Тема: Соціально-економічний і політичний розвиток Харківщини на початку ХХ ст.

Тема: Соціально-економічний і політичний розвиток Харківщини на початку ХХ ст. Мета: Ознайомитись із соціально-економічними процесами на Харківщині на початку ХХ ст; Показати розвиток промисловості, сільського господарства, освіти та культури; Розкрити політичні події та їхній вплив на життя населення.

План уроку. Урбанізація та розвиток міст. Промисловий потенціал. Сільське господарство. Соціальна структура. Робітничий рух і страйки. Політичне життя. Освіта. Культура. Транспорт і торгівля. Висновки

Урбанізація та розвиток міст. Харків на початку ХХ ст. – понад 250 тис. мешканців (одне з найбільших міст України). Активне будівництво: нові квартали, вокзали, театри, банки. Розвиток комунальної інфраструктури: електричне освітлення, трамвай (1906 р.).

Промисловий потенціал. Харківський паровозобудівний завод – один із найбільших у Російській імперії. Завод «Гельферіх-Саде» – виробництво сільськогосподарських машин. Харківський канатний, тютюновий, миловарний заводи. Розвиток харчової промисловості: борошномельні, пивоварні, кондитерські фабрики.

Гельферіх

«Прибутковий будинок товариства Гельферіх-Саде» на вулиці з нинішнім назвою Маршала Бажанова, будинок №14.

Сільське господарство. Основна галузь – зернове землеробство. Вирощували: пшеницю, жито, овес, гречку, соняшник, цукровий буряк. З’являлися нові культури: картопля, кукурудза. Великі маєтки застосовували сільськогосподарські машини, добрива, нові сорти насіння.

Соціальна структура. Селяни – більшість населення, але потерпали від малоземелля. Робітники – новий клас, що швидко зростав. Інтелігенція – викладачі, студенти, лікарі, юристи. Купці та підприємці – важливий прошарок міського життя.

Робітничий рух і страйки. Умови праці: 12–14 годин на добу, низька зарплата. Страйки на заводах Харкова (1902, 1905 рр.). Вимоги: скорочення робочого дня, підвищення зарплати, право на профспілки.

Харківський “майдан” 1905 року

Політичне життя. Революція 1905–1907 рр. → активізація політичних партій. У Харкові діяли: РСДРП (більшовики й меншовики), есери, українські національні організації («Просвіта»). Виходили газети українською мовою.

РСДРПРосійська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП) — російська політична партія, створення якої було проголошене на I з'їзді у Мінську в березні 1898 року.

Есери. Соціалісти-революціонери, часто Есери, серед інших назв Союз соціалістів-революціонерів, Партія соціалістів-революціонерів — російська партія, яка утворилася внаслідок об'єднання різних народницьких груп у Російській імперії й на еміграції в 1901 році.

Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (колишнє Товариство «Просвіта») — українська громадська організація культурно-освітянського спрямування. Веде діяльність як в Україні (історичній і сучасній), так і в осередках української діаспори. Товариство «Просвіта» виникло в 1868 році у Львові як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою — з одного боку, і москвофільській, — з другого. Галицькі москвофіли, що займали тоді панівне становище у Львові, дуже ворожо сприйняли ідею створення Товариства.

Для опрацювання статуту Товариства у березні 1868 року був створений Комітет із представників академічної молоді. До комітету ввійшли такі діячі, як Корнило Сушкевич, Михайло Коссак, професор Академічної ґімназії Павлин Свєнціцький та інші. 2 вересня 1868 року Міністерство освіти дозволило заснувати Товариство «Просвіта». Цей дозвіл став підставою для скликання у Львові першого загального збору. Організація збору була доручена конституційному комітетові, який очолив професор Академічної ґімназії Анатоль Вахнянин. До комітету ввійшли також Корнило Сушкевич, Юліян Романчук, Олександер Огоновський, Олександр Борковський, Михайло Коссак, Омелян Партицький, Андрій Січинський та ін.

Освіта. Харківський університет – центр науки. Технічний, ветеринарний, сільськогосподарський інститути. Зростання кількості гімназій, училищ.

Культура. Театр: діяльність Миколи Садовського, Марії Заньковецької. Музика: концерти, хори, розвиток опери. Література: поширення українських книжок і журналів.

Мико́ла Ка́рпович Садо́вський (справжнє прізвище Тобіле́вич;український актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської

Марія Костянти́нівна Занькове́цька. Заньковецька Марія Костянтинівна українська акторка, театральна діячка, зірка українського театру кінця ХХ - початку ХІХ ст. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України

Транспорт і торгівля. Харків – великий залізничний вузол (лінії на Київ, Москву, Донбас). Розвиток ярмарків і банківської системи.

Висновки. Харківщина на початку ХХ ст. – регіон швидких змін. Промисловий і культурний розвиток поєднувався з соціальною напругою. Ці процеси стали передумовою революційних подій 1917 р.

Джерела. Підручник «Харківщинознавство», видавництво «Гімназія», 2011. https://moyaosvita.com.ua/geografija/socialno-ekonomichnij-rozvitok-xarkivshhini/https://tvir.biographiya.com/socialno-ekonomichnij-rozvitok-xarkivshhini/

✅ Ключ до тесту1 – б2 – б3 – б4 – а5 – в6 – б7 – б8 – б9 – б