Тема: Образ Богдана Хмельницького у творчості Т.Г.Шевченка ( на прикладі творів «Гайдамаки», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові…», "Якби-то ти, Богдане п'яний",) : «Ой спасибі

9 клас

Українська література

Тема: Образ Богдана Хмельницького у творчості Т.Г.Шевченка ( на прикладі творів «Гайдамаки», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові…», "Якби-то ти, Богдане п'яний",) : «Ой спасибі тобі, Хмелю, й превелика шана, що врятував Україну  від польського пана». (2 уроки)

Мета:

Навчальна – сприяти поглибленню дослідження біографічних відомостей про Тараса Шевченка, реалізації їх інтелектуальних можливостей.

Розвивальна – розвивати уміння аналізувати текст твору, висловлювати власні думки; формувати навички толерантно, аргументовано вести дискусію; розвивати критичне мислення;

Виховна – виховувати почуття патріотизму, естетичний смак, орієнтуючи школярів на загальнолюдські та національні ідеали, сприяти формуванню активної життєвої позиції.

Тип уроку: урок з груповими формами роботи; інтегрований урок(українська література, історія, образотворче мистецтво, ) .
Методологічна основа: урок із використанням інтерактивних технологій.

Методи й прийоми : робота у групах, «Павутинка дискусії», асоціювання або ґронування, десятихвилинна творча робота.

 

Обладнання:

• підручники – Погребенник В.Ф., Баліна К.Н. – Українська література. 9 клас;
• Т.Г.Шевченко «Кобзар»;
• інтерактивна дошка;
• галерея портретів Т.Шевченка та Б.Хмельницького;
• алгоритмічна таблиця «Теорія літератури»;
• пам’ятка «Культура ведення дискусії»;
• презентація – 16 слайдів (ілюстративний матеріал).

 

Хід уроку

Слайд №1,2

Почав Шевченко: для поета

Немає другорядних тем.

Іван Гущак

Організаційний момент.

Створення відповідного психологічного настрою.

Вступне слово вчителя: Добрий день, шановні учні. Сьогодні ми з вами маємо унікальну можливість за час одного уроку зустрітися одразу з двома геніями нашої нації, «духовними батьками» свого часу Богданом Хмельницьким та Тарасом Шевченком.

 

 

 

 

І. ЕВОКАЦІЯ.

1. Робота груп

Дослідницько-пошукова робота з тематичних питань.

Біографи.

Слайди № 3, 4, 5. 

Слайд № 6.

1 учень (високого рівня презентує  роботу у вигляді таблиці «Життєпис Т.Г.Шевченка»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата	Неволя	Воля

 

2 учень (середнього рівня розповідає основні дати життя та діяльності Б.Хмельницького, учитель історії доповнює розповідь).

Богдан Хмельницький (Можливий варіант відповіді)

 

   Богдан Хмельницький — одна з найважливіших фігур в українській історії. Народився він 27 грудня 1595 року (6 січня 1596 року за новим стилем). Місцем народження є Суботів, Жовква або Чигирин. Батько-сотник назвав сина Зіновієм, а Богданом його нарекли пізніше — за видатні досягнення у якості гетьмана.

 

   Богдан Хмельницький вчився в єзуїтській школі, хоча й був православним. Він вивчив латину і польську мову, а пізніше — ще й турецьку з французькою. Богдан Хмельницький вступив до козацького війська і брав участь у польсько-турецькій війні, тоді й потрапив до полону. Після свого повернення додому, він організував чимало морських походів на турецькі міста і став сотником у Чигирині.

 

   Хмельницького поважав польський король Владислав IV, але проти Польщі Богдана налаштував його особистий ворог, що зруйнував не тільки його маєток, а й сім'ю — вкравши дружину і побивши до півсмерті сина. Король відмовився вирішити конфлікт, тому Богдан Хмельницький узявся за шаблю і знайшов союзників в особі кримських татар.

