Тема 8 (НМТ) Національно - визвольна війна українського народу середини ХVII століття.

Тема 8. Національно-визвольна боротьба під українського народу середини 

    ХVІІ ст.

Основними причинами національно-визвольної боротьби  були: 

     закріпачення селян і зростання  панщини;

     нерівноправність у правовому та політичному положенні української православної шляхти та її утиски з боку польських магнатів та шляхти.

     дискримінація та утиски українських міщан, селян, православного духовенства.

     примусове насадження католицтва та уніатства;

     наступ на права та свободи православної церкви;

Привід до війни – розорення хутору Хмельницького у Суботові та вбивство сина Хмельницького польським воєводою Чаплинським, відмова польського уряду захистити Богдана Хмельницького.

Рушійні сили війни: козаки, селяни, міщани, православна шляхта і духовенство.  

Основні битви

1648 р. – битва на р. Жовті Води

 1648 р. –битва під Корсунем            перемога козаків, поразка поляків

1648 р. – битва під Пилявцями

1649 р. - битва під Зборовом, перемога козаків, поразка поляків       

Зборівський мирний договір

1651 р. – битва під Берестечком, поразка через зраду татар.

Білоцерківський мирний договір

1652 р. – битва біля гори Батіг – реванш за Берестечко.

1653 р. – битва під Жванцем ( Жванецька облога), Кам*янецький договір поляки потрапили в оточення, але їх знову врятувала зрада татар, воєнні дії припиняються, татари беруть ясир на західноукраїнських землях.

1654 р. – Переяславська рада, рішення про перехід Гетьманщини під протекторат Московського царства, частина соратників Хмельницького не підтримали його у підписанні цього договору (Іван Богун)        полковник, наказний гетьман під час Берестецької битви.

Березневі статті

1. Українська держава охоплювала 3 воєводства: Київське, Чернігівське, Брацлавське

2. 60 000 реєстрових козаків.

3. Присяга московському царю, сплата до московської скарбниці.

4. Спільні воєнні дії проти  Польщі.

1656 р. було підписано  московсько – польське Віленське перемир’я – спільні дії проти Швеції між гетьманом та царем            Б. Хмельницький шукає нових союзників для боротьби з Польшею.

1657 – Б. Хмельницький помер.

Наслідки Національно-визвольної боротьби:

     Відродження Української держави, ліквідація кріпосної залежності селян;

     Перетворення козацтва на політичну еліту країни, привілейований стан;

Українська козацька держава

Офіційна назва – Військо Запорізьке                        Неофіційна – Гетьманщина

Столиця – м. Чигирин

Адміністративний устрій – полки і сотні

Символіка – прапор малинового кольору, герб із зображенням козака з мушкетом

Політична влада – гетьман + козацька старшина

Законодавча влада – Генеральна ( згодом Старшинська ) рада

Виконавча влада – Генеральна військова канцелярія

Судова влада – гетьман + Генеральний військовий суд

Соціальна структура населення

Козацтво                                  Шляхта                                              Духовенство

( звільнені від податків)      ( дрібні і середні землевласники)   ( православне)

найвища верства

                   Міщани                                              Селяни

             ( самоврядування в містах)              ( особисто вільні, звільнені від панщини)

Покозачення – масовий перехід до козацького стану.