Урок "Як корупція позбавляє нас можливостей"

Тема: Як корупція позбавляє нас можливостей

Мета уроку:

Дидактична: з’ясувати поняття «корупція», розглянути причини, види корупції, дослідити прояви корупції, наслідки для економіки і суспільства в цілому. Ознайомитися з діяльністю міжнародної антикорупційної організації «Трансперенсі Інтернешнл» та результатами соціологічних опитувань українських громадських організацій. Дізнатися про висвітлення явища корупції в усній народній творчості українців, про історію боротьби з корупцією на українських землях та курйозний приклад корупції з історії міста Одеси наприкінці XVIIІ століття;

Розвивальна: розвивати мислення, пам’ять, творчі здібності;  вдосконалювати вміння учнів працювати в групах, аналізувати інформативний матеріал, робити висновки;

Виховна: виховувати громадянську і правову культуру  учнів, толерантність і вміння слухати опонента.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, ноутбук, проектор, комп’ютерні презентації, відеоролики про корупцію, таблиці, графіки, доповіді учнів, документи.

Основні терміни та поняття: корупція.

Хід уроку:

І. Організаційний  момент

Налаштування на роботу.

Прослухати музичний ролик і назвати тему уроку.

Оголошення теми і мети уроку.

         ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

•      Шановні учні! Підніміть руки, хто знає, що таке «корупція». А хто раніше чув про антикорупційну реформу? Чудово!
• Які приклади корупції ви можете назвати? (хабар за медичну довідку, уникнення сплати штрафу за неправильне паркування)

       ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Міжнародні та українські антикорупційні організаціїї вважають, що рівень корупції в світі, та зокрема в Україні, насьогодні досяг критичних показників.

Багато авторитетних політичних діячів дуже негативно характеризує вплив корупції на життєдіяльність держав.

Епіграф уроку:

Корупція здатна роз’їсти будь-яку систему незалежно від філософії чи ідеології батьків-засновників, адекватності уряду або географічного розташування.

(Лі Куан Ю, прем’єр-міністр Сінгапуру (31 рік (протягом 1959-1990 років)),  автор сингапурського економічного дива, «Батько сінгапурської нації», автор книги “На шляху з третього світу в перший”)

  Проблемне запитання:

•      Чи можливо виправдати хабарництво піклуванням про свою безпеку, комфорт чи бажанням позитивного вирішення поточних проблем?

 

    IV. Вивчення нового матеріалу

План:

1. Поняття корупції.

2. Види корупції.

3. З історії корупції на українських землях.

3.1. Українськька народна творчість про корупцію.

3.2. З історії боротьби протикорупції в Україні.

3.3. Курйозний приклад корупції в Україні.

 

1. Поняття корупції.

9 грудня 2003 року у мексиканському місті Меріда була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції. А через рік, цей день, почав відзначатися усюди як Міжнародний день боротьби з корупцією.

Україна ратифікувала цю Конвенцію у 2006 р., а в 2010 р. вона набрала чинності як частина законодавства України.

Корупція (перекладається із латини як «корозія, роз’їдання, руйнування») – це негативне суспільне явище, яке виявляється у злочинному використанні службовими особами, громадськими й політичними діячами їхніх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення. Отже, це зловживання наданими повноваженнями заради наживи (грошей, пільг, переваг).

Розгорнуте визначення містить Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Ознаки корупції:

1. Наявність у особи службових повноважень;

2. Службові повноваження використовуються не за законами і правилами та шкодять суспільству;

3. Уповноважена особа отримує вигоду за незаконне використання повноважень.

До корупції може бути схильним чиновник, депутат, суддя, співробітник правоохоронних органів, адміністратор, екзаменатор, лікар, викладач тощо.

Причини корупції неоднозначні та індивідуальні в кожному конкретному випадку — так легше жити/змушують та ін.

Головним стримуючим чинником корупції є ризик викриття і покарання. За корупційне правопорушення згідно частини першої статті 4 вищезгаданого Закону установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

• Виявляється корупцію можливо виміряти.
• Міжнародна неурядова антикорупційна організація «Трансперенсі Інтернешнл» уже протягом багатьох років досліджує сприйняття корупції населенням різних державах світу. Держави оцінюють за 100­бальною шкалою, від 0 — високо корумповані, до 100 — дуже чисті.
• Як це відбувається ми побачимо на відео

Робота з онлайн картою http://cpi.ti-ukraine.org/#/

23 січня 2020 року було оприлюднено Індекс сприйняття корупції в світі із 180 країн. Середній світовий показник у 2019 р. становив 35 балів, за 2018 рік – 43 бали, що говорить про небезпечну поширеність корупції у світі. Лідери Індексу корупції суттєво не змінилися. На першому місці — Нова Зеландія та Данія, які набрали по 87 балів.

