Тема: Групи грибів: симбіотичні —  мікоризоутворюючі шапинкові гриби

Мета.
Освітня. Продовжити знайомити учнів з царством Гриби; ознайомити з особливостями розвитку вищих грибів, міцелій яких багатоклітинний; дати поняття “шапкові гриби”, “їстівні гриби”, “отруйні гриби”, “трубчасті гриби”, “пластинчасті гриби”.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності представників царства грибів між собою та з іншими організмами; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; сприяти екологічному вихованню.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем, малюнків.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.
Міжпредметні зв ́язки: харчова промисловість, медицина, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: шапкові гриби, трубчасті, пластинчасті, грибокорінь, отруйні гриби, їстівні гриби.
                                                       Хід уроку

І. Етап орієнтації.

Учень читає вірш під музичний відео супровід («Осінь»)

Краса чарівна є  в усьому,

Лиш треба бачити її.

Вона у небі голубому,

У ній оновлені гаї.

Вона живе в малій сніжинці,

І в кучугурах на горі.

В тополі, в кленах і в ялинці,

А ще у вранішній зорі.

Вона у білому тумані,

В краплиночці роси живе.

Вона у квітці полум’яній

І у хмариночці пливе…

Краса в усьому – придивися!

Втішайся казкою краси.

Поглянь на світ і усміхнися,

В душі своїй красу неси!

-Я дуже хочу, щоб ці поетичні слова назавжди оселилися у ваших добрих серцях.

 Очікування від уроку „Вправа наші очікування”(очікування записуються на човниках та прикріплюються на малюнок (річка з двома берегами – берег очікування, та берег звернень)). В кінці уроку учні переносять свої сподівання на берег – звернень Діти, як повідомили наші синоптики, погода сьогодні чудова, настрій у нас піднесений. А чому б нам не відсвяткувати день народження? Згодні? А ось у кого буде день народження, ви взнаєте, коли відгадаєте, що за гість з лісу знаходиться у чарівному ящику.

.Гра «Чарівний ящик»

Ви задаєте мені питання про таємного гостя, а я відповідатиму «Так» чи «Ні».

 Орієнтовні питання:

• Це людина? (-)
• Воно жива природа? (+)
• У нього є ноги? (+)
• У нього 4 ноги? (-)
• У нього 2 ноги? (-)
• У нього 1 нога? (+)
• Воно вміє ходити? (-)
• Це тварина? (-)
• Воно в лісі живе? (+)
• Це гриб? (+)

(Якщо діти не можуть відгадати, пропоную загадку)

В теплий дощик народився,

Парасолькою накрився.

Може б з лісу пострибав,

Якби другу ногу мав.

Як звуть нашого іменинника? (Гриб).

(Відкривається ящик, вилазить грибочок і промовляє)

Я – гарнесенький грибок,

Біла ніжка і бочок.

Маю диво-капелюха,

Ще й листочок коло вуха.

Хто не йде – не обмине,

Низько вклониться й візьме.

(Діти оплесками вітають гостя) (Музика «Сюрприз»)

 Опора на особистий досвід учнів з проблеми заняття

Орієнтація учнів про місце даного заняття в темі (словесна настанова вчителя)

Подивіться, який красень! Діти, погляньте, а що у грибочка на голові?(Шапинка)

 А на чому він стоїть? (На 1 нозі).

Грибочку, а що це за павутиннячко у тебе внизу і для чого воно?

Гриб: -Ці ниточки у вигляді павутинки називаються грибницею. Грибниця знаходиться у грунті. Якщо її пошкодити, то ми загинемо.

- Не можна сумувати у день народження! Ми тебе вітаємо! А скільки ж років тобі виповнилося?

Гриб: Та небагато! Всього-навсього якихось 150 мільйонів років!

ІІ. Етап цілепокладання.

- Діти, а давайте присвятимо наш урок імениннику і будемо сьогодні говорити тільки про нього. Згодні? Сідай, друже. Будеш шановним гостем на уроці.