 

   18 квітня 1648 року Богдана Хмельницького проголосили гетьманом. 8 січня 1654 року був підписаний історичний Переяславський договір між Хмельницьким і представниками Москви.

 

   Помер Богдан Хмельницький 27 липня 1657 року (6 серпня за новим стилем), його поховали в Суботові. У 1664 році поляки спалили колишній хутір Хмельницького та розсипали його прах за вітром.

 

Учитель. У своїй боротьбі проти Речі Посполитої Хмельницький створив, одну за однією, три коаліції.

 

   Першою була українсько-кримсько-турецька коаліція, утворена в 1647–1648 pp. Вона паралізувала небезпеку з боку польсько-московського союзу А. Киселя 1647 року й допомогла Україні здобути великі мілітарні успіхи, завершені Зборівською угодою 1649 року. Але, внаслідок трикратної зради кримського хана (Зборів — 1649, Берестечко — 1651, Жванець — 1653), й пасивності Туреччини, Б. Хмельницькому не вдалося повністю використати успіхи й здобути остаточну перемогу над Польщею.

 

   Друга коаліція — українсько-московська, з царем Олексієм I Михайловичем, укладена в Переяславі 1654 року (додатково затверджена березневими статями 1654 р., які козацьке посольство уклало з московським царем у м. Москва), згідно з якою Україна увійшла до складу Московської держави на конфедеративній основі, й скерована також проти Польщі.

 

   Текст угоди так і не вдалося знайти, а представники Росії спираються лише на чернетки.

 

   Не з вини Б. Хмельницького ця угода не принесла Україні всіх тих воєнних і політичних успіхів, задля яких її було створено. Частина вищого українського суспільства, козацька старшина, також духівництво та київський митрополит не підтримали угоди й відмовилися присягати цареві. 1656 року російський цар підписав у Вільно договір між Московією та Польщею, без участі українських представників, і фактично зрадив переяславські домовленості.

 

   Якщо перші дві коаліції мали на меті завдати Польщі військово-політичної поразки й забезпечити та ґарантувати цілісність і незалежність козацької держави, то третя антипольська коаліція (1656–1657) — союз між Україною, Швецією, Семигородом та іншими державами (Бранденбург, Молдавія, Валахія), — за планом Хмельницького, мала створити незалежну Руську державу (Велике князівство Руське) в межах цілої етнографічної території України та Білорусі під владою гетьмана й Війська Запорізького. Також у планах союзників була цілковита ліквідація польської держави («снести б Коруна вся, будто Коруна Польская и не бывала»), що дуже збентежило московський уряд, який доклав усіх зусиль, щоб перешкодити успіхові цієї коаліції. Московія, після підписання миру з Польщею, розпочала війну зі Швецією. Одночасно на теренах Речі Посполитої вирувала війна, що увійшла в історію під назвою «Потоп». Військові невдачі та нереалізація дипломатичних планів Б. Хмельницького прискорила його смерть.

3 учень (середнього рівня).

 

Словникова робота

КОАЛІЦІЯ, ї, жін. Об'єднання, союз, угода держав, партій і т. ін. для досягнення спільної мети. Робітники починають з того, що утворюють коаліції проти буржуа; вони виступають спільно для захисту своєї заробітної плати (Маніфест комуністичної партії, 1947, 23); Країни соціалізму сильні своєю монолітною єдністю. Це не звичайна коаліція держав, зв'язаних лише тимчасовими, минущими інтересами (Літературна газета, 25.IV 1961, 2).

 

Історики –географи.

Україна ХVІ-ХVІІ ст.

Слайд № 7, 8 (мапа).   

 

1 учень (достатнього рівня показує на мапі місця битви гетьмана, потім робить висновок).

Українська козацька держава Богдана Хмельницького (Можливий варіант відповіді)

   Як я вже сказав, що головним у діяльності Богдана Хмельницького було те, що він взяв на себе місію і очолив ту національну революцію, яка відродила українську державність, ту державність, яку ми втратили після падіння Галицько-Волинського князівства. Оце його головна заслуга.

