Тема. Природа — дім тварин і рослин. Урок милування природою «Мандрівка у світ краси»

Дорога в дивосвіт

Урок 2

Тема. Природа — дім тварин і рослин. Урок милування природою «Мандрівка у світ

краси»

Мета: узагальнити знання учнів про компоненти природного середовища {земля, вода, повітря, ґрунт); підвести до усвідомлення необхідності зберігати і примножувати при­родні багатства, раціонально їх використовувати; ознайомити із заходами відтворен­ня та збереження природи; збагачувати словниковий запас; розвивати пізнавальний інтерес, мислення, уміння працювати групами та самостійно; виховувати бережливе ставлення до природного середовища.

Обладнання: стенди «Ми і довкілля», «Ми і Україна», «Календар природи»; карта України; глобус; словник; природне середовище {земля, вода, повітря, вітер, дощ, хмара, сонце, дикі тварини та рослини, мікроорганізми). Тип уроку: урок-конференція.

Підготовча робота

До уроку підготувати:

1) доповідачів, які люблять природу, уміють спостерігати, читати,
робити висновки аналізувати. Доповіді на теми:

охорона повітря;

охорона водойм;

охорона ґрунтів.

2) секретарів-учнів, які вміють слухати уважно, робити висновки,

писати красиво і охайно;

3) експертів, які вміють робити досліди, робити певні висновки; -1) кореспондентів, які вміють грамотно говорити.

Підготувати відповідно вдягнуті дійові особи — Земля, Вода, І Іовітря, Рибка.

Розучити пісню «Ой у полі криниченька».

Двоє учнів мають вивчити вірш Олександра Пархоменка «Каз­кова країна добра і краси».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1   Підсумок спостережень за погодою, природою

Доповідають учні, використовуючи стенди.

а) «Ми і Довкілля». Нагадують і пояснюють слова Антуана де Сент-Екзюпері «Ми відповідаємо за тих, кого приручили». Щоб  дерева не замерзли, пам'ятай: не виливай під рослину воду; нагорни побільше снігу на корінь. Земля хворіє від бруду; щоб папір, поліе­тиленові пляшки перетворилися на порох, потрібно багато-багато
років. Нагадуємо: не брудни нашу землю.

б) «Ми і Україна». Птахів потрібно підгодовувати білим засу­шеним хлібом. У нас є сьогодні 5 кг сухарів. Годівничка завжди вранці наповнена. Птахи дякують.

2.  Слухання й обговорення казки

Жили-були у Всесвіті дев'ятеро сестер-красунь. Одна з них була найчарівнішою. Милувала вона своїми чистими блакитними очами-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових мешканців та видавонював крихітними цвіркунами. Розвівалося на вітрах їх роз­кішне зелене волосся з переплетеного березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок — і вкри­тті,ся все навколо бузковими кольорами, засміється — і розси­плеться пролісковий цвіт, притихне в задумі — і видніється ро­жевий обрій.

Чи впізнали ви цю чарівницю? Як її звуть?

Так, це планета Земля, наша домівка у Всесвіті, яку ми по­рівнюємо з чарівною дівчиною. Та минав час. Почали тьмяніти її очі-озера, рідшати волосся, затихати чарівний голос...

У мою душу закрадається тривога, а у вашу?

Що саме непокоїть і тривожить вас? (Міліють і забрудню­ються ріки, моря та озера; вирубуються ліси; зникають деякі цілющі трави; люди часто винищують тварин і птахів.)

Ось скільки хвороб природного середовища ви назвали! А що роблять з людиною, коли вона хворіє? (Лікують)

Що повинні робити ми, люди, знаючи, що в біді опинилася Земля, наш дім? (Бережливо ставитися до неї, охороняти.)

Так. Охороняти не тільки Землю, а все природне середо­вище.

До речі, що це таке — природне середовище?

А що таке довкілля? (Природна та створена людиною скла­дова середовища, мешкання людини, її оточення.)

