Дана робота представляє презентацію до уроку 26 з предмету «Мистецтво» (9 клас). Матеріал розроблений та відповідає новій навчальній програмі Міністерства освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво» для 5-9 класів, автор – Л. Масол. Поданий матеріал містить розробку уроку, а також додаток зі словником мистецьких термінів, стислий виклад теорії мистецтва телебачення.
Ми живемо в епоху глобального панування медіа. Чи завжди ми усвідомлюємо значення таких поширених слів, як медіа-культура, медіа-простір, медіа-освіта, медіа-технології? Медіа всебічно впливають на всі сфери діяльності людини — від пізнання до дозвілля. Отже, кожній людині потрібна медіа-грамотність, щоб критично сприймати інформацію. До медіа зараховують друковані видання, фотографію, пресу, кінематограф, відео, радіо, телебачення, звукозапис та Інтернет.
“Історія створення телебачення”Б. Л. Розінга по справедливості варто вважати батьком електронного телебачення. Але в телебачення немає єдиного винахідника в 1907 р. професор Петербурзького технологічного інститут Б. Л. Розінг створив першу електронно-променеву трубку (кінескоп)Передача кольорових зображень з застосуванням механічних сканерів зароджувалася ще у 1880-их роках. Практична демонстрація кольорового телебачення з механічним скануванням була представлена Джоном Лоґі Бердом у 1928, але обмеження механічних систем були очевидні навіть тоді. Поява і розвиток електронного сканування і дисплеїв зробили можливими використовувати повністю електронні системи. Перші монохромні стандарти передачі розроблювалися до Другої Світової Війни, але розвиток цивільної електроніки був зупинений під час війни. У серпні 1944, Берд зробив першу в світі публічну демонстрацію повністю електронного кольорового телевізійного дисплею. Джон Лоґі Берд
Медіа – (англ. media — засоби, способи) — це канали та інструменти, які використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію або дані. Медіа (від лат. media — засіб) — синонім засобів масової комунікації та інформації, до яких належать друковані видання, фотографія, преса, кінематограф, відео, радіо, телебачення, звукозапис та Інтернет. Телебачення — виробництво аудіовізуальних програм і передач або комплектування придбаних аудіовізуальних продуктів та їх поширення незалежно від технічних засобів..
Відповідно до суспільних потреб воно виконує такі основні функції:— хронікальна (оперативне подання інформації — соціально-політичної, економічної, культурної, спортивної тощо);— просвітницька та освітньо-виховна (поширення знань із різних галузей науки, культури; залучення до загальнолюдських цінностей);— розважальна (забезпечення змістовного і цікавого дозвілля, отримання насолоди від інформації, що сприймають);— рекламна (повідомлення, оголошення, довідки, інформація).
Програма на телебаченні — це об’єднана творчою ідеєю сукупність передач, яка має постійну назву і транслюється в ефірі з певною періодичністю. Передачею називають змістовно завершену частину телепрограми, що має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак і може бути використана незалежно від інших частин програми.
Телебачення разом з кіно і відео належать до так званих екранних мистецтв, яким притаманні спільні засоби художнього вираження. Телебачення як вид художньої творчості має специфічну мову: зображально-виражальні засоби і сукупність технічних прийомів, за допомогою яких автор втілює свій задум. Успіх телепередач залежить від естетичного оформлення телестудії. Для кожної програми, проекту створюють відповідний дизайн. Щоб оформити інтер’єр, застосовують сучасне обладнання, цифрові технології, також враховують телевізійні особливості. Це потребує від дизайнерів знання художніх і технічних аспектів телемистецтва.
Звук на телебаченні є дуже важливим художньо-виразним засобом. Звук на екрані існує у трьох формах: слово, музика і шуми, які можуть звучати в кадрі й поза кадром. Часто за знайомими звучаннями, навіть не дивлячись на екран, ми впізнаємо улюблену телепередачу. Шуми не тільки в житті збагачують сприйняття дійсності, а й на екрані стають потужним виразовим засобом у відтворенні навколишнього світу.
Невід’ємною складовою сучасного телебачення є телевізійне кіно: анімаційні, неігрові та ігрові короткометражні фільми, телевізійні фільми, серіали. Ці екранні твори знімають спеціально для телебачення, а не для прокату в кінотеатрах, тому у процесі їх створення враховуються технічні можливості телемистецтва і особливості його сприймання телеглядачами.«Сторожова застава» Режисер: Юрій Ковальов. Перше українське фентезі, яке побило рекорди прокату в перший же вікенд і зібрало 8,1 млн грн.
Різновидом відеомистецтва за лаконізмом і насиченістю спецефектами вирізняються відеокліпи (чи відеоролики). Їх найчастіше застосовують на телебаченні для політичної реклами, реклами товарів і послуг, для візуального супроводу музичних композицій (музичні відеокліпи). Тривалість відеокліпу співставна з тривалістю пісні, що звучить, і, відповідно, режисер-постановник має «розповісти історію», утілити свою ідею в зорових образах у межах цього часу.
Ток-шоу – екранна форма розмовної журналістики, що поєднує ознаки інтерв’ю, дискусії, які концентруються довкола особи ведучого. На ток-шоу в студію запрошують гостей – людей, цікавих своїми вчинками, думками, способом життя. Обов’язковою є присутність у студії «внутрішніх глядачів» та компетентних експертів. Драматургія ток-шоу вибудовується з послідовності запитань, які спочатку визначають інтригу, а потім розгортають динаміку розвитку сюжету програми
Ще однією формою телешоу є реаліті-шоу, у якому все, що транслюється з екрана, трансформується з реальної дійсності. Такий «реалізм» дії, що розгортається перед глядачами, дає їм змогу відчути себе причетним до екранного дійства завдяки інтерактивним засобам (телефон, смс-повідомлення, Інтернет тощо).
Зразком реаліті-шоу є талант-шоу - це телепроект (цикл передач), у якому частково в запису, частково – у прямому ефірі відбувається змагання учасників-конкурсантів, які демонструють свої таланти. На українському телебаченні їх представлено проектами, що є аналогами популярних у світі талант-шоу: «Україна має талант», «Х-фактор», «Голос країни», «Танцюють всі», «Фабрика зірок»Виражальні засоби – гучні фрази ведучих, світлові ефекти, довгі інтригуючі паузи та обов’язкова реклама перед оголошенням важливої інформації.