Конспект першого уроку у 3 класі ТЕМА. УКРАЇНА - НАШ СПіЛЬНИЙ ДіМ МЕТА. Поглибити знання учнів про Україну, формувати почуття належності до своєї країни, до її історії та традицій
ТЕМА. УКРАЇНА - НАШ СПіЛЬНИЙ ДіМ МЕТА. Поглибити знання учнів про Україну, формувати почуття належності до своєї країни, до її історії та традицій, розвивати критичне мислення, вміння одержувати інформацію, аналізувати її, порівнювати, робити висновки, виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до скарбів Батьківщини. ОБЛАДНАННЯ. Таблиці «Моя країна Україна», «Київ – столиця України»,квітка пізнання, мікрофон, магнітофон, диск шкільних пісень та пісні Аліни Гросу про Київ, аркуші для роботи в парах. Парти стоять півколом. ХІД УРОКУ 1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. Учитель. Добрий день, мої милі діти, ви підросли і змужніли у нас. Будемо вчитись, дружити, радіти й називатись 3 – А клас. Я сьогодні всіх щиро вітаю в нашій школі, у дружній сім’ї, і міцного здоров’я бажаю й щастя-радості, любі мої. Ми раді вітати у нашій класній родині та , хай ваші зірочки яскраво сяють на зоряному небі країни знань. ДІАЛОГ Учень. Увага! Увага! Скінчилося літо! А скільки пригод неймовірних прожито! Поїздки до моря, веселі походи, ігри та сонце, дарунки природи. Вчитель. Чому ж ми сьогодні зібрались на свято? І з чим на лінійці нас всіх привітали? Учень. Цей день незвичайний приходить до нас, і всім до навчання ставати вже час. Зібрались ми разом знання вшанувати, бо трішки набридло вже відпочивати. Вчитель. Що ж, Перше вересня – чарівний день, це перша пісня із шкільних пісень, що буде цілий рік дзвеніти і закликати учнів вчитись. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. Сьогодні у класі дуже багато квітів. Вони додають усім святкового настрою. І на дошці у нас теж була чарівна квітка – семицвітка – КВІТКА ПІЗНАННЯ. Та поки ми були на лінійці, вітерець-пустунець розвіяв усі пелюсточки. Щоб повернути їх, треба виконати різні завдання. Діти, допоможемо квітці-семицвітці? Тож до роботи. Ось перша пелюстка. 1 пелюстка. Тему уроку прочитати поспішіть і пропущене слово допишіть. Отже, діти, сьогодні у нас на уроці піде мова про країну, в якій ми живемо, і про вас, малих школяриків, які зростають у державі Україна. Що ж ви вже знаєте про Україну, - про це на завданнях наступних пелюсток. 2 пелюстка. Великих і славних міст багато, а ми будемо головне місто України вивчати. ( Лунає пісня про Київ, діти відгадують. Про яке місто йдеться). 3 пелюстка. Треба гарно працювати, щоб ці назви відгадати: Яка найбільша річка України? Які гори є в Україні? Які моря є на півдні нашої країни? 4 пелюстка. Щоб патріотом-українцем зростати, треба багато про рідне місто знати. Яку назву має наше рідне місто? Скільки років йому виповнюється у цьому місяці? Щоб виконати наступні завдання, я запрошую усіх діток стати у наше дружне коло, а батьки сядуть за ваші парти і теж відчують себе школяриками. 5 пелюстка. Мікрофон до рук візьміть, де були влітку – розкажіть. ГРА «МІКРОФОН» - діти повідомляють, у яких куточках України вони побували. 6 пелюстка. А тепер повідомляємо, як рідний край ми любимо та знаємо. РОБОТА У ПАРАХ З БАТЬКАМИ – діти готуються до виразного читання частин віршів. Отже, розпочинаємо «пряму трансляцію» концерту «Ми – діти держави Україна». 1.У всьому світі – кожен зна: Є Батьківщина лиш одна. 2. І в нас вона одна-єдина - це наша славна Україна. 3. Не забувай Шевченка слів про горду славу козаків. 4. Не забувай, що ти дитина землі, що зветься Україна. 5. Звідки ти і хто такий? 6. Україна – дім це мій. 7. І яку ти знаєш мову? 8. Українську, чорноброву. 9. Де живеш, дитино? 10. В тополиній Україні. 11. Ким ти станеш, як зростеш? 12. Вибір є у нас без меж. 13. Але завжди будем вірні нашій матері – Вкраїні. 14. Ми всі діти українські, український славний рід. 15. Дбаймо, щоб про нас, маленьких, добра слава йшла у світ. 16. Свої здібності і сили розвиваймо раз у раз. 17. Щоб народу була втіха, і щоб користь була з нас. 18. Все, що рідне, хай нам буде найдорожче і святе. 19. Мої рідні, рідна мова, рідний край наш над усе. 20. Щоб про це ми не забули ні на хвилю, ні на мить, 21. Хай Господь святий із неба нас, малих, благословить. 22. Щоб ми у школі виростали, вершини знань усі здолали. 23. Ми у школі вже прижились, правил добрих ми навчились. 24. Ось послухайте ви їх і дотримуйтесь усіх. 25. Перше правило – учитись дуже всім старанно! 26. Друге правило – трудитись, батькам вдома помагати. 27. Бути чесним і правдивим - третє правило у нас. 28. Бути другом незрадливим: клас – за тебе, ти – за клас. 29. П’яте правило – читати, малювати, міркувати. 30. Гратися з товаришами і дружити з малюками. 31. І ніколи не скучати, вміти пісню заспівати. ФІЗКУЛЬХВИЛИНКА під мелодію пісні про Україну . 7 пелюстка. Зі мною грайте, себе перевіряйте. ГРА « ТІСНЕ КОЛО» - даючи ствердну відповідь на запитання, діти роблять невеликий крок вперед. Хто скучив за товаришами по класу? Кому довелося влітку почути….(запис – звуки моря, дощу, спів пташок)? Хто добре допомагав бабусі й дідусеві? Хто не забув, що ми – ввічливі школярики? Хто любить слухати, як рідні співають народних пісень? Хто пам'ятає наш девіз? ДЕВІЗ Неповторні ти і я, разом ми – одна сім’я, будемо у мирі жити, гарно вчитись і дружити, щоб батьки могли радіти, що такі в них добрі діти. ОФОРМЛЕННЯ МІНІ-ЛИСТІВОК з побажаннями сусіду по парті. ПІДСУМОК УРОКУ Багато ви знаєте про Україну, а головне те, що любите її, любите своїх рідних і працею своєю допомагаєте їм. Ми працювали дружно і впевнено, тому змогли повернути пелюстки квітці-семицвітці. Сподіваюсь, що ваші оченята будуть сяяти радістю пізнання щодня.
Двадцять років тому, як вінець багатовікових державотворчих пошуків українців, на політичній карті світу постала незалежна Українська держава. Це був справді епохальний прорив України до нового політичного буття, який започаткував новітню сторінку історії нашого народу.
Звучить пісня Т. Петриненка «Україна».
Свій урок ми розпочали чудовою піснею Т. Петриненка, у яку митець уклав свої найкращі почуття, свою синівську любов до рідної землі, до України.
А що для вас означає це величне слово - Україна? (Відповіді учнів).
Дійсно, Україна – це і наша земля, і наша культура, і наша українська мова. Україна – незалежна суверенна держава.
В Україні з давніх-давен живе український народ. У своїй сім’ї він добросердечно прихистив представників інших народів. Пліч-о-пліч з українцями живуть росіяни, поляки, молдовани, греки, євреї, німці та представники інших національностей. Усі вони мирно трудяться на благо спільної Батьківщини.
І якої б теми ми не торкнулися – український етнос, українська нація, українська мова, українська культура –ключовою в усіх випадках постає проблема державності.
Адже в своїй державі можна розвивати власну культуру, свою рідну мову. Тарас Шевченко писав: «В своїй хаті своя правда і сила, і воля…».
