Історії України 8 клас
Тема уроку: Петро Дорошенко. Спроби об'єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.
Очікувані результати.
Після цього уроку учні зможуть:
- визначати зміст політики Росії щодо українських земель; характеризувати спроби П.Дорошенка об'єднати Лівобережну та Правобережну Гетьманщини.
- висловлювати судження та давати оцінку діяльності Петра Дорошенка, Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича;
Основні терміни та поняття:
Дати для запам’ятовування:
1672 р., травень-жовтень - похід султана Мегмеда IV на Поділля, підписання між Османською імперією та Річчю Посполитою Бучацького мирного договору.
1669 р., березень - обрання гетьманом Лівобережної України Дем'яна Многогрішного. Укладення Глухівських статей.
1672 р., червень - обрання гетьманом Лівобережної України Івана Самойловича. Підписання Конотопських статей
Навчально - методичне забезпечення уроку:
Підручник ; атлас з «Історії України» для 8 класу; настінна карта, мультимедійна презентація "П.Дорошенко.Сторінки біографії.»
Тип уроку: комбінований з елементами самостійної роботи з різними джерелами знань.
Форма: урок - дослідження.
Учні до уроку виконували випереджаючі завдання:
Хід уроку
І.Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
1.Поміркуйте, після якої події і чому Українська козацька держава розпалася на Лівобережну й Правобережну Гетьманщини?
2. Розгляньте карту атласу і дайте відповідь на запитання:
-Які землі належали до Правобережжя після Андрусівського перемир'я?Які землі належали до Лівобережжя?До складу якої країни входило Правобережжя?До складу якої країни входило Лівобережжя?
3.Чи згодні ви з думкою О.Субтельного,який називає Андрусівську угоду «політичною катастрофою» для України? Свою відповідь обґрунтуйте.
Учитель узагальнює відповіді та підсумовує роботу учнів.
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
Закріплений Андрусівською угодою насильницький поділ українських земель між Московією та Польщею надзвичайно ускладнював визвольні змагання українців - адже відтоді для побудови незалежної держави необхідно було долати опір двох, ворожих одна одній, держав. Перебування у складі різних держав під впливом різних культур загрожувало українському народові розколом. Саме тому найголовнішими завданнями українських державців у подальшому стали скасування умов Андрусівської угоди та об'єднання України під владою одного гетьмана. Отже,спробувати об’єднати Лівобережну та Правобережну Гетьманщину взявся П.Дорошенко.
Проблемне запитання:
1. Чим існувала альтернатива рішенням які прийняв П. Дорошенко?
ІУ.Вивчення нового матеріалу.
Запитання до документу:
-Навіщо І. Брюховецький розсилає листи до міщан і козаків, повідомляючи про розрив із Росією в лютому 1668 р.?
- Як гетьман пояснює свою прихильність до пропозиції П. Дорошенка розпочати підготовку повстання проти московських залог, щоб розірвати Московський договір 1665 р. й об'єднати дві Гетьманщини?
2. Чим закінчилася боротьба гетьмана Петра Дорошенка за об'єднання України?
Лівобережна Гетьманщина |
Правобережна Гетьманщина |
|
|
|
|
- мультимедійна презентація учня "П.Дорошенко.Сторінки біографії.»
Слово вчителя: Гетьманство Петра Дорошенка (1665-1676) на Правобережжі розпочалося за надзвичайно складних умов. Козацьку Україну було поділено на дві Гетьманщини. Значного спустошення зазнало Правобережжя, де внаслідок воєнних дій і громадянської війни було знищено 65-70 % населення.
Тому П. Дорошенко насамперед удався до заходів, спрямованих на поліпшення внутрішнього становища.
Робота з підручником – прочитати текст п.1§24 і дати відповіді на запитання:
Обговорення запитань.
Слово вчителя: (учні вписують події в синхроністичну таблицю подану вище і отримують завдання зробити висновок щодо внутрішньої політики Д.Многогрішного.)