У кінці списку опинилися країни, у яких вже тривалий час нестабільна політична ситуація, військові конфлікти та де уряди частково контролюють територію країни — Сомалі (9), Південний Судан (12) і Сирія (13).

Україна з-поміж сусідів випереджає лише  Росію, яка зберегла свої позиції (28 балів, 137 місце). Очікувано серед сусідів лідирує Польща (58 балів, 41 місце) та Словаччина (50 балів, 59 місце). Білорусь додала один пункт і тепер має 45 балів та 66 місце.

За результатами 2019 року Україна, за даними цієї організації, здобула 30 балів (на два менше ніж у 2018) та впала на 126 місце з 120-ого в глобальному рейтингу "Індексу сприйняття корупції".

Отже, ми повернулися на рівень 2017 року.

 

Вправа «Дерево передбачень»

•      Як ви гадаєте, в яких галузях суспільного життя українці найчастіше зіштовхуються з корупцією?
• В рамках Національного антикорупційного опитування, проведеного Програмою сприяння громадській активності "Долучайся!" найбільш корумпованими сферами життя, на думку опитаних, є митниця (62,2%), отримання медичних послуг (55,0%), судова система та прокуратура (54,3%).
• Як працює корупційний ланцюг характеризує відео «Будинок Джека»

2. Види корупції.

Найбільш поширені види корупції: 

Хабарництво – найбільш поширений вид корупції, це отримання державним посадовцем (хабара) за виконання чи невиконання будь-якої послуги з використанням наданої  йому влади чи службового становища.

Наприклад, для прискорення або більш прихильного проведення бюрократичних процедур (оформлення дозвільних документів, сплати за порушення правил дорожнього руху тощо).

Розрізняється активне хабарництво - особа сама пропонує дати хабар, для отримання певного блага та пасивне хабарництво - коли особу просять про хабар.

Зверніть увагу!

Згідно українського законодавства, забороняються подарунки вартістю більше 1 прожиткового мінімуму за раз (приблизно 2200 грн). Або загальною вартістю більше 2 прожиткових мінімумів на рік.

Не можна отримувати подарунків на регулярній основі від однієї особи/групи осіб.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть отримувати подарунків від підлеглих.

Вимоги щодо вартості подарунків не поширюються на близьких родичів. Ніколи не давайте хабар! Адже ви стаєте співучасником і повинні нести за це юридичну відповідальність як і хабарник.

– Давайте перевіримо, чи можете ви відрізнити хабар від подарунка?

Гра «Подарунок чи хабар?» (коментувати відповіді)

Ситуація	Подарунок/Хабар
1. Подарунок за 2.5 тисячі гривень міському голові.
2.Регулярні подарунки судді від спілки бізнесменів (ціна в дозволених межах).
3.Подарунок керівнику державного органу від підлеглого на Новий рік.
4.Подарунок директору від учительського  колективу.
5.Подарунок від доньки на день народження загальною вартістю 6 тисяч гривень.
6.Подарунок лікарю за обстеження без черг та якісніші медичні послуги.
7.Подарунок лікарю після завершення  операції.
8.Подарунок вчителю на 1 вересня.

• Наші творчі однокласники підготували антикорупційний соціальний ролик, який пропонуємо вашій увазі.

Патронажна система - виникає тоді, коли реалізація незаконних угод концентрується в руках обмеженої кількостi осіб або організацій, які намагаються монополізувати владу до встановлення повного контролю за діяльністю легітимного уряду.

Непотизм (більше поширена назва дружба або «кумівство»), призводить до виникнення несправедливо великих поступок наближеним особам, друзям, родичам.

Глибоко непотичні політичні системи переростають у мафію, яка пропагує сімейні цінності та відданість лідеру. Наприклад президент державного підприємства призначає родичів в апарат президента.

Лобіювання, лобізм (від англ. слова «lobby» – вестибюль, передпокій, кулуари) –  будь-яка спроба особи чи групи інтересів вплинути на урядові рішення чи прийняття законів. Це стосується зусиль щодо впливу на голосування законодавців, просуваючи інтереси у колуарах, поза залою для голосувань. Поширення набуло в ХІХ ст. у США, тоді міністри й сенатори у вестибюлях готелів, де вони відпочивали, зустрічалися з виборцями, вислуховували їхні прохання. Лобізм притаманний демократичним політичним системам. У США і деяких країнах Європи – це легалізована і зареєстрована діяльність, а в інших країнах прихована, здійснюється таємно і вважається формою корупції.

