Тема: Практичне заняття № 3. Тема: «Альманах «Русалка Дністровая». Галицько-руська матиця».
Історія України (9 клас)
Дата: 08.12.22 р.
Тема: Практичне заняття № 3. Тема: «Альманах «Русалка Дністровая». Галицько-руська матиця».
Мета: охарактеризувати діяльність «Руської Трійці» та Галицько-руської матиці, визначити основні важелі впливу їхньої діяльності на українців в Австро-угорській імперії, встановити наслідки цього впливу на соціально-політичне життя українців;
розвивати ключові історичні компетентності в міжпредметному просторі; стимулювати учнів до науково-дослідницької діяльності;
виховувати в здобувачів освіти національні морально-етичні цінності.
Тип уроку: урок розвитку ключових компетентностей.
Форма проведення: воркшоп (перетворення інформації на знання).
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
В ході роботи за темою розділу ІІ «Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ ст..», ми дізналися, які історико-географічні регіони України входили до складу А.-у. імперії, яким було економічне та соціально-політичне життя українців в західноукраїнських землях, давайте пригадаємо разом.
Практичне завдання. Колективна робота. Фронтальне опитування за питаннями:
Назвіть, які історико-географічні регіони України входили до складу А.-у. імперії. (Галичина, Буковина, Закарпаття)
Яким був економічний розвиток цих територій, та чому? (економічно мало розвинені регіони: складність логістики (Карпати), віддаленість від центру)
Охарактеризуйте соціально-політичне життя українців в західних землях? (політичне життя майже відсутнє, бо українців не визнавали, як окрему націю)
Охарактеризуйте процес «денаціоналізації». (освіта лише польською та угорською мовою, як і церковні служби)
Назвіть основні причини початку національного відродження в західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ ст. (процеси денаціоналізації, прагнення національного визнання та політичного представництва)
Хто такі «будителі»? (На західноукраїнських землях «будителями» називали членів «Руської трійці» (Галичина), а також О. Духновича (Закарпаття).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення завдань уроку та критеріїв оцінювання.
Завдання уроку:
- Охарактеризувати та порівняти діяльність «Руської трійці» та Галицько-руської матиці;
- Визначити рівні впливу діяльності «Руської трійці» та Галицько-руської матиці на населення західноукраїнських земель;
- Піддати критичному аналізу результати діяльності «Руської трійці» в західноукраїнських землях;
- Провести порівняльний аналіз ставлення сучасних істориків до процесів національного українського відродження в західноукраїнських землях;
- Узагальнити та систематизувати отримані знання у висновках.
ІУ. Виконання практичних завдань уроку (завдання додому)
Використовуючи матеріал підручника параграф 12 (Варіант 1 – Альманах «Русалка Дністровая» та Варіант 2 «Галицько – Руська матиця» заповнити порівняльну тематичну таблицю.
«Діяльність «Руської трійці» та Галицько-руської матиці»
|
Критерії порівняння |
«Руська трійця» |
Галицько-руська матиця |
|
Характер організації, дата утворення та організатори |
|
|
|
Мета діяльності |
|
|
|
Діяльність |
|
|
|
Наслідки діяльності |
|
|
|
Висновки: встановити подібність та відмінність в діяльності, порівняти |
||
У. Закріплення: Колективна робота. Обговорення висновків.
Питання для аналізу документів:
- На важливість діяльності «Руської Трійці» в яких галузях вказують вчені?
- З якими складнощами стикалися будителі?
УІІ. Домашнє завдання. Повторити параграфи 9, 10, 11. Опрацювати пар.12 (скласти таблицю). Ознайомитись з пар. 13 (Висновки) та із завданнями на ст. 97-98.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку