Тема: Мистецький вернісаж. Узагальнення по темі «Образ рідного краю в мистецтві»

Образотворче мистецтво

Урок 34

Тема: Мистецький вернісаж. Узагальнення по темі «Образ рідного краю в мистецтві»

Практичне художньо-творче завдання «Колективне панно «Моя Україна»»

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії; загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту; соціальної – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; громадянської – знати й виробляти раціональні прийоми виконання завдання; інформаційної: вміння працювати з різними джерелами інформації, здатність приймати рішення, відповідальність за результати власної діяльності; комунікативної: вміння слухати і чути один одного, працювати в групі для досягнення результату; вдосконалювати вміння і навички розробляти проекти, розвивати почуття пропорції, стилю, смаку; спонукати дітей до мислення, пробуджувати пізнавальну активність і творчість; предметних компетентностей:розширити знання про особливості пам'яток архітектури та ландшафтної архітектури України, знання про роботу дизайнерів та познайомити з використанням народних символів в своїй діяльності;  навчати селекціонувати, систематизувати матеріал під час пошукової діяльності, працювати з різними джерелами інформації; поглиблювати знання термінології;  удосконалювати набуті навички й уміння під час виконання практичної роботи; розвивати бажання пізнавати  культуру рідного краю,  його історію, бажання розширювати власний кругозір та практичний досвід; виховувати почуття гордості за свою країну; вміння  відчувати прекрасне.

Техніка виконання: колективне панно в техніці колажу. творчої роботи.

Обладнання: для учнів – завдання проекту, план роботи над проектом, листи ватману, підготовлені в процесі проектної діяльності вирізки, ілюстрації, фото, картинки, малюнки, об'ємні предмети державної та народної символіки, гуашеві фарби, звичайний круглий пензлик великого розміру; ножиці, клей.

Візуальний ряд: світлини, картини, фоторепродукції  відомих архітектурних та ландшафтних пам'яток України та фоторепродукції робіт українських дизайнерів та умільців.

Музичний ряд: Фредерік Шопен. «Весняний вальс».

Тип уроку: комбінований

Мета короткочасного творчого проекту – набуття досвіду творчості, пошуку та систематизації матеріалу, розвиток навичок самоосвітньої діяльності;  самооцінювання, вміння спільно планувати свою роботу, працювати в групах; демонструвати та захищати виконане завдання, виховання толерантності та емоційного ставлення до творів мистецтва.

Старт проекту: учні розподіляються на групи на початку вивчення теми, повідомляється про початок проекту і  групам даються конкретні теми  міні­- проектів.

План підготовчої роботи:

• Пошук потрібної інформації у книжках, довідниках, енциклопедіях, іншій літературі, інтернеті, звернення про допомогу до дорослих.
• Систематизація, селекціонування, фіксація інформації.
• Підготовка до захисту.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Створення емоційної атмосфери

Перегляд відео кліпу «Пісня про Україну»

Вчитель. Вітаю вас, діти!

А я не вибирала Батьківщину,  я народилась там, де є краса.

Спасибі, Боже, за мою Вкраїну, яку благословили небеса.

А я пішла стежками до Тараса, змочивши ноги в ранішню росу,

Там маків цвіт, села мого окраса, окутав поле й дарував красу.

А я радію дощику рясному І променю, що прийде навесні.

Я знов і знов повернуся додому, у те дитинство, що прийде вві сні.

А я одягну білу вишиванку, цвітуть ромашки за селом в гаю.

Ти, соловейку, заспівай ще зранку. Моя країно, я тебе люблю!

                                                                                  А. Кабалюк

3.  Мотивація навчальної діяльності

Вчитель

 З часу нашого народження ми є громадянами держави Україна. Нам є чим пишатись. У нашого народу великі традиції, надбання,  висока культура, неперевершена природа…

Технологія «Мозковий штурм»

- Підберіть слова, які характеризують вислів «Україна неповторна», які дають нам    розуміння того, чим Україна унікальна і не схожа на інші країни.

4. Повідомлення теми і мети уроку

Слово вчителя. Так, красу та неповторність кожної країни формують ті цінності, які пов'язані з її історією. Тому, сьогодні ми познайомимося з результатами вашої проектної діяльності, яка здійснювалася за трьома напрямками:

Визначні архітектурні пам'ятки України.

Ландшафтна архітектура нашої держави.

Народні символи в роботах українських дизайнерів.

Визначення критеріїв результативності проектної діяльності

1. Відповідність підібраного матеріалу обраній темі (3 бали).
2. Якість презентації (яскравість, зрозумілість, цікавість, стислість (3 бали).
3. Участь кожного учасника у проекті (3 бали).
4. Підбір матеріалів для  колективної творчої роботи. (3 бали).

Всього: 12 балів.

