Тема. Кіноповість «Україна в огні» - вершина творчості Довженка-кіносценариста.

Про матеріал

Тема Кіноповість «Україна в огні» - вершина творчості Довженка-кіносценариста.

Мета: познайомити старшокласників зі змістом кіноповісті. За допомогою художніх персонажів, проаналізувати життя людей у роки Великої Вітчизняної війни, визначити тематику, проблематику твору, особливості авторського задуму; розвивати критичне мислення, уміння аналізувати; виховувати почуття патріотизму та національної гідності.

Перегляд файлу

Тема  Кіноповість «Україна в огні» - вершина творчості  Довженка-кіносценариста.

Мета: познайомити старшокласників зі змістом кіноповісті. За допомогою художніх персонажів, проаналізувати життя людей у роки Великої Вітчизняної війни, визначити тематику, проблематику твору, особливості авторського задуму; розвивати критичне мислення, уміння аналізувати; виховувати почуття патріотизму та національної гідності.

Урок  розвитку критичного мислення.

Обладнання: портрет письменника, кіноповість «Україна в огні» , презентації , аудіо записи Й.С. Баха, Марка Бернеса «Журавлі»  виставка книг, виставка «Олександр Довженко».  

Епіграфи до уроку:

                                                  «Україна в огні» - це правда

                                                   Покрита і замкнена моя правда

                                                   Про напад і його лихо...

                                                                                             О. Довженко

                                                 Я України син.

                                                 України!

                                                                                             О. Довженко

                           Такий страшний був світ у бою.

                           Одна лише людина могла витерпіти бій...

                                                                                            О. Довженко

                             Він був щасливим, в нім свободи

                             Тривожний подих не за щез.

                             Він мав за честь судьбу народу.

                             Його ім'я він мав за честь.

                                                                            М. Вінграновський

                        Книги і фільми про нашу правду, про народ

                        Мусять тріщати од жаху, страждань,

                          Гніву і нечуваної сили людського духу.

                                                                                      О. Довженко

                                                        Хід уроку

(На фоні музики звучать рядки поезії)

 На сході обрій холодно синів,

 Тремтіли квіти, од роси промоклі

 Зорю, що йшла, мов юнка, між кущів,

 Обмацали нападників біноклі

 І прикордонник руки до квіток

 Протяг, щоб їх теплом своїм зігріти

 Замовк німецький біля танків крок –

 Сховалися за люками бандити

 Сіяла даль у чарах тишини

 Уся земля, здавалось, ніжно снила

 Хто знав, що вже од миру до війни

 Лиш п’ять хвилин нам доля залишила.

Вступне слово вчителя.

Війна - надзвичайне випробування в житті кожної окремої людини і нації загалом. Під час війни особливо яскраво проявляються як кращі, так і гірші риси людей. Вони здатні до вершинних злетів духу, але можуть і опуститися до негідних, низьких вчинків.

О. Довженко - один із тих письменників, яким випало жити в надзвичайно важкий час. На його очах відбувалися грандіозні соціальні битви, мільйони людей гинули під час страшної війни з німецькими фашистами. І серце Довженкове не могло не відгукнутися на страждання рідного народу. Він сам був на фронті, на власні очі бачив горе, сльози, кров і своїм обов'язком вважав оспівати безсмертний подвиг українців, показати всьому світу безмір їхніх страждань і героїчних звершень.

Уся воєнна проза митця - оповідання і кіноповісті, публіцистика і щоденникові записи - відзначається величезною напругою почуттів, глибиною роздумів про війну і людину на цій війні. Довженка завжди хвилювала проблема достойної поведінки на війні. У своїх творах він любив зображати людей високошляхетних. Мужніх, їхню волю до перемоги, до життя, вірність обов'язку.

Серед творів про війну особливе місце посідає кіноповість «Україна в

огні».

I.Оголошення теми, мети та завдань уроку.

II. Обговорення епіграфів.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

     Перевірка домашнього завдання.

1) Літературний диктант.

