Тема уроку: Тема уроку: Петро Дорошенко. Спроби об'єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.

Історії України   8 клас

Тема уроку:      Петро Дорошенко.  Спроби  об'єднання Лівобережної  та Правобережної  Гетьманщини.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

      -  визначати зміст політики Росії щодо українських земель; характеризувати  спроби П.Дорошенка об'єднати Лівобережну та Правобережну  Гетьманщини.

    -  висловлювати судження та давати оцінку діяльності Петра Дорошенка,     Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича;

• висловлювати та обґрунтовувати власні судження щодо боротьби гетьмана Петра Дорошенка за об'єд­нання України;
•  самостійно  знаходити інформацію  та працювати з різними джерелами знань, складати синхроністичну таблицю;
• тлумачити та застосовувати поняття та терміни.

Основні терміни та поняття:

• «Руїна», сердюки, компанійці, «Глухівські статті»,  «Конотоп­ські статті», «Бучацький договір», Лівобережна та Правобережна  Гетьманщини

Дати  для  запам’ятовування:

1668. р., червень - похід козаків на Лівобережжя. Проголошення Петра Дорошенка гетьманом усієї України.

1669. р., березень - старшинська рада в Корсуні ухвалила рішення прийняти ту­рецький протекторат над Правобережною Україною.

1672 р., травень-жовтень - похід султана Мегмеда IV на Поділля, підписання між Османською імперією та Річчю Посполитою Бучацького мирного договору.

1669 р., березень - обрання гетьманом Лівобережної України Дем'яна Много­грішного. Укладення Глухівських статей.

1672 р., червень - обрання гетьманом Лівобережної України Івана Самойловича. Підписання Конотопських статей

Навчально - методичне забезпечення уроку:

Підручник ; атлас з «Історії України» для 8 класу; настінна карта, мультимедійна презентація "П.Дорошенко.Сторінки біографії.»

Тип уроку: комбінований з елементами самостійної роботи з різними джерелами знань.

Форма: урок - дослідження.

Учні  до уроку виконували випереджаючі завдання:

• мультимедійна презентація «П.Дорошенко.Сторінки біографії.»

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

1.Поміркуйте, після якої події і чому Українська козацька держава розпалася на Лівобережну й  Правобережну Гетьманщини?

2. Розгляньте карту атласу і дайте відповідь на запитання:

-Які землі належали до Правобережжя після Андрусівського перемир'я?Які землі належали до Лівобережжя?До складу якої країни входило Правобережжя?До складу якої країни входило Лівобережжя?

3.Чи згодні ви з думкою О.Субтельного,який називає Андрусівську угоду «політичною катастрофою»  для України? Свою відповідь обґрунтуйте.

Учитель  узагальнює відповіді та підсумовує роботу учнів.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

Закріплений Андрусівською угодою насильницький поділ укра­їнських земель між Московією та Польщею надзвичайно ускладнював визвольні змагання українців - адже відтоді для побудови незалежної дер­жави необхідно було долати опір двох, ворожих одна одній, держав. Перебування у складі різних держав під впливом різних культур загрожува­ло українському народові розколом. Саме тому найголовнішими завдання­ми українських державців у подаль­шому стали скасування умов Андрусівської угоди та об'єднання України під владою одного гетьмана. Отже,спробувати об’єднати Лівобережну  та Правобережну  Гетьманщину взявся П.Дорошенко.

Проблемне запитання:

1. Чим існувала альтернатива рішенням які прийняв П. Дорошенко?

ІУ.Вивчення нового  матеріалу.

1. Робота з документом підручника с.160

Запитання до документу:

-Навіщо І. Брюховецький розсилає листи до міщан і козаків, повідомляючи про розрив із Росією в лютому 1668 р.?

- Як гетьман пояснює свою прихильність до пропозиції П. Дорошенка розпочати підготовку повстання проти московських залог, щоб розірвати Московський договір 1665 р. й об'єднати дві Гетьманщини?

2. Чим закінчилася боротьба гетьмана Петра Дорошенка за об'єд­нання України?

• події та явища Лівобережної та Правобережної  Гетьманщини наприкінці 60-х - на початку 70-х рр. 17 ст., вписують  в синхроністичну таблицю( протягом уроку):

- мультимедійна презентація  учня "П.Дорошенко.Сторінки біографії.»

Слово вчителя: Гетьманство Петра Дорошенка (1665-1676) на Правобережжі розпочалося за надзвичайно склад­них умов. Козацьку Україну було поділено на дві Гетьманщини. Значного спустошення зазнало Правобережжя, де внаслідок воєнних дій і грома­дянської війни було знищено 65-70 % населення.

