Тема. Грирорій Фалькович «Приємна зустріч». Добір заголовків до вірша. Вживання дієслів у власних висловленнях.

Тема. Грирорій  Фалькович «Приємна зустріч». Добір заголовків до вірша. Вживання дієслів у власних висловленнях.

Мета. Ознайомити учнів з творчістю українського письменника Григорія Фальковича, його віршем «Приємна  зустріч». Формувати вміння працювати з різними джерелами інформації, добирати різні заголовки до творів, доводити свою думку; вміння влучно вживати дієслова  у власному мовленні. Розвивати увагу,  уяву, зв'язне мовлення. Виховувати  старанність та турботливе  ставлення до домашніх улюбленців.

Обладнання. Портрет письменника, маски тварин для інсценізації.

Хід уроку                                                                                         І оргмомент 

Ось і дзвоник  продзвенів                                                           Для маленьких школярів.                                                                Він покликав на урок                                                             Щоб нове ти дізнавався знов і знов. 

ІІ Основна частина

1 Вправа     «Передбачення» .                                                                            2 Мотивація навчальної діяльності.                                            Вчитель. –Прочитайте вірш на екрані. Пригадайте, як називаються ці вірші?

Скоро, дуже скоро                                                                     Осінь вже настане.                                                                                  Буде вітер дмухати                                                                                              А день коротшим стане.                                                                                         Коли ж холодно стане                                                                       Ми котика в хату жити візьмем. (Акровірш).                           –Яке  слово прочитали з перших букв кожного рядка? (Собака).                                                                      – Що ви можете сказати про собачку?  *Складання Асоціативної павутинки.  * *Складання сенкану зі словом собака.

Вчитель. А чому котика беруть жити в хату, а собачку в більшості випадків, ні?                                                           ( Бо собака є охоронцем будинку і живе на подвір'ї. Він більш пристосований до такого життя.)                                                                                     --Чи є у вас такі тварини?

 Вчитель. Що таке порода собак?

Люди розводили собак із доісторичних часів. Найперші собаківники використовували вовків до створення домашніх собак. З початку люди цілеспрямовано розводили собак до виконання різних завдань. Вважається, що полювання, охорона і пастьба були одними з перших завдань, які охоче виконувала тварина, якій судилося називатися "найкращим другом людини".

Як і породи собак  ви знаєте? Які у вас живуть ?  Як їх доглядати?                                                               * Перегляд  короткого відео для дітей про породи собак.

3 Робота над віршем Григорія  Фальковича «Приємна зустріч»    

Сьогодні ми прочитаємо вірш    Григорія  Фальковича «Приємна зустріч»                                                                       

 Учень. (Раніше підготовленІ). Григорій Фалькович --поет, перекладач. Народився в Києві 25 червня 1940 року. Вперше вірші Фальковича надрукували у шкільній газеті, коли йому було 12 років.

Працював радіомайстром, військовим, кореспондентом, шкільним лаборантом. 1967 року здобув вищу освіту і фах філолога в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка (російська та болгарська мови). Після навчання працював в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні АН України. Лауреат міжнародної премії ім. В. Винниченка «В галузі української літератури, мистецтва та за благодійницьку діяльність» та літературних премій: імені Павла Тичини, «Планета поета» імені Л.Вишеславського та премії імені Шолом-Алейхема, імені Лесі Українки, «Глиняний кіт», премії Президента України «Українська книжка року». Отримав почесну Грамоту Верховної Ради України та відзнаку «Дитячий поет року» від «Топу БараБуки». Ініціатор та засновник Всеукраїнського фестивалю дитячої поезії.

Учениця. Останнім часом значне місце в творчості поета посідають вірші для дітей. «Про жабку Гапку»; «Засинає ліва ніжка»; «Сумна історія; Фікулі», «Смик-Тиндик»; «Хвацькі вірші», «Про котів та про собак»), у шкільних підручниках («Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 1,2 класах»), дитячій періодиці («Пізнайко», «Маленька фея», «Маленький розумник» тощо).                                                    (Можна  зробити  виставку  книг  автора)

Руханка

Вчитель. --Як ви розумієте, що таке зустріч?

*Самостійне читання учнями вірша «Приємна зустріч»

Григорій Фалькович

Йшли. Угледіли. Спинились.

Підійшли. Порозумілись.

Дещо спільне пригадали.

Головами похитали.

Пожурились, повсміхались.

І шляхетно попрощались.

Гарних навчені манер –

Доберман і Фокстерьер

Вправа 99   Словникова робота 

Шляхетно –благородно, культурно.                                                    Манери --звички   

• Читання ланцюжком.                                                          * Які заголовки до вірша ви можете дібрати самостійно. Поясніть свою думку.

Вивчення нового матеріалу по мові.                                  * Вправа 100 ( завдання 1)                                                       --Скільки дієслів у вірші?   (10)                                                                       * Вправа 100 (завдання 2)                                                                        * Вправа 100 (3) Перед записом тексту діти колективно з'ясовують, які слова доречно вжити (йшли, дійшли, побачили, поспостерігали, мерзнути, червоніють). Речення самостійно записати в зошит.                              – Як можемо назвати дієслова в дужках?? (Синоніми)                                                                      –Які слова ми називаємо синонімами ? (Близькі за значенням). --- У якому значенні, прямому чи переносному , вжито вставлені дієслова? (У прямому).