До речі, виховані люди обов’язково готують подарунок. Я пропоную різні варіанти. Якщо ви згодні - плещете в долоньки, якщо ні – тупаєте ніжками.

• Подаруємо гроші.
• Подаруємо цукерки.
• Подаруємо портфоліо – збірку, в якій розповідатиметься все про іменинника і його родичів. Ми його створимо самі.

Ви прийняли правильне рішення, бо всім відомо, що подарунок, зроблений власними руками, - найкращий!.

ІІІ. Етап моделювання.

Складання плану очікуваної роботи

ІV. Етап організації виконання запланованої діяльності.

На першій сторінці порт фоліо  йтиметься про  середовища існування шапинкових грибів

 Запитання для обговорення:

— Де можна зустріти шапинкові гриби?

(Можливі відповіді учнів: у лісі, на галявині, на луках, на старих пеньках тощо.)

— Які фактори зовнішнього середовища необхідні для цих грибів? (Незгнилі органічні речовини, вологість ґрунту й повітря, достатня кількість тепла, затінене світло.)

У результаті обговорення учні роблять висновок:

На розвиток грибів впливає багато факторів середовища існування — склад субстрату й наявність у ньому органічних компонентів, інтенсивність сонячної радіації, наявність вологи, вміст в атмосфері кисню і вуглекислого газу, а також антропогенний вплив (інтенсивність збору, випас худоби, витоптування і т. д.).

Розповідь учителя

 Разом з поживними речовинами із субстрату, атмосферного повітря і води гриби можуть поглинати й накопичувати у своєму тілі різного роду токсичні, радіоактивні та шкідливі для організму людини речовини. Такі гриби являють собою велику небезпеку для споживача (тому в місцях з підвищеною радіоактивністю, поблизу доріг з автомобільним рухом, промислових підприємств і поховань технологічних відходів виробництва збір грибів не бажаний). Їстівні гриби, накопичуючи токсичні продукти, можуть ставати отруйними.

Друга сторінка портфоліо . Особливості будови та процесів життєдіяльності шапинкових грибів

Розповідь учителя

Більшість видів шапинкових грибів — сапрофіти (розвиваються на перегнійному ґрунті, відмерлих рослинних залишках) та симбіонти. Вегетативне тіло складається з гіфів, що утворюють грибницю, розташовану в субстраті. У процесі розвитку на (проекція зображення на екран.)

 

Складання опорної схеми

Робота в парах

Учням на парту роздаються колекції муляжів пластинчастих і трубчастих грибів.

Завдання:

— Виявіть ознаки відмінності у грибів та розподіліть їх на дві групи.

Обговорення результатів роботи:

— За якою ознакою ви розподілили гриби на дві групи? (Наявність пластинок або трубочок на нижньому боці шапинки.)

Розповідь учителя

На нижньому боці шапинки, від центру до периферії, у частини грибів розходяться пластинки, на яких розвиваються спори — такі гриби називаються пластинчастими (сироїжки, лисички). У деяких пластинчастих грибів є покривало-плівочка, що захищає пластинки (опеньки). В інших грибів нижня частина шапинки має трубчасту форму — це трубчасті гриби. У трубчастих також дозрівають спори. Їхні плодові тіла м’ясисті, швидко загнивають, легко пошкоджуються личинками комах, поїдаються слимаками.

Проектування зображення на екран

 

Лабораторне дослідження  (Пропоную у ІІ варіантах) І –на муляжах, малюнках, фотокартках плодових тіл ; ІІ – презентація .

Тема. Будова шапинкових грибів.

Мета: вивчити будову шапинкових грибів; з’ясувати особливості будови плодового тіла; навчитися розрізняти трубчасті і пластинчасті гриби.

Матеріали та обладнання: муляжі плодових тіл шапинкових грибів, малюнки, фотокартки, листівки.

Хід дослідження

1. Розгляньте плодове тіло шапинкового гриба. Знайдіть основні його частини: шапинку і ніжку. Замалюйте гриб та підпишіть його частини.

