Тема 3: Ринкова економіка

Тема 3: Ринкова економіка.

Мета: сформувати в учнів знання про основні проблеми економіки, поняття  економічного кругообігу, модель кругообігу продуктів, грошей, товарів; визначити місце держави в моделі економічного кругообігу; з'ясувати, яку роль відіграє конкуренція та які принципи лежать в основі ринкової економіки; розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки; стимулювати розвиток умінь учнів аргументувати свою відповідь; виховувати творчу  активність, самостійність у формуванні нових знань.

Очікувані результати:

- вільно оперує поняттями «соціальна держава», «ринкова економіка», «конкуренція», «бюджет», податки»;

- розуміє функції держави в ринковій економіці;

- розуміє роль грошей в ринковому кругообігу;

- знайомий з принципами та механізмами ринкової економіки;

- розуміє необхідність та межі державного втручання в економіку.

- аналізує чинники попиту і пропозицій на ринках ресурсів і товарних ринках та їх вплив на ринкову ціну;

- визначає інтереси держави в різних ситуаціях;

- визначає переваги та обмеження організації економіки на ринкових засадах.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал, магнітні картки, презентація Power Point.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

План уроку:

1. Принципи ринкової економіки.

2. Кругообіг в ринковій економіці.

3. Закони ринкової економіки.

4. Функції держави в ринковій економіці.

ІІ.  Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Ми отримуємо послуги, купуємо різні товари, продукти харчування, одяг, зошити, електроніку, послуги мобільного зв`язку, електричну енергію та багато іншого. Усі ці дії є нашою взаємодією в суспільстві у сфері економічного життя, яка охоплює виробництво благ, обмін ними, розподіл і споживання.

Економіка – це господарська діяльність суспільства, що включає стосунки виробництва, споживання, обміну та розподілу.

Дайте відповіді на запитання:

Що таке ринок? Об’єднайте поняття «ринок» та поняття «економіка».

Ринкова економіка (Market economy) — це економічні відносини між економічними суб'єктами, побудовані на приватній власності та прагненнях отримати найбільшу вигоду в досягненні власних економічних інтересів.

ІІІ.  Мотивація навчальної  та пізнавальної діяльності

Люди діють в економіці у різноманітний спосіб. Вони приймають рішення як споживачі, купуючи товари та послуги. Вони приймають рішення як виробники, надаючи людські та природні ресурси і заощадження, що уможливлює інвестування у капітальні товари. Люди також приймають рішення як громадяни\виборці, що впливає на економічні рішення, які приймають в економіці колективно. Отже, постійно необхідно робити вибір, аби найоптимальніше використати ресурси й отримати максимальну вигоду.

IV  Вивчення нового матеріалу

Уявіть, що ви – підприємець, який вирішив виготовляти якусь річ. Які питання ви перш за все поставите перед собою? (Що виробляти? Як виробляти? Для кого (який вік) виробляти?)  Ці проблеми уважаються головними, тому що стають як перед економікою країни, так і перед кожним виробником.

Складаємо схему:

Основні проблеми економіки

  Що виробляти?            Для кого виробляти?             Як виробляти?

«Голосування» грошима       Доходи споживачів       Конкуренція

«Голосування» грошима – це прояв споживчого попиту, певна заявка споживача на той чи інший товар у певній кількості. 
Ринок створює надійний механізм виробничої орієнтації підприємств, оскільки в його основу покладені потреби людей, і враховані їхні доходи.
Єдиною перешкодою на шляху безпосередньої орієнтації виробників на потреби споживачів може стати лише обмеженість виробничих ресурсів.

Розв’язання проблеми «Для кого виробляти» залежить від смаків споживачів; бажань споживачів; можливостей споживачів купити певний товар. В основі вирішення проблеми лежать грошові доходи споживачів.

Проблема «Як виробляти» пов’язана із організацією виробництва, способом поєднання ресурсів, технологією виробництва.  У розв’язанні проблеми важливим чинником виступає «голосування» грошима та конкуренція.

За всі часи розвитку людської цивілізації знайдено лише один спосіб організації економічного життя, який ефективно розв'язує ці питання, - ринкова економіка. Хоча історично виділяються такі системи як: традиційна, ринкова, командна. У сучасному світі існують  переважно мішані економічні системи, у яких поєднані всі риси перелічених раніше систем.

1. Принципи ринкової економіки

Ринкова економіка — це економічна система, де рішення щодо виробництва та розподілу продуктів приймаються на основі існуючого попиту та пропозиції, які й визначають ціни на товари та послуги. Існування ринкової системи вимагає, щоб у суспільстві виконувалися деякі умови (принципи) взаємодії між учасниками (суб’єктами) економічної діяльності.

Робота з підручником.  Ст. 135.

Однією з умов ринкової економіки є економічна свобода. Це означає, що учасники економічних відносин самі приймають рішення на основі власної вигоди й несуть відповідальність за свої дії:

• підприємства самі обирають галузь своєї діяльності, вирішують, яку продукцію випускати, як працювати й коли припиняти діяльність;
• споживачам економічна свобода визначає можливість на свій розсуд і в межах своїх грошових ресурсів обирати, де, як, що і в якій кількості купувати.

Економічна свобода неможлива без існування приватної власності на ресурси та засоби виробництва. Приватна власність дозволяє людині залучати та використовувати різноманітні ресурси, відстоювати власні інтереси, отримувати користь і прибуток, сприяє економічному зростанню.

Ринкова економіка неможлива без конкуренції — економічного змагання між виробниками з метою отримання доходу. Щоб конкуренція була можливою, потрібно, щоб на ринку існувала велика кількість продавців, жоден з яких окремо не міг би істотно вплинути на пропозицію товару. Так само має бути багато покупців, щоб не було можливості окремого впливу на попит на ринку.

Автоматизм регулювання - на вільному ринку підприємці не контролюють ціни, а споживачі та підприємці вибирають продукт на основі повної інформації про нього. Узгодження інтересів здійснюється завдяки добровільним ринковим угодам і вільному ціноутворенню.

Робота з підручником. Ст. 136 «Цікаво знати»

Бесіда

1. На чому заснована ринкова економіка?
2. Чи існує ринкова економіка в чистому вигляді?

2. Економічний кругообіг

Функціонування будь-якої економіки ґрунтується на взаємопов’язаному русі ресурсів, споживчих благ і доходів, який називають економічним кругообігом. Такий підхід до моделювання процесів ринкової економіки базується на тому, що головною одиницею виступає сімейне домогосподарство, яке є основним споживачем товарів та послуг і водночас основним власником ресурсів, необхідних підприємствам для виробництва.

Робота з підручником ст. 136. Розгляньте схему.

Поясніть за схемою, як відбувається економічний кругообіг?!

В житті, як і в природі, мають місце процеси, які постійно повторюються. Створений у виробництві продукт рухається далі в обміні, розподілі та споживанні. Саме цей рух і називають економічним кругообігом.

Обмін – це економічна діяльність і відповідні відносини між економічними суб'єктами, у результаті яких забезпечується просування продукту від виробника до споживача. В обміні беруть участь крамниці оптової та роздрібної торгівлі, торговельні бази тощо.

Розподіл – це економічні відносини, у результаті яких формуються доходи. Ці відносини виникають між підприємцем та найманим працівником з приводу заробітної плати; між власником грошей і банком з приводу процентів за депозитом; між власником землі й орендарем з приводу орендної плати; нарешті, між громадянами й урядом з приводу сплати податків та одержання соціальних виплат тощо.

Споживання – це економічні відносини, які опосередковують використання доходів та одержання корисності від придбаних речей і послуг.

Неперервний зв'язок виробництва, обміну, розподілу та споживання називається економічним кругообігом. Економічний кругообіг здійснюється через ринки ресурсів і продукту  між суб'єктами економічної системи.

Домогосподарства  володіють економічними ресурсами і постачають їх підприємствам.

За допомогою цих ресурсів підприємства виробляють товари та послуги.

Платежі, які здійснюють підприємства, купуючи ресурси являють собою витрати цих підприємств, але одночасно вони відображають потоки зарплати, ренти, відсотків і прибутків сімейним господарствам від продажу ресурсів.

У результаті взаємодії двох ринків відбувається кругообіг, а між самими ринками досягається рівновага.

Коли до кругообігу додаються заощадження та інвестиції, виникають два шляхи, якими кошти можуть переміщуватися від домогосподарств до ринків продуктів:

1.               Здійснюється затратами на придбання;
2.               Кошти рухаються через фінансові ринки, збереження, інвестиції.

Водночас певні проблеми ринок неспроможний розв’язати, наприклад:

•        приватному сектору невигідно виробляти блага колективного споживання, тобто суспільні блага;
•        з часом конкуренція внаслідок злиття і поглинання компаній може затухати й утворюються монополії;
•        у результаті спадів та економічних криз підприємства можуть масово банкрутувати, що призводить до безробіття й зубожіння частини населення;
•        підприємці з метою економії на витратах не прагнуть піклуватися про довкілля.