Тому П. Дорошенко насамперед удався до за­ходів, спрямованих на поліпшення внутрішнього становища.

Робота з підручником – прочитати текст п.1§24 і дати відповіді на запитання:

• Яких першочергових заходів, спрямованих на поліпшення внутрішнього становища на Правобережжі, ужив П. Дорошенко? (1 група).
• Що завадило П. Доро­шенку лишитися на Лівобережжі після обрання його гетьманом і на Правобережжі?(2 група).

Обговорення  запитань.

2. Особливості гетьманування Дем'яна Мно­гогрішного?

Слово вчителя: (учні вписують події в синхроністичну таблицю подану вище і отримують завдання зробити висновок щодо внутрішньої політики Д.Многогрішного.)

В березні 1669 р. на Генеральній раді в Глухові гетьманом Лівобережжя було обрано        Дем'яна     Многогрішного, тоді ж було укладено нові Глухівські статті:

-московські воєводи лишалися тільки в п'яти містах, причому вони не мали права втручатись у справи місцевого управління та судочинства;

-податки мала збирати тільки старшина;

-гетьман мав право утримувати наймане вій­сько - 1 тис. компанійців.

-гетьманові було заборонено вступати в зноси­ни з іншими державами

Д. Многогрішний намагався захищати держав­ні інтереси України та прагнув об'єднати україн­ські землі під однією гетьманською булавою. Од­ним із напрямів діяльності Д. Многогрішного було зміцнення своєї влади, гетьман намагався подолати промосковські настрої серед козацької старшини, вдався до заміни ненадійних полков­ників вірними собі людьми. Однак оточення обу­рювало прагнення гетьмана до особистого збага­чення, а також те, що він не зважав на старшинську раду - сам вів переговори з московськими по­слами, без військового суду карав навіть полков­ників, роздавав урядові посади своїм родичам.У березні 1672 р. генеральна старшина таємно схопила Дем'яна Многогрішного з братом Василем у Батуринському замку, звинуватила їх у друж­ніх стосунках із Дорошенком і в зраді царя та відправила до Москви. Там їх піддали жорстоким тортурам і засудили до страти. Коли кат узявся до виконання вироку, кару скасували, замінивши довічним засланням. Дем'ян Многогрішний став першим з гетьманів, якого після зміщення з по­сади було заслано до Сибіру.

3. Які обставини спонукали Петра Дорошенка до укладення вій­ськово-політичного союзу з Туреччиною?

• Робота в парах «Уявний діалог з П.Дорошенком»( за текстом підручника п.3).

(Запитання до діалогу:   •Які  обставини спонукали його до укладення військово-політичного союзу з Туреччиною? • Які наслідки мав похід об'єднаного турецько-татарсько-українського війська на Поділля 1672 р.? • На яких умовах було укладено Бучацький мирний договір? •Чому військово-політичний  союз з Туреччиною призвів до нового спалаху війни  в Україні? • Чи задовольнив П Дорошенка Бучацький договір?)

4.Заходи гетьмана Івана Самойловича для захисту державних інтересів Лівобережної Гетьманщини.

Слово вчителя:  16-17 червня 1672 р. в Козацькій Діброві, між Конотопом і Путивлем, відбулася Генеральна військова рада, де гетьманом було обрано Івана Самойловича. Крім виборів гетьмана, на раді провели переговори гетьман­ський та московський уряди, уклавши угоду, відому під назвою Конотоп­ські статті. 10 пунктів нової угоди доповнювали Глухівські статті й порівняно з ними ще більше обмежували владу гетьмана.

За Конотопськими статтями:

-гетьманові заборонялося без царського погодження та старшинської ради висилати посольства до інших держав, а також підтримувати відно­сини з П. Дорошенком;

-нова угода не дозволяла гетьманові позбавляти старшину посад, кара­ти без згоди ради або вироку військового суду.

Гетьман І. Самойлович прагнув створити аристократичну державу з міцною гетьманською владою. Шлях до здійснення своєї мети він убачав в обмеженні права козацьких низів втручатися в державні справи. Гетьман обстоював старшинські інтереси, сприяв розширенню їхнього землеволо­діння. Як і деякі його попередники, прагнув закріпити спадковість геть­манської влади, тому своїм синам надавав найвпливовіші посади в уряді та великі маєтності. І. Самойлович рішуче протидіяв спробам запорожців здобути політичну самостійність, намагався прилучити під свою булаву Правобережну Україну, домагався від Москви переходу під свою владу слобідських полків, не випускав з-під уваги й західноукраїнські землі.

• Зробіть висновки про внутрішню політику І. Самойловича. • Вкажіть,

які внутрішньополітичні заходи Д.Многогрішного та  І. Самойловича були однаковими, а які - різнилися.

V Закріплення вивченого матеріалу.

Проблемне запитання:

1. . Чим існувала альтернатива рішенням які прийняв П. Дорошенко?

     Чим закінчилася боротьба гетьмана Петра Дорошенка за об'єд­нання        України? Чому саме так? Чи могло бути по іншому?

VІ. Підбиття підсумків уроку.

Відносна стабілізація ситуації на Ліво­бережній Україні за гетьмана Самойло­вича не означала зміцнення незалеж­ності, оскільки наступ на суверенні права України з боку  сусідніх держав посилив­ся. Наміри Петра Дорошенка вибороти Україні незалежність у союзі з Туреччи­ною стали для українців справжньою трагедією. Край перетворився на пустку. Десятиліття відчайдушної боротьби за об'єднання України під однією гетьманською була­вою виявилися безрезультатними.

 Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати  §24 підручника.

2. Підготувати повідомлення з ілюстративним матеріалом  «Культурне життя за І. Самойловича»( 2 учня).

3.Знайдіть у  словнику значення понять – унітарна держава, конфедеративна держава . Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки: «Істотні зміни після смерті Б. Хмельницького відбулись у формі державного устрою Гетьманщини. У першій половині 1660-х рр. козацька держава з унітарної стала конфедеративною: складалася з трьох державних утворень - Правобережного та Лівобережного гетьманств і Запоріжжя».

4. До синхроністичної  таблиці  визначте  питання,за якими можливе порівняння,записати у певній послідовності та усно  відповісти на них  .  

Історія  України. 8 клас

Тема:   Припинення  існування  Правобережної  Гетьманщини.  Правобережне козацтво в останній чверті ХVП ст.              

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

•  показувати на карті події,що відбувалися на території Лівобережної і Правобережної Гетьманщини, Запорозької Січі, Слобідської України; межу поділу України за Андрусівським перемир'ям, Бахчисарайським договором, «Вічним миром».
• висловлювати та обґрунтовувати власні судження;
•  самостійно  знаходити інформацію  та працювати з різними джерелами знань;
• тлумачити та застосовувати поняття та терміни: «Сонце Руїни», «Вічний мир», чигиринські походи.

Основні терміни та поняття:

-  «Сонце Руїни», Бахчисарай­ський мирний договір, «Вічний мир», , чигиринські походи, руїна.

Дати  для  запам’ятовування:

1676 р., вересень - зречення гетьманства Петром Дорошенком. Припинення іс­нування Правобережної Гетьманщини.

1677-1678 рр. - чигиринські походи.

1681 р., січень - Бахчисарайський мирний договір.

1686 р., травень - «Вічний мир» між Московією та Польщею.

Навчально - методичне забезпечення уроку:

Підручник ; атлас з «Історії України» для 8 класу; настінна карта,

Тип уроку: комбінований  .

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Перевірка домашнього завдання.

1. Заслухати повідомлення з ілюстративним матеріалом  «Культурне життя за І. Самойловича».

2.Простежте по  карті межі  козацької України, яку спробував об’єднати під своєю владою  гетьман П.Дорошенка

3.Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки: «Істотні зміни після смерті Б. Хмельницького відбулись у формі державного устрою Гетьманщини. У першій половині 1660-х рр. козацька держава з унітарної стала конфедеративною: складалася з трьох державних утворень - Правобережного та Лівобережного гетьманств і Запоріжжя».

4.Яка з угод між іноземними державами,що стосувалися України, на вашу думку, найбільш негативно вплинула на долю України?

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Французький мемуарист Франсуа-Поль Далерак, який у 70-х роках 17 ст. по­бував в Україні, у своїх «Спогадах про Україну» писав: «Нині цей край зруйнований, а війна, ніби гангрена, яка все пожирає, обернула найродючішу частину Європи на спо­рожнілі поля, зарослі бур'яном руїни, на покинуті жителями міста. Отак нині від тієї України залишилося тільки ім'я козацьке. Її населення розпорошилося, переселив­шись або понад береги Дніпра, або на землі, що залишаються під пануванням Москви. Решту вирубали турки або забрали в неволю татари».

Про яке  явище доби та про які українські землі йдеться в спогадах? Назвіть при­чини такого становища.

ІУ.Мотивація навчальної діяльності.

Сподівання українських геть­манів на щиру підтримку когось із сильних сусідів виявилися марними. Відносна стабілізація ситуації на Ліво­бережній Україні за гетьмана Самойло­вича не означала зміцнення незалеж­ності, оскільки наступ на суверенні права України з боку царату посилив­ся. Припинила існувати  Правобережна Гетьманщина. Які висновки маємо зробити ми, сучасні українці, досліджуючи    згаданий період?