2. Розгляньте нижній бік шапинки трубчастого і пластинчастого грибів. Переконайтеся в наявності великої кількості трубочок у трубчастого гриба. Розгляньте пластинки у пластинчастого гриба.

3. Розподіліть запропоновані гриби (зображення спроектовані на екран) на пластинчасті і трубчасті. Назви запишіть у зошит у два стовпчики.

1	2	3
4	5	6
7	8	9

 

4. Зробіть висновки за результатами роботи.

Пошукова робота (робота з підручником)

— Які способи розмноження характерні для шапинкових грибів?

Очікувана відповідь учнів:

Розмножуються шапинкові гриби спорами, вегетативно (частинками міцелію), статево.

. Фізхвилинка   (звучить «Звуки лісу»)

Дружно в ліс ми всі пішли, Скільки тут грибів знайшли! Ось опеньок, боровик, Підберезовик, лисичка, Маслючок і печериця, Сироїжка й білий гриб! В кошики гриби збирали, Доки повними не стали. Ще й побігали ми трішки, Натомили свої ніжки. Поверталися бадьорі, А про це вже знали в школі.

- крокують - показ. руками вправо,вліво - нахил вправо, вліво - присідають, збирають - оберти вправо, вліво, показують - нахил вправо, вліво - збирають руками - показують повний кошик - біжать - навколо себе крутяться - крокують - машуть рукою привіт

Розповідь учителя

Шапинкові гриби зв’язані переважно з вищими рослинами: з ними вони утворюють мікоризу (підберезник з березою). Мікориза (грибокорінь) — це співжиття міцелію гриба з коренями вищих рослин. Явище було відкрите в 1871 р. польським біологом Ф. Каменським.

Проектування зображення на екран

 

Запитання для обговорення:

— Яке значення може мати мікориза для гриба і дерева?

Очікувані відповіді учнів:

Гриби допомагають рослині засвоювати важкодоступні речовини гумусу, сприяють поглинанню елементів мінерального живлення, фіксують вільний азот і у сполуках передають рослинам, активують ферменти вищих рослин. Від вищих рослин гриби отримують органічні речовини, кисень, кореневі виділення, що сприяють проростанню спор.

Доповнення вчителя

Мікориза не виявлена лише в осокових, капустяних і водяних рослин. Гриби можуть бути зв’язані з мохоподібними, а з водоростями утворюють лишайники.Далі над створенням подарункового порт фоліо ми будемо працювати в групах.

 (Мудрі казки тітоньки Сови - Про гриби (Уроки тетушки Совы) серія 3)перегляд

Кожна група створює свою сторінку портфоліо.

1 група – працюватиме над створенням книжки-розкладачки «Їстівні гриби». До назв грибів треба відшукати і наклеїти відповідні малюнки грибів.

1. Створіть книжку – розкладачку «Їстівні гриби». Під назвами грибів приклейте відповідні зображення їстівних грибів. 

2. Будьте уважні з грибами-двійниками!

2 група – аналогічне завдання, тільки про отруйні гриби.

1. Створіть книжку – розкладачку «Отруйні гриби». Під назвами грибів приклейте відповідні зображення отруйних  грибів. 

2. Будьте уважні з грибами-двійниками!

Гра «Грибник- знавець»  

Грибник у лісі назбирав у кошик грибів, а саме: сироїжок, маслюків, лисичок, мухоморів, опеньок, блідих поганок, печериць, підберезників, боровиків, підосичників тощо.

Запитання до учнів:

— Які з цих грибів ви порадили б грибникові викинути з кошика і чому? (Мухомори, бліді поганки, тому що вони отруйні.)

— Які ще гриби, крім названих, є отруйними?

1.Учні перелічують отруйні гриби, які їм відомі.

2.Запис назв отруйних представників шапинкових грибів у зошити.

Отруйні гриби: мухомор червоний, мухомор білий, мухомор смердючий, мухомор пантерний, опеньок сірчано-жовтий несправжній, опеньок цегляно-червоний, дощовик несправжній, хрящ — молочник неїстівний (проекція зображення на екран).

