Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1868-1939)

Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1868-1939)ПРЕЗЕНТАЦІЮ ВИКОНАВ УЧЕНЬ 9-А КЛАСУ ТІМЧЕНКО МАКСИМ

Товариство «Просвіта» (1868—1939) — громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу. Співзасновником і головою був громадський діяч і політик, священик УГКЦ Микола Устиянович.

Виникнення та початок діяльностіТовариство «Просвіта» виникло в 1868 році у Львові. Галицькі москвофіли, що займали тоді панівне становище у Львові, дуже ворожо сприйняли ідею створення Товариства. Для опрацювання статуту Товариства у березні 1868 року був створений Комітет із представників академічної молоді. До комітету ввійшли такі діячі, як Корнило Сушкевич, Михайло Коссак, професор Академічної ґімназії Павлин Свєнціцький та інші. 2 вересня 1868 року Міністерство освіти дозволило заснувати Товариство «Просвіта». Цей дозвіл став підставою для скликання у Львові першого загального збору. Організація збору була доручена конституційному комітетові, який очолив професор Академічної ґімназії Анатоль Вахнянин. До комітету ввійшли також Корнило Сушкевич, Юліян Романчук, Олександер Огоновський, Олександр Борковський, Михайло Коссак, Омелян Партицький, Андрій Січинський та ін.

Товариство працювало у складних умовах. Воно не мало приміщення, а тому наради і засідання проводили вдома у К. Сушкевича або А. Вахнянина. Згодом збиралися у Народному домі чи випрошували прихисток у польської «Стрільниці». Плідно працювала просвітницька секція, що розпочала видавати для народу популярні книжечки і готувати підручники для єдиної української гімназії. Редактором популярних видань став письменник Юрій Федькович. Товариство домовилося про книгообмін з польськими та чеськими освітніми товариствами.

«Просвіта» поширила діяльність на всі українські землі (найпотужніші мережі — у Галичині, на Буковині, Поділлі, Київщині, Волині, у Закарпатській Україні). 1910—1922 роки «Просвіта» діяла на території Зеленого Клину і стала поштовхом до формування і проголошення Української Далекосхідної Республіки.

29—30 вересня 1990 року відбулася II конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка в місті Києві. Головою Товариства було обрано народного депутата України Павла Мовчана, він очолює товариство й донині.12 жовтня 1991 року була скликана III позачергова конференція Товариства української мови, на якій Товариство було реорганізоване у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. У подальші роки на Сході і Півдні України, де ситуація з українською мовою і культурою до сьогодні залишається складною, відбувався болючий процес Товариств української мови і створення товариств «Просвіта». Частина Товариств української мови, які не увійшли до «Просвіти» утворили Асоціацію товариств української мови. Разом з тим, загальна чисельність організації суттєво зменшилася.

1939 рік став останнім роком існування «Просвіти» на наших землях. Сталінські опричники знищили у центральному будинку Товариства (площа Ринок, 10) його архів, цінні історичні документи і рукописи, друковану продукцію. Так вони вчинили з осередками «Просвіти» і в інших містах і селах. Не дозволили відновити роботу і гітлерівські окупанти; що варто зазначити, саме з балкона товариства «Просвіта» у Львові (Площа Ринок, 10) 30 червня 1941 року з ініціативи Організації українських націоналістів проголошено Акт відновлення Української Держави. Відтоді Товариство «Просвіта» існувало лише за межами України, де українські емігранти відсвяткували його 100-річний ювілей. На теренах України пауза в існуванні товариства тривала півстоліття. Пам'ятник «Просвіта» який знаходиться у Львові

ЩО РОБИЛО ТОВАРИСТВО ДЛЯ НАРОДУ?бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї, здійснювало постановку спектаклів на українську тематику, відзначення ювілеїв відомих українських діячів, визначних подій національного значення, організацію публічних читань, упорядкування українських шкіл. Товариство відкривало:

У 1989 році з занепадом радянського режиму «Просвіта» поновила свою діяльність. 11-12 лютого 1989 року на Установчій конференції в місті Києві була створена суспільно – політична організація «Товариство української мови імені Тараса Шевченка» (нині - Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка), створена як всеукраїнська громадська спілка, що об'єднала численні організації та гуртки з метою відродження й утвердження української мови в Україні й серед українців зарубіжжя. Того ж дня було прийнято статут і обрано керівні органи Товариства української мови. Головою став Дмитро Павличко.

Товариство розпочало активну видавничу роботу, зокрема почало випускати газету «Слово». «Слово Просвіти» — культурологічний просвітницький тижневик Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Організація об’єднала у своїх лавах понад півмільйона чоловік.

8 грудня 2018 року на державному рівні відзначено пам'ятну дату — 150 років з часу заснування в місті Львові культурно-освітньої громадської організації «Просвіта». Урочистості відбулися в Львівській опері за участі Президента України Петра Порошенка

ВИСНОВОК: Товариство «Просвіта» (1868—1939) — громадська організація, утворена 1868 року у Львові.«Просвіта» поширила діяльність у Закарпатській Україні. Метою є утвердження української національної ідеї, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу.