Тема 11 (НМТ) Українські землі в другій половині ХVІІ ст.

Про матеріал

Матеріал викладений стисло , згідно мінімуму з якого випускники повинні вичвляти знання для успішної здачі НМТ.

Перегляд файлу

Тема 11. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.

Кирило Розумовський (1750-1764 рр.)

В березні 1750 р. в Глухові старшинська рада обрала гетьманом (за рекомендацією його брата – Олексія Розумовського) Кирила Розумовського

Політика Кирила Розумовського:

 Почалося відновлення Батурина, який знову став гетьманською резиденцією.

 Розумовський провів судову реформу:

 Реформи в армії: однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та уніформа козаків.

 Намагався розшири права старшини, спроба запровадити спадкове гетьманство.

1764р. вийшов царський указ, який ліквідував гетьманську владу в Україні. Катерина ІІ змусила Розумовського зректися булави.

Для управління Гетьманщиною було створено Другу Малоросійську колегію на чолі з графом Петром Рум'янцевим.

У 1765 році відбулось скасування полково-сотенного устрою Слобожанщини. На цих землях було створено Слобідсько-Українську губернію. Козацькі полки реорганізувалися в регулярну армію: більшість заможних козаків перевели в гусари, а решту – в селян.

Ліквідація Запорозької Січі

У 1775 р. регулярні війська вступили на Запорожжя. Зваживши на нерівність сил запорожці склали зброю без бою. Старшину заарештували, а останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського ув'язнено в Соловецький монастир, де він провів 25 років.

Землі Запорозької Січі були роздані російським поміщикам та іноземним колонізаторам.

У 1783 році - остаточне закріпачення селян: на Лівобережжі та Слобожанщині запроваджувалось кріпацтво.

1785 р. "Грамота про вільність дворянства", яка зрівнювала українську козацьку старшину з російським дворянством – цим ми втратили свою еліту, яка розчинилась в загальноімперській.

1783 року імператриця Катерина II підписала «Маніфест про прийняття Кримського півострова, острова Тамань і всієї Кубанської сторони під державу Російську».

Ці землі були роздані російським поміщикам та іноземним колоністам. Засновано нові міста (Катеринослав, Одеса, Миколаїв, Севастополь)

Наслідки: припинялись турецько-татарські набіги на Україну; ліквідовано работоргівлю Криму; значна частина кримських татар переселилась до Криму; посилено присутність Росії на півдні України.

Гайдамацький і опришківський рухи

Гайдамаччина – соціальний рух на Правобережжі у ХVІІІ столітті («гайда» - гнати), його найбільше піднесення відбувалось у 1734 р. і 1750 р., але найголовнішою подією стала Коліївщина — народне антишляхетське повстання 1768 р. на Правобережній Україні. Очолили Максим Залізняк та Іван Гонта.

Народ повстав, тому що життя стало нестерпним під чотирикратним гнітом: політичним, економічним, національним, релігійним.

Основна мета повстанців: ліквідація панівного стану, великого землеволодіння, засилля католицизму.

. Польська влада не здатна була придушити повстання, але втрутились російські війська, які розгромили повстанців. І. Гонта був страчений, М. Залізняк – засланий у Сибір.

Опришківство – визвольний рух у Галичині, який розпочався у ХVІ столітті і був викликаний посиленням експлуатації селянства й національного гніту. Опришки використовували методи партизанської боротьби, діяли невеликими загонами, користувалися масовою підтримкою населення. Найбільшого розмаху опришківський рух набрав у 30-ті –40-ві роки ХVІІІ ст. під проводом Олекси Довбуша.

Культура другої половини ХVІІІ ст..

Найвидатнішим філософом ХVІІІ ст. був Григорій Сковорода. Ідея його вчення стосується людського щастя і сенсу життя. Втілена вона в словах «пізнай себе», «поглянь у себе». Головний твір – «Сад божественних пісень».

«Світ ловив мене, але не спіймав»