Тема. Емма Андієвська. «Казка про яян» - важливість добра у людському житті та як не стати яянином.
Мета:
Навчальна : навчити учнів розуміти прихований зміст твору; виробляти уміння й навички визначати головну думку каіки, робити власні висновки з приводу прочитаного;
Розвивальна : розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, логічне мислення, творчу уяву ;
Виховна : виховувати почуття людяності, душевної щедрості, причетності до всього, що діється навколо.
Тип уроку : комбінований.
Ніколи не будьте спрямовані
лише на своє “Я”, зберігайте в собі
чистоту помислів дитинства,
і доля вам віддячить
новими відкриттями, повнотою життя
Е.Андієвська
Хід уроку
І.Організаційний момент.
Доброго дня діти ,зараз я зачитаю вам притчу ,а ви подумайте ,чому вона нас вчить.
Жив в одному селі селянин. Така він був людина, що якщо у сусіда хата горить, він скаже:
- А я до чого? Це не моя справа.
Так і прозвали його «Не-моя-справа».
Одного разу Не-моя-справа купив в місті мішок бобів. Звалив він його на плече і поніс додому. А не помітив, що в мішку була діра. Ось він іде, а боби один за іншим сиплються на землю. Незабаром з ним порівнявся сусід, який теж повертався з базару. Подивився він, як боби з мішка сиплються, і запитав Не-мою-справу:
- Якщо в іншого трапилася біда, то чи варто сказати про цю біду?
- Чужі справи нікого не стосуються, - пробурчав Не-моя-справа.
Сусід замовк. Пройшли ще трохи. Боби все сиплються і сиплються. Мішок наполовину спорожнів. Сусід знову питає:
- Ну, а якщо можна допомогти чужій біді, тоді як?
- Та ніяк! - відповідає Не-моя-справа. Тобі-то яка від цього вигода? Ніколи не плутайся в чужі справи.
Дійшли до села. Тут тільки помітив Не-моя-справа, що майже всі боби висипалися з мішка. Дуже він розсердився і закричав :
- Що ж ти, недобрий чоловік, не сказав мені нічого?
Сусід відповідає: Так адже ти, Не-моя-справа, сам мені сказав, що це не моя справа!
Бесіда за прослуханою притчею:
Чи можна сказати ,що Не-мою-справу цікавить лише власне я ?
Він чинить як егоїст? (Чи зрозуміло для вас значення цього слова)
ІІ .Актуалізація опорних знань.
Перед тим як перейти до нової теми, пригадаймо дещо з біографії письменниці ,яку ми вивчали на минулому уроці .
Бесіда :
-Яке повне ім*я цієї письменниці? (Емма Іванівна Андієвська)
-Де народилася письменниця? (У Донецьку)
-Куди згодом переїхала сім’я? (до Вишгорода під Києвом)
-З якого року письменниця мешкає за кордоном? (З 1943 р.)
-Де вона зараз живе? (У Мюнхені)
-Яке мистецтво близьке Е. Андієвській? (Вона письменник та художник)
-Які картини Е.Андієвської ви пам*ятаєте ? (Пара,Вулкан,Мати та дитина)
-пригадайте ,що таке казка і притча
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
Діти, напишіть на листочках власне ім’я.. Прочитайте ззаду наперед (Богдана-Анадгоб). Що воно могло б позначати і в мові якого народу уживалося б? (Турція, Франція).
— Ми не випадково розпочали розмову про ім’я, адже дуже цікавим і незвичним є ім’я Яян у казці-притчі Емми Андієвської..
— Поміркуйте, якій людині можна дати ім’я Яян?
(Егоїстичній людині, плаксуну-вередуну)
ІV.Оголошення теми.
Відкривайте зошити ,записуйте ,число,класна робота та тему : «Емма Андієвська. «Казка про яян» - важливість добра у людському житті та як не стати яянином.»
І епіграфом я підібрала слова самої письменниці :
“ Ніколи не будьте спрямовані
лише на своє “Я”, зберігайте в собі
чистоту помислів дитинства,
і доля вам віддячить
новими відкриттями, повнотою життя”
Е.Андієвська
Вдома ви читали «казку про яян»,чи є ці слова актуальними для неї ?
V. Сприймання нового матеріалу .
Словникова робота.
Кельма — будівельний інструмент, лопатка.
Гузир — місце, де зав’язано мішок.
Бляшанка — банка із жесті.
Опали немощі — напала слабість.
Брама — міські ворота.
Насельники — мешканці, жителі.
Глипнув — глянув.
1. Бесіда за змістом казки:
Зараз попрацюємо з текстом ,знайдіть у тексті відповіді на мої запитання.
(« Коли він розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого міста, яке складається з багатьох веж, що їх кожен будує на свій лад, бо ці вежі весь час завалюються»).
(«Однак на запитання пастушка ніхто навіть не глипнув у його бік, дарма що козопас обійшов мало не все місто.»)
(«Я ж почув тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підпори, які досі тримали мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й завалилися, як і моя вежа, поправити яку мені бракує сил»).
(За словами дідуся, «кожен яянин знає тільки своє «Я» і тому запитань іншої людини просто не чує». )
«Ніхто не може догодити яянинові, бо тільки він сам усе знає і вміє, і то найкраще»
(— Усі тут харчуються власним "я". Коли воно вичерпується, яянин умирає, проте "я" кожного із яян таке невичерпне, що всі тутешні мешканці майже вічні.)
(Це слово знають усі яяни: звичайнісіньке "ти". Але коли хтось із яян, — а це стається так рідко, що про це ходять лише легенди, — отож коли хтось із яян пробує вимовити "ти", в устах яянина це чомусь завжди обертається на "я", і тому брами не відчиняються.)
(Вельмишановна брамо, чи була б ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ти можеш нас випустити.)
(Та замість дідуся він намацав тільки мішок, по гузир наповнений самоцвітами.)
Завдання 2.
На дошці написана характеристика дідуся ,пастушка і яянів ,знайдіть зайве.
Пастушок: Дідусь : Яяни :
Бесіда:
1.Чому, на ваш погляд, кволий дідусь не став повністю яянином,хоч і прожив у цьому місті багато років?
2.Чим, на ваш погляд, пояснити те, що пастушок не хотів бути яянином і залишитися разом з яянами жити?
3.Як не стати яянином ?
4. «Я і «ти» – це особові займенники. Чому ж Емма Андієвська їх протиставляє?
5. За що хлопчик отримав нагороду?
VІ. Узагальнення та систематизація.
VІІ. Оцінювання. Домашнє завдання.
Створити пам*ятку про те, як не стати яянином. Читати «Говорюща риба».