 

   Він не просто відродив її, не просто добився визнання цієї державності як з боку Речі Посполитої, так і з боку багатьох європейських країн, він уже на початку 1649 року добився того, щоб Туреччина визнала цю державність. Туреччина підписала угоду з Україною, відомий Договір українсько-турецький, якому нараховується понад 360 років.

 

   І через те, я думаю, відродження української державності – це головна заслуга Богдана Хмельницького.

 

2 учень (достатнього рівня).

Історична довідка

Богдан Хмельницький був приречений спиратися на союзників. Політика України в 17 столітті розвивалася у трикутнику між Річчю Посполитою, російською державою і Кримським ханством та Османською імперією. Якщо б він, не шукаючи союзників, наприклад, у Криму, йшов воювати до Польщі, то Крим став би союзником Речі Посполитої. Якщо б він не шукав союзу з Росією, то Росія шукала б якісь зв’язки. Тобто, це була дипломатія Богдана Хмельницького.

 

Інша справа, що вона не завжди була рішучою. І за це його критикували і Михайло Грушевський, і інші історики.

 

Деяких помилок він таки допустився не лише у дипломатії, а й також у своїй військовій діяльності. Зокрема, такою найбільшою помилкою Богдана Хмельницького прийнято вважати те, що свої війни він провадив майже завжди на своїй території. І цим самим він цю територію виснажував.

 

 

3 учень (середнього рівня).

   У вірші "Стоїть в селі Суботові" Шевченко відверто звинувачує Богдана Хмельницького: "Занапастив єси вбогу сироту Украйну".

 

   Але "не так воно стало",— говорить Шевченко у вірші "Стоїть в селі Суботові". На Україні після перемоги над польською шляхтою ("На тій Україні, на тій самій, що з тобою ляха задавила!") разом з козацькою старшиною стали панувати царські вельможі - "байстрюки Єкатерини сараною сіли".

 

   У вірші "Стоїть в селі Суботові" поет віддає належне заслугам Хмельницького, визначає історичне значення возз'єднання України з Росією і чітко, без застережень, підкреслює феодальний характер політики Богдана Хмельницького, яка українського гетьмана зближувала з російським царем. Дуже характерно, що цей вірш Т. Г. Шевченка закінчується надзвичайно оптимістично - надією на повстання і визволення українських народних мас.

 

Встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить,

І помоляться на волі Невольничі діти!

 

4 учень (середнього рівня)  Повідомлення.

        Перебуваючи на засланні, Т.Г.Шевченко прочитав працю М. Костомарова "Богдан Хмельницький" і дав їй високу оцінку. Справді, хоч Костомаров і стояв на ліберальних позиціях і не завжди поділяв ідеї Т. Г. Шевченка, проте він один з перших поставив і загалом правильно висвітлив у ряді своїх історичних праць, особливо у монографії "Богдан Хмельницький", питання про його роль в історії України і значення возз'єднання України з Росією. Після прочитання книги Костомарова Шевченко у своєму "Дневнике" робить такий запис: "Читал "Богдана Хмельницького" Костомарова. Прекрасная книга, вполне изображающая этого гениального бунтовщика. Поучительная, назидательная книга! Историческая литература сильно двинулась вперед в продолжение последнего десятилетия. Она осветила подробности, закопченные дымом фимиама, усердно кадимого перед порфирородными идолами".

 

Літературознавці.

Ідейно-художній аналіз творів (учні опрацьовували в групах, а потім занотовували до загальної таблиці)

1. учень (високого  рівня).