Сучасна незалежна Україна є спадкоємицею багатовікового державотворчого досвіду на українській землі. У 1917–1918 роках, уперше після кількох століть поневолення, українська нація створила власну державу, відбулося об’єднання навколо української державницької ідеї. Слід згадати, що в той період відбулася дуже важлива для України подія – 22 січня 1919 року Директорією УНР був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки із Західноукраїнською Народною Республікою в одну Соборну Українську державу. Не випадково саме 22 січня 1990 року між Києвом і Львовом утворився символічний живий ланцюг єднання - як символ відродження української державницької ідеї.
Після поразки національно-визвольних і державницьких змагань 1917-1920 років українські патріотичні сили продовжували боротьбу за відновлення державності. Варто згадати розвиток дисидентського руху в Україні в 60-80 роках ХХ століття.
Зерна, кинуті свого часу, дали сходи. 24 серпня 1991 року весь світ дізнався про створення нової держави – суверенної України, що обрала для себе демократію за основу політичної системи. А 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі понад 90 % громадян віддали свої голоси за незалежну Українську державу. 2011 року народ України святкує 20 років, відколи здійснилася споконвічна мрія наших предків – бути господарями на своїй прекрасній і чарівній землі. Щороку в цей день ми відзначаємо велике свято – День Незалежності України.
Безумовно, 1991 рік навічно увійшов золотою сторінкою в історію нашої країни, започаткував нову епоху в житті українського народу, закріпив його вікові прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення. Нехай серця українців наповнюються гордістю за свою державу, прагненням до єдності та порозуміння, а наша плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього.
Без хвиль могутнього Дніпра,
Як українця – без калини,
Без солов’я і рушника.
Народ, що вік при бурі й сонці,
Віддав землі, як мати доньці,
Всі сили, працю і любов,
Щоб Україна знов і знов,
Росла, цвіла!.. Щоб твердо стала
На шлях, який собі обрала.
І в незалежному житті
Долала всі шляхи круті.
О. Шелест.
Учитель:
– Кожна держава світу обов’язково має свої символи. Україна – не виняток. Державні символи України – Герб, Прапор, Гімн.
Запитання до учнів:
‑ Що означає державна символіка України ? (Відповіді учнів).
Учитель:
– Герб нашої держави – тризуб – має глибокі історичні корені, належить до часів князювання в Києві Володимира Великого (980–1015 рр.). Він символізує ту ж трійцю життєтворчих енергій, що і хрест, – Мудрість, Знання і Любов, які виходять з одного джерела. Ми можемо пишатися нашим Гербом як символом загальнолюдських цінностей, що мають історичні корені.
2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор – символ незалежності та суверенітету нашої держави. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державним прапором синьо-жовте полотнище. Синій колір символізує чисте небо, мир; жовтий – достаток і працелюбність.
Прапор є офіційною емблемою, символом суверенітету України. Тому 23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки України Указом Президента України було встановлено відзначати щорічно 23 серпня День Державного прапора України.
Український народ із повагою ставиться до своїх символів. Прапор і Герб є святинями, тому їх слід шанувати й берегти.
Гімн України – це головна пісня, яка виконується на всіх урочистих подіях. У його основу покладено мелодію пісні композитора ХІХ століття Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського « Ще не вмерла України…» Звучить Гімн України.
– Двадцять років ми живемо в незалежній Україні й повинні гордитися тим, що маємо свою державу, мову, землю, традиції і символи. Той є справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями і вчинками зміцнює її могутність.
Перші кроки незалежності стали випробуванням для всіх, тестуванням на зрілість, терпіння, толерантність, нарешті – на здоровий глузд.
За роки незалежності багато чого змінилося в нашій країні. Зроблено багато, але належить зробити ще більше. Нам треба утвердити Україну як високорозвинену, незалежну європейську державу.
Український народ знайде в собі сили і волю, щоб подолати всі труднощі, розумно синтезувати найкращі національні надбання та світовий досвід на шляху розбудови своєї держави.
Україна - наша земля, наша держава, і господарями в ній є ми! Нехай безсмертний героїзм предків скріплює нашу національну волю й наснагу на ниві розбудови й утвердження української держави.
Де б ти не був, із ким би ти не зустрічався, що б не робив – пам’ятай, що ти вільний громадянин вільної країни.
У єдності переможемо і передамо в руки прийдешніх поколінь горду, вільну і багату Україну!