В сучасній Україні вже було 8 невдалих спроб ухвалити закон про лобіювання.      

        Шахрайство – поведінка, націлена на обман або введення в оману приватної або юридичної особи. Наприклад: коли державні агентства і державні представники «дають добро» на підробку товарів, торгівлю несертифікованими товарами та контрабанду.

Вимагання - примушування приватної або юридичної особи сплатити гроші або надати інші цінності в обмін на певні дії або бездіяльність.

Зловживання владою або посадовим становищем – перевищення влади або посадових повноважень.

Розкрадання – умисне незаконне привласнення чужого майна із корисливих мотивів з використанням посадового становища. 

        Розтрата –систематичне використання посадовцем державної установи для забезпечення та розширення власних приватних бізнесінтересів. Наприклад: неправомірна приватизація, коли державна власність переходить у приватні руки за ціною, нижчою за ринкову.                   

• Політична корупція –  це поведінка виборних осіб, покликаних виконувати функції держави (наприклад, депутатів), які відходять від обов’язків та прав  державної посади для того, щоб отримати особисту вигоду. Це фінансування виборчої кампанії приватним особам чи партіям в обмін на надання фінансових або інших ресурсів та привілейоване становище спонсорів після  перемоги на виборах. Це підкуп виборців і посадовців, залучених до виборчої кампанії (купівля голосів, роздавання гречки бабусям перед виборами.); залучення державних посадовців для організації виборчої кампанії (наприклад, примушування працівників державної сфери голосувати за певного кандидата), негласна витрата публічних коштів на потреби правлячої партії (наприклад, оплата виборчої кампанії за кошти держави, понад встановлені законом межі)  або використання державних підприємств для надання ресурсів партії посадовця (наприклад, використання державних телеканалів) тощо.
• Як корупція руйнує державу ми побачимо у цьому відео.

3. З історії корупції на українських землях.

Явище корупції поширене в Україні з давніх давен. Люди намагалися шляхом подарунків вирішити на свою користь судові спори або отримати бажані посади. Дане явище знайшло відображення і в усній народній творчості.

3.1 Українськька народна творчість про корупцію.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО КОРУПЦІЮ

Даруй суддю - не посадять у тюрму

Де гроші говорять, там правда мовчить.

В суд ногою – в кишеню рукою.

Закон – павутина, в котрій муха путається, а джміль пролітає.

З дужим не борись, з багатим не судись.

З кого суддя взяв, той і правий став.

За курку судиться, а гусака несе.

Закон у пана як дишло: куди направить, туди й вийшло.

Закони добрі. Судді лихі.

Не бійся закону, а бійся судді.

Без підпалу й дрова не горять.        

Від получки до получки — важко. Від хабара до хабара — ще важче.

Дарма музики не грають.

З переднього ґанку відмовив ще зранку, а з заднього крильця показує гаманця. (так кажуть на тих, хто з виду суворий, а нишком бере хабарі)

Заступить заступив, а червонець ізлупив.

Не бери хабарів ні за які гроші.

Не підмазаний віз скрипить.

Не підмажеш — не поїдеш.

Один іде копати, а другий хапати.

Суха ложка рот дере.

Тільки правник і маляр може з білого чорне зробити.

Там за пушком і рильця не побачити!

Того віз заскрипів, що давно дьогтю не їв.

У кого протекція є, той і справу виграє.

Хочеш добра, — підсипай серебра.

Цар любить карати, чиновник – хабар брати, пани – шкуру драти.

Чия квартина на столі, того й правда на селі.

На менших не знайдеш правди там, де діляться з старшими вони пополам.

Рука руку миє, обидві білі.

Ворон ворону око не виклює.

Мир обкладають, та волості розкрадають.

Хома не винуватий, та не можна його милувати.

Багатством розуму не купити.

На те щука в ріці, щоб карась не дрімав.

Закон не вогонь – водою не залл’єш.

3.2 З історії боротьби проти корупції в Україні.

Усвідомлення корупції як соціального зла приходить в Східну Європу, в тому числі й на Україну у 18 столітті.

Приблизно третина статей Конституції Пилипа Орлика (гетьмана у вигнанні) створеної у 1710 році присвячена боротьбі з корупцією.

Історик Олександр Алфьоров, який знайшов в одному з московських архівів екземпляр Конституції, написаний саме тогочасною українською мовою, свідчив, що в оригіналі тексту міститься саме слово «корупція».

При чому у 10 статті прямо говориться, щоби «гетьман не заводився жодними, хоч і найбільшими датками та респектами, нікому за корупції полковничих урядів та інших військових та інших посполитих начальств не давав».