  ІУ.Вивчення нового  матеріалу.

1. Які події визначали становище Правобережної Гетьманщини в середині 70-х рр. 17 ст.?

- робота з підручником :

• Як московський уряд відреагував на підписання  Бучацького мирного  договору?
• Випишіть події, що визначали становище Правобережної Гетьманщини в середині 70-х рр. 17 ст. Яка з цих подій, на вашу думку, особливо вплинула  на припинення  існування Право­бережної  Гетьманщини.

2. Чому гетьмана Петра Дорошенка називають «Сонцем Руїни».

-  робота з текстом замальовки с.168.

- За яких обставин П. Дорошенко був змушений зректися гетьманської булави?

-  Поміркуйте над наведеними в замальовці словами гетьмана.

 -  Чому       гетьманський   уряд він визначав як «печальний»? Чому цього гетьмана називають «Сонцем Руїни»

    -Метод «Асоціації». Для мене Петро Дорошенко - …

- А якби П. Дорошенко  не  зрікся гетьманської булави? Чи це б змінило ситуацію в Україні?

3. Як відбувалися турецько-татарські походи на Чигирин 1677—  1678 рр.?

- розгляньте карту атласу та за текстом підручника з’ясуйте причини і дайте відповідь на запитання, як відбувалися та які мали наслідки  чигиринські  турецько-татарські походи 1677-1678 рр.?

  -   Розгляньте малюнок  с.170.  Чому козацький літописець з такою увагою поставився до зображуваних на малюнку по­дій?  Скориставшись наведеним нижче урив­ком з літопису, спробуйте пояснити, чому С. Величко у своєму літописі тлумачить падіння Чигирина в 1678 р. як загибель усієї  Правобережної України: «Впала гарна тогобічна Україна, як той давній Вавилон, город вели­кий, - через тодішню незгоду козаки всі пропали, самі себе звоювали».

4. Що визначало становище Правобе­режжя після Руїни?

Завдання учням: 

• Яким було становище на Правобережжі після Руїни?
• Чому польський уряд дозволив відновити козацтво?

Слово вчителя. Наприкінці 17 ст. більшість земель Право­бережжя було спустошено. Це непокоїло поль­ський уряд, бо становище обезлюднених уна­слідок воєн і масової втечі населення земель, на які безперешкодно вторгалися турецькі війська і татарські орди, було загрозою для поновлених східних воєводств. Єдиним надій­ним способом зменшення цієї загрози було заселення спустошеного краю. У зв'язку з цим польський король Ян III Собеський знову звернувся до козацтва. Заохочуючи заселення пусток, польський уряд рішенням 1685 р. надав козацтву «прадавні привілеї та вольності». Згідно з тією ухвалою, козаки створювали на заселених ними землях власний полково-сотенний устрій. Так відродилися чотири полки: Богуславський, Корсунський, Брацлавський, Фастівський (Білоцерківський) на чолі з полковниками Самійлом Івановичем (Самусем), Захаром Іскрою, Андрієм Абазином та Семе­ном Палієм.

Відновлені полки були не тільки військовими, а й адміністративно-те­риторіальними одиницями. Кожен із полковників заохочував заселення пусток, сприяв створенню в містах і селах органів козацького самовряду­вання, судів. Утверджувалося козацьке та вільне селянське землеволодін­ня. Особливою активністю у відродженні козацького краю відзначався фастівський полковник Семен Палій.

5. Що передбачав Бахчисарайський мирний договір 1681 р. «Вічний» мир 1686 р.?

Війни 70-х рр. 17 ст. між Московією, з одного боку, й Османською ім­перією та Кримським ханством - з другого, за володіння землями Право­бережної України завершилися підписанням у січні 1681 р. Бахчисарай­ського мирного договору, а у травні 1686 р. між Польщею та Московією було укладено новий договір - «Вічний мир».

- заповніть таблицю:

- з’ясуйте чи відповідали інтересам України Бахчисарай­ський мирний договір та «Вічний мир».

V. Закріплення вивченого матеріалу.

- Поміркуйте, які події з історії України можна вважати безпосередніми провісниками доби Руїни,що поклали їй початок, а які засвідчили її кульмінацію?

    - Які висновки маємо зробити ми, сучасні українці, досліджуючи    згаданий період?

VІ. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання учнів.

VІІ.Домашнє завдання.

1. Опрацювати  §25 підручника.

          2. Дайте оцінку діяльності гетьмана П. Дорошенка як історичного     діяча. (Див. пам'ятку ха­рактеристики історичної особистості).