Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Південної Америки.

Про матеріал

КОНСПЕКТ УРОКУ З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ 7 КЛАСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІ В І ПРИЙОМІВ НАВЧАННЯ

Перегляд файлу

Дата ___/___/___ Урок № Клас 7

ТЕМА УРОКУ: Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Південної Америки.

Мета:

формувати предметні компетентності: сформувати систему знань про тектонічну будову, основні форми рельєфу, корисні копалини Південної Америки; сприяти розумінню закономірностей розміщення основних форм рельєфу та корисних копалин; удосконалювати вміння порівнювати форми рельєфу материків; працювати з тематичними картами атласу

хронологічну: орієнтуватися в дослідженні переміщення материків.

інформаційну: працювати з джерелами географічної інформації; критично аналізувати й оцінювати географічні інформаційні джерела, виявляти об’єктивність і необ’єктивність інформації, її достовірність і науковість; користуватися довідковою літературою

мовленнєву: будувати усні та письмові висловлювання щодо географічних фактів, подій і явищ (усно чи письмово: надавати характеристику об’єктів, явищ, подій, видатних дослідників; складати пазли, висловлювати власну думку, формулювати й захищати власні презентації).

логічну: аналізувати, пояснювати, формулювати теоретичні поняття, положення; користуватися науково-географічною термінологією, застосовувати поняття як інструмент пізнання нового.

картознавчу: читати різні види карт, аналізувати їх та використовувати як джерела різноманітної інформації.

розвивати ключові компетентності:

- спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами:

-усно й письмово тлумачити географічні поняття, факти, явища.

- математична грамотність:

-застосовувати математичні методи для розв’язання географічних проблем і задач, розуміти і використовувати математичні моделі природних та суспільних явищ і процесів.

- компетентності в природничих науках і технологіях:

-пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення;

-самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля;

-оцінювати значення географії для сталого розвитку та розв’язання глобальних проблем.

- інформаційно-цифрова компетентність:

-використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для спостереження за довкіллям, явищами і процесами в суспільстві і живій природі;

-створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація) природничо – географічного та суспільно-географічного спрямування;

-шукати, обробляти і зберігати інформацію географічного характеру, критично оцінюючи її.

- уміння навчатися впродовж життя:

-організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність самостійно чи в групі планувати і проводити спостереження, ставити перед собою цілі і досягати їх.

- екологічна грамотність і здорове життя:

-працювати в команді під час реалізації географічних знань.

виховна:

виховувати прагнення до активної життєвої позиції;

патріотичне виховання почуття любові до своєї Вітчизни

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда),наочні (демонстрація таблиць, гербаріїв), практичні (робота з таблицями, виконання лабораторного дослідження).

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, народознавство,українська література, природознавство, хімія,фізика.

Тип уроку. Комбінований

Методи та прийоми:

1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда, розповідь, бліц-опитування, презентація.

2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання пазлів, порівняння, тести.

3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових джерел, географічний практикум, моделювання.

Наскрізні змістові лінії:

Громадянська відповідальність

Формування діяльного члена громади й суспільства, який:

- розуміє принципи й механізми функціонування суспільства;

- є вільною особистістю;

- визнає загальнолюдські й національні цінності;

- керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської

відповідальності у власній поведінці.

Екологічна безпека та сталий розвиток

- формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної

свідомості.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ

Учні,передаючи сердечко,бажають одне одному всього найкращого

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка виконання учнями домашнього завдання

А зараз відгадавши кросворд ви у вертикальній виділеній строчці прочитаєте як ви працювали сьогодні на уроці.

1. Вчений, який розробив еволюційну теорію розвитку органічного світу Землі (Дарвін)

2. Крайня північна точка Південної Америки (Галлінас)

3. Найдовша гірська система світу і Південної Америки (Анди)

4. Першовідкривач Америки (Колумб)

5. Ім’я мореплавця, в честь кого названий материк (Амеріго)

6. Канал, який відділяє Північну Америку від Південної Америки (Панамський)

7. Потужна холодна течія на заході Південної Америки (Перуанська)

8. Крайня південна точка Південної Америки (Фроуерд)

А тепер перевіримо, які ви були уважні і проведемо вправу «Знайди помилку».

Південна Америка розташована на схід від Африки, на південь від Антарктиди, на північ від Північної Америки. ЇЇ західне узбережжя омивають води Атлантичного океану, а східне – Тихого. Крайньою північною точкою материка є мис Галлінас, південною – мис Кабу-Бранку, західною – мис Фроуерд, а східною – Паріньяс. Берегова лінія сильно порізана. Лише на півночі лежить архіпелаг Вогняна Земля.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Епіграф уроку: Природа творить вічно нові форми: що є, того ще не було, що було, те не повернеться, – все нове, і по суті, завжди старе.

