Тема: Суспільно-побутові пісні. «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою».

Мета: повторити й узагальнити знання учнів про усну народну творчість, види народної лірики; розкрити красу й образність української народної пісні; розви-вати навички виразного і вдумливого читання текстів пісень; виховувати почуття поваги до минулого, любов до народної пісні, інтерес до музики, національну са¬мосвідомість. Тип уроку: сприймання та засвоєння нових знань Випереджувальне завдання: рольова гра, повідомлення учнів про соціалбно-побутові пісні. Обладнання: збірки українських народних пісень, репродукції картин на тему козацтва, фото солов'я, портрети Сагайдачного та До¬рошенка. Написи на дошці: «Мелодія передає найтонші відтінки почуттів, недоступних слову» (В. Сухомлинський), «Пізнання світу неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї» (В. Сухомлинський). ХІД УРОКУ І. Організаційна частина Учитель Любі діти, у наш клас Завітали люди щирі. Привітайте в добрий час Гостей посмішкою й миром. Учень Всіх гостей ми привітаймо, Щастя й долі побажаймо. Українська традиція є недарма: Ґречно вітатись завжди з усіма. Добрий день вам, люди добрі, Будьте ви завжди здорові. Раді вам, що прийшли, дякуєм красненько! Ось яка чарівна мова радує серденько. Ми запрошуємо вас На урок у 7 клас. Учитель. Як бачите, наш урок проходить у незвичній обстановці, у кабінеті музики, бо сьогодні ми поєднає¬мо українську літературу та музику. Психологічна хвилинка Учитель. Діти, подивіться, будь ласка, у вікно. Що там, за вікном? Хто є господинею сьогод¬нішнього ранку? (Осінь) - Які асоціації викликає у вас це слово? (Осінь — це жовте листя, листопад, бабине літо, Покрова, осінні канікули) - З чим пов'язується свято Покрови? (З днем україн¬ського козацтва) - Відчути епоху козацтва вам допоможе музика. Прослухайте «Запорозький марш» композитора М. Лисенка. Звучить «Запорозький марш». II. Мотивація навчальної діяльності Учитель . Розгляньте репродукції кар¬тин і поміркуйте, про що йтиметься на сьогоднішньому уроці. (Відповіді учнів.) ІІІ. Вивчення нового матеріалу Так, сьогодні ми будемо говорити про козаків, а саме — про пісні, які співали козаки під час своїх походів та які склав народ про своїх улюбленців. Спли-вають роки, кожен із нас полюбляє різну музику. А народна пісня залишається. Через віки проносить вона свою нев'янучу молодість, бентежить душу. Бо вона вічна, як і душа народу. (З'являються хлопчик і старець.) Хлопчик. А ще нашу пісню називають солов'їною і кажуть, що солов'ї навчилися співати саме у нашого народу. Чому? Старець. У своїх стародавніх книгах я знайшов цікаву легенду Колись солов'ї літали по усьому світові, збираючи пісні для індійського царя, в саду якого вони жили. Одного разу залетів соловей в Україну і сів спочити у якомусь селі. У цей час усі люди були в полі. «Що за люди тут живуть,— здивувався соловей,— ні пісень, ні музики не чути?» А ввечері усі повернулися додому, і з різних домівок то тут, то там залунати пісні. Та вони були сумними, бо люди втомилися від тяжкої праці. І тоді солов'ю захотілося розвеселити людей, і він заспівав. Зраділи люди, забули про втому і так заспівали, що навіть соловей зачарувався їхніми піснями. Полетів соловей до царського саду. І заспівав тих пісень, що почув в Україні. Цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду. А наступної весни прилетіли солов'ї в Україну, щоб слухати наших пісень. І пташе¬нят почали висиджувати саме на нашій землі, щоб вони від самого народження слухали найчарівніших у світі пісень. Учитель. Щоб переконатися в тому, що ук¬раїнська пісня мелодійна і чарівна, послухайте народну пісню «Ой у гаю при Дунаю». - Які ваші враження від пісні? (Відповіді учнів.) Учитель. Українських народних пісень складено дуже багато. Тільки тих, що вже записані фольклористами, науковці налічують понад 500 тисяч. А повне видання їх охопило б 200 томів по 1000 сторі¬нок кожен. Співаючи щодня, українець за своє життя не повторить одну й ту саму пісню жодного разу. За своїм змістом народні пісні різноманітні. — Пригадайте, що таке народна пісня, і