5. Представлення нового матеріалу.  Повторення й узагальнення вивчених фактів, явищ, процесів, термінів, групування їх за окремими ознаками, виявлення в них доступних внутрішніх сутностей, розкриття причинно-наслідкових зв'язків.

Представлення І групи.

Завдання: розповідь про визначні архітектурні пам'ятки України.

З плином часу змінюється зовнішній вигляд населених пунктів. Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу дав новий поштовх  сучасному будівництву. Але, ніщо нове не замінить гарне, неповторне,унікальне старе. Красу і неповторність міст і сіл формують будівлі, що мають історичну цінність ( собори, церкви, монастирі, замки, фортеці, старовинні житлові будинки). На превеликий жаль, чимало архітектурних споруд, які мають історичне значення, були знищені під час війни та внаслідок бездумного ставлення до народних святинь. Нині частина історичних будівель відновлюється, реставрується. Нинi в Українi пiд охороною держави перебувають понад 140 тисяч нерухомих пам'яток історії та культури. Ми вас познайомимо лише з декількома із найвідоміших.

Софія Київська

Всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХI століття – це Софійський собор. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира - хрестителя Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство.

Софія — свідок й безпосередній учасник життя Києва протягом багатьох сторіч. Вона пережила навалу орд степових кочовиків у грізному 1240 році, бачила національно-визвольну боротьбу українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького проти польсько-литовських феодалів.

Великих збитків було завдано музею під час ІІ Світової війни. Хоч сам Софійський собор не зазнав руйнування, однак були пограбовані архіви музею, вивезені цінні фрески, що зберігалися у храмі. Лише після війни їх повернули музею в пошкодженому вигляді. 

Золоті ворота

Золоті ворота у Києві — пам’ятка  будівництва фортець 12 сторіччя, одна з небагатьох, які збереглися до нашого часу. Колись ця споруда вражала своєю величчю та неприступністю, тому що ці ворота були головним в’їздом до Києва. Золоті ворота було збудовано у 1164 році. Загальна довжина валів, якими були оточені ворота, обчислювалася 3,5 кілометрами.

Київські Золоті ворота були одночасно й проїзною вежею, і тріумфальною аркою, яка вела на головну «аристократичну вулицю» міста. Високий арковий проріз, окуті золоченою міддю ворота й глава квадратного храму створювали відповідну урочисту атмосферу. Не підвели своїх творців Золоті ворота й у важкі дні татарської облоги в 1238 році. Завойовники вирішили, що міські ворота занадто неприступні  і  почали за допомогою стінопробивних машин ламати міську стіну в іншому місці.

Будинок з химерами

Будинок з химерами — цегляна будівля з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети, є головною архітектурною спорудою раннього Києва. Архітектор В. Городецький збудував її у 1901–1903 рр. як прибутковий будинок із помешканням для своєї родини. Цікавим є використання високого парапету на даху, що дозволило практично сховати покрівлю — перша будівля «без даху» в українській столиці.

У стіну будівлі вмуровані бетонні голови слонів, носорогів, антилоп та крокодила. На колонах причаїлися ящірки. За водостоки правлять голови слонів. На даху гігантські жаби, морські чудовиська. Замість волосся на голові вони несуть ланцюги, фантастичне листя та квіти. На розі будівлі велетенський пітон.

Вражає ліпнина, яка прикрашає стіни вздовж сходових маршів, що оточені фігурами  з луками та стрілами, на балясинах — пташині лапи, на стелі — фризи з екзотичних рослин і фруктів, перемежовані скульптурними зображеннями черепів оленя та лося.

При вході вас зустріне величезний спрут, ніби зроблений із найдрібніших морських ракушок та зірочок. Стеля прикрашена ліпними ананасами. А головні сходи тепер прикрашають зображення газелей.

Києво-Печерська Лавра

Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля Києва.

У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом на Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.

На території лаври поховано багато видатних осіб.

У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок.    Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

Представлення І групи.

Завдання: ландшафтна архітектура нашої держави.

Палацо-паркове будівництво в Україні набуло розвитку у другій половині XVІІІ — першій половині ХІХ ст. Цьому сприяло те, що українське, польське та російське панство, яке мало маєтності в Україні хотіли мати вишукані садиби, паркові зони у своїх володіннях.

Багаті вельможі зводили справжні перлини палацо-паркового мистецтва в Умані та Білій Церкві, Батурині та Ляличах, Сокиринцях та Качанівці.

Вашій увазі пропонуємо найкращі перлини ландшафтного дизайну.

Олександрія —дендрологічний парк, який розташований на околиці міста Біла Церква. Загальна площа парку 297 га,  площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок понад 20 км. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків.

Свою  назву парк отримав від імені господарки маєтку, дружини польського гетьмана, Олександри Браницької, яка займалась розбудовою парку.

Перлинами парку є комплекс павільйонів:

Монарший павільйон, Бальна Зала, колонада "Луна", "Китайський місток", "Руїни", "Арочний місток", "Острів Марії", "Острів Троянд", різні види фонтанів, водоспадів та інші малі архітектурні форми.