Бліда поганка (мухомор зелений)	Мухомор пантерний	Мухомор червоний
Мухомор білий	Опеньок сірчано-жовтий несправжній	Опеньок цегляно-червоний
Чортів гриб	Лисички несправжні	Печериця рудіюча отруйна

 

Але, крім отруйних, ще є їстівні та умовно їстівні гриби.

Складання опорного конспекту

Шапинкові гриби поділяють на:

• Умовно їстівні — які необхідно перед кулінарною обробкою тривалий час варити, а потім вилити відвар або вимочувати у проточній воді (сироїжки, строчки, свинушки, зморшки). Неправильне приготування таких грибів може призвести до харчового отруєння.

• Їстівні — не потребують додаткової обробки (білі, підберезники, підосичники, справжні опеньки). В Україні налічується приблизно 200 видів їстівних грибів.

• Отруйні — це гриби, що спричиняють отруєння організму (бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки, несправжні лисички).

Необхідно пам’ятати:

Білки грибів досить швидко розпадаються з утворенням отруйних азотистих основ. Тому отруєння може бути спричинене не тільки отруйними, але й несвіжими їстівними грибами.

Самостійна робота учнів:

Завдання:

— Складіть «Правила грибника».

Очікувані відповіді учнів:

1. Збирати в лісі тільки ті гриби, про які ви точно знаєте, що вони їстівні.

2. Гриби, які ви не знаєте, які викликають сумнів, не слід вживати в їжу і пробувати на смак, тим більше в сирому вигляді.

3. Ніколи не збирайте гриби переспілі, червиві й зіпсовані.

4. Не їжте гриби в сирому вигляді.

5. Не вірте поширеній думці про те, що отруйні гриби спричиняють потемніння цибулини чи срібних предметів, якщо їх опустити в посуд, де варяться гриби. Це хибна думка!

6. Не збирайте гриби, навіть їстівні, у міських парках, скверах, дворах, а також уздовж автомобільних доріг та залізниць. Гриби накопичують отруйні речовини і стають непридатними в їжу.

Запитання до учнів:

— Що необхідно робити при перших ознаках отруєння грибами?

1) негайно промити шлунок слабким соляним розчином;

2) незважаючи на тимчасове полегшення стану необхідно негайно звернутися до найближчої лікувальної установи (або викликати швидку медичну допомогу).

Повідомлення учнів про гриби-двійники.

Додатковий матеріал

Гриби-двійники, їхнє поширення та характеристика

До однієї з груп грибів-двійників належать бліда поганка, смердючий мухомор та мухомор весняний.

Найбільш небезпечною, смертельно отруйною є бліда поганка. Вона трапляється переважно в листяних або мішаних лісах під дубом, липою, кленом, ліщиною та іншими широколистяними породами на добре освітлених місцях, часто в серпні, іноді до кінця вересня. Це дуже красивий гриб з маслиново-зеленою, зазвичай до центра більш темною, а іноді з радіально волокнистою шапинкою. Залишки покривала на ній звичайно не зберігаються, пластинки і споровий порошок білі. Ніжка біла, часто із зеленуватим муаровим малюнком і добре вираженим кільцем, яке довго зберігається. Біля основи добре помітна вольва — залишок загального покривала, що вкриває в молодому віці все плодове тіло гриба. Вона біла, вільна, розірвана на лопаті. За характером утворених токсинів і симптомами отруєння до блідої поганки близькі і два інші смертельно отруйні гриби — мухомор білий, або весняний, і мухомор смердючий.

Смердючий мухомор за зовнішнім виглядом мало схожий на бліду поганку, хоча й подібний до неї за будовою плодового тіла. Його шапинка в діаметрі не більша за 7 см, напівкулястої або конічної форми з характерним горбиком або загостреною верхівкою, у сухому стані блискуча. Гриб має біле забарвлення, лише в старих екземплярів шапинка блідо-жовтувата. Ніжка біла, кошлата, з кільцем, часто погано помітним через пластівці на ніжці. Вольва вільна, мішкоподібна, білого кольору. Розвивається цей гриб у ті ж строки, що й бліда поганка, але на відміну від неї трапляється в основному в хвойних (ялинових і соснових) лісах переважно північних і північно-західних районів нашої країни.