ІІІ Заключна частина

 Інсценізація казки «Як собака собі друга знайшов»

Колись давно-давно пес жив сам-один. «Недобре жити одному, – думає собі, – от коли б знайти когось, найсміливішого, найдужчого! Я б став йому другом».

І пішов пес в ліс шукати собі друга. Чув він од зайця, що немає в світі сміливішого, дужчого звіра, ніж вовк. Аж тут вовк як уродився. Іде назустріч, зубами клацає. Та не злякався пес.

– Давай, вовче, з тобою дружити!

– Давай! – згодився вовк. – Недобре одному!

Увечері полягали вони спати на м’який мох під деревом. Опівночі пес раптом почув якийсь шерех, схопився й голосно загавкав. Вовк перелякався, підібгав хвоста й ну зацитькувати пса.

– Тихо! Тихо! Цить, не гавкай, бо ведмідь почує, прийде і розшматує мене...

– Ой, який ти боягуз! – здивувався пес. – Я менший за тебе, а зовсім не боюся. Ану, покажи мені ведмедя, бо я його ще досі не бачив.

Пішли вони полем. Коли бачать – лежить у сушняку кошлатий бурий ведмідь.

– Онде він, – здалека показав вовк і втік, покинувши пса самого.

Підбіг пес до ведмедя й каже:

– Здрастуй, ведмедю! Хочу подружити з тобою!

Ведмідь блимнув на нього спідлоба й пробурчав:

– Ну гаразд!

І стали вони жити разом. Увечері полягали спати, та пес знов почув шерех і забурчав:

– Ану тихо! Не гавкай, будь ласка, бо ще тигр почує! Наскочить і розшматує нас із тобою.

«Е, ні! – подумав собака. – Що ж воно за товариш? Якогось тигра боїться».

– Покажи мені тигра, – попрохав ведмедя.

Вранці ведмідь тихесенько сказав:

– Онде він іде. Тигр...

Сказав і дременув у хащу.

– Оце то справді великий звір! А який дужий! Він, мабуть, нікого не боїться. Краще дружитиму з ним! – вирішив пес.

Підбіг до тигра й каже йому:

– Чуєш, тигре! Хочу з тобою дружити!

Подумав, подумав тигр і погодився. Уночі, коли полягали спати, пес знов загарчав. Тигр схопився:

– Ану тихо, бо лев почує! Прийде й зжере нас обох відразу!

– Покажи мені, де живе той лев! – попрохав собака.

Але тигр так злякався, що не захотів навіть показати собаці, де живуть леви. Стояв і трусився від жаху. Довелося псові йти самому. Шукав, шукав аж до вечора й не знайшов лева.

А вночі прокинувся від несамовитого реву – земля задвигтіла, ліс застогнав. То був лев. Пес сміливо підбіг до нього. Лев загарчав, грива йому наїжилася.

– Що ти за звір? – сердито запитав лев. – Чому не боїшся мене? Я ж тебе зараз на шматки роздеру!

Але пес не злякався.

– Чуєш, леве! Я хочу з тобою дружити!

– Ну що ж, – загарчав лев. – Коли так, ходімо зі мною!

Цілий день вони блукали разом по лісах та полях, аж усі звірі від них поховалися. А ввечері лягли спати в кущах.

Уночі пес прокинувся від якогось шереху, нашорошився й дзвінко загавкав. Лев розлютився:

– Тихо ти! Почує людина – вб’є нас обох! У неї є вогненна залізна палиця з громовим голосом.

Закортіло псові дізнатися, що ж це воно таке – людина? Подалися вони вдвох з левом її шукати. Незабаром зустріли на дорозі малого хлопчика.

– Може, це людина? – питає пес.

– Це! Тільки ще не виросла, – каже лев.

Рушили далі. Коли бачать на дорозі старенького дідуся. Він поволі брів, спираючись на палицю.

– Це людина? – знов питає пес.

– Це! Тільки вже постаріла. Бачиш – на трьох ногах ходить.

Через деякий час зустріли вони молодого хлопця, який їхав верхи на коні.

– Оце і є людина! – гукнув лев і стрімголов кинувся тікати.

Підійшов пес до хлопця, пометляв хвостом і каже:

– Людино! Я шукаю собі найдужчого, найсміливішого друга. Давай дружити.

– Згода! – відповів хлопець. – Тільки знай: я не люблю боягузів!

Увечері полягали спати. Раптом псові знову вчувся якийсь шерех, і він голосно загавкав. Хлопець миттю прокинувся, схопив рушницю – оту вогненну палицю з громовим голосом, що про неї казав лев, і побіг разом з псом шукати, хто це шарудів поблизу.

– Нас удвох з тобою ніякий ворог не злякає! – сказав він псові.

І збагнув пес, що знайшов нарешті справжнього друга – найдужчого, найсміливішого.

З того часу пес дружить з людиною, щиро їй слугує.