1
Урок №39
Тема . Емма Андієвська. Сучасна українська письменниця і художниця. Її казки-притчі. «Казка про яян». Добро і любов до світу. Порушення питань моралі, дружби, сили волі.
Очікувані результати:
Предметні компетентності: учні виразно і вдумливо читають казку-притчу, коментують її; знаходять і пояснюють фантастичні елементи в ній; висловлюють судження про важливість проблем, порушених у творі та актуальність їх; знаходять аналогії в повсякденному житті.
Ключові компетентності: розуміють силу слова; аналізують життєві ситуації з погляду гуманізму, толерантного ставлення до людей; дискутують щодо проблем таланту, неординарності, «білих ворон», спілкування; висловлюють власне розуміння ілюстрацій письменниці.
Емоційно-ціннісне ставлення: учні усвідомлюють морально-етичні цінностей, що допомагають бачити й розуміти красу світу, гармонійно і щасливо жити в ньому.
Обладнання: портрет письменниці, репродукції картин Е. Андієвської.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.
Епіграф: Ніколи не будьте спрямовані лише на своє «Я»,
зберігайте в собі чистоту помислів дитинства
Емма Андієвська
Зміст уроку
I. Актуалізація опорних знань учнів
1.1. Бесіда на повторення.
− Що вам відомо про казку як літературний жанр? З якими казками ви ознайомилися, навчаючись у 5-му класі? (Казка – фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події. Народні казки «Про правду і кривду», «Мудра дівчина». Літературна «Фарбований лис»
І. Франка, «Цар Плаксій та Лоскотон» В. Симоненка).
− Як виникло слово «казка»? (Походить від слова «казати». За часом виникнення ці твори належать до найдавніших форм народної творчості).
− На які групи поділяються казки? (Про тварин, фантастичні, побутові, народні та літературні).
− Хто може бути автором народних та літературних казок? (Народ і письменники відповідно).
− Чим відрізняється народна казка від літературної? (Народним казкам притаманна усна форма існування; обмежене коло сюжетів; типізований образ героя, що характеризується за його функцією у казці (визволитель, богатир, нечиста сила); виконавці казок − оповідачі-казкарі, що володіють умінням розповідати і доповнювати почуте; не чітко визначені час і місце створення. Літературним казкам притаманна писемна форма, максимально індивідуальний образ героя; кількість варіантів будь-якого сюжету не обмежена; чітко визначені час і місце створення).
− У чому повчальне та виховне значення казок?
− Отже, на сьогоднішньому уроці ми продовжимо працювати над літературною казкою.
II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
2.1. Слово вчителя.
Відкрийте робочі зошити та запишіть число, класна робота і тему сьогоднішнього уроку: «Емма Андієвська. Сучасна українська письменниця і художниця. Її казки-притчі. «Казка про яян». Добро і любов до світу. Порушення питань моралі, дружби, сили волі».
На уроці ми розкриємо цікаві моменти дитинства та юності письменниці, з’ясуємо назву твору, сенс поняття «притча» та її головні жанрові ознаки , розпочнемо роботу над текстом твору, визначимо головні проблеми казки.
Визначимо, що своїми казками письменниця пропонує читачеві увійти в дивний, несподіваний, непередбачуваний світ. Серед казок Емми Андієвської є вибрані, до складу яких належить «Казка про яян».
2.2. Робота з епіграфом.
− Прочитайте епіграф до нашого уроку. Як ви розумієте цей вислів про власне «я»?
− До чого закликає письменниця? (Закликає не підносити своє власне «я» дуже високо, не відчужуватися від інших людей, завжди залишатися людиною, не жити лише власним «я»).
− Чи погоджуєтесь ви зі словами письменниці? Відповідь обґрунтуйте.
̶ Чому, на вашу думку, письменниця радить зберігати чистоту помислів саме дитинства?
III. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.
3.1. Робота з портретом.
− Розгляньте портрет письменниці. Опишіть риси її зовнішності? (Обличчя видовжене, усміхнене, виразне, очі глибокі,вдумливі, привітні, чарівна посмішка й зацікавлений, ласкавий погляд навіюють довіру).
− Якою, на вашу думку, Емма Андієвська була людиною, які риси зовнішності на це вказують?
− Дійсно, зовнішність письменниці виразна, незвичайна, оскільки вона сама є оригінальною та неповторною особистістю.
3.2. Виступи учнів з доповідями про життєвий і творчий шлях письменниці.