Мухомор весняний теж має біле забарвлення і трапляється в листяних і мішаних лісах від червня і до осені в більш південних районах. Плодове тіло в нього меншого розміру, шапинка без горбика, ніжка гладенька, без пластівців, з добре вираженим кільцем.

У трьох описаних вище видів, що є найбільш небезпечними серед отруйних грибів і викликають, за деякими даними, до 90 % усіх смертельних випадків отруєння грибами, є багато їстівних двійників, що підвищує ймовірність їхнього помилкового збору. Звичайно найбільш схожими на ці види вважають печериці лісову й польову, однак при більш уважному розгляданні їх відрізнити досить легко. Печериці забарвленням шапинки і наявністю кільця на ніжці схожі на мухомори (смердючий і весняний) і навіть на більш світло забарвлені екземпляри блідої поганки, але відрізняються від своїх отруйних родичів відсутністю вольви біля основи ніжки. Тому дуже важливо зривати печерицю з ніжкою, щоб переконатися у відсутності вольви, а не зрізати лише капелюшки. Крім того, у печериць, на відміну від мухоморів і блідої поганки, пластинки мають спочатку брудно-рожеве забарвлення, а при дозріванні спор темнішають до коричневих або чорнувато-бурих.

Найбільш небезпечною, мабуть, є подібність білого поплавця з мухомором смердючим. Ці гриби іноді важко розрізнити навіть фахівцеві. У поплавців, на відміну від мухоморів, їхніх близьких родичів, є вольва біля основи ніжки, але немає кільця. Однак ніжка в них біла, луската і дуже схожа на ніжку мухомора смердючого в тих випадках, коли в останнього буває погано виражене на ніжці кільце. Забарвлення шапинки і пластинок в обох грибів біле і навіть за формою шапинки часто подібні, хоча в поплавця вона зазвичай більш правильної форми, конічної або напівкруглої, без різко виступаючого горбика. Єдина більш-менш добре виражена відмітна ознака в цих видів — рубчастий або смугастий край шапинки в поплавця і гладенький у мухомора смердючого.

Інша група грибів-двійників — отруйні мухомори червоний і пантерний і їстівні мухомори сіро-рожевий і товстий. Усім добре відомий червоний мухомор — один з найкрасивіших грибів: у нього примітна яскраво-червона ошатна шапинка з білими цятками залишків загального покривала. На перший погляд, його не можна сплутати з іншими грибами. Але це не так. З віком шапинка червоного мухомора вицвітає і жовтішає, крім того, іноді трапляються його більш світло забарвлені варіанти і саме через колір його можна сплутати з мухомором сіро-рожевим, блідо-червона або сіро-рожева шапинка якого із часом, навпаки, стає більш темною, червоно-бурою. Подібні обидва види і за характером вольви біля основи потовщеної ніжки, що має вигляд білих пластівців. Ці види добре розрізняються лише за забарвленням м’якоті, особливо в ніжці: у мухомора червоного вона біла і не змінює забарвлення в місці розламу, а в мухомора сіро-рожевого завжди має рожевий відтінок і на розламі рожевіє, рожевий або червонуватий відтінок мають і пластинки зрілого плодового тіла.

Ще легше поплутати сіро-рожевий мухомор з пантерним, іноді дуже схожим на нього за забарвленням шапинки — оранжево- або сірувато-бурим. Від свого двійника пантерний мухомор відрізняється чисто-білою м’якоттю, що не змінює забарвлення на розламі.