Саме для подолання цих вад ринкової економіки суспільство потребує участі держави.

Держава бере участь у регулюванні економіки трьома способами:

•                   збиранням податків;
•                   здійсненням державних витрат;
•                   регулюванням кількості грошей в економіці.

Держава,  надає всім господарським структурам можливість користуватися своїми послугами.

Для забезпечення цих послуг держава збирає необхідні грошові засоби у вигляді податків, які сплачують в державний бюджет домашні господарства і фірми (підприємства).

Необхідні для своєї діяльності ресурси, споживчі товари і послуги держава закуповує в домогосподарств і фірм на відповідних ринках. Крім надання різноманітних послуг, держава здійснює різні грошові виплати фірмам і домашнім господарствам (трансфертні платежі).

До таких платежів відносяться:

грошова допомога, пенсії, державні субсидії фірмам тощо.

Робота з підручником ст. 137.

Бесіда

1.               Яким чином це зображення допомагає зрозуміти сутність ринкової економіки?
2.               Що покладено в основу кругообігу в ринковій економіці?

3. Закони ринкової економіки.

У ринковій економіці головне правило - купити задешево, а продати задорого. Баланс між цими двома прагненнями й породжує головний закон ринкової економіки - закон попиту і пропозиції.

Попит можна визначити як ту кількість товару, яку споживачі бажають та можуть придбати за певною ціною у визначений період часу. Ціна попиту - найвища ціна, яку згодні заплатити споживачі за ту чи іншу кількість товарів. За інших рівних умов величина попиту на товар більша, якщо нижча його ціна (і навпаки). Ця обернена залежність називається законом попиту. Якщо припустити, що ціна товару залишатиметься незмінною, то інші чинники змінюватимуть сам попит за кожного рівня цін.

До цих чинників належать:

1) зміна доходів споживачів: зростання доходів зумовлює збільшення попиту на товари й послуги;

2) зміна смаків споживачів, мода;

3) сезонність: взимку зростає попит на зимовий одяг, а навесні - на сонцезахисні окуляри;

4) зміна цін на товари-замінники (субститути): зростання цін на троянди у квіткових магазинах зумовлює збільшення попиту на інші квіти, наприклад хризантеми;

5) зміна ціни товарів-доповнювачів (комплементів): стрімке зростання цін на бензин і дизельне паливо спричиняє зменшення попиту на окремі моделі автомобілів;

6) Інфляційні очікування: за умови появи інфляційних очікувань попит на ті чи інші товари та послуги зростає.

Пропозиція - це та кількість товару, яку виробники готові постачати для продажу на ринку за певного ціною у визначений період часу. Ціна пропозиції - найнижча ціна, яку згодні отримати продавці за ту чи іншу кількість товарів.

За інших рівних умов величина пропозиції товару більша, якщо вища його ціна. Ця пряма залежність називається законом пропозиції. Якщо припустити, що ціна товару залишатиметься незмінною, то нецінові чинники змінюватимуть саму пропозицію товару за кожного рівня цін.

Головними чинниками, що впливають на пропозицію, є такі:

1) ціни на ресурси: якщо витрати виробника на сировину, матеріали, паливо, а також робочу силу зменшуються, то виробник пропонуватиме більшу кількість продукції за кожного рівня цін, тобто пропозиція товару зросте;

2) прибутковість галузі: зростання прибутку в певній галузі робить її більш привабливою, тому приводить до зростання пропозиції;

3) кількість виробників (продавців) на ринку: якщо кількість виробників певного товару збільшується, то збільшуватиметься і його пропозиція;

4) рівень технологій: більш досконала технологія виробництва збільшує продуктивність праці та пропозицію товару на ринку;

5) податки та субсидії: підвищення податків буде збільшувати витрати виробника та скорочувати пропозицію, а державні дотації знижують витрати підприємств, тим самим збільшуючи пропозицію;

6) вплив природно-кліматичних умов.

Робота з підручником ст.137. Розгляньте схему «Чинники, що впливають на попит» та на ст. 138 схему «Чинники, що впливають на пропозицію»

 Баланс між попитом і пропозицією породжує ту ціну, за яку покупець згоден купити, а продавець — продати.

(Ринкова рівновага — ситуація на ринку, коли величина попиту дорівнює величині пропозиції, ціна попиту збігається із ціною пропозиції.)

V. Рефлексія

Завдання для учнів:

Чому ринковий спосіб розподілу ресурсів і виробництва є найбільш ефективним?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати тему 3 ст. 135-141. Виконати завдання № 12-13 (за вибором або/або) письмово.