Тема: «Про небезпечні речі потрібно знати малечі» (Заняття з ОБЖД для дітей середнього дошкільного віку)
Мета: Учити дітей дотримуватися правил безпечного користування предметами , надавати перевагу безпечним видам діяльності, підтримувати свідоме, відповідальне ставлення до особистої безпеки. Формувати уявлення дітей про небезпечні для здоров`я та життя предмети ( колючі, ріжучі, вогненебезпечні, травмонебезпечні та отруйні). Покращувати навички пояснювального мовлення. Розвивати в дітей вміння розмірковувати: чому цікаві та привабливі зовні предмети можуть бути небезпечними. Виховувати в дітей обережність щодо предметів, які можуть зашкоджувати власній безпеці.
Попередня робота: виготовлення д/гри «Кожній речі своє місце», будинку для Буратіно, перешкод, аплікації «Вогонь», вивчення чистомовки зі звуком [р], бесіди про небезпечні речі.
Обладнання: іграшки: Буратіно, Дракон; перешкоди: «горбочки», «струмочок»; будинок для Буратіно, побутова хімія, коробка з картками небезпечних речей, дві ємності з водою та піском, ватмани з підготовленою аплікацією «Вогонь», клей, «краплинки дощу» з катаної бумаги.
Хід заняття:
Вихователь: Станьте, діти, всі чемненько,
Усміхніться всім гарненько,
Усміхніться самі до себе,
Усміхніться всі до мене,
Привітайтесь: «Добрий день!» (Вітаються)
Вихователь: Діти, кожен день нас оточує багато речей. Певні речі ми з вами добре знаємо, а деякі ще ні. Речі бувають небезпечні та безпечні, шкідливі та корисні. Ось сьогодні ми поговоримо про те, чому так важливо нам з вами про це знати.
Ви подорожували коли-небудь по «Країні небезпечних речей»? Я вам пропоную зараз вирушити в цю країну.
( Діти стають у колону один за одним і йдуть по перешкодах: переступають через «горбочки», перестрибують через «струмочок», при цьому звучить музика , а вихователь промовляє наступні слова).
Вихователь: По стежинці йшли-йшли,
Та горбочки знайшли,
Через горбочки діти переступають
Та до струмочка потрапляють.
Через струмочок треба перескочити
Та ніжок не замочити.
Струмочок дітки перестрибнули
Та в «Країну небезпечних речей» зазирнули...
( Натрапляють на будинок Буратіно, стучать)
Буратіно: Добрий день, малята ( Діти вітаються) Як добре, що ви до мене прийшли, бо мені зовсім сумно і ні з ким навіть погратись. А в мене стільки гарних іграшок. Хочете зі мною погратися? (Так) (Буратіно показує «іграшки»: коробка з пральним порошком, лак для нігтів, лак для волосся, пляшечка парфумів, засіб для миття посуду).
Вихователь: Буратіно, а ти читав, що написано на цих речах?
Буратіно: Я ж не вмію читати! Але ж ці речі такі яскраві та гарні.
Вихователь: Діти, давайте допоможемо нашему Буратіно розібратися. Хіба це іграшки? (Ні) А що ж це таке? (Небезпечні речі. Охарактеризовують кожну річ)
Вихователь: Буратіно, тепер ти зрозумів що це не іграшки?
Буратіно: Дякую. Тепер я не буду гратися подібними речами.
Вихователь: Буратіно, але це ще не всі небезпечні речі, які можуть опинитися в наших руках. Небезпечні речі бувають отруйні, вогненебезпечні, травмонебезпечні, колючі та ріжучі ( вихователь показує картки, а діти називають).
Вихователь: А ось, Буратіно, купа таких небезпечних речей і зараз дітки розкладуть всі речі за своїми категоріями ( діти стають у ширенгу та кажуть примовлянку: «Один, два, три, початок гри!» і під музику розкладають картки по своїм категоріям).
Д/гра « Кожній речі своє місце»
Вихователь: Зараз я вам пропоную переглянути мультфільм про небезпечні іграшки.
Перегляд відеороліку «Небезпечні іграшки» ( Смешарики)
Буратіно: Дякую вам, друзі. Тепер я знаю якими бувають небезпечні речі. Ой, дітки, мене вже татусь гукає і тому мені час повертатись додому. До побачення! (Прощаються з Буратіно).
Вихователь: Діти, а хто це плаче ?
( знаходять Дракончика з перев’язаною лапкою )
Вихователь: Ой, що трапилося, Дракончику? Чому в тебе забинтована лапка? Розкажи нам, будь ласка.
Дракончик: Я був дома сам, мені стало сумно і я взяв сірники, щоб запалити свічку та помилуватися на вогник. Але коли я запалив сірничок, то трішечки злякався і впустив його на підлогу. Від палаючого сірника почав загорятися килимок. Я почав гасити вогонь лапками. На щастя загасив, але дуже обпік свою лапку. Тепер мені боляче.
Вихователь: Те, що ти не розгубився та почав негайно гасати пожежу – це добре, але робити це потрібно не рукою. Ось сідай з нами та подивись, чого боїться вогонь.
Дослід: у ємностях вода та пісок. Запалюється перший папірець і гаситься піском, а потім другий- водою. Діти роблять висновки...
Вихователь: Тепер, я сподіваюсь, вам зрозуміло, що треба було робити Дракончику? Але запам’ятайте: якщо трапилася пожежа, треба негайно кликати на допомогу дорослих та викликати пожежників за номером 101 і ні в якому разі не ховатися від пожежі у куточку або під столом, бо дим , що утворюється від вогню дуже небезпечний. Діти, а ви хоча б на хвилинку хотіли би стати пожежниками? (Так) Тоді давайте підійдемо до наших вогників (підходять до столів з аплікацією «Вогник»). Що ж нам знадобиться? (Вода) Але де ми її візьмемо? Давайте покличемо на допомогу хмаринку ( дмухають у «небо» та чують звуки дощу)
Дихальна та пальчикова гімнастика
Аплікація «Загасимо вогник» (з нетрадиційного обладнання)
Фізкультхвилинка:
Працювати перестали
І тепер всі дружно стали.
Будемо відпочивати,
Нумо, вправу починати!
Руки вгору, руки вниз
І легесенько пригнись.
Покрутились, повертілись,
На хвилинку зупинились.
Пострибали, пострибали,
Раз- присіли, другий- встали.
Молодці, діти! А зараз ми закріпимо здобуті знання за допомогою гри, але перед тим, як її розпочати давайте проговоримо чистомовочку про те, як ми любимо грати.
Чистомовка:
Ра-ра-ра, любить грати дітвора,
Рі-рі-рі, я радію також грі,
Ру-ру-ру, починаймо разом гру,
Ри-ри-ри, всіх запрошую до гри.
Д/гра «Можна- не можна» ( коли можна- плескають у долоньки, коли не можна- тупотять ніжками).
( Після закінчення гри вихователь хвалить дітей за розсудливість та кмітливість )
Вихователь: Молодці, дітки! Ви великі розумнички! Але нам вже час повертатися додому. Давайте з вами присядемо на килимочок, покажемо «Мудру розуму», закриємо оченятка та тихенько посидимо (включається медитація)
Вихователь: Відкриваємо оченята, підтягуємося. Ось ми і вдома...
Підсумок заняття...