- Ернст фон Крауз казав, що ахіллесова п`ята українців - це те, що вони...(не вчать історії)

- Старостою в селі став...(Лаврін Запорожець)

- Орали землю в Тополівці...(людьми)

- Хто склав списки молоді для відправлення в Німеччину? (Лаврін)

- Христя була дружиною...(італійського капітана Антоніо Пальма)

- Христю судив прокурор партизанського загону... (Лиманчук)

- Яка тема кіноповісті «Україна в огні»? (Трагедія українського народу у Другій світовій війні)

- Яка основна думка кіноповісті? (Автор утверджує непереможність і незнищенність українського народу. Закликає нас любити свій край, берегти його, робити все, щоб у ньому людям жилося краще)

- Чому твір О. Довженка називається «Україна в огні» а не у вогні? (Це священний огонь віри, любові до Батьківщини, який веде до перемоги)

- Село, в якому ми вперше зустрічаємося з головними героями? (Тополівка)

- З якого приводу з`їхалися додому діти Лавріна Запорожця? (святкували 55-річчя матері)

- Хто з синів загинув у перший день війни? (Савка)

2)Історія написання твору.

 3) Історична довідка про період Великої Вітчизняної війни ( події в Україні).

4)Які асоціації зі словом ВІЙНА виникають у вас? (Асоціативна павутинка).

2) Історія написання твору ( презентація).Задум написати твір про перший найтяжчий рік війни, рік відступу, з'явився у Довженка у той час. Коли він дізнався про здачу німцям Києва. Він рвався на фронт, бо там умирала, але не здавалася його країна. Як кореспондент фронтової газети, він на власні очі побачив усі страхіття війни, народне горе. «Найстрашнішим під час відступу був плач жінок. Коли я згадую відступ, я бачу довгі - довгі дороги і численні села, і околиці, і скрізь жіночий невимовний плач. Плакала Україна. Вона плакала, гірко ридала, свою долю проклинала».

31 березня 1942 р. на Південно-Західному фронті Довженко написав статтю «Україна в огні» про воєнні злочини фашистів на території України.

Твір написався швидко, великими шматками, адже матеріалу було доволі. У прифронтовій смузі, в селі Померках, Довженко читав до опівночі «Україну в огні» Хрущову. Бачив його захоплення твором, але не вірив самому собі, бо знав, що в кіноповісті є критичні місця, яких бояться «блюстителі партійних чеснот, чистоплюї і перевиконавці завдань», тому перепитував, чи не варто злагодити деякі гострі моменти, на що Микита Сергійович відповів, що не злагоджувати, а ще більше загострити треба. Та думка Хрущова швидко змінилася, коли Сталіну кіноповість не сподобалась - він заборонив її для друку і для постановки.

«Україну в огні» було надруковано лише 1966 року, через 10 літ по смерті автора.

3) Історична довідка про період Великої Вітчизняної війни(презентація).

22 червня 1941 року Німеччина напала на радянський Союз. З перших днів війни на західних кордонах України розгорілися жорстокі бої. Битви перших тижнів війни завершилися катастрофічною поразкою радянських військ, які змушені були залишити значну частину України.

Протягом 1941-1942рр. Україна була окупована фашистами і зазнала жахливих знущань. Німці взяли у своє володіння країну, щоб нещадно експлуатувати, змусити українців працювати на Німеччину. Передбачалося перетворити Україну на аграрно - сировинний придаток рейху для колонізації представниками «вищої раси». До Німеччини вивозили сировину, метали, продовольство, твори мистецтва, музейні експонати і навіть родючі українські чорноземи. Оголосивши всі землі власністю Німецької держави, гітлерівці змушували все вирощене передавати окупаційній владі. Жорстоких репресій зазнало сільське населення. Було зруйновано і спалено 28 тис. сіл і хуторів, залишилися без даху над головою 10 млн. людей. Убито і замучено 3,9 млн. цивільного населення.

Велася активна визвольна партизанська війна. Наприкінці 1942 року в Україні діяло 5 партизанських з'єднань і близько 900 загонів.

4) Які асоціації зі словом ВІЙНА виникають у вас.

У ході Другої світової війни Україна зазнала більше руйнувань, ніж будь-яка інша європейська країна. Коли почалося звільнення України, німецькі війська застосовували тактику «випаленої землі», що означало знищення всього, що вони не могли забрати із собою.