У середині ХІХ ст. парк "Олександрія" набув неабиякої слави. Його відвідували відомі люди того часу:   О. С. Пушкін, Т. Г. Шевченко та ін.

Софіївка

Національний дендрологічний парк "Софіївка", розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч ріки Кам'янки. Площа — 179,2 га. "Софіївка" є пам'ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX ст. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних).

Парк заснований у 1796 р. власником міста Умані, польським маґнатом Станіславом  Потоцьким та названий на честь його дружини Софії і подарований їй до дня іменин.

При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено "Софіївку" скульптурою, переважно античною.

Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній — понад 8 га, Нижній —близько 1,5 га та інші, водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший — до 20 м) тощо.

Парк прикрашають штучні скелі, ґроти, павільйони, альтанки, скульптура. Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами.

Тростянецький дендрологічний парк

Державний дендрологічний парк "Тростянець" — видатний шедевр садово-паркового мистецтва XIX ст., знаходиться у с. Тростянець Чернігівської області. Його площа 204 га. Засновником парку був Іван Михайлович Скоропадський.  Головною справою його життя стає створення унікального парку на землі, яку він успадкував. Розбудова розпочалася з Дерев'яного палацу з баштами та з господарськими, гостьовими прибудовами. З Риги, Парижа, Києва, Каразінського акліматизаційного саду завозяться саджанці.   Згодом насипалися високі кургани — "гори" (деякі з них — Сторожова, Дідова, Ротонда, Мохната — мають висоту більше 30 м), було створено гірський рельєф із загостреними вершинами, що нагадують профіль Альп.

Роботи тривали понад 30 років. Було закінчено будівництво "Швейцарії" — одного з наймальовничіших куточків парку.  Скоропадський звертається до різних фахівців і навіть самостійно проектує свою міні-Швейцарію. В своєму маєтку Іван Михайлович облаштовує фактично культурний центр.

Представлення ІІІ групи.

Завдання: народні символи в роботах українських дизайнерів.

Дизайн сьогодні став одним із символів сучасної цивілізації. З набуттям незалежності України, з підвищенням духу патріотизму у суспільстві набирають обертів тренди речей,  які мають елементи народної символіки. Повернення до традицій народу, до національних цінностей є виявом зростання патріотів.   Українські дизайнери все частіше родзинкою своїх робіт обирають народні символи: калину, соняшник, лелеку, барвінок, волошку, дуб, вербу,  хміль та ін; використовують елементи розписів писанок, орнаменти вишивок і т. п.

Готель у формі копиці сіна став переможцем Всеукраїнського конкурсу дизайну

Три будинки виконані у формі копиці сіна, а ландшафт нагадує орнаменти з волинської вишивки.

Проект будинку гончара

Архітектор Андрій Голуб у своєму портфоліо виставив проект будинку гончара, який за задумом має бути споруджений в селищі Опішня на Полтавщині. Зі слів автора, проект увібрав в себе риси народної архітектури, архітектури Трипілля. 

«Основною ідеєю будинка було використання природних, екологічних матеріалів в сучасному новому форматі..

Зоя Олефір створила гіпсове панно «Червоне лоскуття». За кольористикою нагадує гетьманський стиль чи одяг шляхтянок. Панно зроблене з гіпсу. Різблення по гіпсу робила вручну. Покривала акриловими фарбами та робила позолочення металізованою фарбою.

  Музей писанкового розпису, неофіційна назва Музе́й «Пи́санка», що розташований  в місті Коломиї Івано-Франківської області є найбільшою писанкою у світі. Приміщення музею виготовлене повністю з кольорового скла, а загальна площа утвореного таким чином вітражу більша за 600 квадратних метрів.

  В колекції музею понад 6000 писанок з різних регіонів України та країн світу. За результатами акції Сім чудес України музей опинився на восьмому місці за голосами інтернет-користувачів.

Вишуканий та неповторний декор в інтер'єрі з елементами народних символів.

7. Фізкультхвилинка

Рухлива гра «Заборонений рух»

Слово вчителя

Отже, Україна багата визначними пам'ятками архітектури, історії та сьогодення, що відображають нашу культуру. Ви підготували світлини, репродукції, малюнки, об'ємні предмети державної та народної символіки, що стануть вам матеріалами для створення колективного панно «Моя Україна» за допомогою техніки колаж. Нехай у допомозі вам стануть творчість, фантазія, креативність, толерантність думок, взаєморозуміння, правила роботи в групі, знання географічної карти України, швидкість думок та вправність рук.

8.  Підсумок уроку

Демонстрування виготовленого панно з аналізом успішності його результату та допущених помилок.

Аналіз результатів проектної діяльності за раніше визначеними критеріями, спільне оцінювання  роботи груп, визначення вдалих моментів та недоліків.