Нерідко червоні мухомори збирають замість сироїжок із червоним забарвленням шапинки. Дійсно, якщо із часом мухомор утратив пластівці від покривала на шапинці, а збирання грибів недбале і гриби в кошику, або навіть у поліетиленовому пакеті або сумці злежалися і поламалися при транспортуванні, особливо якщо вони були узяті без ніжок, досить важко відрізнити червоний мухомор від великих червоних сироїжок — болотної та ін. Щоб уникнути небезпеки отруєння, такі гриби краще викинути, тим більше що навіть сироїжки в такому стані можуть стати його причиною.

Отруйні волоконниці (земляна, порвана та ін.) зазвичай мають дрібні, мало привабливі плодові тіла, і збирання їх малоймовірне. Небезпеку становить тільки смертельно отруйна волоконниця Патуйяра із шапинкою до 3–8 см у діаметрі, що має зазвичай у молодому віці білувате забарвлення, а в зрілому — червонувате або жовтувато-червонувате. Трапляється цей гриб у листяних і хвойних лісах від серпня до вересня, а в деяких країнах Західної і Центральної Європи навіть раніше, починаючи із червня. У наших лісах немає їстівних грибів, схожих на волоконницю Патуйяра, однак недосвідчений грибник може іноді сплутати її молоді плодові тіла з печерицями, тим більше, що пластинки в них спочатку рожеві, а потім досить темні — коричневі із червонуватими плямами. У цих випадках потрібно звертати увагу на ніжку гриба і колір спорового порошку. У волоконниці кільце на ніжці відсутнє і споровий порошок жовто-бурий, а в печериці є кільце на ніжці і споровий порошок темно-коричнево-фіолетовий.

Найбільш небезпечні з отруйних говорушок — білувата, воскова та ін.— зазвичай мають плодові тіла середніх і дрібних розмірів, із шапинкою від 2 до 7 см діаметром, із частими вузькими пластинками. Їхнє забарвлення зазвичай білувате або брудно-біле, іноді із сіруватим відтінком. І за розмірами плодових тіл, і за їхнім забарвленням ці види не схожі на їстівні. Однак отруйні говорушки схожі на їстівний маловідомий гриб із цієї ж родини — підсливок, що трапляється від липня до вересня у широколистяних, рідше березових і хвойних з домішкою берези лісах, а також на луках і в садах, тобто в тих же місцевостях і в ту ж пору що й отруйні говорушки. Основна відмінність підсливка від отруйних говорушок — рожеві пластинки і рожевий споровий порошок; у говорушок і пластинки, і споровий порошок білі.

Ще один смертельно отруйний гриб, токсичність якого була встановлена відносно недавно, у 50-ті роки,— павутинник оранжево-червоний. Це маловідомий у нас отруйний гриб, і хоча він і не має їстівних двійників, його відмітні ознаки варто знати. Шапинка у цього гриба діаметром до 8 см, апельсиново-оранжева, іноді червонувата зі злегка повстяною поверхнею, іноді з тонкими темними волокнами; пластинки оранжево-охряні або оранжево-житні з характерним апельсиново-червоним відтінком; ніжка звужена до основи, жовтувата, з віком сіріє; м’якоть плодового тіла жовтувата, зі слабким запахом редьки. У молодих плодових тіл, як і у всіх павутинників, є кортина — павутинчаста частина покривала. Споровий порошок коричневий. Із цього опису видно, що павутинник оранжево-червоний схожий лише на деякі інші павутинники, але оскільки їстівні павутинники не користуються в нас популярністю, небезпека збирання оранжево-червоного замість якого-небудь з них невелика.

Найбільш відомі гриби-двійники — опеньки: їстівний літній, осінній і зимові (зимовий гриб) і отруйні несправжні опеньки — сірчано-жовтий і цегляно-червоний. Несправжні опеньки здебільшого не спричиняють небезпечних для життя отруєнь, але оскільки їх дуже часто плутають зі справжніми опеньками, необхідно знати основні відмітні ознаки цих грибів. Обидва види несправжніх опеньок відрізняються від справжніх насамперед забарвленням пластинок: у сірчано-жовтого вони спочатку сірчано-жовті, а в цегляно-червоного — білуваті або брудно-жовті, але в міру утворення спор дуже швидко темнішають, набуваючи чорнувато-маслинового або маслиново-бурого забарвлення. У літнього опенька вони спочатку кремові, пізніше бурішають, а в осіннього опенька і зимового гриба — білі або жовтуваті і ніколи не темнішають. Зеленувато-маслиновий відтінок пластинок у грибів з темним споровим порошком, що ростуть великими групами на пнях, на ґрунті біля них або рідше на живих стовбурах дерев — ознака несправжніх опеньок, що безсумнівно відрізняє їх від справжніх.