Вольфганг Гете

IV. Вивчення нового матеріалу

Літосфера – ( Землі, тверда, оболонка, яка, земну кору, верхній шар мантії, охоплює,та )

Літосферні плити – ( земна кора, великі блоки, з яких, складається)

Тектонічна будова – ( земної , будова, кори, внутрішня)

Рельєф – (земної, нерівності, поверхні)

Тектонічна будова.

Пригадаємо основні тектонічні структури (інструктивна картка):

Інструктивна картка «Тектонічні структури»

Літосферні плити Сейсмічно – активні пояси

Давайте пригадаємо як виглядала наша Земля 600 млн років тому?

(Існував один материк Пангея)

– Що відбулося з Пангеєю 500 млн років тому?

(Вона розкололася на дві частини: Лавразію та Гондвану)

$C:\Users\LENA\Downloads\qr-code (7).gif$

Унаслідок розколу Гондвани 180 млн років тому Південна Америка відокремилася від Африки й почала рухатися на захід. Так виникла Південноамериканська літосферна плита. Отже, основою Південної Америки є «уламок» Гондвани — давня Південноамериканська платформа, яка займає всю східну частину материка, її вік становить кілька мільярдів років.

Подивімось на геологічні карти в атласі та виділимо основні ділянки території материка Південна Америка. Виділяються рівнинно-плоскогірний платформенний схід і гірський захід (гірська система Анд з найвищою точкою 6959 м — г. Аконкаґуа). На думку вчених єдиний материк Пангея 225 млн років тому розділився на дві частини. Між ними утворився океан Тетіс. Так почали формуватися сучасні обриси Атлантичного океану, води відділили Південну Америку від Африки, пізніше — Північну Америку від Євразії. Взаємодія Північноамериканської та Південноамериканської літосферних плит з плитами Тихого океану призвела до утворення зтиснення, зім’ять, складок західного краю материка. Ці зміни супроводжувалися активним вулканізмом та підняттям території, внаслідок чого утворилися високі гори Анди.

Гори Анди. Назва перекладається з мови інків як «мідні гори». У складі цієї гірської системи виділяються три частини: Північні, Центральні та Південні Анди. Анди є зоною активного вулканізму, про що свідчать землетруси та велика кількість діючих вулканів. Чілійський та перуанський землетруси тільки у XX столітті призвели до загибелі близько 10 000 чоловік кожний. Великі висоти та кліматичні відмінності обумовили багатство органічного світу Анд. Анди є батьківщиною таких цінних рослин, як хинне дерево та картопля.

Амазонська низовина. Найбільша на планеті. Її площа понад 5 млн км², протяжність із заходу на схід 3200 км. Переважно плоска низовина складена різноманітними осадовими відкладами потужністю в кілька тисяч метрів.

Бразільське плоскогір’я розташоване на південь від Амазонської низовини, на сході материка. Назва обумовлена тим, що більша частина плоскогір’я лежить на території Бразілії. Найбільша висота — 2890 м, середні висоти на сході — 250–300 м, у центрі — 800–900 м.

Ґвіанське плоскогір’я. Лежить на північному сході материка, найвища точка — 2810 м. Тут беруть початок численні річки басейнів Амазонки та Оріноко.

Надра Південної Америки містять досить різноманітний комплекс корисних копалин. Найбільші поклади залізних руд приурочені до докембрію Венесуели (басейн р. Оріноко) і Бразілії (штат Мінас-Жерайс), найбагатші родовища мідних руд — в Центральних Андах, родовища руд рідких елементів в Східній Бразілії. До молодих вулканічного і субвулканічного тіл території Болівії відносяться родовища руд олова, срібла тощо. Передові і міжгірські прогини Анд вміщують поклади нафти і газу, особливо багаті в межах Венесуели. Є поклади кам’яного вугілля. З вулканізмом Анд пов’язані значні поклади сірки і будівельних матеріалів

Вид корисних копалин	Де поширені	Найбільш поширені види корисних копалин
рудні	Сейсмічний пояс (Анди) та плоскогір’я	Мідні,олов’яні,цинкові, золото, марганцеві руди, нікелеві
нерудні	Узбережжя Тихого океану,. Плоскогір’я	Сірка, селітра Алмази
Горючі (паливні)	Западини і прогини платформ (низовини)	Нафта, природний газ

V. Узагальнення і систематизація вивченого

Завдання: нанесіть на контурну карту та запам’ятайте положення на материку таких географічних об’єктів: Географічні об’єкти Південної Америки

Категорії географічних об’єктів		Назви географічних об’єктів
Форми рельєфу	Гори	Анди (г. Аконкагуа, 6959 м)
	Вулкани	Котопахі, Сан-Педро, Льюльяйльяко
	Рівнини	Амазонська низовина, Ла-Платська низовина, Орінокська низовина, Бразильське плоскогір’я, Гвіанське плоскогір’я