назвіть види народних пісень. (Розгляд схеми «Види пісень».) Напевно, вам добре відомі коломийки, обрядові й родинно-побутові пісні — про кохання, родинні стосун¬ки, колискові. А який зміст мають соціально-побутові пісні? (Відповіді учнів.) На сьогоднішньому уроці ми й спробуємо поринути в світ соціально-побутових пісень і текстуально роз¬глянути дві пісні з цієї групи — «Ой на горі та женці жнуть» та «Стоїть явір над водою». Про особливості соціально-побутових пісень розповість... (Повідомлення учня — випереджувальне завдання.) Соціальне-побутові пісні неоднорідні за жанровими ознаками, але їх єднає те, що всі вони відображають настрої народу, викликані тими чи іншими явищами життя певної соціальної групи людей і відображені в їхньому побуті. Фольклористи визначають у пісен¬ному масиві цикли козацьких, кріпацьких, чумацьких, рекрутських та солдатських, бурлацьких, наймитських та заробітчанських пісень. Українська народна пісен¬ність стала джерелом літературних образів і сюжетів, надихаючи на творчість Г. Сковороду, І. Котляревсько¬го, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Франка та інших письменників. (Пояснення термінів «рекрут¬ський», «кріпацький», «заробітчанський»). Огляд книжкової виставки. — На нашій виставці ви бачите збірки народних пісень, зокрема ось і в записах Панаса Мирного та Івана Білика. Завдання: установити відповідність між групами та мо¬тивами пісень Козацькі Важкі умови праці, самотність, туга за родиною. Чумацькі Підневільна праця, безправ'я, прагнення до волі. Кріпацькі Прощання з родиною, коханою, героїзм, загибель на полі бою. Солдатські Від'їзд у дорогу, опис довгого шляху, сутички з ворогами, згадки про домівку. Заробітчанські Важкі умови служби, прощання матері з сином, нареченої з коханим, туга за домівкою, працею на землі. Учитель. Десь із середини XV століття за Дніпровими порогами з'являються озброєні люди, яких прозвали козаками, що мовою східних народів означало «вільна людина», «безстрашний вояк». Коза¬ки боронили землю від поляків, турків, татар, одбивали людей-невільників. Запорозькі козаки відзначалися мужністю і винахідливістю у битвах, морських похо¬дах. У першій половині XVIII ст. запорізьке козацтво піднялося до рівня кращих європейських армій, а своєю активністю, наступальною, ініціативною стратегією і маневреною тактикою перевершувало феодальні армії Європи. Запорозьку піхоту вважали найкращою в Європі. Вона героїчно й майстерно билася з ворогами. А, щоб переконатися в цьому, послухайте і розгадайте військову задачу Запам'ятався туркам день 4 вересня 1621 року. Під Хотином 100 тисяч турецьких воїнів вели бій із запо¬розькими козаками. Два штурми пройшли безуспішно. Втретє турки пішли на штурм під захистом тварин, женучи перед собою верблюдів, мулів та іншу худобу. Що ж зробили козаки? (Козаки вийшли з укріплень і сильним окриком наполохали тварин і примусили їх повернути назад. Змішавшись із турецьким військом, тварини порушили його бойові порядки, і турки почали тікати. Козаки, переслідуючи ворога, увірвались у ту¬рецький табір, знищили ледь не все військо султана Османа II. Після Хотинської битви слава про запорозьких козаків пішла поголосом по всій Європі.) А у хвилини відпочинку козаки любили співати. Ко¬зацькі пісні пов'язані з історією народу; найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни, готовність пожертвувати родинним затишком, а може, й життям, тому в цих піснях важливе місце посідаємотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака. У козацьких піснях підкреслена непокірність духу ук-раїнця, що не змирився із закріпаченням і обрав життя, сповнене тривог і небезпек, але вільне, тому й поки¬нув рідні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха». У піснях цього циклу часто йдеть¬ся не про вчинки, а про емоції героя, Тут переважає тужливий настрій самотнього, безталанного козака, без¬рідного сироти, якому степ широкий — рідний брат, а шабля й люлька — його родина. Козацькі пісні відзна¬чаються багатою палітрою художніх засобів, особливою мелодійністю. Виконання (прослуховування) пісень «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою». — Яка пісня найбільше сподобалася? Чому? — До якої групи належить кожна з прослуханих пісень? Підтвердьте сказане цитатами з твору. - Яку з пісень знаєте напам'ять, чули раніше, а яка для вас невідома? Про що це говорить? - З якою ілюстрацією перегукується пісня «Ой на горі та й женці жнуть»? - З якою картиною перегукується пісня «Стоїть явір над водою»? Учитель. Продовжимо нашу роботу над змістом пісень. У вас на партах знаходиться план аналізу пісні, за яким ви будете працювати протягом 5 хв План аналізу пісні 1. Тема. 2. Основна думка. 