З   Слово вчителя

— На конференції ми обговоримо питання охорони повітря, землі й води. З'ясуємо, що ми знаємо про збереження природного довкілля і як уміємо його захищати. Учасники конференції: до­повідачі, які продемонструють знання, засвоєні на попередніх уроках; експерти, які під час проведення дослідів доведуть спра­ведливість повідомлень; кореспонденти, які ставитимуть запи­тання доповідачам і експертам; гості, які звернуться до присутніх від імені води, землі, живих істот; секретарі, які найцінніші ви­сновки фіксуватимуть і показуватимуть на дошці у вигляді пла­катів.

III. Проведення конференції

►► Охорона повітря

— Чи завжди повідомлення бувають правдивими? Нещодавно я почула, що є п'ять океанів. Перевірила — їх чотири. А що ж це за

п'ятий океан?

Не прісний, не солоний

Хоча блакитний і прозорий.

Без берегів і без води.

Пливемо в ньому я і ти,

Легкокрилі літаки. (Повітряний океан.) 1-й доповідач. Повітря необхідне нам всім, щоб дихати і жити. Воно прозоре, не має смаку і запаху. Якщо повітря руха­ється, то ми відчуваємо вітер. Повітря міститься в твердих речови­нах (наприклад, у ґрунті, крейді). Повітряний океан лише на одну п'яту складається з кисню, а решта — інші гази. Отже, природа дає нам повітря без кольору, без запаху, насичене киснем — саме таким воно необхідне всьому живому, зокрема людині. Та людина часом недбало ставиться до цього безцінного дару.

Кореспонденти ставлять запитання доповідачеві:

а) Які ти знаєш випадки забруднення повітря?

б) Як боротися із забрудненням повітря?

Експерт демонструє дослід із свічкою, що закіптявила біле блюдце, обґрунтовує: вогнища для спалювання решток рослин, ро­бота фабрик, заводів забруднюють повітря.

Секретарі роблять висновок, вивішують на дошці заздалегідь заготовлений плакат: «Не спалюйте опале листя».

►► Охорона водойм

Глобус — модель Землі. Якого кольору наша планета? Чому? Поверхня води на Землі вдвічі більша ніж суші. Про воду зараз і по­говоримо.

2-й доповідач. Без води життя неможливе: в'яне квітка, страждає звір, гине пташка. Усе живе на Землі потребує води. Фран­цузький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Вода! Ти не тільки необхідна для життя, ти і є саме життя!» Наші пращури обожнювали воду. Чистота та смак джерельної води сприяли тому, що народ назвав її живою, тобто особливо цілющою. Люди вірили, що жива вода додавала сили, зцілювала рани, повертала до життя. Вод­ночас народній фантазії склався образ мертвої води — забрудненої. І І,я вода несе людям хвороби та біди. Тому вважали тяжким гріхом плюнути у воду чи забруднити її нечистотами. Кришталево чисту йоду наші пращури оберігали.

КРИНИЦЯ

Хай кожному нині присниться Прозора, немов льодок, Це слово співуче — криниця. Дзвінкої води холодок. В бджолинім настоянім гулі, Де радість, зовсім не зло, Пив спрагло у липні минулім, Отам біля верб, за селом. Схилялась верба гостролиста, Світились очима братки, Дитинство згадав я — колись-то Читав я ті добрі казки, Опеньки в беретах казкових, Птахів заплелися сліди... Поїдьте ж бо обов'язково, Скуштуйте з криниці води! Скуштуйте — і знову поманить, До себе вона позове; Хто пив її, той-таки, мабуть, Сто літ молодим проживе!

Йосип Курлаш

3-й доповідач. Моїй прабабусі нещодавно виповнилося дев'яносто років, але вона ще непогано почувається, бо все життя вірила в цілющу силу води. Наші пращури глибоко шанували воду. Особливо велику магічну силу, а їх думку, мала так звана «непочата» вода, набрана в криниці до схід сонця. У ній, постоялій на зірницях, купали новонародженого, нею напували корів, щоб давали більше молока, і вмивалися щоб не боятися пристріту, лихого ока.

Воду, освячену в церкві на Водохреще і Стрітення, колись зберігали в кожній родині упродовж року. Нею кропили в хаті, освячували пасіку, вживали від зурочення. Вода могла зібрати і понести далеко всі хвороби, варто було лише викупатися в ній (у струмку чи в річці) до схід сонця у чистий четвер перед Великоднем чи на самий Великдень опівночі.