̶ Уважно прослухайте інформацію.
3.3. Розповідь вчителя про біографічну довідку письменниці.
− А зараз ми узагальнимо інформацію про життєвий шлях Емми Андієвської, тож уважно прослухайте інформацію.
Емма Іванівна Андієвська народилася у місті Сталіно (нині Донецьк) 19 березня 1931 року. Майбутня письменниця зростала у російськомовному середовищі, проте ще у дитячому віці усвідомила власну українську ідентичність й прийняла українську мову, яку вперше почула у Вишгороді у віці шести років. Відтоді вона вирішила писати лише українською, яку вона сприймала як мову пригнічених. В свої 9 років вона вже читала витвори майстрів світової літератури. У 14 вже могла читати іноземну літературу мовою оригіналу. Під час Другої світової війни родина Андієвських переїхала до Західної Європи. В Німеччині закінчила університет, згодом пересилилася до Парижа, а потім − до США. Наприкінці 60-х років повертається до Німеччини, де мешкає й нині. З дитинства хворіла на туберкульоз кісток.
Літературну діяльність розпочала у 50-х роках. Емма Андієвська – член-засновник об’єднання українських письменників «Слово». Відома як письменниця, поетеса художния. Поезія: власні поезії автор почала друкувати у діаспорній українській пресі починаючи з 1949 року. Перша поетична збірка «Поезії» (1951 рік) викликала захоплення літературної критики. Відтоді автор публікувала всі свої твори під іменем Емма Андієвська. Поетична збірка «Вілли над морем» у 2001 році номінувалася на Національну премію України
ім. Т. Г. Шевченка. Проза: Емма Андієвська є автором трьох романів. Перший — філософський роман «Герострати» (1950–1952 рр.) — автор почала писати у віці дев'ятнадцяти років реагуючи на новелу Жана-Поля Сартра «Герострати». Письменниця написала п'ять варіантів роману, опублікувавши лише останній із них у 1970 році. Малярство: виставляла свої мистецькі твори на багатьох персональних виставках у Німеччині, Франції, Канаді, Швейцарії, Україні. Автор багатьох поетичних збірок, серед яких «Риба і розмір», «Наука про землю», «Пісні без тексту». Поетичні збірки оформлює репродукціями своїх малярських творів. Її художній спадок на даний момент складає близько 9 000 робіт. Перша її виставка відбулася у Мюнхені в 1956 році, а потім в Нью-Йорку в 1989 році. Там було представлено дві ілюстровані збірки – «Архітектурні ансамблі» та «Знаки».
У своїх творах Емма Андієвська добирає такі слова, які чітко й точно окреслюють явища і поняття. Це одна з головнх особливостей її стилю, і цим вона відрізняється від інших письменників. Її неповторна індивідуальність полягає у тому, що вона все сприймає по-своєму, прагне оживити, переломити крізь призму власного бачення буденні речі, предмети, які постають несподівано та незвичайно.
Письменниця багато роздумовує над сутність життя, людським призначенням. Вона змушує нас шукати те, що знаходиться за межами видимого.
3.4. Робота з репродукціями картин Емми Андієвської.
̶ Чи сподобались вам картини Емми Андієвської? Відповідь обгрунтуйте.
̶ В чому, на вашу думку, полягає особливість картин Емми Андієвської?
3.5. Бесіда за біографічною довідкою.
̶ Дайте відповіді на запитання.
− В якому місті народилася Емма Андієвська? ( Народилася у місті Сталіно (нині Донецьк).
− Де зараз проживає Емма Андієвська? (Зараз письменниця живе в Німеччині).
− В яких жанрах працює письменниця? (Письменниця пише прозові вірші, малює, сторює казки).
− У чому полягає обдарування, незвичайність творчості письменниці? (Її неповторна індивідуальність полягає в тому, що вона все сприймає по-своєму, прагне оживити, переломити крізь призму власного бачення буденні речі).
− Скільки картин намалювала Емма Андієвська? (Е. Андієвська намалювала близько 9 000 картин).
3.6. Робота з заголовком твору.
− Чи не виникало у вас питань до заголовка казки Емми Андієвської? Що саме вас насторожило в назві?
− Чи знаєте ви хто такі «яяни»? ( «Яяни» − це безіменні казкові істоти (люди), які забувши про все, стали самозакоханими егоїстами, в яких сенс буття − безкінечне будування вежі власної пихатості й егоїзму, вежі власного «я»).
