Тема 10 (НМТ) Українські землі напр. ХVІІ - в першій половині ХVІІІ ст.

Про матеріал

Матеріал представляє собою мінімум, з якого випускники повинні виявляти знання під час складання НМТ.

Перегляд файлу

Тема 10. Українські емлі наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст..

Іван Мазепа (1687—1709 рр.)

Гравюра «Іван Мазепа серед добрих справ» І. Мигура

Внутрішня політика:

У соціально-економічній політиці гетьман зробив основну ставку на козацьку старшину та українську шляхту, прагнучи перетворити її на привілейований соціальний стан.

І. Мазепа сприяв зростанню великого старшинського і монастирського землеволодіння, упорядкуванню панщини для селян (два дні на тиждень).

Важливу роль відігравав курс на створення козацької еліти, з цією метою розвивася інститут бунчукових товаришів, а згодом з'явилися значкові та значні військові товариші.

Одним із найважливіших напрямків загальної державної політики І. Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. Під його керівництвом споруджено 12 храмів, відновлено багато старовинних храмів, було відбудовано лаврський Успенський собор, Троїцьку надбрамну церкву, а також Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори з дзвіницями. Внесок Мазепи в розвиток архітектури й будівництва був настільки значним, що тогочасний архітектурний стиль дослідники називають «мазепинським бароко».

1702-1704 - Паліївщина

В 1699 р. мирний договір Польщі з Туреччиною усунув потребу в козаках, тому поляки вірішили розпустити правобережні полки розпочалось повстання під проводом Семена Палія ( фастівський полковник) повстанський рух становив загрозу для Москви війська гетьмана Івана Мазепи в 1704р. придушили це повстання

1704-1708 рр. Іван Мазепа гетьман обєднаної Гетьманщини.

1713 р. ліквідація козацтва на Правобережній Україні

Зовнішня політика:

1708 р. був укладений союз зі Швецією Мазепи та Карла ХІІ:

1. Україна вільна й незалежна під протекторатом Швеції.

2. Козаки допомагають Швеції у війні проти Московії.

1708 р. Петро І наказав спалити Батурин

1709 р було знищено Запорізьку Чортомлицьку Січ за запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком до гетьмана Івана Мазепи.

1709 року під Полтавою поразка україно-шведської армії. Карл ХІІ та Мазепа вирушили до Бендер, де гетьман і помер 22 вересня 1709 р.

Пилип Орлик (1672—1742 рр.) « Гетьман у вигнанні»

Після Полтавської битви багато козаків тікали від переслідувань і опинилися в Молдові. Саме там 6 квітня 1710 р. під Бендерами відбулася козацька рада. Новим гетьманом було обрано сподвижника І. Мазепи генерального писаря Пилипа Орлика. Він очолив першу українську політичну еміграцію в Західній Європі й уряд в екзилі (еміграції).

Під час козацької ради 1710 р.було прийнято написаний ним документ «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (пізніше цей документ дістав назву «Конституція Пилипа Орлика»).

Це була угода між старшиною і запорозькими козаками з одного боку та гетьманом — з іншого. Конституція обмежувала права гетьмана й передбачала створення представницького органу —Генеральної ради. У ній були закладені основи принципу розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади, впроваджувалась виборність посад.

У 1714 р. Пилип Орлик змушений виїхати в Західну Європу, де продовжував марні спроби організації антимосковської коаліції до кінця життя. Помер у 1742 році.

Іван Скоропадський 1708-1722 рр.

Замість поданих Іваном Скоропадським Решетилівських статей, Петро І видав у 1709 році «Решительний указ»:

Контроль російської сторони за збиранням податків та видатками;
Збільшено кількість російських залог на Лівобережжі;
Петро І самостійно призначав генеральну і полкову старшину;
Заборона вивозу будь-яких товарів із Гетьманщини.

Козаків вивозили на примусові роботи до Росії (будівництво Санкт-Петербургу).

І Малоросійська колегія 1722-1727 рр.

Склад: 6 московських чиновників на чолі з С.Biльяміновим.

Мета створення: контроль за діяльністю гетьмана та старшини; обмеження політичної автономії.

Діяльність: податки - до царської казни; розміщення російських військ; контроль розподілу земель.

Павло Полуботок 1722-1724 рр.

Петро І не дозволив обирати нового гетьмана і наказним (тимчасовим) гетьманом став П. Полуботок. Він розпочав судову реформу, розгорнув боротьбу з хабарництвом.

Представники старшинської опозиції склали так звані Коломацькі чолобитні на ім'я царя, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана. Коли ці чолобитні отримав Петро І, то наказав ув'язнити П. Полуботка у Петропавлівській фортеці. У грудні 1724 р. наказний гетьман П. Полуботок помер.

Данило Апостол 1727 - 1734 рр..

Загроза нової війни з Туреччиною спричинили скасування у 1727 р. Малоросыйськоъ коллегыъ і деяке пом'якшення російської політики в українському питанні.

Було дозволено провести вибори гетьмана. Ним став миргородський полковник Данило Апостол. Ним були підписані «Рішительні пункти» 1728 р.

внутрішня політика

провів ревізію земельної власності, впорядкував бюджет, Також ним була організована робота Кодифікаційної комісії, яка за 15 років ухвалила «Права, за якими судиться малоросійський народ».

1734 року збудована Нова Січ (Підпільненська) – остання Запорозька Січ в історії України (бо за наказом Петра І у 1709 р. Чортомлицька була зруйнована).

Правління гетьманського уряду 1734-1750 рр.

Після смерті Д. Апостола російський уряд заборонив вибори гетьмана. Гетьманщиною керувало «Правління гетьманського уряду» на чолі з князем Шаховським. Правління гетьманського уряду тривало до 1750 р і складалось із 3 українців і 3 росіян. Відзначалось своїм свавіллям та абсолютним нехтуванням прав українців.

Козацькі літописи - описували козацьку історію періоду Хмельниччини та Руїни.

Прикладами козацьких літописів були:

 «Літопис Самовидця»(1702 р.) Романа Ракушки-Романовського;

 літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки (1710 р.);

 козацький літопис канцеляриста Самійла Величка (1720 р.), який супроводжувався портретами гетьманів та документами.

Українське бароко – архітектурний стиль, який виник внаслідок поєднання місцевихархітектурних традицій та європейського бароко. Для стилю властива монументальність форм, експресивність, введення алегорій та символів,пишна декоративність орнаменту, парадність та урочистість.

Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його українського варіанту .