В березні 1669 р. на Генеральній раді в Глухові гетьманом Лівобережжя було обрано Дем'яна Многогрішного, тоді ж було укладено нові Глухівські статті:
-московські воєводи лишалися тільки в п'яти містах, причому вони не мали права втручатись у справи місцевого управління та судочинства;
-податки мала збирати тільки старшина;
-гетьман мав право утримувати наймане військо - 1 тис. компанійців.
-гетьманові було заборонено вступати в зносини з іншими державами
Д. Многогрішний намагався захищати державні інтереси України та прагнув об'єднати українські землі під однією гетьманською булавою. Одним із напрямів діяльності Д. Многогрішного було зміцнення своєї влади, гетьман намагався подолати промосковські настрої серед козацької старшини, вдався до заміни ненадійних полковників вірними собі людьми. Однак оточення обурювало прагнення гетьмана до особистого збагачення, а також те, що він не зважав на старшинську раду - сам вів переговори з московськими послами, без військового суду карав навіть полковників, роздавав урядові посади своїм родичам.У березні 1672 р. генеральна старшина таємно схопила Дем'яна Многогрішного з братом Василем у Батуринському замку, звинуватила їх у дружніх стосунках із Дорошенком і в зраді царя та відправила до Москви. Там їх піддали жорстоким тортурам і засудили до страти. Коли кат узявся до виконання вироку, кару скасували, замінивши довічним засланням. Дем'ян Многогрішний став першим з гетьманів, якого після зміщення з посади було заслано до Сибіру.
(Запитання до діалогу: •Які обставини спонукали його до укладення військово-політичного союзу з Туреччиною? • Які наслідки мав похід об'єднаного турецько-татарсько-українського війська на Поділля 1672 р.? • На яких умовах було укладено Бучацький мирний договір? •Чому військово-політичний союз з Туреччиною призвів до нового спалаху війни в Україні? • Чи задовольнив П Дорошенка Бучацький договір?)
4.Заходи гетьмана Івана Самойловича для захисту державних інтересів Лівобережної Гетьманщини.
Слово вчителя: 16-17 червня 1672 р. в Козацькій Діброві, між Конотопом і Путивлем, відбулася Генеральна військова рада, де гетьманом було обрано Івана Самойловича. Крім виборів гетьмана, на раді провели переговори гетьманський та московський уряди, уклавши угоду, відому під назвою Конотопські статті. 10 пунктів нової угоди доповнювали Глухівські статті й порівняно з ними ще більше обмежували владу гетьмана.
За Конотопськими статтями:
-гетьманові заборонялося без царського погодження та старшинської ради висилати посольства до інших держав, а також підтримувати відносини з П. Дорошенком;
-нова угода не дозволяла гетьманові позбавляти старшину посад, карати без згоди ради або вироку військового суду.
Гетьман І. Самойлович прагнув створити аристократичну державу з міцною гетьманською владою. Шлях до здійснення своєї мети він убачав в обмеженні права козацьких низів втручатися в державні справи. Гетьман обстоював старшинські інтереси, сприяв розширенню їхнього землеволодіння. Як і деякі його попередники, прагнув закріпити спадковість гетьманської влади, тому своїм синам надавав найвпливовіші посади в уряді та великі маєтності. І. Самойлович рішуче протидіяв спробам запорожців здобути політичну самостійність, намагався прилучити під свою булаву Правобережну Україну, домагався від Москви переходу під свою владу слобідських полків, не випускав з-під уваги й західноукраїнські землі.
які внутрішньополітичні заходи Д.Многогрішного та І. Самойловича були однаковими, а які - різнилися.
V Закріплення вивченого матеріалу.
Проблемне запитання:
1. . Чим існувала альтернатива рішенням які прийняв П. Дорошенко?
Чим закінчилася боротьба гетьмана Петра Дорошенка за об'єднання України? Чому саме так? Чи могло бути по іншому?
VІ. Підбиття підсумків уроку.
Відносна стабілізація ситуації на Лівобережній Україні за гетьмана Самойловича не означала зміцнення незалежності, оскільки наступ на суверенні права України з боку сусідніх держав посилився. Наміри Петра Дорошенка вибороти Україні незалежність у союзі з Туреччиною стали для українців справжньою трагедією. Край перетворився на пустку. Десятиліття відчайдушної боротьби за об'єднання України під однією гетьманською булавою виявилися безрезультатними.
Оцінювання.
VІІ. Домашнє завдання
1.Опрацювати §24 підручника.
2. Підготувати повідомлення з ілюстративним матеріалом «Культурне життя за І. Самойловича»( 2 учня).
3.Знайдіть у словнику значення понять – унітарна держава, конфедеративна держава . Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки: «Істотні зміни після смерті Б. Хмельницького відбулись у формі державного устрою Гетьманщини. У першій половині 1660-х рр. козацька держава з унітарної стала конфедеративною: складалася з трьох державних утворень - Правобережного та Лівобережного гетьманств і Запоріжжя».
4. До синхроністичної таблиці визначте питання,за якими можливе порівняння,записати у певній послідовності та усно відповісти на них .
Історія України. 8 клас
Тема: Припинення існування Правобережної Гетьманщини. Правобережне козацтво в останній чверті ХVП ст.
Очікувані результати.
Після цього уроку учні зможуть:
Основні терміни та поняття:
- «Сонце Руїни», Бахчисарайський мирний договір, «Вічний мир», , чигиринські походи, руїна.
Дати для запам’ятовування:
1676 р., вересень - зречення гетьманства Петром Дорошенком. Припинення існування Правобережної Гетьманщини.
1677-1678 рр. - чигиринські походи.
1681 р., січень - Бахчисарайський мирний договір.
1686 р., травень - «Вічний мир» між Московією та Польщею.
Навчально - методичне забезпечення уроку:
Підручник ; атлас з «Історії України» для 8 класу; настінна карта,
Тип уроку: комбінований .
Хід уроку
І.Організаційний момент.
ІІ.Перевірка домашнього завдання.
1. Заслухати повідомлення з ілюстративним матеріалом «Культурне життя за І. Самойловича».
2.Простежте по карті межі козацької України, яку спробував об’єднати під своєю владою гетьман П.Дорошенка
3.Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки: «Істотні зміни після смерті Б. Хмельницького відбулись у формі державного устрою Гетьманщини. У першій половині 1660-х рр. козацька держава з унітарної стала конфедеративною: складалася з трьох державних утворень - Правобережного та Лівобережного гетьманств і Запоріжжя».
4.Яка з угод між іноземними державами,що стосувалися України, на вашу думку, найбільш негативно вплинула на долю України?
ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Французький мемуарист Франсуа-Поль Далерак, який у 70-х роках 17 ст. побував в Україні, у своїх «Спогадах про Україну» писав: «Нині цей край зруйнований, а війна, ніби гангрена, яка все пожирає, обернула найродючішу частину Європи на спорожнілі поля, зарослі бур'яном руїни, на покинуті жителями міста. Отак нині від тієї України залишилося тільки ім'я козацьке. Її населення розпорошилося, переселившись або понад береги Дніпра, або на землі, що залишаються під пануванням Москви. Решту вирубали турки або забрали в неволю татари».
Про яке явище доби та про які українські землі йдеться в спогадах? Назвіть причини такого становища.
ІУ.Мотивація навчальної діяльності.
Сподівання українських гетьманів на щиру підтримку когось із сильних сусідів виявилися марними. Відносна стабілізація ситуації на Лівобережній Україні за гетьмана Самойловича не означала зміцнення незалежності, оскільки наступ на суверенні права України з боку царату посилився. Припинила існувати Правобережна Гетьманщина. Які висновки маємо зробити ми, сучасні українці, досліджуючи згаданий період?
ІУ.Вивчення нового матеріалу.
