Тема: Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їх наслідки

Тема: Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їх наслідки

Форма Землі — геоїд. Середній радіус Землі становить 6371,032 км, екваторіальний — 6378,16 км, полярний — 6356,777 км.

Перші припущення про форму Землі висловлювали ще древні греки (Піфагор). Наукові докази кулеподібності нашої  планети приведені в працях Арістотеля (384 322 р.р. до н.е.), який пояснював природу місячних затемнень тінню, яку відкидає на Місяць Земля. У ХVІІІ ст. англійський фізик І. Ньютон показав, що внаслідок сумісної  дії  сил гравітації  та відцентрових сил, що виникають при обертанні планети, вона повинна бути сплюснутою біля полюсів.

Обертається навколо Сонця зі швидкістю 30 км/с, або 108 000 км/год.    Вісь Землі має нахил 66.5°    Період обертання навколо осі — 23 години 56 хвилин 4 секунди.     У різних точках Землі швидкості обертання не однакові. Максимальна швидкість на екваторі — 464 м/с, на полюсах вона дорівнює нулю, а столиця України — Київ — обертається приблизно зі швидкістю 260 м/с. Цього руху ми не помічаємо тому, що разом із нами обертається все, що знаходиться на Землі.

Земля рухається і навколо Сонця по своїй орбіті зі швидкістю 29,7 км/с, здійснюючи повний оберт за 365 діб 5 годин 48 хвилин 48 секунд. Цей час ми називаємо зоряним роком. Проте підраховувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб. А з годин, хвилин та секунд, що залишилися, через чотири роки до лютого додають ще одну добу. Такий рік називають високосним. У ньому 366 діб. З цим рухом пов’язана зміна пір року.

Сонцестояння — момент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення -23° 27' (точка зимового сонцестояння). У році два сонцестояння — зимове й літнє. Рівнодення — мить, коли центр сонячного диска у своєму видимому русі екліптикою перетинає небесний екватор. У дні рівнодення тривалість дня на всій Землі, крім районів земних полюсів, майже дорівнює тривалості ночі.

Тепловi пояси — умовнi глобальнi областi Землi, що видiляються за ознакою розподiлу середньорiчних температур повiтря. Виділення теплових поясів обумовлено нерівномірним розподілом сонячного тепла по кулястій поверхні Землі. Межі теплових поясів проходять за умовними лініями — тропіками та полярними колами.