Отже, прислухайтесь до людських повір'їв і загартовуйте себе

цілющою водою.

Учні виконують українську народну пісню «Ой у полі криниченька».

— Ой, чуєте? Хтось плаче. Хто ти?

— Я — рибка.

— Чого ти плачеш?

— Ой, біда! Люди, що це за вода?

Може, вам і добре пити,

А мені в ній важко жити:

На дні й і у воді хімікати...

Вода ж була колись.

Люди, звідки ви взялись?

Люди, трохи совість майте,

Бідну річку виручайте! Секретарі роблять висновки, ураховуючи побажання рибки, вивішують плакати.

Для підтримання чистоти води необхідно:

• фільтрувати використану воду.

• очищувати дрібні водойми.

• не засмічувати річки.

►► Охорона Грунтів

Земля. Важко мені, діти мої! Чи ж не я вас породила? Чи не я вам сили даю? Викохую для вас кожен кущик, кожну травиночку. Усі свої багатства віддаю вам до останку. Захищаю братів ваших менших пташок, жучків, хробачків. За що раните мене, діти мої? Чому не шануєте? Зриті ранами надра мої гоїтимуться тисячі років, споєні отрутою поля не родитимуть, не колоситиметься на них золота пшениця. Не брудніть мене, не засмічуйте, адже я — ваша мати.

— Що ж за катастрофа вразила нашу Землю?

4-й доповідач. Берег Прип'яті, мирна українська ніч. 26 квітня 1986 року. О першій годині, коли всі спали безтурботним сном, нічну темряву розірвало велетенське полум'я.

Метався, немов звір несамовитий, Цей атом, незбагненний до кінця, — Зойкнула Земля чайним криком. Земля. Сину! Вбережи і захисти!

5-й доповідач. Герої Чорнобиля відомі всьому світові.

За днями дні — минув повільно рік, Ось двадцять шостий на очах минає. Нехай же лихо нас проминає. В світі не повториться. Ні! Ні! Хай стане мир міцнішим у стократ Хай над землею чисте небо буде. Чорнобиль — попередження, набат, Його уроків людство не забуде.

Секретарі роблять висновки.

Потрібно:

• уникати оброблення полів отрутохімікатами;

• вивозити сміття у призначені місця, висаджувати дерева та кущі в балках,ярах;

• уміти використовувати атом.

IV. Осмислення учнями знань ►► Робота в групах

I група — секретарі (готують висновки конференції, пам'ятку

«Як допомогти довкіллю»).

II група — художники (малюють картину «Краса при¬роди»).

III група — актори (готуються імітувати предмети природи, музично озвучувати).

(Діти цієї групи використовують магнітофон, аудіозаписи.)

ЯК СПІВАЮТЬ ДЕРЕВА?

Ніби хочуть дерева спитати: «А чому ще немає весни?» Чи можуть дерева співати? Уявіть ці чудові пісні!

МУЗИЧНИЙ СНІГОПАД

Сніжинки падають тремтливо

Ніжна музика звучить.

Сніг, що вкрив усе дбайливо

Вже не співає, а мовчить.

Робота у зошиті [Урок 2)

Підсумок уроку-конференції

Групи проголошують висновок уроку.

— Ми склали пам'ятку — правила, за якими маємо жити самі, спонукати до цього інших. Ми, другокласники, можемо саджати дерева, розчищати джерела, не засмічувати їх, економити папір, воду, підгодовувати пташок, звірів, не ламати дерева, не рвати квіти, не засмічувати довкілля.

Звертаємося до всіх:

Зупинімося — останній є шанс,

Схаменімося — благаємо вас.

Все задумано мудро в природі —

Жити всьому у мирі та злагоді.

Річка куди хоче тече,

Пташеняті підставим плече.

Як зрубаємо дерево — вмить,

Поспішаймо хоч два посадить.

Як асфальт — то не через калину,

Джерельце хай не знає зупину.

Як розоримо світ оцей вщерть,

Вирок нам — без війни буде смерть.

Зупинімось — останній є шанс,

Ця планета — не тільки для нас

Люди, будьмо ж людьми! Звучить пісня «Прохання» (на слова Р. Рождественського).