Урок для дистанційного навчання
Урок № 9
Тема уроку: Коли нам буває соромно.
Сьогодні на уроці ми маємо навчитися розрізняти зміст понять «сором» і «сором’язливість», розкрити зміст поняття «совість»; вчитися аналізувати власні помилки і з’ясовувати чого вони допомагають навчитися; розвивати мислення учнів; виховувати вміння оцінювати свої вчинки та вчинки інших; будемо вчитися відповідати за свої вчинки; вчитися цінувати людей, незважаючи на їх позитивні та негативні якості.
Я гадаю, що після цього уроку ви зможете:
пояснювати та порівнювати зміст понять „сором” і „совість”;
розповідати про важливість совісті й сорому як регуляторів людської поведінки;
обґрунтовувати важливість оцінки своїх вчинків;
наводити приклади визнання власних помилок;
пояснювати взаємозв’язок совісті з відповідальністю перед собою;
моделювати ситуації та розв’язувати їх.
То ж починаємо.
Спершу пригадаємо: про що ми говорили на минулому уроці і яке було домашнє завдання?
(перевірка домашнього завдання за змістом казки В.Сухомлинського «Краплина води».
Чи пов'язаний зміст цієї казки з поняттям людської гідності?
– Чи запитували ви у своїх батьків, з чим вони пов’язують поняття людської гідності?
Я, думаю, що ви обговорили це питання з рідними і зробили правильний висновок. А сьогодні ми продовжуємо знайомитися з правилами, які визначають гармонію людини із собою та найближчим оточенням.
А зараз я пропоную вам зустріч з 5-ти класниками Олесею та Богданком. ( с.55 підручника). Прочитайте та виконайте Завдання 1 після тексту.
Отже, коли ми вчинили негарно, і усвідомили це, нас неначе щось гризе усередині. Цей кігтистий звір називається сумління (совість). Якщо ми почуваємось недобре, вчинивши негарно, та, коли інші люди нас засуджують, нам стає соромно.
-Як прожити не соромлячись нікого та ні за що? Щоб не мучили докори, сумління?
- Чи можливе таке взагалі? Роздуми про сумління та сором є т е м о ю нашого сьогоднішнього уроку. Записуємо у зошиті тему нашого уроку:
Коли нам буває соромно. Наше з а в д а н н я – не тільки дізнатися про зміст нових понять, але й навчитися діяти так, щоб не соромитись своєї поведінки.
Вчитель: Ви вже знаєте, що люди у своєму повсякденному житті керуються певними приписами – мораллю. Згідно з цими приписами ми з кількох можливих варіантів як вчинити, маємо вибрати лише один. Що правда, це не завжди легко (приклад про переповнений автобус та вільне місце; про образу інших).
Внутрішнім суддею, який звіряє наші вчинки з моральними правилами є наша совість.
(Записуємо у зошит визначення «совість»)
Совість – це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою.
Синонімом слова «совість» в українській мові є слово «сумління». Сумлінний – той, який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов’язки. Сумлінна людина – та, яка чинить відповідно до веління своєї совісті.
Отже, сумлінна людина має обов’язки перед собою.
( завдання 2 ст. 56 підручника Етика 5 клас)
(завдання 4(1, 3) ст. 57 підручник Етика 5 клас)
2. Коли людині буває соромно.
(завдання 5 ст. 58 підручник Етика 5 кл.)
Сором – це почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки.
Від слова «сором» походить слово «сором’язливість». Воно має зовсім інше значення.
Сором’язливість – почуття ніяковості. (Записуємо у зошит).
Сором’язливість проявляється як ніяковіння перед іншими, зазвичай незнайомими людьми.
Давайте у зошиті виконаємо завдання.
(учні виконують самостійну роботу:необхідно розподілити ситуації відповідно до відчуттів, які переживають герої, вписавши в таблицю потрібні словосполучення).
Совість |
Сором |
Сором’язливість |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ситуації:
- відчуття своєї правоти;
- виникає через аморальні вчинки;
- почуття незадоволення собою;
- почуття, народженні вірою в справедливість вимог суспільства;
- ухилення від своїх обов’язків;
- коли друзі викривають брехню одного зі своєї компанії;
- коли доводиться спілкуватися з незнайомими людьми;
- коли неуважність чи брутальністю ображають інших;
- коли випадає виступати на загальношкільних зборах.
Отже, совість– наш внутрішній суддя, а сором – зовнішній. Вони можуть винести людині найстрашніший вирок, а можуть вилікувати.
3. Як вчитися на власних помилках.
Вчитель: Один мудрець казав: «Найкращий шлях, щоб робити добрі вчинки, - роздуми, а найбільш важкий і болісний – досвід».
Уявіть малу дитину, яку мати попереджає, що праска дуже гаряча і її торкатися не можна, бо обпечешся. Мати може сказати багато разів, але дитина не повірить. Проте, якщо вона лише один раз із цікавості торкнеться гарячої праски, то, мабуть, запам’ятає на все життя, як було болісно, і в, майбутньому, буде обережною.
Так само шляхом досвіду, інколи дуже болісного, людина навчається на своїх помилках.
Ос, наприклад, прислів’я. Я пропоную вам пояснити їх;
- Не помиляється лише той, хто нічого не робить.
- Той, хто не вчиться на своїх помилках, приречений їх повторювати.
- Помилка одного – урок іншому.
Я пропоную вам гру «Що було б, якби…»:
Підводимо підсумок уроку:
Кожна людина має дотримуватися таких правил:
Дотримуйся цих правил завжди, вони допоможуть тобі у житті!
Пам’ятай! Жити треба по совісті і робити тільки гарні вчинки.
Домашнє завдання: Завдання на вибір:
До побачення. Будьте здорові!