 

	«Гайдамаки»	«Великий льох»	«Стоїть в селі Суботові…»	«Якби-то ти, Богдане п'яний»
Рік написання	1841	1845	1845	1859
Жанр	поема (революційно-романтична, історико-героїчна, соціальна; перший український історичний роман у віршах).	поема - містерія	громадянська лірика	інвектива
Тема	боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Ґонтою.	правдиве відображення трагічних епізодів української історії, показ національного відкупу українського народу, пов’язаного з пошуками скарбу Б. Хмельницького, в часи гетьманування якого українська держава досягла вершини свого розвитку.	висловлення поетом критики стосовно діяльності  Б. Хмельницького, зокрема за необачний Переяславський союз  з Московією, який призвів до втрати української державності.	поет критично сприймає не лишень помилки і навіть злочини, в його розумінні сучасної козацької верхівки, яка, зрадивши Україну, пішла для власної вигоди служити то Москві, то Варшаві..
Ідея	Заклик до єднання слов’янських народів; усвідомлення того, що здобуття незалежності — ідеал історичного розвитку нації; осмислення можливостей вирішення конфліктів між на-родами-сусідами, історичного примирення народів; складність історичної долі українського народу.	Засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації; підступного приєднання України до російської імперії; імперського геноциду російських посіпак в Україні, висловлення обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі.	Заклик-звернення до недругів не «сміятися» з України, бо прийде час її могутності й розквіту.	Подані рядки вірша поєднують історію і сучасність та примушують сучасних українців задуматись над сьогоденням та майбутнім України.
Особливості композиції	2 вступи, 10 розділів, епілог; відсутність розв’язки.	Три композиційні частини — «Три душі», «Три воро́ни» і «Три лірники», а також епілог («Стоїть в селі Суботові…»).	епілог містерії «Великий льох».	мініатюрний вірш, 15 рядків, звертає на себе увагу незвичайно великою силою вислову і послідовністю оскаржень.

 

 

2 учень (середнього рівня).

 

Словникова робота

     Місте́рія (грец. musterion — таїнство, таємний релігійний обряд на честь якогось божества) — західноєвропейська середньовічна релігійна драма, що виникла на основі літургійного дійства.

 

Інвекти́ва (від лат. invectiva (oratio)), у свою чергу походить від (лат. invehor — накидаюся, нападаю) — форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує, реальну чи уявну особу або групу.

 

3 учень ( достатнього рівня).    Структура твору «Великий льох». Слайд №9.

 

1. Поема «Великий льох» має епіграф:

«Положилъ еси насъ [поношеніе] сосЂдомъ нашымъ, подражненіе и поруганіе сущымъ окрестъ насъ. Положилъ еси насъ въ притчу во языцЂхъ, покиванію главы въ людехъ.»

Псалом 43, ст. 14 и 15,

який означає: щоб струсонути сумління своїх земляків і збудити їх з літаргічного сну національної несвідомості та байдужості, Т. Шевченко, компонуючи твір, поставив на вступі до неї слова псалмоспівця, сповнені болю і трагічної розпуки, щоб були вони для читача пересторогою і наукою.

Розглянувши картину сучасного українського художника Віталія Правдецького, зрозуміти його бачення  містерії.

2. Опрацювати подану схему, зазначивши магічність цифри три:

 

Слайд №10

 

2. учень (високого рівня).

Структура поеми «Гайдамаки». Слайд №11.

 

 

 

 

В першодруку цей твір мав присвяту рос. «Василию Ивановичу Григоровичу, на память 22-го апреля 1838 года».

 

Довідка. Слайд №12.

 

Василь Іванович Григорович (рос. Василий Иванович Григорович; 1786, м. Пирятин, тепер Полтавська область, Україна) — російський мистецтвознавець та історик мистецтва, конференц-секретар і професор Академії мистецтв (Петербург), видавець часопису «Журнал изящных искусств». Обраний почесним членом РАН у 1841 році.

 

Сюжет

   У творі дві сюжетні лінії, які переплітаються між собою: розгортання та хід повстання під назвою Коліївщина та історія особистого життя Яреми.

 

   Розвиток сюжетних ліній часто переривається ліричними відступами й пейзажами в романтичному дусі. Характери розкриваються в складних життєвих конфліктах. У Яреми почуття помсти за свої наймитські кривди посилюється звісткою про драматичну долю його нареченої — Оксани. Глибокого трагізму й художньої сили сповнений розділ про те, що Іван Ґонта в ім'я присяги вбив своїх дітей.

 

   Логічним завершенням основної сюжетної лінії є зображення гайдамацького повстання — «Епілог», в якому розповідається про поразку повстання.

 

   «Епілог» перейнятий сумним настроєм, характерним і для народних пісень про Коліївщину.

3. учень (достатнього рівня).

Дослідження тексту вірша « Якби – то ти, Богдане…» Слайд №13.

               Шевченко починає цей вірш дуже незвично: умовним сполучником «Якби то». Сполучник «Якби» повторений вдруге в середині другої строфи. Він є ніби ключем до розуміння Шевченкових поглядів.

              Текст обох строф цього вірша дуже типовий для інвективи: він наповнений образливими словами, майже лайливими, без усяких чемностевих обгорток. Епітети тут підібрані, крім першого: «п’яний» виказують шанобливість, навіть в суперлятиві («препрославлений») поруч із огидними образами решти тексту, звучать із ще більшою іронією. Дуже експресивно вжитий контраст епітетів та образів.

             Але треба цього вірша читати і між рядками. Знов - ключ: «якби». Вся трагедія постаті Богдана Хмельницького і його політичних дій полягає в тому «якби». Між рядками читаємо: якби Богдан не зробив тої великої помилки, угоди з москалями в Переяславі, (а зробив її тому, що був п’яний), був би найславнішим «козачим розумним батьком» і найулюбленішим сином Матері України. Та - дарма. Лишилось «якби». Дійсність - це зруйнований Переяслав, зруйноване замчище, зруйнована Україна. Тому, вживши дуже дошкульні образи найбруднішого довкілля, Шевченко, хоч ми знаємо, з болем серця, висловлює бажання «якби ти на світ не родивсь». І припечатує це ще страшнішим, двічі повтореним словом «Амінь», що може означати найвищий прокльон - анафему. Чітка композиція вірша: перша строфа - це оскарження і представлення свідків, друга - осуд.

             Глумливо-іронічний тон вірша, підбір образливих слів і понижуючих образів, ще раз нам показує, як Шевченко поважає закон мистецтва, що форма має виявляти зміст. А він користується різними засобами - залежно від того, що хоче сказати. Тут ми маємо приклад інвективи з натяком на анафему. Тут Шевченко гнівний, грізний, караючий.

 

Ономасти.

Богдан - Богом даний

4 учень (високого рівня).

Чи справді Богдан Хмельницький був Україні Богом даний? Можливий варіант відповіді)

 

 

        Ми ніколи не довідаємось, скільки болісних роздумів і сумнівів пережив Богдан за три місяці між звісткою про рішення Земського собору і скликанням ради в Переяславі. Нам уже ніколи не стануть відомі всі його мотиви, тільки частина їх. Про що ми можемо здогадуватися, так це про те, якою була головна мета Хмельницького, його мрія-максимум. Освічені сучасники Богдана говорили, що він хоче відродити «давньоруське князівство». Полякам, які намагалися пізніше почати нові переговори з ним, він говорив про своє бажання бачити вільними всі давньоруські землі. Усі — не більше, не менше. «Нехай Королівство Польське відмовиться від усього, що належало князівствам землі Руської... Нехай поляки формально оголосять руських [сьогодні ми б сказали: українців і білорусів] вільними, на зразок того, як іспанський король визнав вільними голландців».

       Діячів минулого не можна судити поза контекстом часу і згідно більш пізніх законів, які не мають зворотньої сили. Їх діяння необхідно оцінювати з погляду моралі і правил їх часу, з урахуванням усіх, а не тільки пристрасно відібраних обставин. Маючи мужність бачити неприкрашену правду свого минулого, потрібно черпати в ньому не приниження, а силу.