Роботу із поданою схемою продовжимо під час уроку.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Теорія літератури

Кіноповість (грецьк. kineo — рухаю) — твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом із тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше значення цього терміна:  наголос переноситься із слова «кіно» на слово «повість». Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилучаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, уводяться ліричні відступи, граматичний теперішній час змінюється минулим тощо). Окрім того, кіноповістю називають повість, що створена із свідомою орієнтацією на певні кінематографічні прийоми оповіді (подрібнення дії на короткі епізоди, лаконічність діалогу та авторських пояснень, монтажний характер епізодів тощо).

Публіцистичність — це певна тенденція, певна манера пись­ма, певні стильові особливості, властиві як звичайній інформації, так і науковим працям, і творам художньої літератури. Публіцистичність — це якість, що може бути притаманна творові будь- якого роду й жанру. Поняття публіцистичності органічно охоплює широке суспільне звучання, проблемність, тенденційність, полемічність і специфічну, притаманну публіцистиці образність.

 2.Робота з текстом.

У центрі твору історія однієї родини. Довженко вибрав для них особливе прізвище. Цим він пов'язав сучасних йому українців зі славними предками

запорожцями. Як колись запорожці, стали сини Лавріна та й він сам на

захист рідного народу та своєї землі. Кожен із членів родини є представником певної групи. Аналізуючи долі персонажів, ми, практично, аналізуємо життя українців у воєнний період. З'ясуємо, як автор описав історичні події, які важливі проблеми порушив на сторінках твору.

Клас поділяється на три групи. Одна аналізує долю мирного населення в окупаційний період, та долю Лавріна Запорожця. Друга - бійців радянської армії та партизан і долю Романа  Запорожця. Третя розповідає про німецьких завойовників та долю дочки Олесі Запорожець.

Завдання для першої групи

- Ким стало мирне населення для окупантів?

- Яка доля чекала на простих людей з приходом німецьких військ?

- На прикладі яких персонажів автор описав долю жінок і дівчат у період окупації? Як автор ставиться до них?

- Як оцінюють дівчата відступ радянських військ? Поясніть їх ставлення до солдат.

- Чи змінює цих дівчат війна?

- Яке ставлення до жінок після повернення радянських військ? Чи справедливо?

За поданою схемою розкажіть про долі цих людей.

Запорожці: Сава, Роман, Іван, Олеся, Лаврін, дружина  Лавріна та мати.                                             

Підсумки учнів.

На прикладі одного села Довженко описав усі жахіття, що пережило мирне населення під час війни.

Розбиті вокзали, зруйновані міста, спалені села. Руїна не тільки в містах і селах, айв душах людей. За час окупації вони побачили стільки бруду, стільки болю пережили. Навіть ті, хто вижив фізично, не міг уникнути моральних травм. Довженко показав, що війна - це бруд і чистим з нього не виходить ніхто. А ця війна набула масового злочину.

Особливо важка доля чекала на жінок та дівчат. На прикладі Олесі та Христини автор показав трагедію жінок, що залишалися без захисту серед завойовників. Без чоловіків важко працювати на полях, їхні будинки палили, родини вбивали, над ними знущалися німецькі солдати. Багато з цих жінок, дівчат могли б утекти ще до приходу завойовників, та їх переконували, що наша армія ніколи не відступить і не здасть  їх село ворогам.

Над ними знущалися окупанти і часто зневажали свої. Ці жінки змушені були пережити не тільки фізичний, а й душевний біль. Але вони зберегли віру в завтрашній день. Вони вижили, щоб продовжити наш рід, щоб не перевівся український народ.

Лаврін - батько 5 синів і дочки. Він виховав їх так, що міг гордитися кожним. Уже в перші дні війни Лаврін втратив молодшого Саву, Іван став бійцем, Роман - партизаном. А сам Лаврін разом із дружиною та дочкою залишився під владою німецьких окупантів.

Щоб врятувати односельців, він стає сільським старостою, й погоджується на співпрацю з німецькою владою. Переправляв до партизан  німеці війська без продовольчої підтримки. Намагався врятувати і людей, яких відправляли до Німеччини на роботу.

Був він дуже суворою людиною - не жалував дезертирів, зрадників, слабодухих людей.

Саме Лаврін врятував Христину від несправедливого присуду, допоміг їй жити далі, направивши на шлях боротьби.

