Мета: продовжувати вивчати з учнями особливості декоративно-прикладного мистецтва, поглиблювати знання дітей про техніку витинання, розкрити послідовність дій під час виготовлення витинанок, навчити виготовляти сніжинки; розвивати дрібну моторику руки, фантазію, акуратність; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу, доброзичливість, задоволення від колективної роботи, бачити і відчувати красу природи.
Тема. Декоративно-прикладне мистецтво: витинанка. Виготовлення панно: «Чарівне дерево» (колективна робота)
Мета: продовжувати вивчати з учнями особливості декоративно-прикладного мистецтва, поглиблювати знання дітей про техніку витинання, розкрити послідовність дій під час виготовлення витинанок, навчити виготовляти сніжинки; розвивати дрібну моторику руки, фантазію, акуратність; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу, доброзичливість, задоволення від колективної роботи, бачити і відчувати красу природи.
Обладнання: малюнок дерева на ватмані, кольоровий папір, простий олівець, клей, ножиці, зразки сніжинок, декор, ілюстрації про зиму.
Тип уроку: комбінований.
Методи і засоби роботи: бесіда, колективна практична робота на базі засвоєного матеріалу.
Інтеграція: природознавство, трудове навчання.
Хід уроку
Сьогодні працюємо ми у майстерні.
Тут казка приходить і все ожива.
Сідайте зручненько і будьте всі чемні,
Бо ми починаємо творити дива.
Загадка
А за нашим селом
Ходить баба з помелом.
Як махне уліво-вправо,
Цукром білим вкриє трави,
Помахає над ставком –
І вода в нім стане склом.
Обійшла і ліс, і поле,
Побілила все навколо.
Білі липи, білі клени,
Лиш червоні щічки в мене.
Біла баба та сама
Називається … (зима)
(асоціативний кущ «Зима»)
(відповіді дітей, розгляд ілюстрацій)
Існує така казка:
Високо-високо, за найвищими хмарами була незвичайна країна, володаркою якої була мати Природа. Вона посилала на землю до людей своїх діток – доньок. А було їх чотири: Весна, Літо, Осінь, Зима. Кожного разу матінка Природа готувала своїх доньок до подорожі на Землю. І коли помахала осінь останнім своїм жовтим листком і попрощалася з нами, пришла черга Зими йти до людей.
Що за покривало –
Довге і широке.
Все навкруг заслало,
Скільки бачить око?
Біло-біло стало,
Все блищить, іскриться,
Гарне покривало,
Та весни боїться. (сніг)
(розгляд витинанок)
Казка «Сніжинка – краплинка»
У високому холодному небі народилась білесенька Сніжинка. Вона довго кружляла у веселому танку і нарешті опустилася на землю. Там лежало ще багато сніжинок, схожих на неї.
Сніжинка разом з подружками почали обігрівати матінку-землю.
Та ось пригріло ясне Сонечко. Потемніла Сніжинка, а згодом перетворилася на крапинку води, яка влилася в бурхливий струмок і потекла до річки. А Сонечко припікало все дужче і дужче.
І ось одного разу краплинка вистрибнула з річки, перетворилася в невидиму пару і стала підніматись все вище і вище. Їй було весело. Вона з захопленням розглядала з висоти голубу річку, зелені луги, темні ліси, безмежні поля.
Нарешті Краплинка потрапила у Країну Хмар. Там вона зустрілася зі своїми сестричками, з якими поділилась враженнями від побаченого.
Гонив вітер хмари по синьому небу, і одного разу вони випали на землю рясним дощем. Краплинка з цікавістю стала оглядати все навколо.
Впізнала Краплинка матусю – земельку, ніжно пригорнулася до неї і поцілувала.
Ось і зима до нас завітала,
На снігу багато бабуся не має.
Засипати треба ліси і поля,
Під пухом казковим щоб спала земля.
Коли усі квітки зів’яли,
На чорну землю ми упали.
Накрили килимом пухнастим,
А ще мереживом сріблястим.
Милуйтесь нами, любі діти,
Адже не гірші ми за квіти. (сніжинки)