        Хмельницький вивів народжену у вогні і хаосі Україну на стежку, вибрану ним для неї серед інших стежок, що вели в болота, і дав їй золоту нитку Аріадни — національну державну ідею. Зумівши не втратити цієї нитки, Україна через третину тисячоліття прийшла до заповітної незалежності.

Словникова робота Слайд № 14.

 

Богда́н — слов'янське чоловіче ім'я, означає Богом даний, тобто подарований. В інших мовах буквальним відповідником є грецьке Теодор або Феодор (грец. Θεόδώρος), звідки укр. Федір і рос. Фёдор, латинське Деодатус (лат. Deodathus) та єврейське Натанаель, а також Йонатан (יהונתן).

 

Ім'я поширене зокрема серед українців, поляків та чехів.

 

5 учень ( достатнього рівня)  Цитати з творів Т. Шевченка про

Б. Хмельницького та усний аналіз.

 

1.    Отаке-то, Зіновію,

       Олексіїв друже!

       Ти все оддав приятелям,

       А їм і байдуже.

2. Якби ти на світ не родивсь

Або в колисці ще упивсь...

      То не купав би я в калюжі

      Тебе преславного. Амінь.

3. Якби то ти, Богдане п’яний,

Тепер на Переяслав глянув!

Та на замчище подививсь!

Упився б! Здорово упивсь!

4. Мир душі твоїй, Богдане!

Не так воно стало;

      Москалики, що заздріли,

То все очухрали.

5. Отак-то, Богдане!

      Занапастив єси вбогу Сироту Украйну!

      За те ж тобі така й дяка.

6. Годі ж, не журіться;

Гарно помоліться,

Братайтеся з нами,

З нами, козаками;

Згадайте Богдана,

 Старого гетьмана…

7. Згадайте праведних гетьманів:

Де їх могили? Де лежить

Останок славного Богдана?

Де Остряницина стоїть

      Хоч би убогая могила?

8. Лях гуляє!

 Нема Богдана червонить

 І Жовті Води, й Рось зелену,

 Сумує Корсунь староденний:

 Нема журбу з ким поділить.

9. Думала, з Богданом

От-от уже поховала.

Ні, встали, погані,

Із шведською приблудою...

10. Один сліпий, другий кривий,

А третій горбатий.

     Йшли в Суботов про Богдана

Мирянам співати.

11. Костяки в льоху лежали

     І мов усміхались,

Що сонечко побачили.

От добро Богдана!

Черепок, гниле корито

Й костяки в кайданах!

12. Стоїть в селі Суботові

     На горі високій

Домовина України,

     Широка, глибока.

     Ото церков Богданова.

13.  Отак-то, Богдане!

Занапастив єси вбогу

Сироту Украйну!

За те ж тобі така й дяка.

 

Висновок.

       Ставлення Шевченка до Б.Хмельницького неоднозначне. З одного боку він визначав той факт, що «на Українi царизм лiквiдував мiсцеве самоврядування, люто придушував нацiонально-визвольий рух.., проводив насильственну полiтику русифiкацiї, перешкоджав розвитку української мови i культури». Водночас Шевченко визнавав iсторичне значення Б.Хмельницького як «гениального бунтовщика» (запис у «Щоденнику» вiд 22.09.1857 р.), видатного полководця й державного дiяча».

 

       На відміну від загальноприйнятої думки про те, що Б. Хмельницький зробив добру справу, підписавши угоду з російським царем на Переяславській раді 1654 року, Шевченко вже тоді зрозумів: Україна потрапила ще в більшу кабалу. Богдан «молився, Щоб москаль добром і лихом 3 козаком ділився». Але не так сталося. Російський уряд не дотримався угоди, йому потрібні були лише гроші та нові території. Поет картає гетьмана, говорячи, що москалі з нього сміються, нікому навіть полагодити церкву, у якій він похований. Разом з тим вірить, що розвалиться та «церков-домовина», «і з-під неї Встане Україна. І розвіє тьму неволі. Світ правди засвітить...»

