Тема: Розвиток мовленнєвої діяльності № 3. Есе про сенс людського буття, патріотизм, романтичний максималізм, почуття власної гідності й самодостатності

Українська  література, 7 клас                                                           23 лютого  2018 року

Тема: Розвиток мовленнєвої діяльності № 3. Есе про сенс людського буття, патріотизм, романтичний максималізм, почуття власної гідності й самодостатності на одну з тем:

«Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Що для мене означає Вітчизна.

Чи можна прожити життя, не дбаючи про рідну Батьківщину?

 

Урок-подорож

 

Мета: навчити здобувачів освіти працювати над есе: формулювати тезу, висловити аргументи та дібрати приклади із життя та художньої літератури: виховувати повагу до України, її культурної спадщини та до народів інших країн.

 

Тип уроку: розвитку зв’язного мовлення.

 

Перебіг уроку

І. Етап орієнтації.

Привітання-побажання (у колі). Звучить бандура.

Учитель:

- Вітаю вас на уроці української літератури. Діти, привітаймось!

діти разом із учителем стають у коло і звертаються один до одного із словами-побажаннями. Відтак сідають півколом на стільцях перед дошкою.

ІІ. Етап ціле покладання.

Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів.

Учитель:

- Мета нашого уроку – підготуватися до написання есе на одну з тем, записаних на дошці.

Пограймо в Доміно (Додаток). Завдання: вибрати із запропонований модулів те, що стосується написання есе і розмістити в послідовності, за якою потрібно працювати над есе. Взаємоперевірка.

Учитель:

- Так, без сумніву, дотримання логічної послідовності під час написання есе дуже важливо. Однак є дещо не менше важливе. А саме: зрозуміти, якою думкою ви хочете поділитися із читачами, а також створити певний настрій своїм есе. Ви повинні допомогти читачу зробити важливе відкриття. Наприклад, що Вітчизну потрібно любити, поважати її закони і дбати про її добробут. Ось над цим ми і будемо працювати  першій частині уроку.

Отже, уявіть:

Аеропорт Бориспіль. (Звуки літака.) Група українських учнів летить до Англії. У залі очікувань вони зустрічаються з громадянами іншої країни, які чекають на той самий рейс.

Заходять «американці»:

• Привіт! (англ.)
• Привіт! (англ.)

• Ви звідки? (англ.)
• З України. (англ.)

Далі - українською:

Юнак:

- Ваша країна дуже красива і чудова. Я із задоволенням вивчив українську мову.

Дівчина:

- Я знаю вірш Володимира Сосюри, перекладений англійською, і хочу прочитати уривок.

Учні-стажери:

- Ми знаємо вірш англійського поета про Вітчизну.

 

Учитель:

- Виходить, тема любові до рідної землі хвилює народи світу.

 

Юнак:

- Я патріот своєї країни. А ви свою любите?

Діти по черзі говорять: «Так, ні, не знаю, не думав ніколи про це». (Насправді – усі сказали: «Так, я люблю свою країну»)

Трибуна вільних думок.

Учитель:

- Чому про це говоримо? 

Учень:

- Я вважаю, що тема Вітчизни важлива для кожного народу.

Учитель дякує учням-старшокласникам, які добре зіграли іноземних туристів. Вони займають місця за партою. Урок триває.

Учитель:

• Розмірковуючи про долю своєї країни, ви з позиції людини, яку несе течія, переходите на рівень громадянина своєї держави, який починає розуміти, що потрібно бути відповідальним не тільки за власне життя, а й за долю країни. Есе – найкращий спосіб розчесати думки, зрозуміти щось важливе. Повернімось до структури есе. Пропоную обговорити будову есе на прикладі першої теми: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину». Потрібно сформулювати основну думку. У кого які пропозиції?

Робота в групах: здобувачі освіти пишуть тези фломастерами на папері, прикріплюють його до дошки:

1. Батьківщину нам дарують батьки. А ми повинні дбати про неї.
2. Є кілька речей, які ми не вибираємо. Це – мама і Батьківщина.

Учитель:

- Пограємо в асоціації. Кожна дитина презентує предмет, який асоціюється у неї із словом Україна. Це допоможе вам налаштуватися на тему.

Учні принесли на урок: прапорець, фотографію родини, калину, квиток за кордон, збірку законів України, м’яч, фотокартку Толі Олійника, сопілку, книгу Василя Симоненка, соняшник.

