Тема уроку № 31: Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.

Тема уроку № 31: Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.

Мета:

освітня –створити умови для формування поняття про жири як естери. Ознайомити учнів з поширенням, складом, властивостями насичених і ненасичених жирів. Дати поняття про гідрування жирів. З’ясувати їх значення в житті людини як продуктів харчування і учасників метаболізму.

розвиваюча  -   сприяти розвитку логічного мислення, вміння аналізувати, порівнювати, прогнозувати.

виховна – допомогти формування культури спілкування.

Формування ключових  компетентностей: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках і технологіях, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя.

Наскрізні лінії: «Здоров’я і безпека».

Обладнання:   зразки рідких і твердих жирів,  м/м дошка, ПК, презентація, зошит,  рідкі жири,пробірки, реактиви.

Основні поняття та терміни:  Оксигеновмісні  органічні речовини, спирти, вищі карбонові   кислоти, насичені, ненасичені карбонові кислоти, складні естери, реакція етерифікації, гідролізу.

Методи та прийоми: Інтерактивна технологія – уявний мікрофон,  бесіда, пояснення, розповідь, ілюстрація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Дата проведення: ___________

Клас: 10

Структура уроку

І.Етап орієнтації, мотивації діяльності.

ІІ. Етап контролю домашнього завдання.

ІІІ. Етап цілевизначення та планування.

ІV.Етап цілереалізації.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

VІ.  Етап повідомлення домашнього завдання.

Хід уроку.

І.Етап орієнтації, мотивації діяльності.

Привітання з класом, налаштування на робочий настрій.

Існує настанова попередніх поколінь, яку ми передамо нашим нащадкам.

« Намагайтеся кожен день починати з позитиву, бо від настрою, з яким ти вступаєш у день, залежать твої успіхи». (Слайд 4)

ІІ. Етап контролю домашнього завдання.    Хімічний диктант.

1. Продукт взаємодії карбонових кислот та спиртів (естери)
2. Реакція  взаємодії карбонових кислот та спиртів з утворенням естерів (естерифікації).
3. Номенклатура естерів полягає в додаванні до вуглеводневого радикала закінчення (-оат ).
4. Нижчі естери  за агрегатним станом (гази).
5. Вищі естери за агрегатним станом С15-С30 (тверді).
6. Групу естерів, які набувають консистенції пластичних речовин називають (восками).
7.  Для естерів характерна реакція  (гідролізу).
8. Гідроліз може бути двох типів – (кислотний та лужний).

ІІІ. Етап цілевизначення та планування.

З курсу історії ви пам’ятаєте, що під час великої Вітчизняної війни Ленінград (а нині Санкт-Петербург) був блокований гітлерівцями майже на 2,5 року.

Усе було в Ленінграді за цей час: голод, холод, недостача ліків, але дивно, що не було епідемій інфекційних захворювань, які звичайно супроводжують таким життєво важким ситуаціям. А допомогло ленінградцям те, що вони самі варили мило як дезінфікуючий засіб з жирів різних тварин - собак, пацюків, кішок.

Ви знаєте, що є таке важке дитяче захворювання - рахіт.(Слайд 5) Виявляється і його профілактика й лікування не обходяться без жиру, а саме, добре знайомого вам риб'ячого жиру. Що ж це за речовини - жири, які відіграють у нашому житті таку велику роль? От про їх і піде мова на сьогоднішньому уроці. Отже, тема уроку: Жири.

Актуалізація опорних знань учнів.

Інтерактивна технологія – уявний мікрофон.

Учитель задає питання. Право відповіді набуває учень з мікрофоном.

1.     Які сполуки називаються оксигеновмісними?
2.     Які класи оксигеновмісних органічних речовин вам відомі (спирти, карбонові кислоти, складні естери).
3.     Які сполуки називаються спиртами?
4.     Які сполуки називаються карбоновими кислотами?
5.     Які сполуки називаються складними естерами?
6.     Як класифікують спирти?
7.     Як класифікують карбонові кислоти?
8.     Яка загальна формула естерів?
9.     Яка загальна формула карбонових кислот?
10.  Формула гліцерину.
11. Формула стеаринової кислоти.
12. Формула олеїнової кислоти.
13. Яка з цих кислот насичена?
14. Яка реакція називається реакцією етерифікації?
15. Яка реакція називається реакцією гідролізу?

ІV.Етап цілереалізації.

1. Поняття  про жири.

Речовини, про які будемо вести мову ,вам добре відомі. Ви їх використовуєте щоденно.

Отже,що це за речовини?

Жири- це естери гліцерину та вищих карбонових кислот. (Слайд 6)

      Гліцерин                                Вищі кислоти

     СH2- OH                ненасичені                 насичені

    CH  - OH                 

    CH2- OH                олеїнова                         стеаринова

                                    С17Н33СООН          C17Н35СООН             

                                    лінолева                      пальмітинова

                                   С17Н31СООН            С15Н31СООН

Будову жирів установили завдяки працям французьких хіміків Шевреля і Бертло.

Нагріваючи жири з водою в присутності лугу, Шеврель ще на початку 19століття  встановив, що вони розкладаються на гліцерин і карбонові кислоти.

Бертло у 1854 році здійснив зворотну реакцію. Він нагрів суміш гліцерину з кислотами і добув жироподібну речовину. (Слайд 7)

2. Біологічна роль жирів.

Науковці – біологи знайомлять присутніх з біологічною роллю жирів в організмах. Жири є найважливішими продуктами харчування. В організмі людини основна функція жиру – бути джерелом енергії. Окиснення 1г жиру спричиняє виділенню 39 кДж енергії. Однак буде нерозумним, виходячи з цього, прагнути забезпечити свій організм виключно жирами, оскільки, незважаючи на те, що вони багаті на енергію, жири важко засвоюються. добовий раціон людини має містити 60 – 70г жиру. (Слайд 9)Але не можна забувати, що надлишкова кількість жиру, навіть у раціоні здорової людини, дуже шкідлива. Жири не розчиняються ані водою, ані травними соками. В організмі вони розщеплюються й емульгуються за сприяння жовчі. Зайва кількість жиру не встигає про емульгуватися, порушує травні процеси та спричиняє неприємне відчуття печії. Жири є не тільки джерелом енергії в організмі, а й джерелом води. Завдяки цій воді живуть верблюди тривалий час без свіжої води. (Слайд 10)Для розвитку зародка  курчати в інкубаційний період потрібна вода, а надходження її ззовні відсутнє. Зародок забезпечується водою окисленого жиру. Жири необхідні й мешканцям холодного клімату: тюленям, моржам. Підшкірний жир допомагає зберегти внутрішнє тепло. Будь – якій тварині жирові відкладення пом’якшують силу різних поштовхів і ударів. Крім того, жири для тварин – мастильний матеріал. Відомо, водоплавні птахи самі проводять змащення під час чищення пір’я. Джерело вітамінів D, A, E.  (Слайд 11)

3. Склад жирів та їх номенклатура.

Загальна формула жиру: (Слайд 12)

 

 

 

 

 

Номенклатура.

Загальна назва жирів – тригліцериди. Назва жиру походить від назв кислот, які входять до його складу – триолеїн, тристеарин.

4. Класифікація жирів (Слайд 13)

За походженням:

• рослинні (олії); (Слайд 15)

• тваринні; (Слайд 14)

• комбіновані.

Наведіть приклади жирів рослинного й тваринного походження.

За консистенцією:

• тверді (утворені насиченими вищими карбоновими кислотами);

• рідкі (утворені ненасиченими вищими карбоновими кислотами).

Наведіть приклади насичених і ненасичених вищих карбонових кислот.

Чи можна довести, що жири містять насичені або ненасичені жирні кислоти?

Демонстрація.

Твердий жир + KMnO₄ + NaCO₃;                  олія + KMnO₄ + NaCO₃

без змін  знебарвлення                          фіолетового забарвлення відбулася тому, що 

                                                                   олія містить  ненасичені кислоти

5.            Фізичні властивості жирів.                     