2. Асоціювання, або ґронування. Додаток №1

- Виходячи з напрямів дослідження у ваших групах, дайте одне асоціативне бачення героя Богдана Хмельницького.

(Визначені асоціації ділять навпіл центральне поняття – позитивне і негативне. Тому є підстави проведення міні-дискусії.)

 

ІІ. Осмислення.

«Павутинка дискусії»

Повторення правил ведення дискусії (Слайд № 15). Роздати пам’ятки.

 

Культура ведення дискусії

1. Висловлюватися слід почергово.

2. Не можна перебивати того, хто говорить.

3. Критикувати слід ідеї, а не осіб, які їх висловлюють.

4. Необхідно поважати всі висловлені думки (позиції).

5. Сміятися можна лише над жартами.

6. Не можна змінювати тему дискусії.

7. Потрібно заохочувати до участі в дискусії інших.

 Перша нитка: Державний діяч – Національна ідея – Політик. (Підтвердження цитатами з творів Шевченка)

Друга нитка: Чин – Боротьба – Гетьман. (Підтвердження цитатами з творів Шевченка)

Третя нитка: Україна – Гріх – Православний християнин. (Підтвердження цитатами з творів Шевченка)

Четверта нитка: Патріот – Вибір – Людина, яка створила епоху. (Підтвердження цитатами з творів Шевченка)

 

Слайд № 16.

 

Висновок:

"Хмельниччина, - писав М. Грушевський, - була все-таки великим етапом в поході Українського народу, українських мас до своїх соціяльних, політичних, культурних і національних ідеалів. Ся крівава, руїнна, облита слізми і потом, хаотична і невдала в своїх досягненнях доба була і зістанеться великим і високим моментом українського життя, повним великого напруження і величних змагань… Від Хмельниччини веде свій початок нове українське життє, се я не раз говорив. І Хмельницький як головний потрясатель зістанеться героєм української історії".

 

Діяльність Хмельницького справила помітний вплив на шляху становлення українського суспільства.  Не вина гетьмана в тому, що традиційна українська еліта (князі, магнати, пани й шляхта) в умовах польського поневолення на середину XVII ст. втратила роль політичного провідника національних інтересів. Водночас Хмельницький несе пряму чи опосередковану відповідальність за допущені помилки, які негативно позначилися на перебігу й наслідках визвольної

боротьби, економічному і політичному розвитку України, умовах життя населення окремих регіонів тощо. Але всі ці прорахунки, попри негативні наслідки, не визначають змісту діяльності Хмельницького та оцінки його ролі в українській історії.

 

ІІІ. Рефлексія.

ІІІ.1. Написання десятихвилинної творчої роботи (робота у зошиті).

Вітальне слово героєві творів Т.Шевченка Богданові Хмельницькому.

Інструктаж: звертання, зв'язок з текстом та сучасністю, грамотність.

Слайд № 11.

2. Зачитування 3-5 учнів.

3. Перспективність вивчення творчості Івана Франка.

Що ви знали про творчість Тараса Шевченка?

Що ви дізналися нового про Богдана Хмельницького?

Про що ви хочете дізнатися з творів                                                                  Т.Шевченка?

 

ІІІ.2. Підсумки. Оцінювання.

ІІІ.3. Домашнє завдання (диференційоване):

1. Дописати вітальне слово ( хто не встиг закінчити у класі).
2. Скласти список історичних діячів, яких Шевченко згадує у вивчених сьогодні творах та виписати цитати до образів. (Середній та достатній рівні)
3. Скласти твір-опис за картиною Т.Шевченка «Богданова церква в Суботові». (Високий рівень)
4. Скласти тестові питання або буклет, або презентацію  до поеми «Гайдамаки» або «Великий льох». (Завдання на бажання)

 

Додаток №1

Асоціація