Тема уроку: «Як розпізнати стереотипи і протистояти дискримінації»
Мета: розуміти та пояснювати зміст понять «стереотипи», «упередження», «забобони», «дискримінація», «ксенофобія»; визначати причини виникнення стереотипів, їхній вплив на життя у багатоманітному суспільстві, розрізняти види стереотипів, наводити приклади дискримінації та ксенофобії, виявляти емпатію.
Очікуванні результати:
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Організаційний момент уроку.
Мотивація навчальної діяльності.
Вправа «Опис за фото» або «Зовнішність оманлива». Відомий фотограф з Америки Джоел Перес (Joel Pares) вирішив створити серію знімків про те, як часто ми складаємо уявлення про людину за зовнішністю.
Робота в парах
1. Вчитель роздає учням по одній фотографії.
2. Учні протягом 3 хв. розглядають їх та складають характеристику людини, зображеної на фото за планом: 1) соціальне становище, 2)рівень освіти, 3)професія або рід занять, 4)риси характеру.
3. Один з учнів презентує її перед класом.
4. Вчитель демонструє на мультимедійній дошці пари фотографій.
Учні відповідають на запитання: Чи збіглися ваші уявлення про людину, яку зображено на фото? Якщо ні, то в чому причина?
Вчитель: уявлення про інших людей та навколишній світ часто формуються на основі різних джерел та не завжди з безпосереднього досвіду. Їх називають стереотипами.
Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, усвідомити їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. Спробуєте зрозуміти, як протистояти таким явищам.
Оголошення теми та мети уроку, плану, за яким учні мають працювати.
1. Поняття стереотипів та упереджень. Шляхи подолання стереотипів
2. Забобони.
3. Поняття дискримінації. Основні форми та прояви дискримінації.
Вивчення нового матеріалу
Наші уявлення про інших людей і явища часто формуються на основі інформації з інших джерел, а не з нашого безпосереднього досвіду. Відтак, виникають відносно стійкі і спрощені уявлення про ту чи іншу людину, соціальну групу, подію чи явище, які називають стереотипами. З одного боку, стереотипне сприйняття світу дозволяє людині скоротити час на обдумування та реагування на мінливі умови навколишнього середовища. Однак таке бачення світу маніпулює нашою свідомістю і заважає сприймати світ у всій його багатогранності. Наприклад, коли ми чуємо слово «яблуко», то уявляємо його зеленим, лебеді для нас завжди білі, а чоловіки сильніші за жінок.
Залежно від нашого уявлення про предмет стереотипу і почуттів, які в нас виникають, стереотипи бувають позитивними, негативними і нейтральними. Стереотипи виникають в усіх сферах нашого життя і на всіх рівнях спілкування: від сприйняття конкретної особистості (наприклад, огрядність людини — ознака її добродушного характеру) до уявлень про великі суспільні групи (наприклад, американці завжди усміхаються, а роми можуть щось поцупити).
Формування понять(визначення стереотип і упередження)
Карта стереотипів
Перейшов за QR-посиланням ви можете переглянути серію карт лондонського дизайнера Янко Цветкова, що з гумором відображають стереотипи у сприйнятті європейських країн різними народами.
Але і самі українці склали свою так звану карту стереопитів.
Якою бачать Україну її жителі? Що думають жителі Львова про Донецьк, а кияни – про Одесу? В нашій країні, як і в десятках інших поширені стереотипи.
Проаналізуйте, на основі яких рис, подій чи фактів виникли стереотипи щодо представників різних країн?
Чому сприйняття представників одних і тих самих країн у різних народів відрізняється?
Які види стереотипів ви помітили у назвах на карті?
Які почуття у вас викликають стереотипи стосовно України?
Чи погоджуєтеся ви зі стереотипними уявленнями про інші країни?
Чому?
Спрогнозуйте можливі наслідки таких стереотипів.
Види стереотипів
Види стереотипів за сферами життя
Професійні Групові Регіональні Соціальні Фізіогномічні Національні Релігійні Гендерні Етнічні Державні Расові Політичні
Вправи – «Детективи», а кожна група – це самостійна команда детективів. Певною мірою вони навіть суперники, тому працюють самостійно. Завдання кожної каманди – встановити особу людини за її особистими предметами, визначити за ними якомога більше її характерних рис: вік, професію, зовнішність, інтереси, сімейний і фінансовий стан тощо. «Детективи» можуть брати предмети до рук і детально розглядати, та потім мають їх повернути, щоб інші команди теж могли їх оглянути. Команди повинні аргументовано обговорити розглянуті предмети і після цього зробити висновки про особу їхнього власника. На все це команди мають 20-25 хвилин.
Переконавшись, що учасники зрозуміли інструкцію, кладемо посеред кімнати речі «розшукуваного» (5-7 предметів). Їх треба підготувати заздалегідь. Бажано, щоб вони належали самому вчителю. Головне, щоб це були речі, які можна носити з собою, і щоб на них не було явних ознак власника (наприклад: ключі, цукерки, жуйка, сувенірний ніж, брелок, маленька перегоріла лампочка (щоб купити таку ж) тощо).
Під час роботи підходимо до груп і заохочуємо їх робити більше висновків про власника предметів.
Закінчивши обговорення і створивши портрет «розшукуваного», команди по черзі роблять презентації – представляють висновки й аргументують їх. Бажано, щоб під час презентацій Ви записували на дошці озвучені висновки: ймовірну професію, вік і т. д. Влаштуйте також виставку портретів.
Під час виконання інструкцій неодмінно виявиться, що "детективи" зробили різні висновки. Наприклад: одні стверджують, що це жінка, інші – що чоловік, деякі – що у нього діабет (так часто говорять через наявність цукерок), або що у нього малеькі діти, або що він любить дітей (через ці ж цукерки).
Проводячи презентації, учасники часто ведуть себе емоційно, кидають веселі репліки. Даємо їм можливість виявити емоції, а після цього запитуємо:
Як ви почувалися під час роботи?
Чи були в команді розбіжності, не зафіксовані у презентації? (Якщо так, то записуємо їх на дошці у висновках.)
Наскільки важко або легко було визначити характеристику за предметами?
Наскільки однаковими виявилися результати команд?
Наскільки реально знайти людину за вашими висновками?
Яка група зробила логічніші або правильніші (правдоподібніші) висновки?
Потому кажемо, що можемо познайомити учасників з цією людиною, і повідомляємо, чиї це насправді речі. Даємо учасникам можливість виявити емоції, а після цього запитуємо:
Як сталося, що за однаковими речами були зроблені різні висновки?
Як ця вправа пов'язана зі стереотипами?
Які види стереотипів вам відомі? Допоможіть розподілити їх за категоріями. Наприклад: пов'язані з професією (політик – брехун), національністю (прибалти – повільні), гендерні (жінка – поганий водій), зовнішністю (людина в окулярах – розумна), вікові (літні люди – консерватори).
Чому стереотипи вплинули на учасників?
Наскільки впливають стереотипи на повсякденне життя?
Наскільки можливо, щоб людина опинилася на першій сходинці піраміди насильства всупереч своїй волі? (Нагадайте піраміду насильства з заняття 1.)
Які стратегії можуть бути ефективними для подолання негативного впливу стереотипів? (Рекомендації записуємо на дошці. Заохочуємо учасників вигадували конкретні рекомендації. Наприклад: «Перш ніж сформулювати думку про будь-кого, варто задуматися, чи не перебуваємо ми під впливом стереотипів».)
За підсумками обидвох занять по темі визначте, наскільки зросла Ваша чутливість до теми «Стереотипи та дискримінація».