Потрібно допомогти кожній дитині знайти його: дати їй радість пізнання і творчості, радість подолання труднощів у процесі навчання.

Для сучасної школи важливою проблемою є розвиток творчих здібностей та пізнавальних інтересів учнів. А тому у своїй діяльності я постійно приділяю увагу розвитку творчих здібностей дітей та формуванню у них основних структур мислення через систему розв’язання творчих задач.

Використовую навчально- методичний комплекс, який складається із збірника творчих задач до всіх розділів курсу математики: методичних посібників, в яких викладено основні ідеї щодо розв’язання цих задач, підручник.

Поряд з домашнім завданням, спільним для всіх учнів, даю додаткове, яке виконують школярі, що мають нахил до вивчення предмета. Диференційований підхід до домашніх завдань стимулює пізнавальні інтереси дітей, сприяє розвитку і поглибленню знань.

  Принцип багатоступінчастого підходу викладання передбачає постійний зв’язок: «вчитель – учень», «учень – вчитель». Починаючи вивчення тієї чи іншої теми, заздалегідь продумую засоби контролю засвоєння. На кожній парті підготовлені контрольні запитання, які будуть на семінарському занятті та завдання, які будуть на контрольній роботі.

Уроки проводжу в кабінеті математики, у ньому є всі умови для здійснення диференційованого підходу до учнів. Дидактичний матеріал систематизовано по темах. Оформлені папки «Формування умінь і навичок розв’язування завдань з алгебри» (для 7 – 11 класів), «Систематизація і узагальнення знань з геометрії» ( для 7 – 11 класів), «Розв’язування задач» (для 5 – 6 класів) та папки, в яких знаходяться контрольні запитання і завдання для контрольних робіт, а також картки з додатковими завданнями.

«Зацікавити розум дитини – ось що є одним із важливих пунктів нашої доктрини, і ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити учневі смак, ми б сказали, навіть пристрасть до навчання» – писав видатний російський математик М.В.Остроградський.

З допомогою позакласних занять пропагую знання математичної науки. Тижні математики, диспути, математичні конкурси є важливим засобом для збудження інтересу до знань, дозволяють поглибити цей інтерес, прививають любов до математики. Учні 2-9класів кожного року беруть участь у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру». Заняття зі здібними учнями сприяє більш глибокому засвоєнню школярами програмованого матеріалу. Це дає можливість організувати розв’язання цікавих і досить важких задач, що розвивають кмітливість і математичне мислення учнів. На цих заняттях розглядаємо теми, які не вивчаються в шкільному курсі математики. Наприклад, при вивченні теми «Рівняння» розглядаємо схему Горнера при розв’язуванні цілих раціональних рівнянь вищих степенів, зворотні рівняння та рівняння з параметрами. При плануванні роботи зі здібними учнями користуюсь літературою під редакцією В.В.Ясінського, Київського політехнічного інституту. Більшість моїх учнів вступають до технічних та педагогічних вузів. Результатом моєї педагогічної діяльності є і те, що із тих учнів, яких я навчала,  обрали освітянську «ниву»,  і стали вчителями математики.