V. Контрольно-оцінювальний етап

1. Обговорення проблемного питання

— Чому утворюються «відьмині кола»?

Очікувана відповідь учнів:

Коли умови однаково сприятливі, то грибний міцелій починає рости від центру з однаковою швидкістю, утворюючи коло і відмираючи в середині. Грибниця використовує велику кількість органічних і мінеральних речовин, тому в середині грибних кіл не росте трава.

2. «Цікаве запитання».

— На основі власного досвіду та малюнка обговоріть правила збирання грибів.

Очікувана відповідь учнів:

Під час збирання грибів не можна руйнувати грибницю. Плодове тіло гриба слід не висмикувати, а викручувати, але не зрізати ніжку. На місці зрізу оселяються мікроорганізми, що спричиняють загнивання грибниці.

3.Що буде, якщо в лісі раптом зникнуть всі гриби? (Якби в лісі раптово зникли гриби, лісові мешканці залишилися б без їжі, а значить невдовзі померли б. А що було б з лісом? Він перетворився б на звалище відмерлих рослин і тварин. А значить і ліс би загинув.

А ми, люди, ніколи б не мали змоги милуватися природою, відпочивати, збирати гриби. Більше б ніколи  не скуштували ароматний грибний суп, млинців з грибочками. Сумно… А медицина позбулася б ліків, які могли врятувати людей від хвороб)

2. Створіть екологічний знак, який би закликав людей охороняти гриби.

 (Щоб цього страхіття не відбулось, ми повинні охороняти природу, дбати про неї. Наш знак закликає: «Людино, зупинись! Не знищуй природу, бо ти без неї не проживеш!» )  (Показує знак)

Робота з тестами:

1.Назвіть гриб, який належить до шапинкових:

а)мукор;

б)пеніцил;

в)маслюк.

2.Назвіть гриб, що належить до пластинчастих:

а) білий гриб;

б)сироїжка;

в)маслюк.

3.Яки з наведених грибів отруйний:

а)рядовка  тигриста;

б)глива;

в)опеньки.

4.Які їстівні гриби людина вирощує штучно:

а)печериця;

б)сироїжка;

в)свинушка    Взаємоконтроль  тестів (парний )

 Підбиття підсумків уроку

Діти, ми завершили складати портфоліо. А це означає, що наш подарунок готовий. Складемо портфоліо в папку, прикрасимо яскравим бантом і запросимо Грибочка до дошки.

 Любий друже, ми тебе вітаємо з Днем народження (діти тричі вітають) і хочемо тобі побажати:

 Бути здоровим, і ніколи  не пошкодь  грибничку.

• Залишатися на довгі роки справжньою окрасою лісу.
• Бути найсмачнішим як для людей, так і для тварин.
• Бути щасливим у своїй великій грибній родині, народити багато малесеньких грибочків.

- Прийми від нас обіцяний подарунок - твій портфоліо.

Гриб: 

Любі дітки!

Дуже ви були старанні!

Отже, всі ви учні гарні!

І за труд ваш на уроці

Вам подякувати хочу!

Ми з моїми грибними родичами приготували для вас печиво грибочки-смаколики.

Пригощайтесь!!! Смачного вам!!! (Частує дітей)

( музичний відео супровід «Гриби»)

Технологія «Незакінчені речення» 

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

 Домашнє завдання

Опрацювати §48 підручника Індивідуальні та творчі завдання.

Скласти п’ять тестових завдань, які б містили по декілька правильних відповідей.