Тема: Фольклорні мотиви поезії "Ой три шляхи широкії".

Тарас Григорович Шевченко. О. Вишня«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю». Максим Рильський«Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу». А. Курелла, (Німеччина)«Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі»Е. Камілар, (Румунія)«Його геній розрісся, як дерево, простягнувши крону над віками»

Фольклорні мотиви поезії "Ой три шляхи широкії"

Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України. Брати розійшлися.

Покинули стару матір.

Той жінку покинув,

А той сестру.

А найменший. Молоду дівчину.

Посадила стара мати. Три ясени в полі.

А невістка посадила Високу тополю.

Три явори посадила. Сестра при долині…

А дівчина заручена – Червону калину.

Не прийнялись три ясени,Тополя всихала,Повсихали три явори, Калина зов’яла.

Не вертаються три брати. Плаче стара мати,

Плаче жінка з діточками. В нетопленій хаті,Сестра плаче, йде шукати. Братів на чужину…

А дівчину заручену. Кладуть в домовину.

Не вертаються три брати,По світу блукають,А три шляхи широкіїТерном заростають.

Фольклоризм поезії: Магічне число три (Три – символ світової Єдності, формула творення світу та моделі Всесвіту, що об’єднується та уособлюється в Святій Трійці. Бо тільки три приводить до єдності, до органічно єдиної одиниці: протон, нейтрон й електрон – об’єднуються в атом; минуле, теперішнє і майбутнє виражають єдиний час; верх, середина і низ дають світову вертикаль ; Сказано, Бог «трійцю» любить. А Бог є Істина Любов…З давніх-давен у символіці трійки – сукупність Верхнього, Середнього і Нижнього світів; єдність батька – матері – дитини, дитинства – зрілості – старості.