3. Художні засоби. 4. Образи пісні, образи-символи. 5. Почуття, настрій. А працюватимете ви під музику, що налаштовує організм на здорову хвилю, знімає втому, заспокоює. Це музика Моцарта, якого називають «звуковим лікарем». Звучить музика. Звіт керівників груп (виразно читають пісню, а потім аналізують). Учитель. Маючи уже певний багаж знань про народну пісню, спробуйте дібрати епітети до поняття «народна пісня» (метод «Доміно»). - Яскрава, гарна, найкраща, проста, мелодійна; спов¬нена дужого, молодого почуття і сили; без зайвого слова. Учитель. Визнаєте, що історія нашої країни зафіксована досить часто у пам'ятниках. Є пам'ятники історичним героям, письменникам, різним подіям. А от пам'ятника народній пісні немає. Прослухавши висловлювання М. Стельмаха, подумай¬те, який би пам'ятник ви спорудили народній пісні («Моє відкриття через скульптуру»). «Віки мужності і звитяги, віки з шаблею в боях і за плугом на кров'ю политому полі, віки мук на неволь¬ничих торговицях і віки боротьби проти загарбників, віки надії в очах і сльози на віях, віки журби в серці і нескореної думи на чолі, грозові ночі повстань і тугою пересновані дні жіночого чекання — така наша народна пісня. Вона, які наша доля, виростала на чорному хлібі історії. Гинули її геніальні творці, ромашка і житечко проростали з їхніх сердець. А їхні пісні розходилися по всій Україні, вростали у вічність і ставали для нащадків хвилюючою історією». (Відповідучнів.) IV. Робота з висловлюваннями В. Сухомлинського про музику - Як ви розумієте слова В. Сухомлинського про музи¬ку, записані на дошці? Чи погоджуєтеся ви з думкою видатного педагога, що «музика — потужне джерело думки»? V. Підсумок уроку Учитель. Сьогодні ви дізналися про особливості козацьких пісень. Наскільки уважними і спостережливими ви були під час уроку, покаже гра «Доповни схему». На дошці прикріплюється аркуш «Мотиви народних пісень», від якого розходяться 6 стрілок. Учні повинні доповнити схему O Робота на дошці і в зошитах. І наостанок мені хочеться почути від вас відповідь на ось цей відкритий лист сучасникам (зачитується лист) Відкритий лист сучасникам Шановні нащадки козацького роду! Звертається до вас людина, якій не байдужа доля ук¬раїнської народної пісні. Скажіть, чому сьогодні, на початку III тисячоліття, не чути наших українських пісень, котрі давно здобули світову славу? Чому не співають у містах і дедалі менше — у селах? У вечірню годину відпочинку, в колі друзів чи на самоті? Чому не кличемо на розраду народну пісню, коли на серці сумно або радісно? Чому нинішнє естрадне верщання, як та сірчана кислота, нищить юні душі? Які сьогодні модно співа¬ти пісні? Чому мовчать народні піснетворці? Хто і як захистить народну пісню? З повагою до вас небайдужий сучасник. У вас на партах знаходяться висловлювання відомих людей про народну пісню. Яке з них ви взяли б за епі¬граф нашого уроку і чому? VI. Оцінювання. (Самооцінювання) VII. Домашнє завдання • Обов'язкове: вивчити напам'ять одну пісню; • індивідуальне: підготувати повідомлення про чу¬маків; • підготувати 2 - 3 пісні чумацькі (виразне читання); • за бажанням: намалювати ілюстрацію до пісень; Оцініть урок за емоційністю, експресивним забарвлен¬ням (враженнями). Покладіть у скриньку кружечок певного кольору: червоний — урок пройшов надзвичайно емоційно та справив велике враження; жовтий — урок був «теплим», «сонячним», але не над¬то емоційним, враження приємні; синій — урок був «прохолодним», неемоційним, не спра¬вив очікуваного враження.