Деякі жири за звичайної температури — тверді ре­човини (бараняче, яловиче, свиняче сало), інші — рідкі, називаються оліями (соняшникова, бавовняна, лляна, кукурудзяна, соєва, обліпихова, рицинова ). (Слайд 16)

Жири, в яких переважають насичені кислоти,— тверді; жири, серед яких переважають ненасичені кислоти, — рідкі. Наприклад, олеїнова кислота, основний компонент оливкового масла, за звичайних температур буває рідкою, бо її температура плавлення становить 13,4 °С, тоді як пальмітинова та стеаринова мають температури плавлення 63,1 та 69,6 °С відповідно і за звичайних температур повітря залишаються твердими. (Слайд 17)

Жири, неначе тепла ковдра, обгортають наше тіло і гріють нас. Вони від­кладаються під шкірою, коли ми їмо більше, ніж треба. (Слайд 18)

Жири дуже погано розчиняються у воді. Вони добре розчинні в діетиловому етері, бензині, спирті, в інших органічних розчинниках. (Слайд 19)

6. Хімічні властивості.  Питання до класу:

1. Знаючи, що жири - це естери, скажіть, якою основною властивістю вони повинні володіти? (гідроліз)
2. Що таке гідроліз? (обмін речовин з водою)
3.               Процес гідролізу жирів відбувається й в організмі людини. Як і де це відбувається? (згадати з біології). Жири під дією ферменту ліпази розщеплюються в 12-перстной кишці й тонкому кишечнику.  (Слайд 20)

Протікає в присутності каталізаторів (кислот, лугів, оксидів Магнію, Кальцію, Цинку). Якщо замість води взяти луг, то в результаті гідролізу одержують солі вищих карбонових кислот — мила (тверде — натрієве, рідке — калієве). Мила - натрієві або калієві солі вищих карбонових кислот. (Слайд 21)

 Промислове значення має реакція гідрування жирів. У результаті рідкі жири (такі, що містять ненасичені кислоти) перетворюються на тверді (які містять лише насичені кислоти). (Слайд 22)

 

 

Автоклав – герметично закрита ємкість, у яку через отвір подають нагріту суміш олії з тонко подрібненим каталізатором – нікелевим або мідно- нікелевим. Через інший отвір пропускають водень під тиском. Система турбінних мішалок інтенсивно перемішує суміш.  (Слайд 23-24)

Водень прєднується в місці подвійних зв’язків у вуглеводневих радикалах. Олія перетворюється в твердий жир- саломас.

Саломас- це сировина для виготовлення м’яких маргаринів, комбінованих жирів

7.Застосування жирів. (Слайд 25)

Жири застосовуються:

• харчова промисловість; (Слайд 26)
•              виготовлення мастил, засобів догляду за шкіряними речами. (Слайд 27)
•              миловаріння; (Слайд 28)
•              виробництво біодизелю і гліцерину; (Слайд 29)
•              медицина; (Слайд 30)

Оливкова олія використовується для лікування гастритів, язв, захворювань печінки, жовчних протоків, шлунка. Вершкове масло не виключати з раціону при захворюваннях нирок, атеросклерозом, гіпертонічною хворобою. Жири ми використовуємо у своєму раціоні.

 З позиції лікувального харчування корисними є жири, які утворені ненасиченими кислотами. Необхідно використовувати рослинні масла з великим вмістом лінолевої кислоти C₁₇H₃₁COOH, олеїнової С₁₇Н₃₃СООН.

•         Виготовлення олійних фарб і оліфи; (Слайд 31)
•         парфумерія і косметика. (Слайд 32)

 V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

« ВАШІ КРАСА І ЗДОРОВ’Я У ВАШИХ РУКАХ.»( Слайд 33)

Жири – обов’язкова складова їжі людини.

При нестачі або надлишку жирів виникають порушення обміну речовин. Добова норма 1 грам жиру на 1кг маси тіла.

Вживайте у їжу олії, які містять ненасичені жирні кислоти, щонайменше 15% добової потреби в жирах.

Споживайте харчові маргарини- продукти гідрування олій. Вони не містять холестерину. Але при підвищеній температурі утворюються транс молекули, що сприяють появі новоутворень в організмі.

Незамінним у харчуванні є коров’яче масло, твердий жир, що містить насичені жирні кислоти. Але у його складі є холестерин, надлишок якого спричиняє утворення жовчних каменів і сприяє захворюванням серцево-судинної системи.

Дотримуйтесь принципів раціонального харчування.

Як казали мудрі люди: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити.»

VІ.  Етап повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати § 22 (Слайд 34)

Дослідницька робота. З’ясувати на чому основана здатність використання Fairy для миття посуду.