Завдання для другої групи

- Як боролися за визволення наших земель солдати?

- На прикладі яких персонажів автор показав їх сміливість і відвагу?

- За що боролися партизани? Які методи боротьби вони обирали?

- Які люди йшли в партизан ? Яка доля чекала на родини партизан?

- Ставлення автора до простих бійців та партизан.

-  Доля командира партизанського загону - Романа.

Підсумки учнів.

У перемозі над фашистами велику роль відіграв героїзм і патріотизм наших воїнів. Кожен з них зробив свій маленький подвиг для загальної перемоги. Власне на простих солдат і ліг найважчий тягар війни. Бійці армії боролися і за свою землю, і за коханих, і за батьків... Як показав автор, ці прості солдати і стали справжніми героями великого часу. За визволення України боролися і партизани. Довженко описав, як багато вони зробили для знищення ворогів на наших землях.

У партизани йшла молодь, приєднувалися і старші люди.

На родини, у яких хтось був у партизанах, чекала розправа. «Клали цілі родини додолу в ряд і стріляли, підпалюючи хати». Навіть за підозру в допомозі могли вбити.

Командиром партизанського загону став Роман Запорожець. Війна змінювала людей, і на прикладі Романа автор відтворив ці зміни.

«Не всі могли впізнати в ньому м'якого, веселого Романа. Сувора боротьба поклала на ньому жорстоку свою печать. Це був воїн, месник, подібний до прадідів своїх, і ім'я яких він носив».

Завдання для третьої групи

- З якою метою йшли німецькі війська на наші землі?

- Що обіцяли солдатам після перемоги?

- Ставлення окупантів до українців?

- З якою метою вивозили в Німеччину тисячі українців?

-  Як ставилися німецькі солдати до українських жінок?

- Які звірства окупаційних військ описав автор?

- Доля Олесі?

Підсумки учнів.

Німецькі солдати й, особливо, німецьке командування знали, в яку країну вони прийшли. У цій війні їм обіцяли багаті землі і працьовитих людей за рабів. За цією винагородою більшість із них і йшли. Вважаючи себе вищою расою, вони зневажали українців, перетворюючи їх просто на робочу силу. Життя таких людей нічого для них не варте, тому можна було вбивати, знущатися..

Коли німецькі солдати відступали, вони палили хати, знищували продуктові запаси, вивозили людей. Олеся Запорожець була втіхою і гордістю своєї родини. Коли в Україну приходить війна, Олеся зважилась на незвичний, здавалося, для дівчини крок. Та, як бачимо, ця зустріч і несподіване почуття допомогли і Олесі, і Василеві.

Вустами Олесі говорить Довженко про високе призначення жінки: «...сила жінки в тому, щоб зберегти і продовжити життя. Ми, жінки, Христе. Ми матері нашого народу. Треба все перенести, треба родити дітей, щоб не перевівсь народ».

3.Метод «Мікрофон».

- Що таке Батьківщина

 - Чим вона є для кожного з героїв твору ?

4.Скласти інформаційне гроно О. П. Довженко                                                           

Письменник

Дипломат  

Художник                 

Кінорежисер

V. Рефлексія.

Незакінчене речення :

- Читаючи кіноповість «Україна в огні», я відчував…

- Читаючи кіноповість «Україна в огні», я думав…

- Читаючи кіноповість «Україна в огні», я зрозумів…

 Слово вчителя  (під музику Марка Бернеса «Журавлі» .

«Україну в огні» називають «Довженковою Голгофою». Голгофа - череповище, гора на якій було розіп'ято Ісуса Христа.

- Що говорить сам Довженко у "Щоденнику" про це?

31 січня 1944 р. було скликано спеціальне засідання політбюро ЦК ВКП(б), на якому і розпинали Довженка. Після засідання друг Берії, режисер М. Чіаурелі, повчав О. Довженка: "Ти вождю пожалів 10 метрів плівочки. Ти жодного епізоду в картинах йому не зробив. Пожалів! Не хотів зобразити вождя! Гордість тебе заїла, от і погибай тепер...".

VI. Оцінювання.

VII. Домашнє завдання.

Придумати альтернативне продовження твору (фанфік).   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
16 грудня 2018
Переглядів
3396
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку