Тема. Франція: від монархії до республіки

      Тема. Франція: від монархії до республіки

 Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• показувати на карті напрямки походів революційних французьких військ;

• характеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів;

• аналізувати зміст Декларації прав людини та громадянина, першу Конституцію Франції;

• давати характеристику визначним особистостям цього періоду: Г. Мірабо, М. Лафайєту;

• застосовувати та пояснювати терміни та поняття.

Основні поняття: «Генеральні штати», «Установчі збори», «Бастилія», «Декларація прав людини і громадянина», «Конституція», «Законодавчі збори», «Національний Конвент», «республіка».

Історичні діячі: Людовік ХVІ, Г. Мірабо, М. Лафайєт.

Основні події:

• 14липня 1789 р. — взяття Бастилії;

• 26 серпня 1789 р. — прийняття Декларації прав людини та громадянина;

• 4–11 серпня 1789 р. — ухвалення Засновницьким збором декретів про відміну феодальних повинностей;

• 1791 р. — прийняття Конституції;

• 1792 р. — страта короля; Франція оголошена республікою.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Хід уроку

I. Актуалізація знань учнів

Учитель пропонує учням за допомогою методу «Три речення» виконати завдання.

1. Охарактеризуйте економічний розвиток Франції напередодні революції.

2. Охарактеризуйте королівську владу у Франції.

3. Яку форму правління представники французького Просвітництва вважали найкращою?

4. Визначте роль третього стану в соціально-економічному і політичному житті Франції.

5. Які умови необхідні для розвитку капіталізму?

 II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. У ході революції у Франції відбувся перехід від монархії до республіки. Ця подія започаткувала процес формування основ громадянського суспільства у цій державі. Декларація прав людини та громадянина стала зразком для укладання конституцій багатьох країн світу.

Один з лідерів Установчих зборів граф Мірабо заявив: «Ця велика революція уникне лиходійства і сліз». Але чи могли такі передбачення стати реальністю у французькому суспільстві XVIII ст.?

III. Вивчення нового матеріалу

Початок революції. Від скликання Генеральних штатів до роботи Установчих зборів

Робота на даному етапі уроку може бути організована двома способами:

1) самостійна робота учнів з матеріалом підручника і складання хронологічної таблиці;

2) складання хронологічної таблиці за розповіддю вчителя.

У ч и т е л ь. Не можна сказати, що влада не помічала наростаючої кризи. Король постійно змінював міністрів, намагався поповнити казну й навести лад у країні.

Міністри Тюрго, Мальзербом, Каллон, Брієн, Неккер по черзі намагалися запобігти загостренню кризи, провести реформи, але кожний з них зазнав поразки.

Всі стани об’єдналися навколо ідеї скликання Генеральних штатів. Перший і другий стани хотіли покінчити із зазіханнями на їх виключні права. Представники третього стану і ліберальне дворянство сподівалися перетворити Генеральні штати на представницький орган, подібний до Конгресу США.

Король оголосив про скликання Генеральних штатів.

5 травня 1789 р. Генеральні штати почали свою роботу у Версалі. Між депутатами перших двох і третього стану виникли суперечності з питання про порядок голосування. Компромісу не було досягнуто.

Тоді 17 червня 1789 р. депутати третього стану та 100 ліберальних депутатів від перших двох станів, що приєдналися до них, проголосили себе Національними зборами, розігнати які королю не вдалося. 9 липня Національні збори проголосили себе Установчими зборами

Провідною силою в Установчих зборах стали прихильники конституційної монархії на чолі з Мірабо.

Король вирішив не допустити подальшого розвитку революції. Він підтягнув до Парижа війська і відправив популярного міністра Неккера у відставку.

Почалися заворушення.

14 липня городянам вдається захопити арсенал. Озброєний натовп рушив до Бастилії.

Учитель пропонує заслухати повідомлення учнів про захоплення Бастилії.

У ч и т е л ь. Абсолютизм був повалений, монархія стала конституційною. Король визнав Установчі збори.

 У столиці влада перейшла до Комітету виборців, що створив Міську раду (Комуну Парижа).

Революція затвердила новий прапор Франції. До червонного і синього кольорів третього стану додався білий колір монархії — ці кольори означали примирення третього стану з королем.

Перші законодавчі декрети Установчих зборів приймаються 4–11 серпня 1789 р. У них проголошувалося скасування церковної десятини, феодальних повинностей (основні повинності селяни повинні викупляти), всі громадяни мали сплачувати податки. Проте земельне питання у Франції не було вирішене. Умови викупу землі Установчі збори обіцяли встановити пізніше.

Робота з таблицею

Дата	Подія
5 травня 1789 р.	Відкриття Генеральних штатів
17 червня 1789 р.	Депутати третього стану проголосили себе Національними зборами
20 червня 1789 р.	Клятва в залі для гри у м’яч
20 червня 1789 р.	Відмова короля визнати вимоги депутатів третього стану. Рішення депутатів третього стану не розходитися
9 липня 1789 р.	Ухвалення Національними зборами назви «Установчі»
14 липня 1789 р.	Штурм та захоплення Бастилії. Визнання королем законності Установчих зборів
4–11 серпня 1789 р.	Ухвалення перших декретів

Запитання до таблиці

1. Який орган (Генеральні штати, Національні збори, Установчі збори) проголосив своє право на ухвалення Конституції Франції? (Установчі збори)

2. Назвіть подію, яку можна вважати початком революції у Франції.