1. Які події визначали становище Правобережної Гетьманщини в середині 70-х рр. 17 ст.?
- робота з підручником :
2. Чому гетьмана Петра Дорошенка називають «Сонцем Руїни».
- робота з текстом замальовки с.168.
- За яких обставин П. Дорошенко був змушений зректися гетьманської булави?
- Поміркуйте над наведеними в замальовці словами гетьмана.
- Чому гетьманський уряд він визначав як «печальний»? Чому цього гетьмана називають «Сонцем Руїни»
-Метод «Асоціації». Для мене Петро Дорошенко - …
- А якби П. Дорошенко не зрікся гетьманської булави? Чи це б змінило ситуацію в Україні?
3. Як відбувалися турецько-татарські походи на Чигирин 1677— 1678 рр.?
- розгляньте карту атласу та за текстом підручника з’ясуйте причини і дайте відповідь на запитання, як відбувалися та які мали наслідки чигиринські турецько-татарські походи 1677-1678 рр.?
- Розгляньте малюнок с.170. Чому козацький літописець з такою увагою поставився до зображуваних на малюнку подій? Скориставшись наведеним нижче уривком з літопису, спробуйте пояснити, чому С. Величко у своєму літописі тлумачить падіння Чигирина в 1678 р. як загибель усієї Правобережної України: «Впала гарна тогобічна Україна, як той давній Вавилон, город великий, - через тодішню незгоду козаки всі пропали, самі себе звоювали».
4. Що визначало становище Правобережжя після Руїни?
Завдання учням:
Слово вчителя. Наприкінці 17 ст. більшість земель Правобережжя було спустошено. Це непокоїло польський уряд, бо становище обезлюднених унаслідок воєн і масової втечі населення земель, на які безперешкодно вторгалися турецькі війська і татарські орди, було загрозою для поновлених східних воєводств. Єдиним надійним способом зменшення цієї загрози було заселення спустошеного краю. У зв'язку з цим польський король Ян III Собеський знову звернувся до козацтва. Заохочуючи заселення пусток, польський уряд рішенням 1685 р. надав козацтву «прадавні привілеї та вольності». Згідно з тією ухвалою, козаки створювали на заселених ними землях власний полково-сотенний устрій. Так відродилися чотири полки: Богуславський, Корсунський, Брацлавський, Фастівський (Білоцерківський) на чолі з полковниками Самійлом Івановичем (Самусем), Захаром Іскрою, Андрієм Абазином та Семеном Палієм.
Відновлені полки були не тільки військовими, а й адміністративно-територіальними одиницями. Кожен із полковників заохочував заселення пусток, сприяв створенню в містах і селах органів козацького самоврядування, судів. Утверджувалося козацьке та вільне селянське землеволодіння. Особливою активністю у відродженні козацького краю відзначався фастівський полковник Семен Палій.
5. Що передбачав Бахчисарайський мирний договір 1681 р. «Вічний» мир 1686 р.?
Війни 70-х рр. 17 ст. між Московією, з одного боку, й Османською імперією та Кримським ханством - з другого, за володіння землями Правобережної України завершилися підписанням у січні 1681 р. Бахчисарайського мирного договору, а у травні 1686 р. між Польщею та Московією було укладено новий договір - «Вічний мир».
- заповніть таблицю:
Бахчисарайський мирний договір 1681 р. |
«Вічний» мир 1686 р. |
|
|
- з’ясуйте чи відповідали інтересам України Бахчисарайський мирний договір та «Вічний мир».
V. Закріплення вивченого матеріалу.
- Поміркуйте, які події з історії України можна вважати безпосередніми провісниками доби Руїни,що поклали їй початок, а які засвідчили її кульмінацію?
- Які висновки маємо зробити ми, сучасні українці, досліджуючи згаданий період?
VІ. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання учнів.
VІІ.Домашнє завдання.
2. Дайте оцінку діяльності гетьмана П. Дорошенка як історичного діяча. (Див. пам'ятку характеристики історичної особистості).