Тема. Практичне заняття «Князь Святослав та його походи».

Учитель історії

Червонокам’янської ЗШ І-ІІІ ступенів

Заболотна Ю.В.

Тема. Практичне заняття «Князь Святослав та його походи».

Мета:

• сформувати уявлення учнів про місце і  значення діяльності князя Святослава у становленні та  розвитку Київської держави;
• розвивати вміння аналізувати історичні події;
• сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших і  вмінню шукати з  ними порозуміння.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, атлас, карта «Київська держава за князювання Ольги та Святослава», матеріали до практичного заняття (завдання для контурної карти, уривки з літопису).

Очікувані результати:

• учень/учениця аналізує діяльність княгині Ольги та Святослава; 
• показує на карті територію Київської держави за князювання Ольги та Святослав;
• порівнює князювання Ольги та Святослава, визначаючи результати їхньої зовнішньої та внутрішньої політики;  
• застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: данина, погост, полюддя, урок,  феодалізм; 
• оцінює діяльність княгині Ольги та князя Святослава, використовуючи джерела інформації, обґрунтовує власну позицію.

Хід уроку

1. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань:

Бесіда за запитаннями (Слайд 1-3 )

III. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу (Слайд 4-12)

 Розгадайте шараду і ви дізнаєтесь, як його звали.

Дні урочисті і відомі

У перший склад ми візьмемо.

Почесне визнання свідомо

До них ми потім додамо.

Закреслим букву скраю

І князя всі впізнаєм. (Святослав)

Учитель. Грецький учений Лев Диякон залишив нам такий портрет князя Святослава: «Він був середній на зріст і досить стрункий, широкогрудий, із пласким носом, блакитними очима й довгими кострубатими вусами. Волосся на його голові було вистрижене, за винятком одного пасма (ознака знатного роду); в одному вусі носив золоту сергу, прикрашену рубіном і двома перлинами. Князь зазвичай був похмурим і суворим на вигляд. Білий одяг його був як у інших русів і відрізнявся лише чистотою».

Видатний український історик М. Грушевський про нього писав: «Сміливий і чесний лицар-войовник, що у всім поступає відкрито й сміливо, не шукає здобичі, ні багатства, цінить тільки славу воєнну й для неї одної живе. Це герой княжої дружини, її найвищий ідеал».

«Коли князь виріс і став чоловіком, – говорить літопис, – він почав збирати багато хоробрих вояків, бо і сам був хоробрий і легкий, ходив як пардус і багато воював. Не возив з собою возів, ні казана; не варив м'яса, а тільки порізавши тоненько чи конину, чи звірину, чи воловину, пік на вугіллях і так їв; не мав ні шатра, а пітник слав і сідло у головах, – такі ж були і вояки його. А як ішов у котрий край, сповіщав наперед: «Іду на ви!».

Цей князь воював протягом усього правління, блискуче проводив тактичні операції й розробляв тривалі військові кампанії, прагнучи силою зброї утвердити Київську державу на світовій арені, забезпечити їй вільну торгівлю із країнами Сходу, Болгарією, Візантією, ліквідувати зовнішню небезпеку на кордонах держави з боку хозарів, печенігів, болгар.

Власне, через свої військові походи, в одному з яких князь загинув, Святослав у «Повісті минулих літ» був охарактеризований так: «Чужого шукаючи, своє втратив».

IV. Проведення практичного заняття (Слайд 13-19)

Робота із фрагментами з історичних джерел за завданням:

визначте дати подій, про які йдеться у наведених урив­ках з історичних джерел, і покажіть на карті місце, де вони відбулися.

Фрагмети історичних джерел

 1. «“Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати на­ супроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми,— то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Як­що моя голова ляже,— тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”». (Загибель Святослава)

2. «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, го­ворячи: “Хочу йти на вас”… І пішов до Царгорода, розоряючи міс­та. І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець…» (Похід на Візантію)

3. «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого… який, пору­шивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величез­ним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кімерійського Боспо­ру повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю…» (Боротьба з печенігами)

4. «Рушив… [він] на Дунай на болгар, і в битві переміг… [він] болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Пере­яславці, беручи данину з греків… Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв… по смерті свого чоловіка при­була в Константинополь. Хрестилася… вона була гідно вшанована». (Похід на Схід)

5. «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царгород, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбе­режжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна чимало взяли…» (Битва при Доростолі)

6. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зсту­пилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва». (Похід на Схід)

7. «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас у місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді допоможе? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород». (Битва при Доростолі)

V . Робота з контурними картами

1. Зафарбуйте територію Київської держави на початок князювання Святослава.

2. Заштрихуйте території, приєднані до Київської держави за прав­ління князя Святослава.

3. Позначте стрілками напрямки військових походів Святослава. Вкажіть поряд роки, коли вони відбулися. Позначте місця найго­ловніших боїв.

4. Вкажіть зміни, які відбулися внаслідок військових походів Свя­тослава, підписавши: 1) державу, знищену дружинами князя Святослава 965 р.; 2) племена, які сплачували данину князю Святославу;  3) місто, куди князь Святослав збирався перенести столицю сво­єї держави; 4) кочові племена, які переселилися у Північне Причорномор’я після знищення Хозарського каганату.

 5. Позначте місце загибелі князя Святослава. Вкажіть поряд дату ці­єї події.

V. Закріплення матеріалу уроку (Слайд 20-25)

 Проблемне завдання Український історик Михайло Грушевський називав князя Святослава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київ­ському столі». Поясніть, як ви розумієте наведені характеристики. Чи погоджуєтеся ви з ними? Чому?

VІ. Підсумки уроку

 Яких  висновків за темою заняття ми дійшли?

VIІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника, закінчити контурну карту.

Підготуватися до підсумкового уроку з вивченої теми.