3. Охарактеризуйте систему влади, яка склалася після захоплення Бастилії.

4. Як ви вважаєте, чи могли прийняті декрети сприяти збереженню громадянського миру і спокою у Франції?

Робота з картою

Учитель пропонує за допомогою карти «Французька революція наприкінці XVIII ст.»: назвати місця найбільших масових революційних виступів у Франції 1789 р.

Декларація прав людини і громадянина, Конституція 1791 р.: зміст і значення

Метод «Чиста дошка»

Учитель пропонує учням проаналізувати фрагмент Декларації прав людини і громадянина і Конституції 1791 р. і відповісти на запитання, записані на дошці.

1. З якою метою були прийняті ці документи?

2. Які ідеї французьких просвітителів були відтворені у Декларації прав людини і громадянина і Конституції 1791 р.?

3. Які «природні права» людини були передбачені в Декларації прав людини і громадянина ?

4. Як у Конституції реалізовувалася ідея просвітителів про розподіл влади?

5. Порівняйте положення про цивільні права і свободи у Декларації прав людини і громадянина» і Конституції 1791 р. Зробіть висновок.

Дати проголошення Декларації прав людини і громадянина та ухвалення Конституції учні заносять до хронологічної таблиці.

Робота з історичним документом

Учитель пропонує учням ознайомитися з документами і відповісти на запитання до них.

Текст 1. Уривок з тексту Декларації прав людини і громадянина

Всемирная история.Новое время. Часть вторая (к. XVIII — н. XX в.): Пробный учебник для 9 класса / С. В. Белоножко, И. М. Бирюлев, А. Р. Давлетов, В. Г. Косьмина, Л. А. Нестеренко,

Ф. Г. Турченко. — К.: Генеза, 2001. — С. 27.

«...Національні збори визнають та оголошують... такі права  людини і громадянина.

1. Люди народжуються вільними і рівними у правах...

2. Метою будь-якого політичного союзу є збереження природних і невід’ємних прав людини...

3. Джерело всієї верховної влади завжди знаходиться у нації...

4. Свобода полягає у праві робити все, що не шкодить іншому...

5. Закон може забороняти лише дії, що завдають шкоди суспільству...

7. Ніхто не може бути звинувачений, затриманий або заарештований інакше, як у випадках, визначених законом...

8. Закон повинен встановлювати тільки суворі та вочевидь необхідні покарання...

9. ...Людина вважається невинною доти, доки її не оголосять винною...

10. Ніхто не повинен перейматися через свої переконання...

11 . Вільний обмін думками і переконаннями є одним з найбільш дорогоцінних прав людини...

13. ...Податки повинні бути розподілені рівномірно між громадянами відповідно до їх коштів.

17. Оскільки власність є непорушне і священне право, то ніхто не може бути її позбавлений, окрім тих випадків, коли того явно вимагає суспільна необхідність...»

Текст 2. Конституція 1791 р.

Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щербина. — К.: А.К.С., 2000. — С. 20–21.

«Відділ III

Про державну владу

2. ...Французька конституція встановлює представницький спосіб правління; представниками є Законодавчі збори і король.

4. Встановлюється монархічний спосіб правління; виконавча влада доручається королю і здійснюється від його імені міністрами та іншими відповідальними службовими особами...

Розділ 1. Частина II

2. Щоб бути активним громадянином, треба народитись або стати французом, досягнувши 25-річного віку. Прожити в місті або кантоні визначений законом термін. Платити в будь-якому місці королівства прямий податок у розмірі, не меншому, ніж вартість трьох робочих днів. Не бути нічиїм слугою. Бути внесеним у муніципалітеті за місцем проживання до спис-

ку Національної гвардії. Принести громадянську присягу на вірність Конституції.

Розділ 2. Частина IV

1. Тільки королю належить право призначення й усунення міністрів.

Розділ 3. Частина ІІІ

1. Декрети Законодавчих зборів подаються королю, який може відмовитися затвердити їх...

Розділ 4

1. Верховна виконавча влада перебуває виключно в руках короля. Король є верховним главою всієї адміністрації; йому довірено піклування про підтримання порядку і громадський спокій. Король є верховним главою сухопутних і морських сил. Королю довірено піклування про зовнішню безпеку королівства, про підтримку в ньому прав і володінь окремих осіб.

2. Король призначає послів та інших агентів дипломатичних відносин. Він призначає головнокомандувача армії та флоту...»

Початок роботи Законодавчих зборів. Революційні війни

У ч и т е л ь. Діяльність Установчих зборів відбувалася в умовах консолідації різних політичних сил. Основною формою їх організації стали політичні клуби і салони.

