Презентація "ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ У ЛІТОСФЕРІ НА ПРИРОДУ ОКЕАНІВ "

11 кл гео проф Ур 61 ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ У ЛІТОСФЕРІ НА ПРИРОДУ ОКЕАНІВ 22 11 2023 Земна кора під океанами найтонша, у середньому близько 7—10 км, а в деяких районах Тихого океану — до 5 км (складається із гранітного та осадового шарів). У процесі утворення вона зазнала безліч етапів часткового плавлення, тому дуже збіднена на легкоплавкі рідкісні елементи.1. ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ У ЛІТОСФЕРІ НА ПРИРОДУ ОКЕАНІВ

Спрединг — процес утворення нової океанічної літосфери через розсування океанічних плит у серединно-океанічних хребтах.

Найбільша літосферна плита планети — Тихоокеанська. Уздовж її меж відбуваються постійні зіткнення тектонічних плит й утворюються розломи, що є причиною її постійного зменшення.

На межах літосферних плит, що проходять по дну океанів, утворилися серединно-океанічні хребти, спричинені підняттям поверхневого шару астеносфери.

Серединно-океанічні хребти — іонообмінні системи глобального масштабу. Хімічні процеси та реакції, які протікають у наближених до них водах, змінюють вміст іонів магнію (Mg) та кальцію (Са) і впливають на мінералогію рифо-будівельних та осадоносних мікроорганізмів. Швидкість зміни хімічного складу води тут регулюється спредингом.

Отже, процеси, що протікають у літосфері, безпосередньо впливають на формування та природу океанів, їхні води та мешканців

Береги — ділянки суходолу, що у вигляді вузької смуги примикають до існуючої берегової лінії будь- якої водойми. Вони поділяються залежно від їх крутизни (пологі та обривисті) й характеру матеріалів, що їх утворюють. 4. РОЛЬ ОКЕАНУ У ФОРМУВАННІ ГІРСЬКИХ ПОРІД І РЕЛЬЄФУ УЗБЕРЕЖЖЯ. 

Із боку акваторії до берега прилягає підводний береговий схил, що постійно відчуває вплив хвильових рухів води. Уламкові та розчинені у воді матеріали весь час приносяться річками, утворюються від руйнування морських берегів і складають донні відклади.

Під Одесою в селі Санжейка стався масштабний зсув

У береговій зоні (берег і підводний береговий схил) морські хвилі виконують абразію — руйнівну роботу: б’ють по обривистих берегах, особливо під час штормів, із силою 15 т/м2 у внутрішніх морях (Чорне море — до 11 т/м2) та до 70 т/м2 — біля берегів океану. У результаті такого впливу берег відступає в глиб суходолу.

СЛОВНИКАбразія — процес руйнування хвилями і прибоєм берегів великих водойм (океанів, морів, озер) і знесення гірських порід у їх береговій зоні. Буває механічна (дія течій та прибою), хімічна (утворює морський карст) і термічна (у районах вічної мерзлоти).

У результаті абразії змінюється рельєф берегів, які відступають у середньому на 1—3 м/рік. Наприклад, розмивання берегів узбережжя Чорного моря у Грузії біля річки Інгурі становить 16 м/рік.

Робота хвиль і прибережних течій створює акумулятивні форми рельєфу: коси (Тендрівська — 90 км, Куршська — 98 км, Арабатська Стрілка — 115 км, найдовша у світі), пересипи, які відділяють лимани від моря, томболо (перейми), які з’єднують острови з берегами. Тендрівська — 90 км

Куршська — 98 км

У морях і океанах постійно відбувається процес нагромадження уламкового матеріалу — седиментація. За походженням виділяють декілька типів морських відкладів: теригенні, хемогенні, органогенні, вулканогенні та полігенні.

Існує кілька гіпотез та етапів формування гідросфери Землі. Про її існування на інших планетах Сонячної системи достовірних відомостей немає. У 2000 р. Міжнародна гідрографічна організація прийняла рішення про розділення Світового океану на п'ять частин, виділивши Південний, або Антарктичний океан, зі складу Атлантичного, Індійського й Тихого. Ділянки суходолу, що примикають у вигляді вузької смуги до берегової лінії будь-якої водойми, постійно відчувають вплив хвильових рухів води. Матеріали, що утворюються від руйнування морських та річкових русел і берегів, утворюють відклади дна Світового океану. ВИСНОВКИ