Подібним чином і до полковників було зауваження.

Але була одна особливість: подарунки, або так звані поклони, які було прийнято раніше приймати в судах, в адміністрації, у військових компенсували відсутність державного жалування. І подяка за ті чи інші відправлення владних функцій суспільством сприймалося абсолютно нормально. Жалування не платили, розраховуючи, що люди віддячать.

Тільки у 18 столітті усвідомили, що чиновник має бути професійним, отримувати за свою діяльність платню від держави. І тоді корупція усвідомлюється як суспільне зло.

3. Курйозний приклад корупції в Україні.

Як відомо будівництво міста Одеси та порту було започатковане російською імператрицею Катериною ІІ в 1794 році. ЇЇ син імператор Павло I після смерті Катерини ІІ почав ліквідовувати її проекти. Серед них опинився і проект побудови порту і міста Одеси.

Будівництво ліквідували, адмірала де Рібаса викликали до Петербургу, а перший містобудівничий Одеси Франц де Воллан втратив посаду.

Магістрат вирішив надіслати царю посланця з клопотаннями і великим «подарунком».

Було відібрано найкращі 3.000 апельсинів і в січні місяці відправлені імператору з запевненням в вірності і з проханням надати кредит на добудову порту.

Дипломатичний хід удався. Павло І скасував свої  заборони і надав кредит у 250.000 рублів, і права на розбудову порту і міста на майбутні 14 років. Так Одесу врятували апельсини відправлені в Петербург у якості хабара.

У 2004 році одесити створили монумент з цілої тони бронзи в пам'ять про цю подію. Він виглядає як помаранч з відрізаною частиною, де розмістили фігуру імператора Павла, що розглядає привезений з Одеси фрукт. Поряд карета з кіньми. На верхівці монумента — моделі перших споруд міста— театру Тома до Томона, колонада Воронцовського палацу, Спасо-Преображенський собор.

Сьогодні цей памятник хабарю прикрашає бульвар Жванецького.

V. Узагальнення вивченого матеріалу

Дати відповідь на проблемне питання

- Чи можливо виправдати хабарництво піклуванням про свою безпеку, комфорт чи бажанням позитивного вирішення поточних проблем?

VI. Висновки

Результати дослідження "Динаміка суспільно-політичних поглядів в Україні", проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" у березні 2019 року (опитано по всій Україні 2400 жителів віком від 18 років) свідчать, що:

Більшість громадян України переконана, що корупція в нашому суспільстві є поширеним явищем. Так, 65,5% опитаних вважають, що корупція дуже поширена, 21,2% – достатньо поширена, 9,2% – не надто поширена, і лише 1,1% вважають, що корупції в Україні немає взагалі.

Це ж дослідження показує, що:

85% опитаних вважає, що через корупцію державні кошти осідають в

кишенях чиновників;

81% – корупція призводить до зубожіння населення;

80% – корупція підриває економіку України;

74% – корупція деморалізує суспільство;

72% – корупція збільшує соціальну та економічну нерівність;

64% – корупція може спричиняти втрату здоров’я або життя людей;

51% – корупція не заохочує іноземні інвестиції;

64% – корупція не сприяє розвитку підприємництва;

          74% – корупція не робить країну безпечнішою.

Ось так, на думку самих українців, корупція краде наші можливості – можливості жити в багатій, економічно розвиненій, рівноправній, процвітаючій і безпечній країні. Згідно макроекономічних і політекономічних досліджень, корупція є найбільшою перепоною до економічного зростання і розвитку країни, здатною поставити під загрозу будь-які реформи.

У результаті, це впливає на якість та тривалість життя українців. У середньому тривалість життя в Україні на 10 років менша, ніж у країнах Західної Європи.

Важливо не лише розуміти шкоду корупції, а й самому дотримуватися правил доброчесного життя і законно захищати власні інтереси, поширюючи це розуміння серед інших.

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до практичної роботи «Як протидіяти корупції».

Підготувати інформацію про:

Роботу системи державних закупівель «ProZorro»;

Антикорупційне законодавство України;

Антикорупційні державні органи;

Міжнародний антикорупційний досвід, який можна було б запровадити в Україні;

Запропонувати методи боротьби з корупцією.

VIII. Оцінювання учнів

Самооцінювання «Сходинки успіху»;

Колективне оцінювання кожного учня в групі з урахуванням участі в проекті.

IX. Рефлексія

Бесіда за запитаннями

- Чи було досягнуто мети, поставленої на початку уроку?

- Що нового дізналися на уроці?

- Що сподобалося на уроці?