− Чи доводилося вам у житті зустрічатись з такими людьми, які постійно «якають»? На вашу думку, це гарна чи погана риса людини? Чому саме?
− Ви прочитали казку вдома. Які слова в тексті були для вас незрозумілими?
3.7. Словникова робота.
̶ Вежа ̶ висока й вузька, переважно з каменю, архітектурна споруда, що будується окремо або становить верхню частину будівлі (башта).
̶ Кельма ̶ ручний будівельний інструмент у вигляді невеличкої лопатки; застосовується при муруванні стін, настиланні бруківки тощо.
̶ Кволий дідусь ̶ слабкий, безсильний; фізично нерозвинутий; незначний за ступенем вияву.
̶ Немощі ̶ хвороби, безсилля.
̶ Гузир ̶ місце, де зав’язано мішок.
3.8. Бесіда за змістом твору.
̶ Дайте відповіді на запитання, спираючись на текст твору.
̶ Де знаходилося місто яян? (У глибочезному проваллі, далеко від усього світу, від його природних див, від чистої блакиті неба, від ласки й тепла сонечка…).
̶ Який воно мало вигляд? Зачитайте цитату з тексту. («Коли він розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого міста, яке складається з багатьох веж, що їх кожен будує на свій лад, бо ці вежі весь час завалюються» с.112).
̶ Чому тільки немічний дідусь заговорив до хлопчика? Прочитайте і прокоментуйте. («Я ж почув тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підпори, які досі тримали мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й завалилися, як і моя вежа, поправити яку мені бракує сил» с. 112).
̶Чом яяни постійно мовчать? Зачитайте цитати з твору. (За словами дідуся, «кожен яянин знає тільки своє «Я» і тому запитань іншої людини просто не чує». «Ніхто не може догодити яянинові, бо тільки він сам усе знає і вміє, і то найкраще». Таких люди називають егоїстами).
̶ Чому мешканці чудернацького міста «майже вічні?» (Дідусь пояснив, що вони харчуються власною гординею, власним «Я).
̶ Чому опали немощі дідуся? Зачитайте цитату з твору. («… опали немощі тільки тому, що я чужинець і справжнім яянином так ніколи й не став, хоч і прожив тут майже весь свій вік. Я ледве пам’ятаю, що на початку свого життя під час сварки на кораблі, де я виконував обов’язки юнги, я впав за борт і опинився в цьому місті». Учні зауважують, що юнга теж, мабуть, не був позбавлений отого «Я», бо ж невідомо як опинився в цьому місті та ще й після сварки на борту корабля).
̶ Перекажіть і проаналізуйте поведінку хлопчика в останніх епізодах казки. Чи правильно він учинив? (Пастушок обережно посадив старого на плечі й пішов до найближчої брами (нагадаємо, що їх було сім). Він їй низенько уклонився, звернувся, мов до людини, із словами ввічливості: «Вельмишановна брамо, чи не була б ти така ласкава й відпустила нас на волю …» Усе це свідчить про те, що пастушок був добрим, лагідним, вихованим хлопчиком, привченим шанувати довколишній світ).
3.8. Робота з теоретико – літературним поняттям.
̶ Відкрийте підручник на сторінці 113 та зачитайте визначення поняття «притча».
ІV. Підсумок уроку
4.1. Використання окремих елементів аналізу.
̶ Які фантастичні елементи казки ми можемо виділити у творі? (Пастушок перечепився, упав і потрапив до іншої місцевості; спосіб життя яян; брама у місті відкривається тоді, коли до неї звернешся і скажеш звичайнісіньке «ти»; замість дідуся на плечах хлопця — мішок, по гузир наповнений самоцвітами).
̶ Визначить тему казки-притчі? (Тема: зображення фантастичної події: хлопець-козопас потрапив у місто, де живуть тільки яяни).
̶ Чи є повчальною ця казка? Обгрунтуйте свою відповідь.
̶ Що засуджує автор, а що возвеличує у творі? (засудження тих, хто чує тільки власне «я», до всього іншого — байдужі, возвеличення доброти, чуйності, прагнення подати безкорисливу допомогу тому, хто її потребує).
V. Оголошення і коментар домашнього завдання.
1. Вивчити значення поняття «притча».
2. Прочитати казку «Говорюща риба» на сторінці 115-120.
3. Підготуватися до самостійно роботи за змістом казки «Казка про яян».
4*. Намалювати ілюстрацію до одного з епізодів казки «Говорюща риба».