Тема уроку "Лісостепова природна зона"

Тема: ЗОНА ЛІСОСТЕПУ

Мета: дати учням знання про географічне положення та особли­вості зони лісостепу, взаємозв’язки між компонентами природи в зоні лісостепу; показати особливості зони в порівнянні з іншими при­родними зонами; на прикладах продемонструвати результати впливу господарської діяльності людини на природні особливості зони лісо­степу; познайомити з природоохоронними територіями зони лісостепу; продовжити формувати вміння роботи з картографічними матеріалами на прикладі карти фізико-географічного районування; продовжувати роботу щодо формування навичок логічного мислення виховувати дбайливе ставлення до природи, толерантного відношення один до одного, естетичну культуру

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта України, атлас України, карта фізико-географічного районування.

Опорні та базові поняття: природна зона, зона лісостепу.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

—   Яку тему вивчали на минулому уроці?

—   Яку частину України займає зона мішаних лісів?

—   Чому ця зона так називається? Чи є інші назви у цієї зони?

 Гра «Вірю — не вірю».

1. Чи вірите ви, що природна зона — це частина природної країни? Вірю
2. Чи вірите ви, що зона мішаних лісів займає найбільшу площу серед природних зон України? Не вірю (степ)
3. Чи вірите ви, що рельєф зони мішаних лісів переважно височинний? Не вірю  
4. Чи вірите ви, що Українське Полісся є найбільш зволоженою природною зоною України? Вірю
5. Чи вірите ви, що на Поліссі найпоширеніші сосново-дубові ліси? Вірю
6. Чи вірите ви, що ґрунти Полісся характеризуються значною родючістю? Не вірю
7. Чи вірите ви, що Українське Полісся поділяється на вісім фізико-географічних областей? Не вірю
8.  Чи вірите ви, що у Шацькому національному природному парку охороняються степові ландшафти? Не вірю
9. Чи вірите ви, що на Поліссі найбільше в Україні озер? Вірю
10.  Чи вірите ви, що у лісах лісової зони живуть козуля, кабан, вовк, лисиця, куниця, білка, заєць. Вірю

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Оголошення теми та мети уроку

Учитель. Ми вивчили особливості природної зони мішаних лісів. На південь від цієї зони знаходиться зона лісостепу, характерною особливістю якої є поєднання лісових та луко-степових ландшафтів. На уроці ми познайомимось з географічним положенням, рельєфом, корисними копалинами, кліматом, рослинами та тваринами  З’ясуємо, які особливості лісостепової зони це і буде нашим проблемним питанням уроку.

План уроку

1.Географічне положення

2. Рельєф та корисні копалини.

3.Клімат та внутрішні води

4.Грунти, рослини, тварини зони.

5. Природокористування та  охорона природи

IV. Вивчення нового матеріалу Але на сьогоднішній урок ми його розташували у вигляді таблички, і це є вашою «Творчою лабораторією».

 Прийом  «Асоціація»

Учні повинні висловити ті асоціації, які виникають у них при словосполученні «Лісостепова зона України».

1. З чим у вас асоціюється лісостепова зона ? (ліс, степ, яр. Височини,. Дніпро.  Пшениця)
2. Що ви знаєте про неї? (Ми живемо у цій природній зоні)

Загалом природно-географічні умови Лісостепу є найсприятливішими для життя і діяльності людей. Природа лісостепового краєвиду зачаровує. Ось як описав її Тарас Шевченко

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють

Між ярами, над степами

Верби зеленіють .

Т. Шевченко.

Прийом «Творча лабораторія» Зона лісостепу розташована в центральній частині України. Вона займає 202 тис. км2, що становить близько 25 % загальної площі території країни. 31%, вісь Воєйкова, Північна межа лісостепу збігається з південною межею зони мішаних лісів, давайте пригадаємо Володимир – Волинський – Луцьк – Рівне – Житомир – Київ – Ніжин – Глухів. Південна межа проходить приходитьпо лінії міст Котовськ – Кіровоград – Кременчук – Красноград – Вовчанськ. Протяжність зони із заходу на схід становить 1100 км. Широка смуга лісостепу простягнулася з південного заходу від кордону з Молдовою на південний схід до кордону. Чітких меж зона не має. А чому?

У межах лісостепу знаходяться дуже розчленовані По­дільська, Придніпровська височини та Придніпровська низовина, Полтавська рівнина, Середьньоросійська височина, Канівські гори, що розташовані в межах таких тектонічних структур як Галицько-Волинська западина, Волино-Подільська плита, Український щит, Дніпровсько-Донецька западина. Коливання висот сприяють формуванню вертикальної зміни ландшафту. В межах зони лісостепу знаходяться родовища таких корисних копалин, як буре вугілля Дніпровський басейн), залізна руда (Кременчуцький басейн), нафта та газ (Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний район). Є також горючі сланці, цементний мергель, кухонна сіль, каолін, вогнетривкі глини, мармур, граніт,будівельні матеріали базальт тощо.

Кліматичні умови сприятливі. Середні температури липня ста­новить +18 …+ 20 °С, січня –5 … –7 °С. Безморозний період триває 190–150 днів на рік. Річна сума опадів на заході зони становить 600 мм, на межі лісостепу і степу — 500 мм. Коефіцієнт зволоження змінюється від 2,8 на заході до 1,4–1,2 на півдні. Зростання континентальності клі­мату спостерігається в східному напрямку.

Річкова мережа густа. Лісостеп перетинають річки басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, Південного та Західного Бугу, Дністра, Сула, Псел, Ворскла, Рось, Тясмин. Переважає снігове та дощове живлення, частка підземних вод незначна. Є водосховища Каховське та Кременчуцьке.

Ґрунтовий покрив різноманітний. Поширеними ґрунтами є типові чорноземи потужністю до 130 см із вмістом гумусу 4–5 %. Опідзолені чорноземи та темно-сірі ґрунти містять 3–6 % гумусу. На височинах сформувались сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра зустрічаються со­лонцюваті ґрунти, солонці, солончаки, у річкових долинах — лучні, дернові, болотні. Загальна заболоченість зони 1,6 %.

Значна частина території природної зони перебуває тепер під сіль­ськогосподарськими угіддями.( пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукровий буряк. Картопля, овочі, кукурудза.  Природна рослинність — це залишки луків і степів, дубових та дубово-грабових, дубово-кленових (на Ліво­бережжі) лісів. Первісних степів збереглось мало. Лісистість становить близько 12,5 %. З дерев найпоширенішим є дуб. Поширені також граб, бук, сосна, вільха, береза, граб, клен, липа, ліщина та інші. Значні площі зайняті багатоярусними дібровами. На заплавних луках ростуть осока, рогіз, калюжниця. Подивіться будь – ласка на мал на стор. 188 Рослини занесені до червоної книги. Для тваринного світу характерним є поєднання лісових та степових видів. У даній місцевості водяться козуля європейська, олень благородний, вепр, білка, борсук, куниця, тхір степовий, тушканчик, ховрах, бабак, вуж. Гніздяться сокіл балабан, грак, строкатий дятел, сови, дрозди, жайворонки, перепілка, дрохва, лелека, куріпки. У заплавах та водоймах водяться видри, ондатри, норка європейська, бобри, черепахи, тритони, риби (лящ, щука, судак, рибець). Для території лісостепової зони характерні несприятливі фізико-географічні явища, які зумовлені характером атмосферного зволоження, рельєфом, поширенням лесових порід. Це водна ерозія, площинне змивання, зсуви, суфозія, просадкові процеси, посухи.

3. Учитель. У лісостеповій зоні сформувались різні типи ландшафтів:

В цілому в межах зони виділяють 4 краї (провінції): Західно українську,  Дністровсько-Дніпровський лісостеповий край, Лівобережно-Дніпровський лісостеповий край, Східноукраїський край.

Серед природоохоронних об’єктів варті уваги:

Заповідник Розточчя (1984) — знаходиться в Яворівському районі Львівської області, де охороняються природні біоценози.

Яворівський національний природний парк (1998) в природних областях Розточчя та Опілля площею 7 тис. га; у рослинному покриві переважають грабово-дубові, сосново-дубові, соснові ліси. Зустрічаються реліктові смереки, ялиці, явір. Медобори (1990) — природний заповідник у Тернопільській області. Його засновано для збереження унікальних природних комп­лексів Товтр. Охороняються дубово-грабові, грабово-дубово-ясеневі, букові ліси.

Подільські Товтри (1996) — національний природний парк у Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій областях. Зберігаються унікальні природні ландшафти Подільської височини.

Канівський (1968) заповідник площею 2 тис. га — один з найдавніших в Україні;. Охороняються грабові ліси.

Михайлівська цілина — філія Українського степового національного заповідника, єдина ділянка заповідного лучного степу в лісостеповій зоні. До Червоної книги України занесені такі рослини: астрагал, півники боровітри види ковили.

V. Закріплення вивченого матеріалу Перегляд презентації «Лісостеп», яку підготували діти.

VI. Підсумки уроку. Оголошення і мотивація оцінок.

Домашнє завдання