Матеріал практичного заняття має за мету скласти уявлення про демографічні зміни в житті українського суспільства в повоєнний період; розкрити повсякденне життя населення та долю жінки у повоєнні роки, закріпити теоретичні знання, набуті впродовж вивчення навчального матеріалу; розвивати вміння працювати з джерелами, додатковою інформацією, вміти її узагальнювати; сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших; виховувати повагу до людей похилого віку, що пережили лихоліття.
»
Практичне заняття з історії України
Тема: Демографічні зміни.
Повсякденне життя повоєнних років. Доля жінки.
Мета: скласти уявлення про демографічні зміни в житті українського суспільства в повоєнний період; розкрити повсякденне життя населення та долю жінки у повоєнні роки, закріпити теоретичні знання, набуті впродовж вивчення навчального матеріалу; розвивати вміння працювати з джерелами, додатковою інформацією, вміти її узагальнювати; сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших; виховувати повагу до людей похилого віку, що пережили лихоліття.
Бесіда за питаннями:
Перша група учнів.
Робота з джерелом:
Керівник Центру історичної політології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАНУ Юрій Шаповал наводить статистику:
"Друга світова війна у всьому світі забрала життя 50 мільйонів людей. Сталін казав, що жертвами війни (у СРСР. - Ред.) були 7 мільйонів. Хрущов озвучив цифру у 20 мільйонів, і вона на довгий час стала канонічною для СРСР. Нею ж послуговувалися у "брежнєвську епоху". У "горбачовську перебудову" втрати визначили у 27 мільйонів. У добу Єльцина цю цифру зрізали на 400 тисяч. І зараз у Росії вживається цифра у 26 мільйонів 600 тисяч осіб".
Для порівняння, загальні втрати Німеччини - 6 мільйонів життів.
Кількість громадян СРСР, яких призвали на військову службу, - 34,5 мільйони осіб. До 1 липня 1945 у радянських збройних силах залишалося всього 11 мільйонів 400 тисяч вояків. Перша офіційна цифра втрат особового складу була оприлюднена у 1990 році - це 8,6 мільйони осіб. Нині називають цифру у понад 10 мільйонів осіб.
Загальні людські втрати України від війни, включно із убитими, померлими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими, тими, хто відійшов разом із німцями, становлять до 14 мільйонів осіб.
"Загальні людські втрати України від війни, включно із убитими, померлими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими, тими, хто відійшов разом із німцями, становлять до 14 мільйонів осіб. Від 1 січня 1941 року до 1 січня 1945 населення України зменшилося із 40,9 мільйони до 27 мільйонів осіб", - каже Олександр Шаповал і додає, що матеріальні втрати СРСР становили близько 40% від загальних втрат усіх країн, що брали участь у Другій світовій. При цьому частка України у втратах СРСР - близько 40%.
Другої світової війни.
Друга група учнів.
Робота з документом
Дані про кількість населення України
(із розсекреченого статистичного збірника ЦСУ УРСР)
(1945 р.)
Область |
На 01.07.1941 р. (у тис.) |
На 01.05.1944 р. (у тис.) |
Після визволення залишилось населення (у % до кількості на 1941 р.) |
Місто Київ |
899,4 |
318,0 |
35,4 |
Київська |
2319,4 |
1845,7 |
65,5 |
Чернігівська |
1788,6 |
1227,0 |
68,6 |
Сумська |
1720,0 |
1184,0 |
68,8 |
Полтавська |
2227,6 |
1546,1 |
69,4 |
Харківська |
2643,1 |
1668,3 |
59,1 |
Ворошиловградська |
2041,3 |
1094,3 |
53,6 |
Сталінська |
3388,5 |
1803,9 |
53,2 |
Дніпропетровська |
2344,6 |
1417,1 |
60,4 |
Запорізька |
1450,0 |
926,6 |
63,9 |
Житомирська |
1736,2 |
1105,1 |
68,7 |
Кам’янець-Подільська |
1786,0 |
1282,1 |
69,0 |
Вінницька |
2406,0 |
1666,5 |
69,3 |
Кіровоградська |
1193,3 |
811,4 |
68,0 |
Одеська |
1852,5 |
1102,5 |
58,6 |
Миколаївська |
766,2 |
519,8 |
67,8 |
Херсонська |
780,8 |
502,8 |
64,4 |
Волинська (по 6 районах) |
240,5 |
147,9 |
61,5 |
Рівненська (по 27 районах) |
1103,2 |
759,6 |
68,9 |
Чернівецька |
879,7 |
555,0 |
63,1 |
Станіславська |
691,9 |
465,0 |
67,2 |
Тернопільська (по 29 районах і 2 містах) |
1327,1 |
818,0 |
61,6 |
Третя група учнів.
Робота з джерелами О.Д. Бойко «ІсторіяУкраїни»
«Демографічний розвиток України в повоєнний період характеризується скороченням трудових ресурсів (на території республіки під час окупаційного режиму було знищено майже 3,9 млн мирних жителів, вивезено понад 2,2 млн осіб до Німеччини, частина з них загинула, а 200 тис осіб, побоюючись сталінського режиму, так і не повернулися); загальними втратами у роки війни ( загинув кожний шостий житель України).
Закінчення війни дало поштовх значним міграціям населення. Основними формами цих міграцій були демобілізація ( звільнення військовослужбовців із збройних сил), реевакуація (повернення населення у місцевість, звідки воно було вивезене у зв’язку із загрозою воєнних дій), репатріація (повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, що опинилися за межами своєї країни внаслідок війни), депортація ( примусове виселення з місця проживання осіб, які визнані соціально небезпечними). Значний відбиток на демографічному розвитку України залишили процес входження до складу СРСР західноукраїнських земель та голод 1946-1947 рр. через демографічні зміни 40-х років населення республіки становило в 1951 році 37,2 млн осіб, що на 4,1 млн менше, ніж у довоєнному 1940 р.»
https://www.youtube.com/watch?v=X2_b9ekQavw
https://www.youtube.com/watch?v=r-fd8vWVKbU
Домашнє завдання
Підготувати повідомлення про життя і діяльність Сергія Лебедєва, Володимира Філатова, Олександра Богомольця.
Список використаних джерел