По черзі пояснюють свій вибір:

- Синьо-жовтий прапор означає, що перед вами – українець, який любить свою землю і пишається нею.

- Я вважаю, що моя родина і родини моїх однокласників та всі інші родини і є Україна.

- Калина – старовинний символ нашої Вітчизни. Цю рослину можна побачити майже в кожному дворі.

- Кожна країна неможлива без законів, які потрібно виконувати.

- Наші спортсмени прославляють країну на спортивних аренах. І ми всі пишаємося їхніми золотими, срібними та бронзовими медалями.

- У країні йде війна, і такі чоловіки, як наш земляк Анатолій Олійник, готові її захищати.

- Соняшник для мене не лише символ України, а всього українського народу, який, як оці зернята, разом.

- Українські музиканти відомі на весь світ.

- Українські письменники, поети написали чимало розумних і талановитих книг. Серед них – Василь Симоненко.

Учитель:

- Послухаймо Василя Симоненка, який читає «Лебеді материнства».

Учні закінчують читати цю поезію.

Учитель:

- Будь-який із цих символів ви можете використати під час написання есе. А також уривок із поезії Василя Симоненка.

Готуючись до уроку, я міркувала над тим, яка асоціація виникає у мене при слові Україна. І це не предмет. Це – запах маленької квітки, матіоли. Пам’ятаєте, ми вчили твір Миколи Вороного «Євшан-зілля».

Учень:

- Ханський син згадав про свою Вітчизну, понюхавши гілочку полину.

Учитель:

- Насправді у кожного свій запах Батьківщини. У нас – запах моря і зостери (водоростей).

Учні:

- Любистку, м’яти, яблук, запах мами, моєї меншої сестри.

Учитель:

- Якщо один із прикладів стосується художньої літератури, то другий потрібно взяти із життя. Це може бути ваш власний досвід або чужий.  На урок я запросила гостей. Їхні висловлювання ви можете процитувати у своєму творі.

(Виступи гостей – ветерана АТО та педагога із багаторічним стажем).

Учитель:

- Наступний етап нашого уроку - словникова робота. Пропоную дібрати до слова Батьківщина синоніми.

Учні працюють у командах і добирають: Вітчизна, Україна, Українонька, Вітчизнонька, держава, рідна країна, отчий дім, батьківський поріг. (Записують на дошці.)

 

Учитель:

- В Україні у давні часи було поширене слово материзна. Це слово я знайшла у словнику Бориса Грінченка. Ви його розумієте?

(Діти дають відповіді)

Учитель:

- Справа у тім, що українські жінки, беручи шлюб, отримували від батьків не лише скриню із добром: одяг та прикраси, а також земельні наділи, гроші тощо. Це вважалася їхня власність і ніхто, крім жінки, не мав права нею розпоряджатися. Ось чому паралельно із словом бАтьківщина вживалося слово матерИзна. Тобто не лише батько наділяв дітей спадком, а й мати. У 9 класі ви вивчатимете твір Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Один із головних героїв, Андрій, розповів польській панночці, що його матір має спадок, про який навіть його батько, Тарас,  не знає. Отже, якщо бАтьківщина – це спадок від батька – сину, доньці, то що означає слово Батьківщина? Який висновок можна зробити?

Учні:

- Виходить, Батьківщина, Вітчина – це матеріальний і духовний спадок, який лишили нам наші пращури. 

Учитель:

- Україна нам дісталася у спадок, не забуваймо про це. Тому повинні не втратити її, не занапастити, а – розбудувати, примножити її багатство. Пам’ятаєте слова Сергія Балтазаровича Скадовського, який на пустельному березі мріяв: «Я хотів би збудувати привітне місто, в якому буде приємно жити». Перед вами у майбутньому постане завдання збудувати привітну державу, в якій буде комфортно жити. Щоб українці не шукали щастя по інших світах.

Насамкінець перевіримо ваші знання із творчості Василя Симоненка та теорії літератури за допомогою Плікерс. (Учні беруть картки Плікерс). Або знання перевіряються за допомогою тестів чи літературного диктанту.

 

Голос: «Увага! Увага! Оголошується посадка на рейс №59 Київ – Лондон. Прошу пройти до терміналу номер 7Г».

 

Учитель:

- Займайте місця відповідно до куплених білетів і починайте писати. 

VII.   Підсумки уроку. Домашнє завдання.

Підготувати діалог з гостем країни на тему «Що таке Вітчизна?»