Найбільш впливовим був Якобінський політичний клуб (був розташований у монастирі Св. Якова), його членами були Мірабо, Робесп’єр, Бріссо. Після розколу якобінців його конституційно-монархічне крило  (Лафайєт, Барнав, брати Ламети) утворює клуб фельянів (у монастирі ордену фельянів). Найбільшим демократизмом вирізнявся політичний клуб кордельєрів, очолюваний Дантоном, Маратом і Демуленом.

1 жовтня 1791 р. відкрилися Законодавчі збори, проте, враховуючи, що депутатам Установчих зборів було заборонено обиратися до Законодавчих зборів, його склад помітно оновився. Більшість належала депутатам від торгової і промислової буржуазії. Особливого впливу набули жирондисти — група депутатів від департаменту Жиронда.

Для характеристики розстановки політичних сил можна використати таблицю «Законодавчі збори Франції».

Усередині Законодавчих зборів поширювалися суперечності.

Король не міг розв’язати внутрішні проблеми в державі. Загострилося зовнішньополітичне становище Франції.

Робота з картою

Учитель пропонує за допомогою карти «Французька революція кінця XVIII ст.» відповісти на запитання.

1. Назвіть держави, що межують із Францією.

2. Як ви вважаєте, як уряд цих країн міг відреагувати на революційні події у Франції?

3. Назвіть країни, що увійшли до складу першої антифранцузької коаліції.

4. Назвіть райони повстань прихильників монархії — роялістів.

Робота з історичним джерелом

Учитель пропонує учням ознайомитися з документами і відповісти на запитання до них.

Текст 3. З промови М. Робесп’єра у Національному Конвенті щодо суду над королем 3 грудня 1792 р.

Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щербина. — К.: А.К.С., 2000. — С. 25–26.

«Не йдеться про те, щоби винести вирок звичайній людині або виправдати її. Вам належить здійснити заходи громадського порятунку, акт державної далекоглядності...

Що треба здійснити... для зміцнення республіки, яка народилася? Слід глибоко вкоренити в серцях зневагу до монархії та приголомшити всіх прихильників короля... Людовік назвав бунтівним французький народ і для того, щоб покарати його, закликав армії тиранів, своїх родичів. Перемога і народ вирішили, що бунтівником був він один, і ось чому Людовіка не можна судити; його вже засуджено. Або засуджено його, або республіку визнано винною.

Пропозиція провести судовий процес над Людовіком XVI у будьякій формі є поверненням до королівського та конституційного деспотизму...

Дійсно, якщо Людовік може бути предметом судочинства, Людовік може бути виправданим, він може бути визнаним невинним... Якщо Людовіка виправдають, що буде з революцією?

Якщо Людовік невинний, усі захисники свободи є наклепниками... Людовік повинен померти, щоб існувала вітчизна».

Запитання

1. Як узгоджується заява Робесп’єра з Декларацією прав людини і громадянина?

2. Які аргументи висуває Робесп’єр на користь страти короля?

3. Як ви ставитися до вимоги стратити людину без суду і слідства? Чи можна виправдати людську смерть революційною необхідністю?

Текст 4. Страта короля

Карлейль Т. Французская революция. История. — М.: Мысль, 1991. — С. 429–430.

«Барабани б’ють. «Замовкніть!» — кричить король. Він сходить на ешафот не без зволікання; на ньому коричневий камзол, сірі панталони, білі панчохи. Він знімає камзол і залишається у білому фланелевому жилеті з рукавами. Кати підходять до нього, щоб зв’язати його, він відштовхує їх. Руки короля зв’язані, голова оголена — фатальна мить настала. Він підходить до краю ешафоту... обличчя його палає, і він говорить: «Французи, я вмираю безвинно; кажу вам це з ешафоту, готуючись постати перед богом. Я вибачаю своїх ворогів; бажаю, щоб Франція...» Барабани заглушають голос засудженого.

«Кати, виконуйте свою роботу!» Кати, побоюючись бути убитими, хапають нещасного Людовіка; на ешафоті відбувається відчайдушна боротьба одного проти шістьох, і його прив’язують нарешті до дошки.

Абат Еджворт, нахилившись, шепоче до нього: «Син Святого Людовіка, зійди на небеса!» Сокира падає — життя короля припинилося. Був понеділок 21 січня 1793 року. Королю було тридцять вісім років, чотири місяці і двадцять вісім днів.

У самій Франції вбивство короля розкололо всіх друзів, а за її межами об’єднало всіх ворогів. Братство народів, революційна пропаганда, атеїзм, царевбивство — повне руйнування соціального порядку у світі. Всі королі, прихильники королів і вороги анархії об’єднуються в коаліцію, як для війни за власне життя».

Запитання

1. Чи виправдалися сподівання Мірабо на «революцію без крові і сліз»?

2. Як, на вашу думку, вплинула страта короля на внутрішню і зовнішньополітичну ситуацію у Франції?

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель пропонує учням письмово відповісти на проблемні питання уроку, використовуючи метод «Прес».

— Чи могли революційні події у Франції XVIII ст. уникнути «лиходійства і сліз»?

• Я вважаю, що...

• Тому що...

• Наприклад,...

• Таким чином,...

Учитель може на вибір заслухати декілька відповідей.

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.